Майже 5 000 стартапів в ізоляції: історія іранського технологічного ринку
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
В Ірані роками живуть під санкціями, інфляцією та політичною ізоляцією. Західні політики сперечаються про нові обмеження. А як справи з інвестиціями, стартапами і венчуром у країні «шахедів» та закритої економіки?
Журналістка Vector Олена Коваль розібралася, як країна під санкціями збудувала внутрішню tech-екосистему, хто її фінансує, які компанії стали флагманами та чи зміниться ринок, якщо політична ізоляція послабиться.
Ринок, що виріс усупереч
Іран рідко згадують серед глобальних технологічних центрів. Проте всередині країни сформувався стартап-ринкок, що входить у десятку найкращих на Близькому Сході. Ізоляція, санкції і фінансові обмеження змусили підприємців створювати локальні альтернативи світовим сервісам і будувати замкнений цифровий цикл.
Станом на 2026-й рік, за даними Тracxn, в Ірані налічується 4520 стартапів. З них лише 326 — це компанії, що отримали фінансування та разом залучили $680 млн венчурного та приватного капіталу.
Приблизно 80–85% компаній зосереджені в Тегерані, який став головним технологічним вузлом країни. Інші проєкти працюють у великих наукових центрах — Ісфахані, Шіразі, Мешхеді та Тебрізі. У глобальному рейтингу StartupBlink Іран посідає 103 місце, що відповідає середньому рівню розвитку.
Потенціал пояснюється демографією: близько 60% населення Ірану молодші за 30 років. Країна має сильну інженерну школу й високий рівень технічної освіти. За даними GEM, близько 38% іранців планують започаткувати власний бізнес. Це один із найвищих показників підприємницьких намірів у регіоні. Водночас Іран стикається з відтоком ІТ-фахівців за кордон, однак значна частина інженерів залишається працювати в локальних компаніях.
Сектори зростання: де формується нова економіка
Одним із найдинамічніших напрямів став фінансовий сектор. Fintech в Ірані — це мобільний банкінг, цифрові гаманці, платіжні шлюзи та внутрішні перекази. Через відсутність доступу до глобальних систем на кшталт Stripe чи PayPal країна розбудувала власну платіжну інфраструктуру. Держава підтримує цифрові фінансові сервіси та досліджує концепцію цифрового ріала. Потенційна прибутковість fintech-проєктів оцінюється на рівні 15–25% річних, однак вона суттєво залежить від інфляції та коливань національної валюти.
E-commerce став другим драйвером зростання. Молоде міське населення активно переходить в онлайн, а слабкість традиційного ритейлу лише пришвидшує цей процес. Цифрова торгівля демонструє стабільне зростання на рівні 10–15% щороку. Разом із маркетплейсами розвивається логістика, служби доставлення та агрегатори послуг.
Окремий напрям — SaaS та диджиталізація. Малі та середні підприємства цифровізують бухгалтерський облік, управління персоналом та запасами. Місцеві постачальники інтегрують податкові правила та внутрішні платіжні системи, надають малим та середнім підприємствам інструменти, на рівні з глобальним ПЗ, але за нижчою ціною. Акцент екосистеми іранських стартапів на вертикальному SaaS створює вимірне підвищення продуктивності та сприяє постійним потокам доходів B2B.
HealthTech, EdTech і AgriTech доповнюють картину. Телемедицина, лабораторні системи та цифрове управління медичними даними активно впроваджуються через обмежений доступ до західних технологій. Освітні платформи зосереджені на підготовці до університетів та вивченні мов. AgriTech працює з регіональним малим і середнім бізнесом, використовуючи дрони, сенсори та цифрові платформи для фермерів.
Венчур в умовах ізоляції
Фінансування стартапів в Ірані майже повністю внутрішнє. Санкції обмежили доступ до західних фондів і міжнародних LP. Однак навіть внутрішні інвестори вважають за краще почекати або залучатися до менш чутливих інвестиційних можливостей — через високі ризики, пов’язані з політичними та фінансовими проблемами країни.
Основними джерелами капіталу стали державні програми, банки, приватні фонди та родинні офіси. Державні структури, зокрема Iran National Innovation Fund та Innovation and Prosperity Fund, надають гранти, пільгові кредити та підтримку R&D. Серед приватних гравців виділяється Sarava Pars, яка інвестувала в низку великих цифрових компаній. Міжнародну присутність забезпечувала MTN Group, що здійснила один із найбільших венчурних раундів у країні.
Середній розмір угод варіюється від кількох сотень тисяч до кількох мільйонів доларів. Частина фондів використовує гібридні структури через Туреччину або ОАЕ, щоб зменшити санкційні ризики.
Технопарки та інфраструктура
Іран запровадив розгалужену мережу інноваційної підтримки. До 2020-го року за допомогою приватного капіталу в Ірані створили 49 інноваційних акселераторів, а також 113 інноваційних центрів у партнерстві з науковими парками та великими університетами.
Найвідоміший із них — Pardis Technology Park поблизу Тегерана. Його місцеві називають «іранською Кремнієвою долиною». Тут розміщені 370 високотехнологічних компаній. Акселератори надають стартапам офіси, юридичну підтримку й доступ до державних замовлень. Саме держконтракти часто стають першим великим клієнтом для молодих компаній.
Флагмани іранського ринку
Історія іранського tech-ринку неможлива без трьох компаній, які стали символами локальної цифрової економіки.
Digikala заснували в липні 2006-го року брати Хамід і Саїд Мохаммаді в Тегерані. Початкові інвестиції становили $10 000–20 000 власних коштів. Ідея народилася після невдалої покупки цифрової камери з відремонтованим об’єктивом. Засновники вирішили створити чесний онлайн-магазин із прозорими описами товарів. У 2012-му році компанія залучила інвестиції від Sarava Pars, а у 2014–2015 роках її оцінка була близько $150 млн. Сьогодні Digikala має власну логістичну мережу, центри обробки замовлень і мільйони користувачів по всій країні.
Snapp — іранська версія Uber — з’явився в лютому 2014 року під назвою Taxi Yaab. Згодом сервіс перейменували на Snapp. На початку 2020-х він контролював близько 85% ринку онлайн-таксі, працював більш ніж у 30 містах і забезпечував 2–2,5 млн поїздок на добу. У 2016-му році компанія залучила $20 млн у раунді Series A від MTN Group. Це стало одним із найбільших венчурних раундів в історії країни.
ZarinPal, заснована у 2009-му році, стала ключовим платіжним шлюзом на внутрішньому ринку. Компанія працює в межах національної банківської системи Shetab і заробляє на комісіях із транзакцій у ріалах. Вона обслуговує тисячі малих і середніх бізнесів. Точні фінансові показники невідомі, але сервіс залишається одним із найпопулярніших fintech-брендів країни.
Виклики та горизонти
Торік чиновники робили сміливі заяви, що Іран може залучити $2 трлн іноземних інвестицій. Проте, навіть якщо ця сума стане реальністю, скільки коштів піде на розвиток стартап-екосистеми країни, ніхто не взявся прогнозувати. І чи будуть вони взагалі, враховуючи війну з США і їх союзниками.
Наразі прогнози щодо розвитку екосистеми залежать повністю від результатів війни. Якщо США зможе змінити уряд Ірану на демократичний, то швидше за все, країна отримає можливості для розвитку екосистеми через зовнішні інвестиції. Якщо нинішня влада втримається, то траєкторія її розвитку виглядатиме такою ж, як зараз.
Партнерські матеріали
