Поки Варшава танцює, Вільнюс полює, Старий Київ — грає в карти. Ретроспектива азартних ігор від давнини до сьогодення
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Люди грають в ігри від самого народження: через гру можна навчатися, встановлювати правила та навіть вирішувати конфлікти. У певний історичний момент ігри стали азартними — люди почали грати на гроші або інші цінності.
Як це розвивалось і дійшло до наших часів, ми розкажемо у матеріалі за підтримки Cosmolot. Ви дізнаєтеся про найдивніші ставки, про азарт у культурі, а ще чому «Правда чи дія» на тусовці — це теж азартна розвага. Розібратись в історії азарту нам допомагає Вогнеслав Змійович, голова клубу старовинних ігор «Гральний майдан», жрець. Але пам’ятайте, що якщо ви граєте, то тільки відповідально, і тільки для розваги.
Азартні ігри з’явилися не вчора
Можна припустити, що азартні ігри з’явились у Давньому Єгипті орієнтовно у 2000 роках до н.е. Також є згадки про настільні ігри у Ведах, а у старовинній збірці релігійних текстів Ріґведі, є гімн гравця проти залежності. У тексті йдеться про чоловіка, що грав у горіхи — тодішню версію костей і програв своє майно, через що його покинула дружина. Як мораль — чоловік має здобувати своє багатство не у грі, а на ниві, тобто працювати чесно.
Це правило збереглося й донині. Згідно з принципами відповідальної гри, Cosmolot комунікує, що азартні ігри — це не джерело доходу, а розвага. На сайті та в рекламі казино ви не побачите гасел: «Стань багатим», «Успіх», «Можливість заробити багато грошей» тощо. Азарт — це розвага і свідомий вибір гравця.
Самі ігри з’явились у людей ще за первісногромадського ладу. Ігри є навіть у тварин. Зазвичай вони виконують виховну функцію. Трохи пізніше ігри трансформуються в азартні серед військових. У них багато золота, яке вони здобули в боях з різними ворогами. А ще військові мають потребу постійно ризикувати, тож, імовірно, для них ігри задовольняли цю потребу.
Ще одне тлумачення знаходимо в Ірландських сагах: є легенда, що гру фідчелл вигадав Бог світла, трікстер Луг, аби мужі не билися, а розв’язували питання мирно у грі.
«Бродилки», перегони та кості — якими були перші ігри
Різноманіття азартних ігор велике: кості, карти, «бродилки», перегони… Наприклад, кості — це лише інструмент, залежно від правил, з ними грали в безліч ігор. У «бродилках» мета була одна — поблукати гральним полем та вийти неушкодженим.
Єгипетська гра «пси та шакали» якраз є прикладом такого жанру. На полі розташовувалися фігури псів і шакалів, і той гравець, що швидше приведе свої фігурки до фінішу, перемагав. Пізніше з’являється серія ігор «бойові перегони» — військові тактичні ігри, які однозначно були азартними.
Ставки глядачів на гру як окремий вид азарту
За цікавою грою спостерігали завжди: шахові партії чи гра в тавлії описуються в різних джерелах. А це значить, що спостерігачів було багато, їх захоплювала гра. Можна припустити, що глядачі почали робити ставки через бажання долучитися до гри. Іноді правила гри обмежують кількість гравців: наприклад, у шахах грають тільки двоє. Тож у таких ситуаціях глядачі обирали того гравця, в якого більше вірили, та робили ставку на його виграш. Це як надбудова над грою — ще одна гра у вигляді ставки.
Маємо свідчення про одну з таких азартних ігор зі ставками у Києві. В XIX столітті на контрактових ярмарках частина громади зібрала кошти, щоби купець першої гільдії Єгор Кобєц здолав картяра, який вів не зовсім чесну гру, — Свіщова. Гра тривала три доби, й Кобєц здобув перемогу, а виграш розділили між усіма, хто вклав свої кошти. Класичний приклад ставки та розподілу виграшу. Після цього Свіщов, якого підозрювали у шулерстві, більше так не грав, тож для нього азартна гра стала повчальною.
До речі, про важливість відповідального ставлення до гри розповідає одна з гравчинь в азартні ігри: «Я люблю спорт і масштабні матчі, тож ставка додає мені гострих відчуттів і збільшує зацікавленість під час перегляду гри.
До казино я спершу ставилась упереджено. Пізніше зрозуміла, що азартні ігри — це не завжди про виграш, багато чого залежить від твого ставлення до грошей та програшу. Сьогодні я люблю грати в слоти — це ніби американські гірки на твоїх емоціях. Ти не впливаєш на результат, це рандом, і якщо ти до нього готовий, то все буде добре. А якщо ні, то краще й не починати грати, бо азартні ігри — це не спосіб збагачення».
Шулерство та азарт — майже ровесники
Обман в іграх з’явився, коли гра втратила потужний зв’язок із традицією та перестала бути священною. Це відбулося у Середньовіччі, коли гра масово розповсюдилася.
Метою шулерів було заробити на життя грою, тож вони вигадували махінації, аби забезпечити собі перемогу. Київ вважався картярським містом ще за Речі Посполитої. Навіть є така фраза — Варшава танцює, Краків молиться, Львів любить, Вільнюс полює, а старий Київ грає в карти. У «Сповіді старого грішника» Пантелєєва середини XIX століття є історія про те, як шулери винайшли карту, що мала важіль і могла змінювати масть.
Також маємо свідчення, як до Києва 1847 року приїхав угорський композитор Ференц Ліст. Після концерту він грав у карти й програв штани. Але історія зі щасливим кінцем — завдяки цьому він знайшов своє кохання.
У бідних та багатих свій азарт
Якщо для шулерів азартні ігри — це засіб для існування, то для високопоставлених людей це була розвага. Саме такий розклад сил ми спостерігаємо у серіалі «Гра в кальмара» — гра азартна для всіх. Тільки бідні люди в боргах ставлять на кін своє життя, а заможні глядачі роблять ставки.
Питання ставок ніколи не мало обмежень і залежало лише від фантазії та готовності гравця. Все, що мало цінність: гроші, робоче приладдя, житло, а деколи й жінку чи власне життя — ставили на кін.
Історія пам’ятає одну шахову партію, де гравець якраз заклав свою жінку. Щоб не потрапити у рабство до іншого чоловіка, вона втрутилась у гру та нанесла гравцеві мат, який нині називають мат Діларам на її честь.
Гра як гріх
Ігри завжди були дещо незаконною штукою, адже ми живемо у православному регіоні, де є великий вплив церкви. А вона ставиться до ігор як до гріховної справи. Навіть про шахи досі говорять, що це гріх.
У Західній Європі церква перестала боротись із шахами, коли вони широко розповсюдились, десь у XII–XIII столітті. З XIV століття шахи стають невіддільною частиною виховання лицарів. З XIX століття їх використовують для виховання хлопчиків, водночас дівчат виховували з допомогою карт.
Тих, кого ловили за азартними іграми, карали. Зазвичай гравці читали молитви на колінах кілька разів, аби спокутувати гріхи. Ігри були пов’язані з азартом та організацією гральних майданів, а вони не обкладалися податком, були підпільними. За викриття таких місць покарання були жорстокіші.
Як онлайн розширює кордони спілкування гравців
Сьогодні ігровий світ також перекочував в онлайн, але багато ігор все одно скопійовано з офлайн-варіантів. Онлайн надає грі більше функціональності та атмосфери. Коли граєш у настільну гру вдома, то можеш уявляти, як фігурки б’ються між собою. Онлайн же це можна візуалізувати з допомогою технологій.
Наприклад, у Cosmolot є купа ігор, стилізованих під різні часи. Можна знайти слоти з давньоєгипетським чи піратським дизайном. Це додає грі об’ємності, фантазію гравця живлять малюнки, анімації та герої, які живуть на полі.
В онлайн-ігор є й мінуси — в деяких з’являється штучний інтелект, а це зовсім не те саме, що грати з людьми. Гра, що передбачає реальних супротивників, дає гравцям змогу спілкуватися та обмінюватись досвідом. Особливо цікаво грати з досвідченими людьми, в яких можна перейняти досвід. Штучний інтелект забирає елемент спілкування, а добра гра — це і про відпочинок, і про бесіду.
У кожній грі важливо знайти супротивників, з якими цікаво грати. Людина, яка доволі добре засвоїла правила гри, перемикає увагу з ігрового поля на зчитування супротивника. Наприклад, у «Мафії» зчитувати гравців — це основне правило. Мафію можна порівняти з покером, де також є елемент аналізу поведінки супротивника.
Гра змінюється залежно від того, наскільки скілова людина. Тоді відкриваються додаткові можливості.
Ми не здогадуємося, що граємо в азартні ігри
Гра на будь-що — вже азартна гра, навіть «Правда чи дія» на тусовці. Звісно, грати на слово не так цікаво, як на бажання чи гроші. Іноді азартна гра може змінити життя, як-от героям «Титаніка», що виграли квитки на судно.
Але як грати безпечно? Про це розповідає психотерапевт, який працює з залежностями, Володимир Іванов: «Загалом гра допомагає нашій психіці відпочити, перемкнутися з завдань, що напружують, і перезавантажитися. Ми вчимося грати з дитинства, тож для нас це звичний спосіб зняти напругу.
Іноді люди приходять у гру, аби розв’язувати проблеми з низькою самооцінкою чи самотністю. З такою мотивацією краще не грати, а шукати ресурси для розв’язання проблем у собі чи працювати з терапевтом.
Гра переходить у залежність, коли людина витрачає на неї занадто багато часу та втрачає зв’язок із реальністю. Терапія у роботі з такими людьми спрямована на виявлення справжніх потреб і способів їх задовольнити поза грою. Щоби виявити залежність, можна пройти опитувальник або проконсультуватися із психотерапевтом».
До речі, Cosmolot сформував опитувальник на сайті, аби гравці могли перевірити себе на схильність до залежності. Крім того, гравці можуть встановити грошовий та часовий ліміт на ігри, що є хорошим інструментом для контролю свого хобі.
Ігровий провайдер надає гравцям інформацію про безпечну гру та емоційний контроль. Гравцям радять брати паузу, якщо їх засмучує програш. Якщо в певний момент людина виявляє в себе симптоми залежності, Cosmolot має контакти центрів, де людині допоможуть подолати цю проблему. Відповідальна гра — це основний принцип!
