«Області й міста теж мають конкурувати». Петро Чернишов про те, як Україні привабити міжнародних інвесторів
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
10–11 січня відбулася щорічна конференція Ukraine Economic Outlook. У її рамках старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар поспілкувався з топовими українськими підприємцями про 2022 рік, їхній досвід кризового менеджменту, а також прогнози на 2023-й.
Публікуємо головне з розмови з експрезидентом «Київстар» Петром Чернишовим. Він розповів, що потрібно зробити Україні, аби перефокусувати економіку на експорт та привабити зовнішніх інвесторів.
Про експорт та конкурентів
До війни в нас побудували прекрасну економіку, яка забезпечувала внутрішній ринок. Працювали нормальні мережі, які перейшли на міжнародні практики. Наш внутрішній ринок добре покритий, і на ньому була достатня конкуренція.
Зараз Україні треба, за прикладом країн на кшталт Південної Кореї, Польщі та Малайзії, побудувати економіку, орієнтовану на зовнішній ринок. Для цього слід зробити так, щоб хтось хотів сюди інвестувати — у виробництво товарів та створення послуг. Це робочі місця, продажі за кордоном, укріплення валюти, податки тощо.
Уявимо себе на місці іноземної корпорації десь в Європі, яка хоче побудувати новий завод, колл-центр чи R&D. І от питання: чого вона повинна вирішити, що ідеальне місце для цього — Україна?
Ми повинні виграти конкуренцію. Серед наших суперників — достатньо великий список країн на кшталт Польщі, Угорщини, Словаччини, Турції, Чехії, Румунії, країн Балтії. Це десь 10–12 реальних конкурентів. Раніше нашим конкурентом була ще й росія. Зараз жодна нормальна людина туди інвестувати не буде. Також відпала й білорусь.
Про необхідну умову
Ми повинні самі стати на місце тієї західної компанії і задуматися: а чому Україна? І тут з’являється багато питань. Одне з них: наскільки просто в нас побудувати індустріальне підприємство? Дуже складно. Потрібно вмовити когось, щоб вам надали землю, а потім — ліміти на електрику та газ. І це ми ще не дійшли до податків та кваліфікованої робочої сили.
У наших конкурентів є необхідна умова — легкість отримання землі та підключення до електричної та газової мережі. Тому далі вони конкурують уже податками й рівнем зарплати. У нас цієї умови немає.
Якщо захочете запустити завод у тій же Болгарії чи Угорщині, то прийдете в муніципалітет обраного міста. Там вас попросять сказати, скільки потрібно кіловат електрики та кубометрів газу в місяць. Усе проведуть та вкажуть ціни зі знижками.
В Україні ж вам оголосять, що можуть запропонувати ціни, визначені якимось законом, який обленерго писали під себе. Водночас доведеться ще й інвестувати в будівництво підстанцій.
Ще одне важливе питання — логістика. Україна виграє війну. Проте схід став фактично логістичним тупиком. Хто побудує завод в Харкові, якщо туди треба везти всю сировину, а звідти назад продукцію на експорт?
B2B-ринки — дуже конкурентні. Не розумію, хто в нових умовах може побудувати завод у Харкові чи Дніпрі.
Про податки
У Європі вистачає країн із високими податками. Проте в їхню промисловість усе одно продовжують інвестувати. Причина — там легко отримати сировину, комплектуючі, є суперінфраструктура. А ще немає питання щодо отримання електроенергії, газу, транспорту тощо.
Податки — важлива тема. У них теж слід конкурувати. Проте є необхідна умова — інфраструктура, а за нею достатня У логіці необхідна умова для твердження має бути виконана, щоб твердження було істинним. Достатня умова — така, виконання якої тягне за собою істинність твердження. Наприклад, подільність числа на 4 достатня (але не необхідна) для його парності, а подільність на 2 є необхідною і достатньою умовою. — податки. Якщо зможемо зробити і те, і інше, то нав’яжемо суперництво за міжнародні інвестиції. Поки ж у нас йдуть лише розмови без конкретних дій.
Підприємці, які запустилися в США, Великобританії та Канаді кажуть, що взагалі не знають, хто їхній районний податковий інспектор. В Україні ви ж з ним спілкуєтеся, ведете перемовини. Потрібно зробити, щоб цей інспектор був задоволений. Інакше він може зіпсувати життя бізнесу. Це велика проблема. Й іноземні інвестори про неї добре знають.
Що ж робити
Потрібно вивчати досвід країн на кшталт Словаччини чи Угорщини, які побудували в себе автовиробничі кластери. Вони заманили до себе умовні Volkswagen та Peugeot. Довкола них побудувались їхні же постачальники. Я читав, що Словаччина скоро стане головним автовиробником у Європі.
От якби Україна могла до себе когось заманити. Мова не про мініпідприємство, яке робить умовні кабелі для авто. А реального монстра на кшталт Fiat чи Peugeot. Це було б шикарно.
Уявимо, що Україна неочікувано стала конкурентною за податками. Це не знімає всіх ризиків. Не реформує українську судову чи податкову системи, не прискорює митницю.
Наші реформатори повинні поставити собі запитання: чому велика європейська компанія повинна побудувати в Україні складний завод, орієнтований на експорт? Відповідь на нього й пояснить, як ми виграємо конкуренцію.
Рецепт дуже простий — треба зробити так, щоб наші області й великі міста теж конкурували за інвесторів.
А для цього треба прийняти закон, який дозволить робити знижки, податкові канікули, давати дешевше електроенергію та газ тощо. Україна конкурує з умовними Туреччиною чи Болгарією, а Вінницька область — з умовною Дніпропетровською. Ви здивуєтесь, на що люди насправді здатні, як тільки їм дозволять суперництво.
