Правила не тригерного тексту: за що вас можуть закенселити та як цього уникнути 

День не проходить без скасування якоїсь публічної особистості чи бренду. Скандал на скандалі. Шакалячі експреси. Жахливі кейси. І деякі речі дійсно не можна лишати поза увагою громадськості.

Знаємо, а саме тому вважаємо цей матеріал таким важливим. Він порушує купу важливих тем: Чи можна вільно виражати свої думки, якщо за «неправильні» тебе публічно розпинають?
Як можна писати для всіх толерантно, якщо «всіх» просто не існує і представники альтернативної думки одразу збираються у нас в коментарях зі смолоскипами? Чи потрібна культура скасування взагалі? І де розташована межа між здоровим кенселінгом нездорового та простим булінгом?

Не на всі ці запитання можна знайти відповідь у світі загалом, та у цій статті зокрема. Але якщо ви бренд, особистий блог чи медійник, який не втрачає надії знайти баланс у світі вічних срачів, писати більш інклюзивно та універсально на широкі маси, то у цьому матеріалі віднайдете кілька важливих порад. Їх підготувала Анастасія Яланська, Head of Copywriting Kukurudza Blog, яка мала ризики бути скасованою за симпатію до правопису 2019 року та пропозицію писати «гейт» замість «хейт».

Перше правило — будьте готовими, що хтось таки закенселить

Ви можете оминати кожен гострий кут і старатися нікого не зачепити у своїх комунікаціях, перечитувати кожне слово і досліджувати, чи не є воно тригером.
Аж тут на сцену виходить величезне АЛЕ.

Суспільству болить: щоденні переживання і військові жахи, вимкнення світла, ІПСО, недоспані ночі, медійні маніпуляції, власні травми, усталені переконання, та ще мільйон великих та маленьких внутрішніх поранень.

І не всі можуть екологічно давати раду їм. Весь негатив виливається у соціальні мережі.
А тому перший крок — змиритися з тим, що будь-яке наше необережне слово, навіть сказане кілька років тому, можуть помітити.

І це не завжди підказка, як зробити краще. У кращому випадку саркастичні коментарі чи мовчазна відписка.

Правило друге — дослідити, для кого пишете

Для всіх хорошим не будеш, а от для своєї аудиторії можна принаймні спробувати.
Як це зробити:

1. Знайти вірусні дописи на теми, про які пишете і зайти в коментарі, якщо вони вже настоялися. Знайти кілька альтернативних думок і подивитися, які саме люди їх пишуть. І зрозуміти, якої думки дотримуються люди, що можуть підписатися на вас. 
2. Зайти на профілі активних підписників та подивитися, якою лексикою вони оперують та які цінності відстоюють.
3. Провести невелике анкетування на перевірку тригерних тем та переконань.
4. Провести дослідження своєї ніші. Які існують міфи, упередження чи підводні камені щодо неї? На що може сильно зреагувати аудиторія? Створити список таких слів чи тверджень.

Правило третє — питати, якщо не знаєте

Не кажи «не знаю», а кажи — «спитаю». Якщо ви говорите до певної категорії людей і не впевнені, чи не зачепите їхні почуття, один з кращих методів — звернутися до цих людей і спитати прямо:

• Чи є тут думки, які не сприймуть у спільноті?
• Чи є тут шкідливі тези, маніпулятивні звороти?
• Чи всі терміни та назви вказали правильно?
• Чи є важливі думки, які ми пропустили?

Відповіді на ці питання допоможуть зрозуміти, чи виявиться текст тригерним.

Правило четверте — перефразувати, якщо не впевнені

У нашому мозку живе маленький суддя. Він ретельно зважує всі дії та слова. А потім дає вирок — чи є це правильним? Суддя насправді дуже лякливий і боїться людського осуду. Він з печерних часів звик — вигнання зі спільноти дорівнює смерті.

А тому звертає увагу і на тигра, що замаскувався біля метро, і на необережні слова, що можуть тригерити інших. Зазвичай всі радять бути собою, не слухати суддю та виходити за межі його порад. Якщо ж ваша мета — віднайти екологічний та інклюзивний стиль комунікації, звертайте увагу на його тихий голос.

Якщо читаєте фразу зі свого тексту і чуєте в голові розпачливий зойк судді, подумайте, як їх замінити. А тепер до конкретики!

Тригерні теми та слова, що емоційно чіпляють

Війна

Не говорити тільки про захисників. Пам’ятайте про роль жінок у війську. Додавайте до означень і жіночі форми.

Не використовувати «всепропальство» і «мипереможництво». Особливо, коли ви пишете для військових та про військових. Тримайтесь між безтурботним оптимізмом та безпросвітним песимізмом на позиції здорового реалізму.

Обережно з байрактарщиною. Також особливо актуально, якщо вас будуть читати військові. Це той випадок, коли краще обрати чорний гумор, аніж «отріцательноє наступлєніє», банку огірків, якими збивають дрон, ухилянтів чи пса Патрона. Сюди ж можна додати маніпуляції на патріотичних почуттях.

Адже фронт один і тримають його ціною життя.

Ворог не вміє воювати. Ненавидіти їх — частина нашого ДНК. Але коли ми постулюємо, що воюємо з нездарами, які можуть лише відступати, чому ж гинуть найкращі українці? Залишайте оцінку бойової здатності ворога тим, хто безпосередньо має з нею справу.

Не відправляти в окопи тих, хто нам не подобається. Бо захищати свою державу — честь, а не покарання. Утримайтеся від таких оцінок діяльності людини.

Держава

Не розділяти Україну. Здавалося б, деталь, але вона багато важить.

Не виїжджати на стереотипах та упередженнях. Адже всі люди — різні.

Увага до прийменників. Дві літери, але скільки сенсу. Обираючи перший варіант, ви ризикуєте постати як людина, що підтримує ворожі наративи про несправжність України як держави. Навіть, якщо ви цього не мали на увазі.

Не виносити вердикт іншому мовному досвіду. Адже 400 років пресингу нашої мови не минають безслідно. Підтримуйте, мотивуйте, дозвольте іншим помилятися та зростати.

Відмінності між людьми 

Не використовувати назви розладів чи хвороб, аби лаяти ворога. Або критикувати дії іншої людини. Адже серед українців є люди, що страждають на психічні чи нервові розлади.

Не критикувати через наратив «так можуть тільки росіяни». Пам’ятайте, що люди різні. На світі є багато людей, з якими ви не погоджуєтеся, і коли через це їх приписують до росіян, то на світі буде більше ворогів, аніж друзів.

Відмовтеся від об’єктивації жінок. Виділіть професійні якості жінки чи їхню відсутність, якщо ви збираєтеся вдатися до критики, але не її статі чи зовнішності.

Як замінити слова-маркери на нейтральні

На жаль чи на щастя, деякі формулювання закріпилися за певними сенсами. І вживаючи їх, ви автоматично зізнаєтеся у певному ставленні до групи людей. Навіть якщо насправді не ставитеся до них так. Ось деякі зі слів-маркерів: 

Про ЛГБТ+ 

Як і гетеросексуальна, так і гомосексуальна людина, жодної різниці. Закінчення -іст сигналізує про належність до розладу чи хвороби.

Про стани людей

Спочатку людина, а потім — її стан, без оцінки її можливостей, відхилень чи розладів.

Важливі висновки

• Поважати досвід будь-якої людини й бачити в ній, перш за все, людину.
• Шукати те, що вас поєднує, а не розділяє і говорити про це.
• Визнати інакшість інших людей і дослідити, як правильно до них звертатися.
• Не дозволяти стереотипам та упередженням завадити нашій об’єктивності.

А говорячи про культуру скасування та її необхідність: ми ще не знаємо відповідей, бо вони лише формуються. На фоні напруження в суспільстві кенселінг часто виливається в простий булінг. Адже культура скасування — це таки культура, і її важливо розвивати.

Поки ми можемо лише порадити, як текстом зачепити меншу кількість людей і дати через нього більше користі, аніж шкоди. А це вже класний початок.