Припиніть міняти свій час на гроші. Це більше не працює
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Віддавати усього себе роботі, за яку ви не отримуєте нічого, крім грошей — шлях у нікуди. Публікуємо адаптований переклад колонки Мэтта Таннера про те, навіщо вчитися духу підприємництва, навіть якщо у вас немає власного бізнесу.
За місяць до випуску з вишу я зрозумів, що настав час шукати нормальну роботу. Пам’ятаю, як сидів у барі зі своїм сусідом по кімнаті, коли він раптом спитав мене, де я планую жити після закінчення коледжу. Я не мав що відповісти. Я просто сидів у студентському барі, пив своє дешеве пиво і роздумував про те, як найвеселіша частина мого життя добігає кінця.
Потім я вийшов на вулицю і зробив те, що на моєму місці зробив би будь-який більш-менш кмітливий і до міри ледачий 22-річний хлопець: подзвонив своєму дядьку і попросився до нього на роботу.
Через три тижні я вперше прийшов на стажування в маркетингову компанію. Мені видали ноутбук і посадили за стіл. На годиннику була 9:43 ранку.
— О, Боже, — подумав я. — І отак я маю працювати по 40 годин на тиждень протягом наступних 40 років заради того, щоб платити за свою паршиву квартиру?
Втім, було в цій ситуації і дещо хороше: в офісі була безкоштовна кава. На цьому позитив закінчувався, а до виходу на пенсію лишалося 4,8 млн хвилин.
Продавати свій час за гроші — поганая ідея
На це є дві причини:
- Такий підхід припускає, що якби ви мали вибір, то витратили б цей час на щось інше.
- Ви не отримуєте за свою роботу нічого, крім зарплатні.
Більшу частину життя я розглядав роботу як щось, що я повинен робити. Мені ніхто не нав’язував цю думку, але поведінка дорослих говорила сама за себе. Мої батьки працювали дуже важко і ніколи не скаржилися. Разом із тим я жодного разу не чув, щоб їм вона подобалася.
Мій батько йшов на роботу ще до сходу сонця і тяжко працював, щоб ми із сестрою могли жити у гарному будинку і навчатися у школі. Моя мама була вчителькою і я щиро вірю, що їй це подобалося, але вона все одно рахувала дні до літніх канікул. Так чи інакше, батьки завжди з нетерпінням чекали на вихідні.
Багатьох із нас виховували так, що робота асоціювалася з покаранням. Тепер, коли у мене є свої діти, я вчу їх інакше. Я завжди кажу їм, що «йду на роботу», а не «повинен іти на работу» і всіляко підкреслюю, що робота — це не каторга.
Навіть якщо вам зовсім нема чого робити зі своїм часом, продавати його за гроші — недалекоглядно. Не зрозумійте мене неправильно, гроші — це круто, це винагорода, на яку ви заслуговуєте. Але якщо робота не допомагає вам розвиватися і ставати більш конкурентоспроможним, варто задуматися. Що у вас залишиться, коли ви підете звідти? Бо рано чи пізно ви таки підете.
Нова робоча реальність
Ще 50 років тому формат «працювати на гроші» був досить взаємовигідним: люди обмінювали час на зарплатню і так тривало доти, доки вони не виходили на пенсію. Зараз ринок праці змінився: працівники часто змінюють місце роботи, компанії скорочують штат і віддають частину задач на аутсорс або звертаються до фрілансерів.
Гарний вихід — почати працювати на себе. Якщо ж підприємництво не для вас, ви можете застосовувати підприємницьке мислення у компанії, в якій працюєте.
Керуйте своєю кар’єрою так, ніби керуєте бізнесом. Звикайте постійно чимось ризикувати і не жертвувати довгостроковими перспективами заради швидкого доходу (тобто, зарплати).
Не концентруйтеся на тому, щоб заробити чи порадувати боса. Ви маєте відчувати, що ваша робота важлива для компанії і водночас корисна для вашого резюме. Навіть якщо хтось викупить вашу компанію, ви не пропадете.
Ви самі — і є головна цінність, професійна бойова одиниця, яка працює на своє ім’я. Мислячи як підприємець, ви переносите свою цінність у бізнес (тобто, власну кар’єру).
Як на це відреагує ваш бос? Цілком можливо, що він буде не у захваті, адже першочергово його цікавить розвиток власного бізнесу. Співзасновник LinkedIn і автор книги «Альянс: Управління талантами в мережевому віці» Рейд Хоффман влучно висловився з цього приводу: «Керівникам не варто боятися співробітників, які прокачують свої профілі у LinkedIn і озираються навкруги у пошуках нових можливостей. Насправді такі підприємливі, відкриті до всього нового люди — саме те, що потрібно вашій компанії».
Якщо у компанії не цінують ваш підприємницький дух — мабуть, справді є сенс пошукати інші варінти. Якщо ви увесь цей час виконували дійсно значимі задачі, знайти нову роботу буде зовсім не складно.
