(Не) шукайте винних. Чому в інтернеті більше не весело

Інтернет уже не той

Останнім часом моя стрічка на X, платформі, яка раніше звалася Twitter, наповнена беззмістовними постами, які обертаються навколо кількох тем і нагадують потік води, що коловертю стікає в каналізацію. Наприклад, нещодавно всі обговорювали роман Тейлор Свіфт із футболістом Тревісом Келсі. 

При спробі написати про щось інше алгоритмічна стрічка платформи, здається, відправляла вас до «неактуального». Тепер на платформі домінують користувачі, які платять за «синю галочку» Ілону Маску, часто з ультраправими коментарями та відвертою дезінформацією. Маск надає їм грошову винагороду відповідно до рівня залучення користувачів, який отримують публікації, незалежно від правдивості викладених фактів. 

В інших куточках інтернету ситуація не краща. Алгоритми Instagram підсовують нам публікації місячної давності та рекламу замість фотографій друзів. Пошук у Google захаращений непотрібними результатами. SEO-хакери зруйнували трюк із доданням Reddit до запиту, щоб знайти відповіді від «живих людей». 

У цей час Meta, намагаючись повернути собі актуальність, повідомляє про розробку чатботів зі штучним інтелектом і різними «зухвалими» особистостями, які вона планує додати до своїх застосунків, включно з майстром підземелля для D&D Настільна рольова гра в стилі фентезі , за основу якого взяли репера Snoop Dogg. Перспектива взаємодії з таким персонажем звучить так само привабливо, як і обмін повідомленнями зі спам-ботом, який питає, чи правильний у нього номер. 

Здається, соціальних мереж, до яких ми звикли, де ми читали публікації інших живих людей і викладали свої, більше не існує.

Швидкий спад популярності X є передвісником нової ери інтернету, у якій не так весело, як раніше. 

Пам’ятаєте, як ви розважалися онлайн? Могли натрапити на сайт, про існування якого навіть не здогадувалися, отримати мем, десяти варіантів якого ще не бачили, і навіть зіграти в невелику гру в браузері. Здається, зараз подібні можливості не такі доступні, як десять років тому. Значною мірою це пояснюється тим, що кілька гігантських соцмереж захопили відкритий простір інтернету, централізуючи та гомогенізуючи наш досвід за допомогою власних непрозорих і мінливих систем сортування контенту. 

Коли ці платформи почнуть занепадати, як це сталося з Twitter за керівництва Ілона Маска, в екосистемі не знайдеться гідної заміни. Декілька альтернатив, зокрема Bluesky та Discord, намагалися перехопити розчарованих користувачів Twitter. Однак, подібно паросткам в землі в тропічному лісі, яким не дає зійти рослинний покрив, онлайн-майданчики, що пропонують свіжі рішення, не мають достатнього простору для зростання. 

Мій друг з Twitter сказав про поточний стан цієї платформи: «Насправді я пережив через це достатньо горя». Може здатися дивним відчувати таку тугу щодо сайту, який користувачі часто називають «пекельним». Але я чув такі ж висловлювання від багатьох інших людей, які раніше вважали Twitter з усіма його недоліками життєво важливим соціальним простором. Деякі з них досі регулярно публікують твіти, але їхні повідомлення, імовірно, не з’являться у моїй стрічці, яку заполонила Тейлор Свіфт. 

Маск нещодавно написав, що алгоритм компанії «намагається оптимізувати час, проведений на X». Наприклад, бустить ланцюжки із відповідями та приховує посилання, які можуть відправити людей на інші сайти. 

У новій парадигмі виграють хлопці, що пишуть пости із запитаннями на кшталт: «Який ваш улюблений фільм від Marvel?». А ще автори, зосереджені на одній темі, як-от Дерек Гай, який постійно твітить про чоловічий одяг. Рекомендації алгоритмів підвищують популярність і без того популярних акаунтів і тем, приховуючи менші, різноманітні голоси. А саме завдяки останнім попередня версія Twitter була жвавою і повною життя. 

Ера TikTok

Сьогодні інтернет видається пустішим, схожим на коридор, у якому чути відлуння. При цьому в ньому більше контенту, ніж будь-коли. Він також виглядає менш інформативним. На піку популярності Twitter був джерелом інформації в реальному часі. Там можна було дізнатися новини раніше, ніж в офіційних ЗМІ. Блоги та телевізійні канали з новинами збирали твіти для демонстрації панівних культурних трендів або дискусій. 

Сьогодні вони збирають публікації у TikTok. Подивіться численні репортажі про небезпечні і, можливо, фейкові «TikTok-тренди». Проте стрічка TikTok активно приховує новини та політичний контент, частково через підзвітність її материнської компанії уряду Китаю та дотримання його політики цензури. Замість цього застосунок змушує нас скролити ще десяток відео із кулінарними експериментами або кумедними звірятками. Під маскою розвитку ком’юніті та креативного контенту, створеного користувачами, він заважає прямій взаємодії та пізнанню нового. 

За словами Елеонор Штерн, відеоесеїстки у TikTok, яка має близько сотні тисяч підписників, проблема частково полягає в тому, що соціальні мережі наразі більш ієрархічні, ніж раніше. «Зараз існує поділ, якого не було раніше, між аудиторією і творцями контенту», — каже Штерн. 

Платформи, найактуальніші наразі для молодих користувачів — YouTube, TikTok і Twitch — функціонують як своєрідні «станції широкого мовлення», на яких один креатор публікує відео для мільйонів своїх підписників.

Те, що підписники кажуть одне одному, більше не має такого значення, як у старому доброму Facebook або Twitter.

Штерн вважає, що раніше соцмережі були більше місцем для спілкування та взаємності. Тепер розмовляти не надто потрібно, можна просто дивитися та слухати. 

Сьогодні публікування постів у соцмережах помітно ускладнилося, оскільки стають очевидними наслідки розмивання меж між фізичним і цифровим життям. Instagram розпочав епоху перетворення себе на онлайн-товар (бо був передовсім платформою для селфі), проте TikTok і Twitch зробили цей тренд мегапопулярним. 

Тепер недостатньо просто зробити селфі. Відеоплатформи демонструють ваше тіло, мовлення й особливості поведінки, а також кімнату, у якій ви перебуваєте, імовірно, в реальному часі. Кожен змушений виконувати роль інфлюенсера. Поріг входження вищий, так само як соціальний тиск і потреба відповідати стандартам. Не дивно, що в таких умовах менше людей ризикують робити публікації та все більше обмежуються пасивним споживанням інформації. 

Хто вкрав з інтернету веселощі?

Розваги в інтернеті — те, чим ми звикли займатися, байдикуючи на офісних роботах. Просиджуючи цілими днями за комп’ютерами, мусили знаходити щось на екранах, щоб заповнити час. Блоги, як-от Awl і Gawker, були розроблені для бездумного інтернет-серфінгу. Там можна було знайти актуальні плітки, смішні відео та авторські есе, ретельно відібрані редакторами з чудернацькими та унікальними смаками. (Після закриття Awl у 2017 році авторка Джіа Толентіно оплакувала смерть «онлайн-свободи та веселощів»). 

Тепер, після пандемії, коли багато компаній активно розвивають модель роботи з дому, офісні робітники не так сильно прив’язані до своїх комп’ютерів і, мабуть, менш активно ганяються за лайками у соцмережах. Вони можуть відійти від робочого столу та зайнятися своїми дітьми чи погуляти з собакою.

Імовірно, це має позитивний ефект. Проте в результаті менше людей, одержимих інтернетом, несамовито створюють пости, які споживатимуть усі інші. За останні декілька років зростання кількості користувачів на соціальних платформах уповільнилося — за даними одного дослідження, у 2023 році його швидкість знизилася до 2,4%. 

Колись блоги слугували агрегаторами новин та історій з усього інтернету. Спочатку здавалося, що стрічки соціальних мереж могли б виконувати таку саму функцію. Тепер очевидно, що технологічні компанії мало зацікавлені в тому, щоб спрямовувати користувачів на матеріали за межами їхніх стрічок. За даними Axios, рівень «органічного трафіку» з соціальних мереж до основних новинних сайтів і ЗМІ впав більше ніж на половину за останні три роки. 

X взагалі перестав показувати заголовки статей, на які дають посилання користувачі.

Зниження трафіку за посиланнями руйнує бізнес-моделі ЗМІ, у результаті якість оригінального онлайн-контенту стає ще нижчою.

Розповсюдження дешевого контенту, згенерованого ШІ за лічені миті, скоріш за все, погіршить цю проблему. 

Чоар Сіша, співзасновник Awl, а наразі редактор журналу New York, розповів мені, що спостерігав ознаки деградації соцмереж ще десять років тому. «Якби у мене була машина часу, я б повернувся у минуле та знищив 2014-й», — каже Корі. Саме в цьому році виникли такі вірусні феномени, як:

• «Геймергейт», коли цифровий натовп розчарованих любителів відеоігор атакував журналістів і розробників ігор у соцмережах; 
• селфі Еллен Дедженерес із цілою компанією зірок на церемонії нагородження премією «Оскар», яке ретвітнули мільйони разів; 
• швидкоплинна неймовірна слава Алекса, звичайного підлітка з магазину в Техасі, увагу до якого привернула його зовнішність «хлопця з сусіднього двора». 

У цих подіях можна побачити зародки деяких сил, які в подальші роки зміцніють: тиранія голосів, що лунають гучніше за інших, перенесення традиційної моделі слави на нові платформи, загрозлива пустота контенту, який розповсюджують і просувають найактивніше. Але тоді вони ще здавалися винятком, а не правилом. 

Я намагаюсь згадати часи, коли міг добре проводити час онлайн без набридливого анонімного тролінгу, автоматичних рекомендацій та неконтрольованих схем монетизації. Це було давно, ще до домінування соцмереж. 

Пригадую вебсайт під назвою Orisinal, на якому можна було знайти ігри на Flash — ПЗ для інтерактивної анімації, на якому працювала значна частина кітчевого інтернету 2000-х. Ігри на цьому сайті були мультяшними, милими, відрізнялися пастельною гамою та містили такі завдання, як керування кроликом, який стрибає по зірках на небі, або допомога мишам у приготуванні чашки чаю. 

Знайти Orisinal міг хто завгодно, не відволікаючись на кількість підписників або спонсорований контент. Ця стара версія інтернету ще існує, але її повністю затьмарили моделі взаємодії, що стимульовані соціальними мережами. 

Нещодавно на Reddit я знайшов емулятор усіх ігор Orisinal і швидко поринув в одну з них, у якій треба було допомагати оленям перестрибувати через провалля в лісі. Моєю єдиною нагородою був особистий рекорд. Але це принесло більше задоволення і менше відчуття самотності, ніж відвідування X останнім часом. 

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter