Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

Selector

Vector Selector: 8 нон-фікшн книг, щоб не вмерти від осінньої нудьги

27 Жовтня 2019, 09:58
5 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Разом із книжковим інтернет-магазином Yakaboo публікуємо добірку осінніх новинок. У цьому випуску — маніфест для трудоголіків, маркетинговий сторітелінг і теорія ігор у бізнесі.

Роберт Мак-Кі «Сторіноміка. Маркетинг у пострекламну епоху»


Роберт Мак-Кі вже 30 років навчає сценаристів, драматургів, письменників, режисерів та інших митців. Тепер він вирішив передати свої знання й спеціалістам інших сфер.
Мало вміти просто розповідати про свій продукт — тепер у кожного товару має бути історія. Мозок легше сприймає розповіді, де чітко зрозумілі послідовність дій, дійові особи, причини їх вчинків. Ось чому хороші маркетологи, на думку автора, є насамперед прекрасними оповідачами.

Джен Сінсеро «Не нюнь. Просто, трясця йому, зроби це!»


У 20 років Джен працювала у відділі маркетингу в компанії одного музичного лейблу. Потім їй та її колезі на думку спала божевільна ідея — зняти фільм про рок-гурт. Але для цього гурт потрібно було знайти або… створити. Це був початок рок-кар’єри Джен.
Але у 35 років довелося щось змінювати — Джен розійшлася з «коханням усього свого життя», а музична кар’єра не принесла бажаних результатів. Щоб змінити оточення, вона переїхала в інше місто, відвідувала коучинг-лекції та захопилася мотиваційною літературою.
Тепер Сінсеро сама стала коучем з успішності. «Якщо моя збанкрутіла дупа змогла досягти успіху, то й ви зможете», — впевнена авторка.

Алекс Банаян «Треті двері. Як розпочинали кар’єру найуспішніші люди сучасності»


Ця книга народилася з серії інтерв’ю людей, яких 18-річний (на момент її написання) Банаян вважав найуспішнішими й найвідомішими: Білл Ґейтс, Леді Гага, Стівен Спілберґ, Ворен Баффет, Стів Возняк, Ларрі Кінґ. Їхні поради щодо побудови кар’єри, розвитку навичок та просування власного бренду допомогли автору стати більш впевненим у власних силах.
Він наводить метафору життя й бізнесу у вигляді доступу до такого собі нічного клубу «успішних і знаменитих». Є перші двері, до яких тягнеться довжелезна черга людей, які сподіваються пройти фейс-контроль і потрапити всередину. Є другі двері — вони для VIP-персон, які потрапляють всередину завдяки своєму престижу. Але мало хто знає, що є й треті двері — до них нелегко дістатися і в них треба довго стукати, але хтось обов’язково відкриє. Герої книги Алекса — це якраз ті, хто досяг бажаного, пройшовши через треті двері.

Роджер Мартін, Дженніфер Ріел «Техніка ухвалення рішень. Як лідери роблять вибір»


Іноді здається, що наш вибір обмежений одним з двох протилежних рішень. Ми поступаємося важливими речами, сподіваючись, що ці жертви врятують ситуацію і заспокоюємо себе болісним «Так треба було, інакше — ну ніяк».
Насправді це сильно звужує рамки мислення. Розширити їх спробував Роджер Мартін разом зі своєю колегою у сфері менеджменту. Вирішувати можна більш творчо, послуговуючись їхньою теорією інтегративного мислення: два протилежні варіанти породжують можливість неочікуваного розв’язку третім, інакшим способом.

Боб Бейтс «Маленька книжка великих коучингових моделей»


Як навчати своїх працівників і навчатися самому, вирішувати проблеми в комунікації, формувати з кількох ідей одну цілісну, проводити ефективні брейншторми та впроваджувати зміни — це лише частина тем, які охоплює книга Боба Бейтса. Вона структурує майже всі необхідні менеджеру в роботі знання і сприяє поліпшенню взаємодії з іншими колегами, партнерами і керівництвом.
Автор довгий час працював на держслужбі, тому використовує строгі дисциплінарні методи (не без розуміння тактик психологічного впливу).

Джейсон Фрайд, Девід Хенссон «Не божеволій на роботі!»


Перебувати на зв’язку 24/7, йти з офісу останнім, а приходити з першими півнями, забути про довгі відпустки та заганяти себе дедлайнами — знайомо? Автори книги «ReWork» повертаються, щоб сказати: досить перепрацьовувати і намагатися виконати п’ятирічкуза три роки.
Працювати багато — ще не значить працювати ефективно і якісно, тож автори намагаються переконати усіх трудоголіків уповільнитися і працювати в комфортному темпі.

Авінаш Діксіт, Баррі Нейлбафф «Мистецтво стратегії»


Теорія гри — це наука побудови стратегії, прорахунків виграшу і поразки, оцінки ризиків та оптимальних можливостей для одержання вигоди з мінімальними втратами. Розуміння принципів цієї даної науки може стати в пригоді й у бізнесі: під час розробки бізнес-моделі, прорахунку конкуренції на ринку, укладенні стратегічних партнерств, виходу з кризових ситуацій тощо.
Діксіт та Нейлбафф також розповідають, як теорія ігор дозволяє маніпулюванні інформацією, прораховувати свої ходи від зворотного, а не у звичному хронологічному порядку, вигравати аукціони й тендери.

Бет Комсток, Тал Раз «Вперед за мрією. Відвага, креативність і сила змін»


Бет встигла попрацювати у Nike, General Electric та The National Geographic Society. У своїй книзі вона розповідає, як із аутсайдера перетворитися на головного інноватора компанії, який ініціюватиме зміни та змінюватиме систему.

КРЕАТИВ

«Факапи роблять нас крутішими». Вовк, Жиляєв і Ваховський про те, чому не треба соромитися помилок

20 Вересня 2021, 11:30
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Люксоптика
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Можна пройти сотні курсів із усіляких тем, але навіть вони не врятують нас від факапів. Це людський фактор, і він є скрізь. Що ж з ним робити?

Разом із «Люксоптика» ми поговорили про найгучніші, найсмішніші та улюблені факапи Данила Ваховського, Саші Жиляєва і Сергія Вовка. Вони їх не соромляться, а навпаки — дякують за досвід. А тепер і ви зможете навчитися на цих історіях, як правильно ставитися до факапів і стати трішки крутішими.

Данило Ваховський: «Шукаю мотив факапу»

Керуючий партнер Havas PR Kyiv

10 років тому ми з командою рахували бюджет на відеопродакшн проєкту. Я підтвердив його, і ми передали папери клієнту. Він все підписав, а потім виявилося, що договір показали в гривні, а продакшн порахував його в доларах. Цей нюанс повів проєкт у жорсткий мінус. Відтоді в бюджетах я пишу рядок валюти, в якій все пораховано.

У мене завжди не складалися відносини з документами. Я був одним із небагатьох менеджерів на «Новій пошті», через якого компанія отримувала податкові штрафи. Ми не встигали реєструвати податкові накладні, тому що я не туди засовував документи. Так я навчився ніколи не працювати з бухгалтерськими паперами. Я в цьому точно не ефективний.

У команді ми розглядаємо кейси факапів і робимо висновки. Я ніколи не проявляю емоції, коли вони трапляються: не сварю, а розмовляю з командою на рівних. Намагаюся шукати мотив факапу.

Данило Ваховський

Коли я видавав журнал, у нас вийшов PR-матеріал із клієнтом — великою дорожньою компанією. Ми неправильно написали прізвище героя — «Тимофєєв». Стаття виходила українською, і там були нюанси в перекладі. Є два варіанти, як писати прізвище в перекладі: через «е» або «є». Ми написали не так, як він звик. Водночас в офіційних документах він пише так, як зробили ми.

Коли матеріал вийшов, клієнт дуже засмутився, а його PR-менеджер дзвонив нам із докорами. Ми вибачилися і запропонували в наступному номері журналу зробити ще один вихід із героєм, в якому виправимо прізвище.

Перед відправленням номера в друк коректор знову виправила прізвище на такий же неправильний варіант. Ми вийшли зі старою помилкою. Вони знову нам подзвонили, на що я відповів: «Ми зробили все, що змогли».

Помилки допускають всі. Важливо пройти досвід болючих помилок, щоби не відчувати важких емоцій, коли не вийшло, як хотіли.

Данило Ваховський

Для мене головне бути справжнім. Я завжди кажу собі й колегам, що я гарний настільки, наскільки хороший мій останній проєкт. Якщо він близький до досконалості, але в ньому є недоліки, це не страшно. Адже мій наступний проєкт буде без цих помилок.

І пам’ятайте: ідеальних людей немає, крім Кріштіану Роналду.

Сергій Вовк: «Гладенько не буває»

Сергій Вовк
Co-founder & CCO Kyiv Academy of Media Arts

У мене було багато професій і робіт. Одна з перших із працевлаштуванням, трудовою книжкою та зарплатою — журналіст харківської газети «Время».

Факап був смішний: мене акредитували як журналіста на київському кінофестивалі «Молодість» 2004 року. Він відкривався фільмом «Настройщик» Кіри Муратової. Під час самого фестивалю мені навіть вдалося пообідати з режисеркою і її чоловіком.

Після повернення я повинен був зробити матеріал про фільми-переможці в різних номінаціях. Але на «Молодості» я познайомився зі своїм кумиром, Вадимом Рутковським, редактором журналу «ОМ». І ми в місцевому кафе пили коньяк і їли тістечка, а на показах фільмів спали.

Після того, як я повернувся до Харкова, у мене виникли проблеми. Фільмів я не бачив, а значить, написати нічого не міг. Я запропонував редактору написати, як обідав за одним столом із Кірою Муратовою. Так замість матеріалу про «Молодість» вийшов матеріал про Муратову. Це нормальний факап, за радянських часів мене б звільнили.

Я виріс в той час, коли в заголовках бізнес-книг було «найцінніше, що може з вами трапитися, — ваші помилки». Я з покоління, яке ввібрало, що все приходить через помилки в пошуках ідеального результату, гладенько не буває.

Сергій Вовк

Я працював у двох рекламних агентствах, з яких мене звільнили. Це, напевно, мої головні факапи.

Із Leo Burnett мене звільнили за некоректний коментар у Facebook. Коли Паша Вржещ, Ярослав Сердюк і Єгор Петров йшли робити Banda, під постом Паші я написав «бий козлів». Директор розцінив мої слова як образу. Це була усвідомлена безглуздість, я мав на увазі козлів глобально і локально.

За деякий час я вибачився, адже Leo Burnett багато чому мене навчило: там я освоїв рекламу, завів друзів і поїхав вчитися в Miami Ad School, що надихнуло на КАМА.

Це молодість: гарячим двозначним коментом я змусив себе звільнити. Поки я йшов від кабінету директора до столу, у мене вже забрали ноутбук і закрили доступ до пошти, щоб я не написав ще якусь нісенітницю. Я був лідером думок у компанії, всі любили мої листи.

У Ogilvy я кар’єрно і ментально уперся в стелю. Я не виконував роботу і довів справу до звільнення. Це сталося, коли мій бос робив за мене тендерні презентації. Просто я відтягував дедлайни й спеціально доводив до останнього моменту. Після третього випадку мені сказали: «Сергій, вали нафіг».

Але я був непростим хлопцем, оформив це як звільнення. Заявив, що не хочу сам іти, й мені виплатили три зарплати. Їх вистачило на два тижні відпочинку в Стокгольмі.

Сергій Вовк

Коли ми відкривали КАМА, трапився кумедний випадок. Люди прийшли, послухали офіційну частину, випили на барі. Тим часом Слава Балбек із працівниками ще монтували туалети. Відвідувачі вже вишикувалися в чергу і думали, що там хтось закрився й довго сидить.

Для мене це все не факапи, а життя. Факап це процес еволюції. Це класика драматургії: герой — той, хто йде до своєї мети, долаючи труднощі. Факапи дозволяють відчувати себе героєм.

Саша Жиляєв: «Засмучуюсь, але розумію, що без факапів нікуди»

Саша Жиляєв
Head of Marketing Multiplex

Як казав мій колишній керівник в Comfy: все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. І не помиляється той, хто нічого не робить.

У мене сталося багато факапів у Comfy. 2006 року ми відкривали магазини в Донецьку. Я зробив офігенну рекламну кампанію, в яку вклали купу грошей. Але кампанію запустили за три дні до заходу. Це занадто маленький термін, вона не спрацювала, як очікувалося.

Я вдячний моїм босам, що не звільнили мене. Усі факапи обговорювалися з ними не в повчальному тоні. Головне, що ми винесли — розуміння, що ми зробили й більше ніколи такого не робили.

Помилки — це завжди болісно. Коли ти не винен у факапі, а відповідальність частково або повністю падає на тебе, я сильно переживаю.

Саша Жиляєв

У Prom у нас трапився карантинний факап, який не залежав від мене безпосередньо. Ми хотіли зняти рекламу для Prom із «Похитителем Ароматов» «Похититель Ароматов» фешн блогер . Ми все затвердили, але він не міг зніматися в Україні. Блогер живе в Британії, а кордони закриті. Ми до нього теж не могли прилетіти. Єдина країна, де могли знімати, — Молдова.

Ми організували знімальну групу в Кишиневі, купили «Похитителю» квиток із Британії. Але нашій групі на шляху до Молдови надійшов лист. З’ясувалося, що у «Похитителя» COVID-19, і його не випускають із країни.

Саша Жиляєв

Звичайно, ми могли передбачити другого героя, але тоді це було нереально. Ми повністю скасували зйомку, витративши кошти на підготовку. Це була лажа.

Я переживаю факапи емоційно — засмучуюсь, але розумію, що без них нікуди.


У нашого партнера «Люксоптика» є всі найновіші моделі сонцезахисних окулярів. Приходьте в магазини мережі, щоби відчути себе крутими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Гайди Антизашкварний календар. Чутливі теми червня

Антизашкварний календар. Чутливі теми червня

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Травня 2021, 14:00 5 хв читання
Кейси Як SoftServe організували VR-івент для співробітників за десятки тисяч євро

Як SoftServe організували VR-івент для співробітників за десятки тисяч євро

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
22 Лютого 2021, 15:00 8 хв читання
Завантаження...