Потужний бренд, таланти та регулювання. Чому Україна має великий потенціал у Web3 та що може завадити його реалізації
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
На початку вересня до України приїздив співзасновник Ethereum Віталік Бутерін. Він взяв участь у Web3-хакатоні Kyiv Tech Summit. На ньому Бутерін висловив думку про те, що Україна може стати наступним Web3-хабом. Цьому сприяє активна індустрійна спільнота. Але чи не надто оптимістичний прогноз у Бутеріна та як зараз взагалі справи з Web3 в Україні? Про це журналістка Vector поговорила з українськими Web3-інвесторами та засновниками стартапів.
Що таке Web3
Концепція нового децентралізованого інтернету на базі блокчейну стає популярнішою з кожним роком, а то й місяцем. Власне Web3 має розв’язати ті проблеми, які ми сьогодні маємо з Web2 (інтернет сьогодення із соцмережами та відеохостингами — прим. ред.). Серед них:
- Централізація. А простіше сказати монополізація техгігантів — на кшталт Facebook, Google, Amazon.
- Відсутність контролю над власними даними, які збирають сайти, застосунки та соцмережі.
- Вразливість. Хакери можуть зламувати платформи, влада в недемократичних країнах цензурує контент тощо.
Більше про Web3 можна прочитати у нашому матеріалі. А тепер про Україну. Децентралізований інтернет ближче до нашої країни, ніж може здатися. Декілька фактів:
- Згідно з даними сінгапурської компанії Triple A, приблизно 6,5 млн українців, або 15,72% населення володіють криптовалютою. Тут варто зазначити, що Triple A рахує кількість криптогаманців в країні, а не власників монет.
- За темпами впровадження криптовалюти Україна входить до трійки лідерів.
- Не дивлячись на падіння вартості криптовалюти, цифрові гроші стали рятівним колом для благодійних організацій, які допомагають армії. Адже децентралізовані операції в рази пришвидшують закупку необхідного спорядження для військових.
- І трохи про Web3-стартапи з українським корінням. У січні 2022 року NEAR Protocol Іллі Полосухіна підняв $150 млн. Тоді капіталізація токена стартапу перевищувала $11 млрд (на момент написання тексту — $2,4 млрд). В квітні стартап отримав ще $350 млн. Загалом NEAR Protocol залучив вже $533,7 млн. Інший приклад — блокчейн-стартап Solana. Серед його фаундерів — українець Анатолій Яковенко. Стартап підняв вже $315,8 млн. Наразі капіталізація його токена складає $10,7 млрд. Таким чином він входить в топ-10 криптовалют за цим показником.
Це лише невеликий перелік моментів, які підкреслюють потенціал України у Web3.
Ми передова Web3-держава, але триває війна
Україна вже має велику Web3-спільноту. У нас є сильні засновники проєктів, які мають репутацію на міжнародній арені. Ми бачимо, що в країні велика частка безготівкових платежів, користувачі звикли користуватися фінтех-продуктами та необанкінгом.
Дуже сприяє розвитку й Міністерство цифрової трансформації, яке розробило профільне законодавство без драконівських заборон. І загалом наш уряд достатньо дружній до криптосфери. У березні 2022 року президент Володимир Зеленський підписав закон «Про віртуальні активи», що сприяло виходу криптосектора з тіні.
Але, звісно, важко говорити про Україну як центр розвитку цього напрямку. Війна в країні сильно гальмує прогрес наших команд та проєктів.
Проте ми маємо потужну спільноту та таланти. У нас вже є декілька єдинорогів у цьому напрямку — проєкти з українським корінням Unstoppable Domains та CEX.IO. І найближчі два роки цей список тільки поповнюватиметься.
Що ж стосується українського населення — всім 40 млн й не потрібно розуміти терміни на кшталт криптовалюта, стейблкоїни, NFT, блокчейн тощо. Web3 — така сама галузь, як й інші. У ній мають бути свої фахівці, але основи всім не потрібні. Достатньо, що з кожним роком цей напрям залучатиме до роботи все більше й більше людей.
Високі шанси бути в авангарді, але є перешкоди
Україна вже у топі країн за швидкістю та рівнем діджиталізації як приватних, так і державних послуг. Активно формується законодавство про обіг криптовалют, віртуальних активів та роботи блокчейну. І це все на фоні більшої інертності та лобі традиційних інституцій у розвинених країнах. А ще ми маємо високий рівень IT-освіти.
Усе це призвело до того, що українське коріння простежується в більшості провідних глобальних проєктів у фінтеху, кібербезпеці, блокчейн, іграх, IoT, метавсесвіті. А саме вони і є стовпами Web3.
Україна дуже відкрита до імплементації технологічних новинок, володіння та використання криптовалют і блокчейну. Крім того, не дивлячись на весь жах війни, вона стала каталізатором уваги до наших технологічних талантів. На міжнародному рівні сильно зросло бажання підтримати українців у їхніх інноваційних проєктах.
Проте все ж маємо внутрішні перешкоди до розвитку цього напрямку — у нас слабкі венчурний та фондовий ринки. І тут замкнене коло. В Україні проєкт майже не може отримати фінансування, а за кордоном стикається з низкою вимог:
- добре володіння англійською;
- треба розуміти ринок країни, в якій намагаєшся розвивати продукт;
- мати дуже конкретний та цікавий проєкт;
- прототип чи MVP;
- попередні успішні проєкти та напрацьовані зв’язки.
І це вимагає від фаундерів багато часу та значної суми власних початкових інвестицій.
Крім того, війна вплинула й негативно. Багато українців вимушені думати про виживання, евакуацію, стабільність доходів. Вони просто не мають часу та сил на запуск ризикованих проєктів. В інших країнах зараз, звісно, набагато більше можливостей сфокусуватися на Web3. Тим паче багато українських талантів знаходяться за кордоном. Вони не надто вмотивовані повертати вектор своїх проєктів на наш ринок.
У нас точно високі шанси бути в авангарді країн, які стануть Web3-хабами. Проте це можна буде оцінювати лише за конкретними показниками. Думаю, що якби не війна, то в межах п’яти років ми могли б не тільки мати найбільший серед країн відсоток обізнаності населення в технологіях Web3, а і високий рівень їх використання та статус потужного галузевого хабу.
Web3-ком’юніті сильно мобілізувала війна
Я вважаю, що Україна — уже повноцінний Web3-хаб. Вона входить до десятки світових лідерів за використанням криптовалюти, відсотку людей, які мають криптогаманці, і загального розуміння, як працюють «цифрові гроші».
Україна має одних з кращих розробників в індустрії та сильних фаундерів, які очолюють світові компанії на кшталт Solana або NEAR. Мої слова підтверджує та ж Binance, яка активно інвестує в український ринок.
Ми впевнено, але поступово рухаємося вперед. Цьому сприяє й уряд. Мінцифри активно просуває нашу індустрію та впроваджує закони про легалізацію доходів від операцій із криптоактивами. Єдиний недолік — не вистачає визнання криптовалюти платіжним засобом. Немає регулювання податкового законодавства, яке дозволить це реалізувати.
Попри все, маємо величезну кількість проєктів та хабів, які рухають цей напрям вперед. Наприклад, в NEAR Ukraine команда складається з понад 100 працівників, які працюють над проєктами в сфері платежів, діджитал-валюти, DeFi (децентралізованих фінансів) та NFT.
Безперечно, українське ком’юніті дуже сильно мобілізувала війна. Наші біржі та окремі проєкти продовжують донатити, створюються нові проєкти на підтримку України. Криптосфера загалом значно посилюється на фоні російської агресії.
Україна — уже потужний Web3-бренд
Україна — уже Web3-хаб. Якщо пригадати топ-50 найбільших стартапів світу, там немає жодного українського фаундера. А серед 50 криптовалютних, я можу нарахувати щонайменше п’ять.
Для подальшого зростання головним викликом є регуляція. Це стосується як України, так і будь-якої іншої країни світу. Тут важливо зрозуміти, як не перекрутити гайки. Щоб криптовалютні проєкти розвивалися, потрібні сприятливі умови. Перш за все — у правовій сфері.
Україна — уже потужний світовий Web3-бренд. Так було до повномасштабного вторгнення і залишається зараз. Всі знають про індійський Polygon, але не менш відома й українська Solana.
Що ж стосується українців, то з кожним роком залученість у криптовалюту тільки зростатиме. Ми завжди тягнемось до чогось нового. Це стосується не лише до користувачів, а й розробників.
До 2025 року ми побачимо критично вище залучення у криптовалютну сферу, бо в нас велика кількість IT-інженерів. А це дуже важливо для розвитку нових блокчейн-технологій. Тому надалі з’являтимуться все нові й нові круті команди, які створюватимуть сильні проєкти.