Оппенгеймер, «Чорна весна» та Фрай. 14 улюблених книг команди Vector
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Ми досить довго обговорювали, що хочемо публікувати у перший тиждень 2023 року. А потім здогадалися розібратися, що самі робимо у цей час. Виявилося — споживаємо контент. Мова про подкасти, серіали, фільми та книги, які пропустили протягом минулого року або просто любимо та хочемо насолодитися ще раз. Тому вирішили зібрати власні рекомендації того, що можна прочитати, прослухати та подивитися у святкові дні. У новій добірці — улюблені книги команди Vector.
«Втрачені перемоги», Еріх фон Манштейн
Автор цієї книги — один з найвидатніших воєначальників німецької армії в період Другої світової війни. Не буду зупинятися на досягненнях, постаті та історичній ролі Манштейна — про це досить докладно розказано у тій же «Вікіпедії».
Він розповідає про війну з точки зору кваліфікованого воєначальника: як плануються складні військові операції, які труднощі виникають у процесі, непрості взаємини у вищому командуванні, що можна вважати перемогою та невдачею тощо. Додає інтересу й те, що значна частина подій відбувається в Україні. Зокрема, Манштейн очолював операцію із захоплення Криму 1941–1942 років.
Книгу рекомендував би людям, які хочуть глибше розібратися у тому, що відбувається на фронті в Україні. Ні, вона не перетворить вас на воєнного експерта. Скоріше навпаки покаже, наскільки складна та динамічна насправді ситуація, а ще допоможе зважено ставитися до гучних новин про перемоги чи невдачі. Також книга Манштейна може стати прикладним посібником з лідерства та менеджменту, зокрема кризового.
«More fool me», Стівен Фрай
Не впевнений, що ця книга є в перекладі українською, тому залишу англійську назву. Це третя частина автобіографії британського комедійного актора, письменника, сценариста, режисера та телеведучого Стівена Фрая. В ній він як і раніше іронічно розповідає про своє життя, людей довкола та навіть власну наркотичну залежність. У книзі постійно зустрічаються знайомі імена на кшталт Г’ю Лорі («Доктор Хаус»), Роуена Аткінсона («Містер Бін») та навіть принцеса Діана.
Як великий шанувальник британського гумору та Стівена Фрая не міг не включити цю книгу до списку. На мій погляд, вона майже ідеально підійде для легкого читання у святкові дні. А ще у Фрая варто повчитися самоіронії, якої часто так не вистачає у сучасному світі.
«American Prometheus. The Triumph and Tragedy of J. Robert Oppenheimer», Кай Берд, Мартін Дж. Шервін
«Я не найпростіша людина. Але порівняно з Оппенгеймером я вельми і вельми простий», — кажуть так колись охарактеризував вченого американський фізик Ісидор Айзек Рабі. І так ця книга, мабуть, найкраща біографія «батька ядерної бомби» Роберта Оппенгеймера. На її підготовку та написання пішло близько 25 років.
Врешті у авторів вийшло розповісти не лише про кар’єру Оппенгеймера, але й розкрити його як суперечливу складну багатогранну особистість, яка часто поєднувала у собі протилежні здавалося б якості на кшталт матеріалізму вченого та захоплення давньоіндійським містицизмом. А ще Оппенгеймер можливо раніше за інших зрозумів, яку страшну зброю допоміг створити та як вона вплине на світ.
Біографія Оппенгеймера навряд підійде для розслабленого читання. Проте точно не залишить байдужими любителів історії. Та й Крістофер Нолан знімає свій фільм саме за цією книгою.
- «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо» Анна Рослінг Реннлунд, Ганс Рослінг та Ола Рослінг. Заголовок говорить сам за себе, чому її варто почитати. Журналісти (але не з Vector) частенько згущують фарби, виливають на нас нескінченні потоки негативних новин і поляризують реальність. Книга допоможе розібратися, як фільтрувати контент.
- «За лаштунками імперії» Віри Агеєвої. Читаючи есеї, з яких складена книга, ви отримаєте культурне антиімперське бустерне щеплення. Як бонус, зможете відповісти чий, зрештою, Гоголь, чи місце музею Булгакова на Андріївському узвозі, та відкриєте для себе чимало цікавих речей з контексту українсько-російських культурних відносин.
«24 кроки до успішного стартапу. Дисципліноване підприємництво», Білл Олет. Якщо хочете запустити свій стартап, то це дуже класний покроковий алгоритм, щоб нічого не випустити з уваги. Або навпаки якщо ви вже керуєте бізнесом, тоді ця книга допоможе пройтись кожним процесом та подивитися на нього, як на стартап.
«Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана» (упорядник — Іван Малкович). Це книга, до якої увійшли з надзвичайною ретельністю вибрані твори найпомітніших українських поетів ХХ століття. Вона допоможе знайти потрібні слова в потрібний час: іноді — розібратися в собі, іноді — зрозуміти більше про світ, іноді — поставити питання, на яке немає відповіді, але воно повинно бути поставленим. Можна читати, коли сумно, коли радісно, на самоті й у компанії близьких.
- «Чорна весна», Генрі Міллер. Книга, яку забороняли в США від автора, якого заробляли всюди, де могли. Розповідати про сюжет не буду, але сам письменник називав твір «спробою залишити шрам на обличчі Всесвіту».
- «Мандрівний замок Хаула», Діана Джонс. Сподобається всім, хто любить однойменне аніме Хаяо Міязакі. Але книга крутіша — персонаж Хаула набагато цікавіший. Він більше мудак, менше герой. Але мудак із золотим серцем, про що ми дізнаємося в останню секунду.
- «Щиголь», Донна Тартт. Роман про дорослішання. Хлопчик втрачає матір під час теракту в картинній галереї. З цього моменту читач отримує змогу прожити з головним героєм близько 20 років та відчути, як життя жбурляє його в різні сторони.
- «Таємна історія», Донна Тартт. Розповідь про групу друзів-студентів, об’єднаних спільним потягом до античного мистецтва та філософів. Історія починається з вбивства одного з цієї групи. Далі дізнаємося, чому це сталося та що було після.
- «Спокута», Іен Мак’юен. Книга починається, як розповідь про життя аристократії та переходить у Другу світову і Дюнкерк. Трагедію останнього я відчула якраз завдяки книзі. Ну і загалом, як пишуть в анонсах, ця книга «симфонія, в якій поєднані кохання і війна, провина і прощення та провокація».
«Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння» Меррі Енн Шеффер у співавторстві з Енні Берроуз. Епістолярний роман про війну, літературу та сміливість.
Одна з книжок, яка справила на мене найбільше враження цього року — «Дівчина, жінка, інакша» від Бернардін Еварісто (вийшла у «Фабули»). Це щирі (все, як я люблю), відверті та захопливі історії про жінок, які переплітаються у химерних сплетіннях, як коріння дерев.
На поверхні — вони стоять окремо, й ніхто не скаже, що вони пов’язані, а під землею — інший світ, який не доступний поверхневому зору. А ще вона не тільки про жінок та фемінізм. Вона про расу, сексуальність, клас та інші перехресні речі, якими ми, зазвичай бездумно, живемо.
