Порнобарон і філантроп. Історія власника OnlyFans Леоніда Радвінського
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Улітку Forbes оцінив статки власника мажоритарної частки OnlyFans, американо-українського підприємця Леоніда Радвінського в $1,8 млрд. Імовірно, це один із найтаємничіших мільярдерів. 39-річний Радвінський уникає публічності та не дає інтерв’ю. Це не дивно: до настання ери OnlyFans у його житті була низка порнопроєктів, якими не дуже хочеться хвалитися. Розповідаємо історію Радвінського, де є місце лайфстайлу порнобарона, філантропії та інвестиціям у технологічні проєкти.
«Шалено талановитий хлопчик»
Основні відомості про Леоніда Радвінського відомі нам завдяки журналістським розслідуванням і лаконічній інформації на його особистому сайті. Радвінський — єврей та емігрант із Одеси у першому поколінні. Технологіями він захоплювався із самого дитинства. Ще на комп’ютері свого діда він познайомився з мовою програмування BASIC.
«Льоня шалено талановитий хлопчик був. Перший вірус він написав у дев’ять років. І він завжди тяжів до порнографії, займався сайтами знайомств тощо», — розповів виданню Baza батько Леоніда, Савелій Радвінський.
За інформацією джерел видання, родина Радвінського мала стосунок до Одеського морського порту й торгівлі нафтою. Коли Леонідові було шість років, він разом із рідними переїхав до США. Його сім’я осіла в передмісті Чикаго (Іллінойс). Тоді ж, у 1990-х, його батьки взяли участь у приблизно 40 великих угодах із американською нерухомістю.
«Зламані» паролі
Forbes пише, що наприкінці 1990-х — на початку 2000-х створена Радвінським компанія Cybertania керувала 11 сайтами. На них розміщувалися посилання на нібито «зламані» паролі до порноресурсів. За допомогою таких сайтів рекламували не лише порнографію, а й онлайн-гемблінг.
На сайти Радвінського користувачів заманювали обіцянками доступу до нелегального контенту. На одному з них, Password Universe, 2000 року опублікували посилання, яке нібито веде на ресурс із паролями до відео за участі 10–12-річних дітей. Ще один його сайт, Working Passes, пропонував лінк на «найгарячий неповнолітній хардкор» із 16-річними. Ultra Passwords обіцяв посилання на паролі до «кращого незаконного підліткового» контенту й «найгарячішого сайту зоофілії в мережі».
Чому за такий бізнес Радвінського не переслідували правоохоронці? Насправді його сайти не мали стосунку ні до дитячої порнографії, ні до зоофілії.
Як правило, посилання на них вели на ресурси, де також пропонувалися паролі для безплатного перегляду порно або іншого контенту для дорослих. У позові Cybertania проти компанії Verisign зазначено: ресурси, до яких сайти Радвінського пропонували «зламані» паролі, були його партнерами. Він заробляв, стягуючи з них плату за переходи за посиланнями. У тому ж позові згадується, що Ultra Passwords приносив підприємцю $5000 на день або $1,8 млн на рік.
2002 року Леонід Радвінський закінчив Північно-Західний університет в Еванстоні (Іллінойс). На сайті підприємця зазначено, що він вивчав економіку і завдяки високим балам мав честь виголосити випускну промову.
Суд із Amazon і Microsoft
У 2003–2004 роках Amazon і Microsoft судилися з Радвінським та його компаніями Activsoft та Cybertania. Радвінського звинуватили у надсиланні мільйонів спам-повідомлень користувачам MSN Hotmail. Серед них були листи, які мали вигляд кореспонденції від Amazon.
Користувачам пропонували отримати гроші від уряду або посилання на сайти для дорослих. У результаті позови проти Радвінського врегулювали у позасудовому порядку. Його бізнесам заборонили використовувати ім’я Amazon та інструменти електронної пошти Microsoft.
Suicide Girls
На початку 2000-х Радвінський створив кілька сайтів із посиланнями на секс-відео за участі знаменитостей.
Видання Baza встановило, що Радвінський стояв за культовим проєктом Suicide Girls — онлайн-спільнотою, де розміщувався еротичний контент із неформальними дівчатами.
Домен ресурсу, який запустили 2001 року, зареєстрований на пошту Радвінського. Крім того, його колишня дружина Катерина Чудновська очолювала компанію SG Services.
Сайт був популярним серед представників субкультур. У моделей, чиї фото з’являлися на сайті, могли бути пірсинг, татуювання, волосся яскравих кольорів або нестандартна фігура.
MyFreeCams і життя порнобарона
2004 року Радвінський запустив MyFreeCams — ресурс, на якому дівчата за допомогою вебкамер ведуть еротичні трансляції. Наприкінці 2010-го секс-журнал XBIZ повідомив, що на MyFreeCams.com понад 100 000 моделей працюють для п’ятимільйонної аудиторії.
Також XBIZ проводить щорічну церемонію XBIZ Award. Це щось на кшталт «Золотого глобусу» порносвіту.
2011 року MyFreeCams.com номінували одразу на три нагороди. Ось тільки ця компанія і спонсорувала церемонію.
Вебкам-модель Стефані Джой, яка працювала на MyFreeCams.com і була близькою до Леоніда Радвінського, розповіла про його специфічний лайфстайл. Підприємець влаштовував приватні вечірки з наркотиками та крутив «романи» з вебкамницями.
Від консультацій сантехніків до OnlyFans
Onlyfans заснував британець Тімоті Стоклі. До цього бізнесу він мав низку менш успішних проєктів.
- 2011 року він запустив сайт GlamWorship, який спеціалізувався на такому фетиші як фінансове домінування. Клієнти-сабмісиви пропонували подарунки та гроші партнерам-домінантам. Незабаром користувачі сайту почали замовляти кастомні ролики у моделей через Twitter.
- Наступним сервісом став Custom4U, де користувачі могли вже через саму платформу замовити у порнозірок персональні відеокліпи. За кастомне порно Стоклі стягував із користувача 35% комісію.
- Також Стоклі заснував торговий майданчик 121with. З його допомогою професіонали на кшталт сантехніків чи агентів із нерухомості консультували клієнтів у рамках аудіо- або відеодзвінків.
Неважко помітити, що об’єднує ці бізнеси: надання клієнту індивідуальних рішень, чи це консультація щодо крана у ванній, чи створення еротичного відео.
2016 року Стоклі запустив онлайн-платформу OnlyFans, яка акумулювала весь цей досвід.Хоча вона замислювалася як майданчик для творців із різних сфер, популярність до неї прийшла завдяки еротичному контенту.
Через два роки у гру увійшов Леонід Радвінський. Згідно з Bloomberg, він просто написав електронний лист OnlyFans. Далі з’ясувалося, що у Стоклі та Радвінського сходяться погляди на розвиток бізнесу. У жовтні 2018 року Радвінський за нерозголошувану суму купив 75% компанії Fenix International, яка володіє OnlyFans.
Зараз Радвінський — директор платформи разом із Гаєм Стоклі, 77-річним батьком Тімоті Стоклі та колишнім інвестиційним банкіром. Сам Тімоті був СЕО компанії до грудня 2021-го. Зараз цю посаду займає Амрапалі Ган. Близький друг Радвінського, Олександр Гойхман, керує OnlyFans у Північній Америці.
Пандемія та розвиток OnlyFans
Пандемія та локдауни спровокували безпрецедентне зростання платформи. Якщо 2019 року платформа мала лише 20 млн користувачів, то 2020-го їх стало 120 млн.
Хтось звернувся до неї як до нового джерела доходу на тлі безробіття: сервіс стягує з авторів контенту лише 20% комісії. Хтось за допомогою OnlyFans боровся з самотністю під час локдаунів.
У результаті за 2020 фінансовий рік компанія збільшила виторг на 553% — до $390 млн. Загальна сума транзакцій зросла в сім разів і досягла $2,36 млрд. Прибуток компанії до сплати податків збільшився з $8,3 млн до $73 млн. Зараз у сервісу 170 млн зареєстрованих передплатників та понад 1,5 млн кріейторів у всьому світі. Статки самого Радвінського досягли орієнтовно $1,8 млрд.
Тепер OnlyFans безрезультатно намагається знайти інвесторів. Попри стрімке зростання, венчурних капіталістів відлякує відверто сексуальний контент платформи. Компанія навіть збиралася запровадити заборону на подібні матеріали, але передумала.
Порнограф-філантроп
Виходячи з даних на особистому сайті Радвінського, важко запідозрити в ньому одного з найвпливовіших людей порноіндустрії. Там він позиціює себе як бізнес-ангела та філантропа. Зокрема він допомагав медичним дослідницьким центрам.
Також Радвінський — активний прихильник програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом. За його словами, воно «зробило революцію в технологіях і прокладає шлях до інновацій та глобальної співпраці».
Через свій фонд LR Foundation Радвінський підтримує низку проєктів у цій сфері. Серед них:
- Pleroma. Безоплатна соцмережа та сервіс мікроблогів.
- B4X від Anywhere Technologies. B4X — низка інтегрованих середовищ розроблення та мова програмування для створення мобільних програм.
- Elixir. Мова програмування, яка працює на віртуальній машині Erlang. Радвінський вважає себе її євангелістом.
У пов’язані з відкритим кодом проекти Радвінський інвестував сумарно понад $3 млн.
Також він має ще одне цікаве заняття — купівля рідкісних доменних імен. Наприклад, Stars.com Радвінський купив на аукціоні приблизно за $1 млн. Зараз цей домен продається майже за $6 млн.
Більше про це
Усе, що треба знати про секс-роботів зі штучним інтелектом (18+)
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.