ТЕХНОЛОГІЇ

Податки, клієнти та «рілокейт». Як українські розробники працюють під час війни – в інтерв’ю CEO Intellias для Wall Street Journal

05 Березня 2022, 19:05
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Український технологічний сектор продовжує розвиватися, всупереч російському вторгненню. ІТ-спеціалісти по всій країні пишуть код для клієнтів і водночас допомагають військовим.

Ми зробили переклад розмови журналістів Зої Томас та Сема Шехнера з Wall Street Journal та СЕО української технологічної компанії Intellias, Віталія Седлера. Вони розповіли як працює український технологічний сектор в умовах війни, як розробники допомагають країні та яке майбутнє української технологічної галузі.

Зої Томас: Попри російське вторгнення, удари по столиці та інших великих містах, а також масовий відтік біженців, український технологічний сектор продовжує розвиватися. Він досі виконує свою основну роль з надання ІТ-підтримки компаніям у всьому світі. Водночас допомагає своїй країні в умовах війни. Минулий тиждень, відколи почалося вторгнення Росії, був нелегким для працівників технологічного сектору.

Віталій Седлер: Це змінить життя українців, росіян, європейців, усіх нас, чи не так? Тому це дуже лякає і розчаровує. А тепер розпочався новий світ і нове життя, я б сказав.

Зої Томас: Віталій Седлер є генеральним директором Intellias, однієї з найбільших технологічних компаній України з 2500 співробітниками, більшість з яких в Україні. Він надає послуги програмного забезпечення для таких відомих компаній у всьому світі, як німецька Siemens і корейська LG. Седлер поговорив із щоденним подкастом The Wall Street Journal, про те, як війна вплинула на нього та його компанію. Ось як він описує, як дізнався, що Росія вторглася.

Віталій Седлер: Мене розбудив о 5:00 ранку керівник нашої оперативної групи, сказавши, що Путін розпочав війну. Тож протягом однієї години ми ввели в дію всі наші бізнес-плани на випадок непередбачених обставин, викликали автобуси, які вирушили до Києва та Харкова о 9:00 ранку, через три-чотири години після початку війни. Нас хвилювало лише те, як перемістити людей із небезпечних місць у більш безпечні.

Зої Томас: Багато співробітників Intellias були переведені до Львова, міста на західній Україні поблизу польського кордону, де базується компанія. За оцінками Седлера, переміщення його співробітників у безпечне місце обійдеться десь від $1 до $2 млн доларів, і ці витрати можуть зрости.

Віталій Седлер: Ми намагаємося максимально допомагати людям. Тому, звичайно, ми підтримуємо їх фінансово, виплачуючи їм аванс, щоб у людей були гроші. Ми також компенсуємо їх переїзд, даємо гроші на квартиру на кілька днів-тижнів. Щоб вони могли покрити ці витрати, які з’явились у зв’язку з переїздом.

Зої Томас: Ви також працюєте над тим, щоб ваш бізнес працював протягом усього конфлікту.

Віталій Седлер: Ну, на сьогодні ми майже закінчили з логістикою. Тому команда повністю зосереджена на відновленні нашої інженерії, нашого процесу доставки послуг. З іншого боку, ми повністю зосереджені на підтримці відносин з нашими клієнтами, щоб вонои могли бути впевнені, що бізнес працює. За наші послуги платять. Тому у нас є гроші, щоб заплатити нашим людям. Зараз це мій основний пріоритет.

Потім до розмови приєднується технічний журналіст WSJ Сем Шехнер, щоб обговорити, як війна впливає на всю ІТ-галузь в Україні.

Зої Томас: Отже, такі компанії, як Intellias, все ще працюють в Україні, але який загальний стан цієї колись процвітаючої галузі зараз?

Сем Шехнер: Ну, зараз війна і все дуже непросто. Я розмовляв із засновниками та керівниками компаній, які кілька днів поспіль не знали, чи живі деякі з їхніх співробітників. Люди ховаються від сирен та повітряного нальоту, і тому це не зовсім звичайні умови для роботи. Але попри це вони виконують свої зобов’язання перед клієнтами. Звучить майже божевільно. В західній частині країни стало менше ракетних ударів, російських танків там немає, принаймні поки що. І цим компаніям вдається писати код для своїх клієнтів за кордоном, а також допомагати військовим, де вони можуть.

Зої Томас: Львів – це великий технологічний центр країни, ви можете просто розповісти нам трохи про місто, яким воно було до всього цього?

Сем Шехнер: Так. Львів – це великий технологічний центр України. Це місто середнього розміру з населенням 700 000 — 800 000 осіб. І це близько до кордону з Польщею, кілька технічних керівників сказали мені, що інтернет-з’єднання там проходить через кордон з Європи. Регіон забезпечений енергією, і це місце, де за останні 20-30 років виросла купа компаній. І це головний центр для індустрії ІТ-аутсорсингу країни. Вони розробляють додатки, створюють внутрішнє програмне забезпечення для роботи з клієнтами та аналізують дані для компаній за кордоном. І це також місце, де є низка стартапів, які зародили цю послугу, не лише в Україні, а й у світі. Львівська торгова група, яка представляє багато технологічних компаній Львова, каже, що таких компаній у місті близько 500, а технічних працівників там близько 30 000.

Зої Томас: Ми знаємо, що технологічні працівники приїжджають до Львову, щоб втікти від боїв в інших місцях. Звичайно, багато біженців приїжджають, бо це близько до польського кордону, але мені цікаво, куди ще їдуть технологічні працівники?

Сем Шехнер: Пересуватися по країні зараз набагато важче. Тому скрізь є робітники. Я розмовляв з деякими компаніями, у яких є люди, які, принаймні на початку цього тижня, все ще працювали з Харкова. Його обстрілювали з боку Росії. В Києві все ще є люди, які працюють, але в основному зараз всі знаходяться в західних областях. Багато людей покинули країну невдовзі після вторгнення, і Україна закрила кордон для чоловіків у віці від 18 до 60 років. А це означає, що більшість працівників у галузі, де переважають чоловіки, повинні були залишитися в Україні, але багато хто поїхав з країни ще до вторгнення.

Деякі компанії почали відкривати офіси в Польщі, Болгарії чи інших країнах у рамках свого планування на випадок надзвичайних ситуацій. І зараз багато з цих компаній мають там більші офіси. І багато їхніх працівників переїхали туди зі своїми сім’ями.

Зої Томас: Це досить важкий час для всіх цих працівників. Як компанії стимулюють їх продовжувати працювати?

Сем Шехнер: Особисто я не можу собі уявити роботу в таких умовах. Мені було б важко, і я думаю, що я не один. Жодна з цих компаній не каже, що працює на повну потужність. Деякі люди зайняті піклуванням про благополуччя своєї сім’ї, або вони зайняті тим, що намагаються переїхати, можливо, за допомогою своєї компанії, з місця, яке насправді є більш ризикованим, ніж Львів. Не можу сказати, що у Львові їм нічого не загрожує, але людей мотивує те, що їм потрібно підтримувати свої підприємства, і їм потрібно підтримувати свою країну.

Деякі люди сказали мені, що хочуть продовжувати отримувати дохід, щоб сплачувати податки. Деякі компанії віддають свої прибутки армії, і багато з них перерозподілили частину співробітників, особливо тих, хто не пише код, на волонтерську роботу, пошук необхідних товарів для військових та переселенців. І я думаю, що одна річ, яка, ймовірно, впливає на продуктивність, — це той факт, що багато ІТ-працівників в Україні допомагають у кібератаках країни проти Росії.

Зої Томас: Ми говорили про ІТ-армію в епізоді на початку цього тижня. Що ще роблять технологічні компанії в Україні, щоб допомогти під час війни?

Сем Шехнер: Деякі компанії жертвують прибуток, щоб допомогти країні. Окрім того, щоб переїхати та перевезти свою сім’ю, вони прихищають біженців навіть в своїх офісах. Одна компанія розробила додаток, який слугуватиме сиреною для повітряного нальоту для людей, які перебувають за межами великих міських центрів, де її може і не бути.

Зої Томас: Україна була однією з найбільших країн для ІТ-аутсорсингу в Європі до початку війни, який вплив матиме ця криза на міжнародні компанії?

Сем Шехнер: Ну, це серйозне занепокоєння. Глобальна технологічна екосистема вже страждає від дефіциту талантів, і тисячі компаній: великі і малі, не лише технологічні, а й фінансові компанії та промислові постачальники використовують підрядників в Україні для програмування та розробки.

Частину цієї роботи можна було б перенести в інші місця. Я спілкувався з деякими експертами, які кажуть, що є не так багато місць у світі, куди б можна було перенести їхні проєкти на невеликий проміжок часу. Кілька компаній повідомили мені, що цього тижня вони виконають 70% обіцяної роботи. Так що це ще не страшно. І я думаю, що клієнти все розуміють. Але якщо ситуація буде погіршуватися деяким з цих компаній, доведеться перенести більше операційної діяльності за кордон, або клієнтам, доведеться перекласти всю роботу на інших розробників в інших країнах, що не дуже легко в середині продакшену складного технологічного проєкту.

Зої Томас: Україна доклала багато зусиль для розвитку свого цифрового сектору. Люди, з якими ви спілкувалися, стурбовані тим, що це може стати кінцем галузі?

Сем Шехнер: Люди, з якими я спілкувався, розлючені вторгненням. Я думаю, що спочатку вони були в паніці, а тепер вони злі, і я пишаюся їхньою здатністю продовжувати працювати. Вони не думають припиняти працювати та полишати український технологічний сектор. Очевидно, що це може статися, якщо росія окупує Україну. Тоді люди не захочуть тут залишатися, як мені сказали більшість моїх співрозмовників. В клієнтів із-за кордону з’являться певні ризики, в тому числі і ризики в кібербезпеці. У світі вже існує українська технологічна діаспора, і якщо в Україні станеться найгірше, ми будемо свідками розширення української технологічної діаспори у географії.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Tinder для доставки вантажу. Розповідаємо про сервіс перевезень, який з’єднує водіїв і відправників
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Квітня 2022, 10:00 3 хв читання
БІЗНЕС
Цілеспрямованість. Як PeopleForce працює під час війни?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Квітня 2022, 14:00 7 хв читання
БІЗНЕС
Бізнесмени — про свій план дій і комунікацію з командою в умовах «загроз»
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Січня 2022, 18:30 7 хв читання
БІЗНЕС Топи Uklon, Intellias та FlashBeats про те, як керувати компанією
Змінювати світ чи гасити пожежі? Топи Uklon, Intellias і FlashBeats про те, як керувати компанією
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
22 Жовтня 2021, 10:00 11 хв читання
Завантаження...