Береже від ворожих тепловізорів. Як українські винахідники створили «плащ-невидимку» для ЗСУ

У межах рубрики «Хто ці люди» Vector дає можливість засновникам розповісти про свій проєкт: його продукт, маркетинг, інвестиції, плани тощо. Цього разу на «трибуні» розробники «плаща-накидки, який захищає українських військових від ворожих тепловізорів. Вони є учасниками кластера з розвитку оборонних технологій BRAVE1. 

Head of News Юлія Ткач розпитала співрозробника Костянтина Боряка про продукт, виклики та подальші плани.

Ідея та продукт

«Плащ-невидимку» розробили батько і син — Костянтин та Максим Боряки. Працювати над ідеєю почали від початку війни з росією, у 2014 році. Костянтин — доктор технічних наук за спеціальністю «Озброєння та військова техніка», працює старшим науковим співробітником у відділі розвитку морських озброєнь Науково-дослідного центру ЗСУ Інституту Військово-морських Сил. 

За його словами, від початку військових дій на сході України ворог широко застосовував тепловізійні прилади спостереження та ведення розвідки. Відповідно українські військові стикнулися з проблемою маскування. За її вирішення і взялись Костянтин та Максим. Почали експериментувати з різними матеріалами та випробувати різні конструкції. Протягом 2014-2016 років створили і випробували шість різних варіантів. 

Тоді в Україні цим завданням займались декілька волонтерських груп з різних регіонів: Одеси, Дніпра, Харкова. Різні групи дослідників пропонували декілька варіантів конструкції маскувального засобу. Ми зупинилися на конструкції плаща-накидки.

Інші дослідники розробляли конструкцію у вигляді костюма.

Річ у тім, що різні підрозділи ЗСУ потребують різні варіанти конструкції маскувального засобу. Нашими замовниками були снайпери, бійці з ГУР, ДРГ, ССО. Це військові, які працюють поодинокими невеликими групами. Вони досить повільно та приховано пересуваються місцевістю з природним маскуванням, переважно вночі. Їм потрібен відповідний засіб. Він повинен містити не тільки маскувальні, але й інші корисні властивості, зокрема, захист від полум’я. Йдеться про випадки, коли поруч вибухає міна і окрім металевих уламків є загроза підпалу одягу та опіків тіла. 

Окрім цього зазвичай такі підрозділи працюють таємно. Розводити відкритий вогонь, щоб зігрітися не можна. Лежати на позиції доводиться на сирій землі. Тягати з собою додатково із бойовим спорядженням ще спальний мішок недоречно. Тому наш плащ-накидка перетворюється у спальний мішок.

І головне — лежачи на холодній землі військовий комфортно себе почуватиме, бо може регулювати температуру всередині плаща завдяки спеціальним повітряним клапанам. Костянтин пояснює, що ця можливість регулювання температури внутрішнього середовища шляхом конвекції із зовнішнім середовищем, це відрізняє їх виріб від інших. 

І додає: «Завдяки багатошаровому матеріалу плаща і спеціальній конструкції клапанів термічний обмін із навколишнім середовищем відбувається повільно і непомітно для тепловізійних приладів спостереження. Це забезпечує маскування військового необмежений час протягом доби». 

Костянтин та Максим працюють над проєктом лише удвох. Наразі вони не мають держфінансування, а тому не можуть залучати інших фахівців. 

Для кого плащ-накидка

Розробники пропонують використовувати плащ-накидку як додатковий засіб комплектування військовослужбовця у підрозділах:

• груп ССО, ГУР та інших ДРГ;
• снайперських групах вогневої підтримки ДШВ;
• групах РЕБ:
• блок постах та прихованих пунктах спостереження у прикордонній смузі розмежування кордонів;
• вартових на постах спостереження в окопах в зоні бойових дій;
• патрульних груп забезпечення охорони військових об’єктів та майна (МТЗ).

Протягом 10 років ми випробували вісім варіантів конструкції в умовах військових дій та отримали позитивні відгуки разом із побажаннями щодо напрямків вдосконалення нашого виробу. 

Наша конструкція підходить не для всіх, оскільки плащ не розрахований на швидке пересування військових. Наприклад, в рамках оборонних чи наступальних дій (підрозділи ДШВ). Під час швидкого пересування організм людини починає генерувати (і випромінювати відповідно) значно більше тепла. При конвекції внутрішнього повітря через спеціальні клапани в плащі у зовнішнє середовище, воно може стати помітним для тепловізорів в місцях витоку з клапанів. 

Тому саме для швидкого пересування військовим потрібне інша конструкція маскувального засобу. Над розв’язанням цієї проблеми ми зараз і працюємо. В нас є певні думки, які треба перевірити на практиці, але необхідне додаткове фінансування», — пояснює Костянтин.

Виклики

На думку Костянтина, викликом є відсутність чітких оперативно-тактичних вимог (ОТВ) Міністерства оборони до засобів маскування від тепловізорів окремо під особливості застосування їх у різних підрозділах ЗСУ. Така ситуація створює штучні перепони для виробників.

Він пояснює, що умови застосування маскувальних засобів у різних підрозділах ЗСУ відрізняються між собою. Тому це впливає на вибір методів, конструкції та матеріалів. Відповідно і вироби, які пропонують різні виробники, можуть суттєво відрізнятися за ціною.

«Це ускладнює порівняння конкурентних пропозицій на аукціонах тільки за одним параметром — найнижчої ціни без урахування якості маскування. Наприклад, за терміном часу високого рівня маскування протягом доби (“невидимості” військового)», — пояснює розробник.

Він також акцентує, що будь-який багатофункціональний засіб маскування завжди програє тому, що призначений вирішити тільки одну проблему під час застосування. 

«Розробити універсальний маскувальний засіб, який би задовольнив ОТВ від різних підрозділів ЗСУ, вкрай складно. Чекаємо від фахівців чітких вимог окремо для різних підрозділів ЗСУ, бо саме так можна досягнути оптимізації фінансових витрат на їх розробку», — підкреслює Костянтин.