(Не)безпечний даркнет — що це таке та чи варто лізти у «темну» мережу
18 Листопада 2024, 20:37
10 хв читання
Лідія НепляхКерую стрічкою, працюю з SEO-оптимізацією, вичитую тексти та верстаю.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Через традиційну пошукову систему ми бачимо лише поверхневий шар даних. Він становить приблизно 10% від усього, що є в інтернеті. Цей шар називається «чистим», «відкритим» або «поверхневим» і підлягає індексації (додаванню відомостей до бази даних для подальшого пошуку). Решта 90% отримали назву «глибока мережа». Доступ до цих відомостей мають тільки користувачі, які виконують певні умови. Найпростіший приклад — оформляють платну підписку.
Однак у глибокій мережі є і така інформація, доступ до якої вимагає застосування спеціалізованого ПЗ і знань, де шукати конкретний контент. За статистикою, більшість людей, яка активно користуються інтернетом, навіть не підозрює про існування його темного, прихованого або тіньового боку, що отримав назву darknet. Однак мати знання про таємничий онлайн-світ корисно. Розуміння, нехай навіть поверхневе, що таке даркнет, дає змогу збільшити шанси на захист персональних даних. А також повністю унеможливити або значно ускладнити дії шахраїв, які працюють у мережі.
Що таке даркнет
Приховані онлайн-сервіси та мережі — це не обов’язково історія про незаконну діяльність. До них належать внутрішні системи вебсайтів, портали для онлайн-банкінгу, клуби однодумців, форуми та соціальні проєкти, для яких украй важлива конфіденційність. Користувачі зашифрованої інформації — журналісти, політичні діячі, співробітники спецслужб, а також звичайні громадяни держав з сильно обмеженою свободою слова.
Даркнет — це навмисно ізольована, прихована частина інтернету, для доступу до якої потрібні спеціальні інструменти. Варто чітко відмежовувати її від дарквеб або глибокої мережі. Для розуміння, дані даркнет — це всього лише 0,01% інформації тіньової частини інтернету.
Користувачі, які працюють зі стандартними пошуковими системами (Google, Bing, Yahoo), отримують доступ виключно до поверхневого контенту. Типові ситуації використання прихованого контенту:
приватні бази даних;
платні публікації;
академічні роботи або видання.
Для отримання доступу до такого контенту потрібні пряме посилання або облікові дані. Водночас даркнет-сайт вийде відвідати виключно за допомогою спеціального браузера або захищеного каналу (VPN). Тобто вихід у darknet може бути тільки навмисним і ніколи випадковим.
Як працює даркнет
Сайти даркнет не індексуються пошуковими системами. Для надання доступу до них використовують інформацію з індивідуальних адрес електронної пошти, облікових записів соцмереж, баз даних та окремих документів. Перехід неможливий і через звичайні браузери, наприклад, Chrome. Для отримання доступу потрібно використовувати тільки зашифроване однорангове інтернет-з’єднання або оверлейні мережі.
Найпопулярніший з інструментів останнього типу — даркнет-браузер Tor (The Onion Router). Він забезпечує повну анонімність завдяки кільком рівням шифрування, мережі ретрансляторів і механізму маршрутизації трафіку, які роблять IP-адресу користувача не відстежуваною.
Tor доступний до завантаження абсолютно безплатно, оскільки його розробники позиціюють інструмент як можливість досліджувати інтернет зі збереженням конфіденційності. Це справжній порятунок для громадян країн, де для отримання об’єктивної та правдивої інформації потрібно обходити цензуру. Однак водночас зашифровані сайти з обмеженим доступом приваблюють тіньових користувачів і кіберзлочинців, які за їхньою допомогою вчиняють протизаконні дії.
Додатково захистити персональні дані під час переходу в darknet можна через віртуальну приватну мережу (VPN).
Переваги даркнету: легітимне використання
Само собою даркнет не вважається незаконним. Це важливий інструмент, який забезпечує безпечну комунікацію завдяки використанню захисних технологій. Даркнет незамінний для:
політично репресованих і дисидентів;
спільнот, які ведуть боротьбу за громадянські свободи;
членів опозиції з країн з автократичними режимами;
журналістів;
інформаторів.
Один із найпопулярніших браузерів для переходу в даркнет під назвою Tor створювався в 1990-ті роки для військових цілей. Однак 2006 року його розробники зробили код загальнодоступним, щоб технологія сприяла захисту прав і свобод звичайних людей у всьому світі.
Як зайти в даркнет — питання з максимально простою відповіддю. Достатньо завантажити один зі спеціалізованих інструментів — браузери Tor, I2P, HORNET тощо. Після запуску утиліти налаштування можна виконати самостійно завдяки підказкам, що спливають.
Негативні аспекти даркнету
На жаль, анонімізовані канали привертають також увагу, зокрема, шахраїв і кіберзлочинців, які успішно просувають з їхньою допомогою свої товари та послуги. Даркнет невипадково здобув репутацію цифрового чорного ринку для будь-яких видів нелегальної продукції. Тут можна замовити:
наркотики, зброю, отрути;
шкідливе ПЗ;
кримінальні послуги, включно з найманими вбивцями;
фішинг;
крадіжку особистих або облікових даних;
шпигунство;
заборонений контент;
фальшиві гроші;
злам вебкамери;
витік комерційних секретів.
Однак так було не завжди. Попри те, що будь-якому користувачеві нескладно розібратися, як потрапити в даркнет, тіньовий прошарок інтернету забезпечував небагато можливостей для реалізації шахрайських схем. Поле діяльності хард-кордних технічно підкованих злочинців було сильно обмежене.
Поява у 2009 році біткоїна сприяла швидкій організації та розширенню чорних цифрових ринків. Використання криптовалюти дає змогу здійснювати транзакції електронної комерції анонімно, тому ризик бути спійманим під час незаконної діяльності мінімальний. Фактично єдина відкрита ланка в такому кримінальному ланцюжку — відправлення товару через поштову систему. Лише за її допомогою можна отримати інформацію про учасників незаконної оборудки, однак це доволі складно.
Чому даркнет є небезпечним для суспільства
Навіть якщо користувачі заходять у найтемніші шари інтернету із чистої цікавості та без намірів купувати заборонені товари, замовляти незаконні послуги, ризики негативних наслідків від таких дій дуже високі. Не варто забувати, що даркнет — це місце, де збираються та займаються злочинною діяльністю мільйони шахраїв. Як доступ до нього, так і використання специфічного контенту чи інструментів можуть бути небезпечними для окремих осіб та цілих корпорацій.
Серед негативних наслідків:
Кібератаки. Виконуються з використанням вірусів, програм-вимагачів, шкідливого ПЗ.
Шок-контент. Його перегляд може мати незворотний негативний вплив на людину, яка виявилася непідготовленою до незаконних відео.
Психологічні атаки. Можна запросто стати жертвою людини з поведінковими відхиленнями або маніпулятора. Багато з них здатні довести людей із нестійкою психікою навіть до самогубства.
Шахрайські дії щодо компанії. Небезпечними наслідками стають порушення бізнес-процесів, знецінення бренду.
Попри те, що мережі даркнет приховані, недосвідчені користувачі з необережності та через технічну неграмотність запросто розкривають свою особистість, даючи тим самим потужну зброю кіберзлочинцям. Інший бік роботи з анонімними ресурсами — відсутність контролю за користувачами та переданою ними інформацією. Це робить імовірність знайдення злочинців мізерною і сприяє їхній безкарності.
Як захистити себе та уникнути небезпек даркнету
Найкращий спосіб уникнути небезпеки, яку несе даркнет, — відмовитися від його використання. Однак така можливість є не завжди. Темна павутина забезпечує потреби користувачів у достатній конфіденційності для важливих і цілком законних видів діяльності. Наприклад, обміну комерційною інформацією. До того ж правоохоронні органи та фахівці з кіберзагроз теж активно використовують даркнет. З нього отримують інформацію про кібератаки, витоки даних, шахрайські схеми та інші незаконні дії. Доступ до цих відомостей дає змогу краще зрозуміти тип і особливості наявних загроз для розроблення ефективної стратегії безпеки організацій, підприємств, урядів і громадськості загалом.
Якщо з об’єктивних причин працювати із закритими сайтами та базами все-таки доводиться, важливо не тільки розуміти, чим небезпечний даркнет, а й розібратися, як захистити себе від можливих негативних наслідків. Експерти з кібербезпеки рекомендують завести корисні звички:
Використовувати антивірусні програми з високим ступенем надійності. Вони допомагають захистити не тільки дані, а і пристрої від шкідливого ПЗ.
Вибирати надійні унікальні паролі для всіх облікових записів в інтернеті. Оптимально застосовувати багатофакторну аутентифікацію.
Використовувати інструменти для захисту особистих і фінансових даних. Сьогодні вони доступні завдяки різним онлайн-сервісам.
Шифрувати свої комунікації за допомогою VPN. Такий захід особливо актуальний під час використання загальнодоступних мереж Wi-Fi.
Застосовувати сучасні засоби оновлення ПЗ. Це дасть змогу підтримувати браузер, застосунки та ОС пристроїв в актуальному стані, а отже, своєчасно усувати вразливості безпеки, про які можуть знати хакери.
Відмовитися від використання інформації, за якою можна відстежити людину. Нікнейм або справжнє ім’я, адреса електронної пошти, пароль, дані кредитної картки. Навіть мінімальної кількості відомостей може бути достатньо кібершахраям для ідентифікації особистості та використання цієї інформації в злочинних цілях.
Завантажувати застосунки виключно з перевірених джерел, не клацати на невідомі посилання, працювати тільки з надійно зашифрованими вебсайтами (позначаються символом замка поруч з URL).
Ухвалюючи рішення входити в даркнет, враховуйте, що таку дію кожен користувач робить на свій страх і ризик. Це онлайн-територія, де процвітає беззаконня, а «підчепити» шпигуна або вірус із вкрай негативними наслідками дуже просто. Компаніям, як правило, доводиться працювати із зашифрованими ресурсами — це не пов’язано з пустопорожньою цікавістю.
Убезпечити свій бізнес можна, якщо регулярно відстежувати події, що відбуваються тут. Така практика отримала назву моніторинг даних про конкретну компанію або співробітників. Його мета — забезпечити раннє оповіщення про ймовірні загрози та можливість оперативного реагування для пом’якшення потенційних негативних наслідків.