Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Партнерський матеріал
Партнерський матеріал
Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
Яка перша асоціація спадає на думку, коли ми згадуємо про відпочинок в Одесі? Переповнені пляжі, фактурні продавчині на «Привозі», халтурні подобові квартири, оверпрайс готелі біля моря, гламурні клуби Аркадії з космічними цінами за вхід і банальну воду й спроби на кожному кроці «нагріти» туриста.
Це дійсно не випадково: масове висвітлення одеських реалій підштовхує відвідувачів очікувати дещо радянського вайбу відпочинку. У результаті Одеса потрапляє у пастку примітивного курортного іміджу: зручного, щоб приїхати «погуляти й поїсти», але недостатнього, щоб конкурувати за увагу туристів на рівних із іншими містами світу.
То як це виправити?
Як туристично представлена Одеська область
Місцева влада намагається працювати з брендингом і маркетингом. У 2024 році облрада презентувала нову айдентику з гаслом «Земля, що об’єднує». Для цього розробили фірмовий шрифт і кольори, що символізують спадщину та природний потенціал області.
Брендбук має кілька завдань: формувати цілісний образ регіону для інвесторів, просувати продукцію місцевих виробників, демонструвати організованість і професійність регіону для партнерів, а також підкреслювати культурну та природну різноманітність.
Це важливий крок, але він працює радше «на папері» — з інвесторами, партнерами, міжнародними форумами. Турист, який приїде вже завтра, зіштовхнеться не з айдентикою, а з хаотичною забудовою, переповненими маршрутками чи зношеним житлом.
Схожа ситуація з виставкою «Експо-2030»: вона запустила розмову про те, якою мала би бути Одеса майбутнього. Один з ключових акцентів — транспортна інфраструктура. Влада вказувала на необхідність:
поєднати Одесу з іншими регіонами — зокрема з Києвом, через швидке залізничне сполучення, щоб час доїзду був у межах 3–4 годин;
модернізувати міський громадський транспорт — автобуси, трамваї, можливо, створити підвісні лінії й нові маршрути, що забезпечуватимуть комфорт і безпеку пересування містом;
збільшити потужність міжнародного аеропорту та під’їзних шляхів до нього;
почати будівництво нових доріг, реконструкцію дамби, переобладнання очисних споруд, оновлення інженерних мереж у прилеглих районах.
Місто вперше почало мислити глобально: не лише як курорт, а як комфортне середовище для життя та роботи. Але війна й брак ресурсів відклали реалізацію цих ідей, як і участь у виставці. У результаті багато стратегій так і залишилися на папері.
На міському рівні також з’явилися програми підтримки туризму. Так, улітку 2024 року Одеська міськрада ухвалила нову цільову програму, що поєднує міжнародні зв’язки та промоцію міста.
За словами директора департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Івана Ліптуги, Одеса залишається єдиним доступним морським курортом України, тому в програму додали участь у світових виставках, форумах та амбасадорські ініціативи — тобто роботу з тими, хто зможе популяризувати місто та залучати інвестиції.
Але розрив між великими намірами і буденністю, з якою зіштовхується турист, формує головну проблему іміджу Одеси.
Як може вплинути бізнес
У різних містах світу саме бізнес взяв на себе роль локомотива змін. У Копенгагені, наприклад, ще у 2000-х закинутий портовий район Meatpacking District перетворили на один із найпопулярніших культурних та гастрономічних центрів міста. Це була не муніципальна програма, а приватна ініціатива рестораторів і галеристів, які задали новий стандарт середовища.
У Лісабоні на початку 2010-х саме приватні ініціативи оживили квартал LX Factory — колишній індустріальний комплекс став арт- і гастропростором, який тепер входить у топ туристичних локацій міста.
У цих прикладах бізнес не чекав, поки міська влада завершить плани, а започаткував нову якість середовища. І саме ця якість згодом змінила образ міста.
Новий досвід сприйняття міста складається з деталей
Сьогодні Одеса складається з фрагментів, де красиві фасади сусідять із хаотичними будівлями, а сервіси та простори не завжди відповідають очікуванням гостей.
Роман Золотько Засновник Sea&Sky Apartments
«Багато житла в місті виглядає так, ніби воно не для тебе, а “аби було”. Ніби ти завжди гість, якому дозволили заночувати, але не подбали про твій досвід. У сезон шалений попит, і багато хто здає житло з логікою “і так знімуть”. Ціни злітають, а простір і сервіс при цьому залишаються випадковими. Про враження гостя ніхто особливо не думає», — ділиться досвідом Роман Золотько, засновник Sea&Sky Apartments.
Його бізнес виріс із особистої логіки: простір має не тільки давати дах над головою, а й формувати атмосферу турботи.
«Бізнес не може змінити все, але він може дати альтернативу. Якщо гість приїде й отримає новий досвід, у нього з’явиться інше враження про місто. Ми не здатні перекласти асфальт чи розширити пішохідну інфраструктуру в Аркадії, але можемо створювати досвід, де людям добре. І це вже змінює картину», — пояснює Роман.
Дизайн просторів, у яких зупиняються туристи, на думку Романа, може бути не лише фоном, а й частиною досвіду під час подорожі.
Головний акцент у Sea&Sky Apartments — на вайбі та дрібницях, які створюють відчуття турботи. Кожен простір унікальний: планування не повторюється, інтер’єр створюється з увагою до деталей, а краєвид із вікна підсилює ефект першого враження.
«Якщо до нього ставитись більш чуттєво, то можна самим простором створювати атмосферу, яка піклується про людину. І коли ти додаєш до цього дизайну морський краєвид, або навпаки — до морського краєвиду класний інтер’єр, це працює як вибуховий ефект», — розповідає Роман.
Особлива увага приділяється дрібницям: вечірнє чаювання, якісна музична система, Пало Санто, фільтри для води, вінтажні декоративні елементи та маленькі компліменти гостям.
«Коли я бачив реакцію людей — щиру радість, здивування, що про них піклуються, — це надихало робити ще краще. Я досі сумую за часом, коли особисто зустрічав гостей і бачив їхні емоції», — каже Роман.
Саме з цього почався розвиток Sea&Sky Apartments: після власного ремонту та першого інтер’єрного проєкту до нього звернулися інвестори з Чехії. Сьогодні мережа налічує 18 апартаментів, але філософія залишилася та сама — створювати не квадратні метри, а досвід.
Роман переконаний, що нове обличчя Одеси формують не чиновники й не великі інвестори, а ті, хто запускає маленькі проєкти:
«Бізнес, який не лише “надає послугу”, а й сам живе тим, що створює — стає тригером для змін».
Роман вважає, що «якісна» Одеса — це місто, яке розуміє власну цінність і дбає про свою спадщину. Легкий, живий курортний вайб може й має існувати поруч із культурним змістом. Багато унікальних садиб, будинків і публічних просторів могли б стати місцями сили, але часто їх руйнують, аби звільнити місце для висоток чи торгових центрів:
«Місто втрачає себе, коли не розуміє, що має. Тож я мрію про Одесу, яка і розважає, і формує середовище. Щоб сюди приїздили не тільки поїсти та погуляти, а й пожити свідомо. Щоб тут народжувалися нові сенси, формувалася культура, спільноти, простори, які залишаються в пам’яті надовго».
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter