Мінкульт презентував брендинг української культури у світі. Що з ним (не) так — розповідають українські креативники
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти та партнерами запустили проєкт Ukraine Now and Forever.
Розповідаємо та показуємо, як у Мінкульті збиралися презентувати українську культуру у світі, а потім все ж звернулися до суспільного обговорення. А також як українські креативники оцінюють меседж, бренд-платформу та дизайн проєкту.
Що сталося
Як зазначено на сайті Міністерства культури, мета Ukraine Now and Forever — спрямувати увагу світу до української культури та мистецтва. А також консолідувати міжнародну спільноту у спротиві російській агресії. Ukraine Now and Forever обʼєднає різні ініціативи та представить світу українську культуру та мистецтво в усій самобутності та розмаїтті. У межах проєкту в різних країнах відбудуться концерти, театральні постановки та виставки, публічні дискусії з українськими інтелектуалами. На подіях «Ukraine Now and Forever» також збиратимуть кошти до Фонду відновлення культури.
Айдентика проєкту
Автор айдентики проєкту Ukraine Now and Forever — український художник Даніель Скрипник.
«Це не просто рослина, це історія про емоції, увагу та погляди. Створюючи ескіз соняха, я згадував своє життя, але зараз він є символом кожного українця. Символ людей, які оточені поглядами та увагою з боку інших. Сонях спостерігає, огортає своїм поглядом та фокусує увагу. Увага в цей час — це необхідний фактор, який потрібен Україні. Люди з усіх країн можуть зробити свій внесок у світовий порядок і надати допомогу задля миру. Сонях зображає нас усіх. Та показує світові правду», — зазначає художник.
Голова Держмистецтв Галина Григоренко так висловилася про емблему проєкту: «Квітка соняха стане символом нашої згуртованості, незламності, тяжіння до світла і знаком того, що на нашій землі знову проросте насіння з кишень окупантів».
Айдентика проєкту доступна за посиланням для використання в ініціативах, що готові закликати #StandWithUkraine.
Суспільне обговорення
Дисклеймер: зараз українці тримаються разом і намагаються уникати зайвого пошуку зради. Однак питання брендингу української культури має національне значення та потребує суспільного обговорення.
На нову айдентику спільнота здебільшого реагувала обурливо, однак і були схвальні коментарі роботі художника та прагненням Мінкульту і його реакції та коментарі.
Застарілий образ «соняшника»
Цей брендинг виглядає дивно і несучасно. Попередня стандартна версія UkraineNow усім подобається більше. Вона проста й адаптивна. Новий брендинг потрібно робити кращим за попередній. Соняшник і прапор — це рівень першої асоціації. У тих ж Banda є хороший кейс культурного брендингу без шароварщини — Євробачення.
Прикольно, коли дивишся на брендинг і бачиш якийсь подвійний сенс у гарній реалізації. Як засновник однієї з найбільших дизайн-компаній в Україні, скажу, що такий брендинг зробив гірше, ніж було без нього.
Буду радий запропонувати безплатну допомогу від нашої команди в таких проєктах.
Час нових можливостей
«Проєкт покликаний показати Україну у всьому її культурному розмаїтті та мистецькій мультидисциплінарності» — заявлено в презентації проєкту. І що ми бачимо на його логотипі? Соняшник.
Саме твердження, безумовно, правильне, проте, на мою думку, візуально не витримане. Ми кажемо про «поглиблення знання закордонної аудиторії про українські культурні проєкти», але в якості логотипу використовуємо одну з найбанальніших речей зі списку «Що таке Україна?».
Мені здається, що зараз вдалий момент і гарна можливість для створення нового бренду України — як це ми бачимо в проєкті «Be brave like Ukraine». Як би не сумно було це визнавати, багато людей у світі дізналися про Україну не так уже й давно. Звісно традиційні символи є і завжди будуть частиною нашого ДНК, але чи відповідають вони повною мірою на питання, які ставить нам сучасний світ?
Однак в цьому кейсі є і цікаві деталі. Якщо вже рухатися з зображенням соняшника, то покликати на проєкт Даніеля Скрипника — просто ідеальний метч. Адже зображення соняха є важливою частиною його творчості.
Ну і, звісно, шрифти, що були обрані для проєкту. Kyiv Type i e-Ukraine від Дмитра Растворцева — чи не найкращі українські шрифти на сьогодні, сам люблю і користуюсь.
Якщо узагальнити враження: візуально проєкт хоч і цікавий у деталях, проте слабкуватий для демонстрації України у світі.
Крута ідея та ініціатива об’єднати під егідою Мінкульту всі культурні проєкти у різних напрямках. Круто, що також усі відкриті до ідей — це демонстрація сили та свободи України: уряд запрошує всіх приєднатися до промо нашої культури.
Така позиція йде на противагу російській. Наша культура — це культура, за допомогою якої ми показуємо нашу силу в різних медіаформатах. Російська культура — це слуга пропаганди, яка промотує «держав’я». Нахрапистого, вічно голодного ведмедя з барлогу. Усі їхні культурні діячі — слуги держави, а не культура у чистому залишку. Я радий буду бачити в рамках проєкту Ukraine Now and Forever прояв нашої культури на весь світ. Без цензури.
Про брендинг. Потрібно розуміти, що він робиться в умовах війни та обмеженого часу, автор міг працювати у бомбосховищі та не мати часу на тонкощі. Особисто мені фінальне виконання не вау, я віддав би перевагу іншому виду ілюстрацій або іншим прийомам. Але сам образ «соняшника» — це вау. Хоч це й ідея першого порядку, але вона добре виконує свою функцію та підкреслює суть та ініціативу Мінкульту.
Також прокоментую меседж Ukraine Now and Forever. Думаю, що це непогане продовження нашого глобального позиціювання до війни. «Україна зараз» — яка вона класна і сучасна, і такою вона буде завжди.
Гудуть бджоли користувачі Twitter
У соцмережах почалося активне обговорення представленого візуального образу. Деякі користувачі вказують на те, що образ соняшника застарілий.
Також користувачі сумніваються у професіоналізмі автора айдентики, Даніеля Скрипника, та підкреслюють важливість суспільного обговорення до офіційного затвердження візуалів.
Частина користувачів прокоментувала айдентику мемами
Відповідь Мінкульту
Увечері 15 квітня Міністерство культури подякувало за зворотний зв’язок на своїй сторінці у Facebook. Зазначається, що Даніель Скрипник розробив айдентику на волонтерських засадах і безплатно передав її до використання. Мінкульт закликав спільноту надсилати свої пропозиції символіки: «Ми бачимо ваші теги, читаємо ваші коментарі, ваші думки та міркування нам важливі. Свої пропозиції символіки надсилайте на мейл info@mkip.gov.ua до 22 квітня. Усе, що ми отримаємо, буде опубліковано до обговорення професійною спільнотою».
У коментарях користувачі обурюються аматорським підходом відомства до роботи з підрядниками, адже їхній заклик не містить технічного завдання, цілей кампанії та має стислий дедлайн.
Тож обговорення тривають. Маленькими кроками — до великих перемог.