Правда чи вигадка. У яких моментах «Оппенгеймер» викривлює історію?

Факт (але це не точно): Оппенгеймер намагався отруїти свого наставника

Під час навчання в Кембриджі в середині 1920-х років Оппенгеймер познайомився з багатьма видатними фізиками, включно з Патріком Блекеттом. В «Американському Прометеї» Берд і Шервін пишуть, що Оппенгеймер захоплювався Блекеттом, який став його наставником. Але майбутній лауреат Нобелівської премії був фізиком-експериментатором. Тому він підштовхував Роберта до роботи в лабораторії. Оппенгеймеру це давалося важко. Він вважав за краще ходити на лекції та читати.

Зрештою, емоційно нестабільний Роберт нібито «отруїв» яблуко на столі Блекетта. У фільмі його ледь не кусає Нільс Бор. Проте ця сцена вигадана для драматичного ефекту. Насправді ж Берд і Шервін пишуть, що коли в керівництві Кембриджа дізналися про інцидент, батько Оппенгеймера переконав не висувати звинувачення проти сина. Натомість той отримав випробний термін та був змушений відвідувати психіатра. 

До речі, онук вченого, Чарльз Оппенгеймер, не підтверджує історію з яблуком. Він каже, немає жодних записів про те, що його дід намагався когось отруїти. Згадка про це, мабуть, єдина сцена, що не подобається йому у фільмі.

Факт: Оппенгеймер дійсно прочитав лекцію нідерландською 

Згідно з книгою «Американський Прометей», Оппенгеймер здивував своїх колег, прочитавши лекцію нідерландською мовою всього через шість тижнів після прибуття в Лейден. «Не думаю, що це була дуже гарна нідерландська, але її оцінили», — казав сам Оппенгеймер. 

Біограф і фізик Абрахам Пайс писав, що Роберт мав нетривалі стосунки з жінкою, яка, можливо, допомогла йому вивчити мову. Він міг витратити час на вивчення мови й раніше. Того літа Оппенгеймер провів кілька тижнів у Нью-Мексико, одужуючи від туберкульозу.

Факт: Оппенгеймери доручили Хаакону Шевальє деякий час доглядати свого сина Пітера

У 1941-му, коли старшому сину Пітеру було лише два місяці, Роберт і Кітті залишили його на два місяці з Хааконом і Барбарою Шевальє. Учений пояснив, що його дружина була виснажена. Вони поїхали на сімейне ранчо Перро Калієнте, поблизу Лос-Пінос (Нью-Мексико). Фільм пов’язує цей крок з пияцтвом Кітті та засмученністю тим, що їй цілий день самотужки доводиться доглядати за дитиною.

Факт: Німеччина не була готова до створення атомної бомби

У вересні 1943 року Нільсу Бору вдалося втекти з окупованої нацистами Данії. Через кілька місяців Бор прибув до Лос-Аламоса. Він розповів Оппенгеймеру та іншим про свою зустріч з німецьким фізиком Вернером Гейзенбергом 1941 року. У фільмі Оппенгеймер засипав Бора питаннями та дійшов до висновку, що німці досить сильно відстали від американців у створенні атомної бомби.

За словами Алекса Веллерштейна, історика та професора Технологічного інституту Стівенса, це спрощена версія, але в цілому правильна. Лише в листопаді 1944 року союзники отримають остаточне підтвердження, що німці все ще перебувають на ранніх стадіях розробки.

Факт: Оппенгеймер висміяв Штрауса щодо ізотопів

Фізик Девід Хілл дав свідчення на слуханнях у Сенаті щодо призначення Льюїса Штрауса до кабінету президента Дуайта Ейзенхауера. Він сказав, що більшість науковців воліли б, щоб Штрауса більше не було в уряді. Так і було висвітлено у фільмі. 

Але саме голова Федерації американських вчених Девід Інгліс заявив, що Штраус з «особистої мстивості» націлився знищити репутацію Оппенгеймера. Він також говорив про те, що Штраус виступав проти передачі ізотопів до Європи для медичних цілей.

У фільмі кілька разів показали сцену, в якій Оппенгеймер висміює занепокоєння Штрауса через ізотопи. Він стверджує, що пляшку пива можна використовувати для отримання атомної енергії. Ізотопи ж менш важливі, ніж електронні пристрої, але важливіші, ніж сендвіч. 

Ця фраза нібито прозвучала на спільному засіданні Комісії з атомної енергії в 1949 році. Насправді Оппенгеймер сказав, що ізотопи набагато важливіші, ніж вітаміни. Фраза дійсно викликала сміх.

Імовірний факт: Оппенгеймер підрахував, що від атомної бомби загинуть 20 000 людей 

У фільмі Оппенгеймер оцінює потенційну кількість загиблих від атомної бомби як 20 000 – 30 000. За словами Веллерштейн, він не бачив доказів, що в учасників Мангетенського проєкту була реальна методика розрахунку. За словами фізика Артура Комптона, Оппенгеймер нібито казав йому, що кількість загиблих складе близько 20 000.

Факт: Сильна гроза затримала випробування

У фільмі показали сильну грозу перед випробуванням бомби. Нолан зняв цей епізод не для драматичного ефекту. Історично випробування спочатку запланували на четверту ранку. Проте перенесли на півтори години через несприятливі погодні умови. 

У фільмі Оппенгеймер сам робить передбачення, що шторм мине. Насправді це зробила група метеорологів на чолі з Джеком Хаббардом. 

Факт: Фейнман дійсно спостерігав за випробуванням атомної бомби з-за лобового скла 

Фізик Річард Фейнман згадував, як сів у вантажівку, щоб спостерігати за випробуванням атомної бомби з-за лобового скла. Він вважав, що це захистить його від ультрафіолетового випромінювання. Усі інші спостерігали через темні окуляри.

Факт: Оппенгеймер ніколи публічно не говорив, що шкодує про те, що скинув бомбу

У фільмі Штраус лютує, що Оппенгеймер ніколи не говорив, що шкодує про скидання атомної бомби на Японію. Веллерштейн підтверджує, що Оппенгеймер дійсно публічно не заявляв чогось подібного. За його словами, Роберт відчував докори сумління через те, що не зміг зупинити перегони озброєнь.

Факт: Оппенгеймер був дилетантом

У фільмі генерал Гровз, перераховуючи занепокоєння колег-науковців щодо призначення Оппенгеймера директором лабораторії, називає вченого «дилетантом», який «не зміг би керувати кіоском з гамбургерами». 

Веллерштейн вважає це справедливою оцінкою. Оппенгеймер часто перескакував з теми на тему залежно від того, над чим працювали його студенти. «Оппенгеймера цікавило все», — казав Роберт Сербер, один з його студентів. На одному занятті можна було обговорювати електродинаміку, космічні промені та ядерну фізику.

Факт: Оппенгеймер випередив час щодо чорних дір

1 вересня 1939-го опублікували статтю Оппенгеймера і його студента Хартленда Снайдера про те, що у «важких зірок» закінчується паливо, і вони колапсують. Фізик-теоретик Кіп Торн каже, що ця концепція здавалась дуже дивною іншим вченим у той час. 

Роджер Пенроуз описав чорні діри в 1964 році, за що у 2020-му отримав Нобелівську премію. Після Пенроуз назвав статтю Оппенгеймера і Снайдера одним з джерел натхнення для своїх досліджень.

Факт: Під час випробування звук пролунав значно пізніше вибуху бомби

У фільмі показали випробування «Трініті» з яскравим вибухом та знаменитою фразою Оппенгеймера «Я став смертю, руйнівником світів». Потім настає моторошна тиша, лише за нею приходить вибухова хвиля, а далі — приголомшливий гуркіт.

Щось схоже відбулося й у реальному житті. Після вибуху бомби дійсно настала тиша. Приблизно через півтори хвилини пролунав сильний шум, а потім гуркіт, схожий на грім, згадував пізніше Фейнман.

Вигадка: Люди не помітили вибуху посеред пустелі

Стрічка показала лише вчених і військових, які спостерігали за випробуванням на різних відстанях. Проте яскравість полум’я, звук та струс, викликаний вибуховою хвилею, не залишилися непоміченими. 

Сила вибуху вибила вікна в сусідніх містах. Жителі Амарілло (Техас), могли бачити спалах на відстані понад 450 км. Уряд заявив про нібито вибух на складі боєприпасів, в якому обійшлося без постраждалих.

Вигадка: Вони знали, що бомба покладе край Другій світовій війні

У грудні 1946 року фізик Карл Т. Комптон написав в The Atlantic, що скидання бомб було «прорахованою авантюрою». Військовий міністр  Генрі Стімсон та інші нібито сподівалися, що це покладе край війні. 

«У фільмі здається, що причиною використання бомби є те, що вони не хочуть вторгнення в Японію. Це раціоналізація, яку придумали пізніше», — каже Веллерштейн.

Вигадка: Стімсон пошкодував Кіото, бо провів там медовий місяць

Вибір цілей для атомних бомб був складним процесом, у якому брали участь багато людей, зокрема Оппенгеймер і військовий міністр Генрі Стімсон. 

Під час зустрічі, зображеної в фільмі, Стімсон каже, що не слід бомбити Кіото через його культурне значення. А ще — бо він і його дружина побували там у медовому місяці.

 «Він відвідував Кіото, це точно, але я не думаю, що він провів там медовий місяць», — каже Веллерштейн. За його словами, рішення було більш тонким й складним та мало далекосяжні наслідки для міст, які зазнали бомбардувань.

Вигадка: Оппенгеймера відсунули на другий план, бо він думав про довгострокові наслідки використання ядерної зброї

У фільмі Оппенгеймера подають дещо самотнім вовком — єдиним, хто на зустрічах з Гровзом і Стімсоном ставив питання про довгострокові наслідки ядерної зброї. 

Веллерштейн стверджує, що цю позицію займав не лише Оппенгеймер. Він, безумовно, відіграв певну роль у її відстоюванні. Проте подібну позицію мали й інші люди. Багато хто на найвищих урядових рівнях сприймав ситуацію дуже серйозно. Серед них був і Стімсон, який доніс занепокоєння до президента Гаррі Трумена.

Вигадка: Оппенгеймер консультувався з Ейнштейном щодо розрахунків Теллера 

Едвард Теллер, безумовно, висловлював занепокоєння, що ядерна зброя може запалити атмосферу Землі з руйнівними наслідками. Проте Оппенгеймер звертався з його розрахунками не до Альберта Ейнштейна, а до нобелівського лауреата Артура Комптона. 

Розрахунки Ганса Бете дійсно показали, що ймовірність такої катастрофи «близька до нуля». І Енріко Фермі приймав ставки на теорію Теллера перед випробуванням бомби (принаймні так стверджує Бете).

Вигадка: Оппенгеймер залишився противником водневої бомби

У фільмі Роджер Робб тисне на Оппенгеймера через його суперечливу позицію щодо водневої бомби. Учений дійсно підтримав дослідження Теллера на ранніх етапах, але згодом змінив свою думку.

Було кілька причин, чому Оппенгеймер вагався щодо можливостей водневої бомби. Зокрема, тому що після війни були обмежені ресурси на розробку зброї. Він казав: «Нумо робити більше зброї, яка вже є, та не витрачати матеріал на ту, що може не спрацювати».

За словами голови Комісії з атомної енергії США Гордона Діна, коли Теллер та Станіслав Улам досягли прориву в дослідженнях водневої бомби, Оппенгеймер був «майже в захваті».

Вигадка: Шарлотта Сербер була секретаркою Оппенгеймера 

Насправді Сербер працювала бібліотекаркою у «секретній бібліотеці» Лос-Аламоса. Шарлотта дійсно деякий час працювала з секретаркою Оппенгеймера. Проте згодом стала настільки зайнята бібліотекою, що в неї з’явився штат з 12 осіб.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter