«Економте на всьому й шукайте класних партнерів». Саша Жиляєв про відкриття власного бізнесу, інсайти та зустріч із Шоном Пеном

Продовжуємо серію конспектів подкасту «CEO сучасності» Merge Academy. На цьому тижні Паша Целуйко, СЕО й засновник дизайн-агенції Merge та онлайн-школи Merge Academy, поспілкувався зі співзасновником Ponchyk Boy, колишнім Head of Marketing Comfy, Evo (Prom, Shafa, Kabanchik) та Multiplex Александром Жиляєвим.

Ми зібрали найцікавіші моменти, а повну версію подкасту можна послухати тут:

Anchor
Apple Podcasts
Google Podcasts
Spotify
SoundCloud

Чи ти зараз займаєшся?

Багато чим займаюсь. Керую стратегічними питаннями в Ponchyk Boy, працюю трошки в «ТехноЇжаку». Це харківська компанія, яка зараз переїхала до Києва, і розвиває мережу магазинів електроніки та аксесуарів. Ще я трохи граю на платівках у барах і клубах Києва та Дніпра.

Ponchyk Boy від самого відкриття дуже хайпує. Скільки продаєте пончиків на день?

Це залежить від дня тижня — від 300 до 800. Іноді й до тисячі.

Чому саме пончики?

У 2016 я був в Америці, жив у свого друга у Філадельфії. Ми вирішили зробити українську вечерю для його друзів американців. Мені потрібні були продукти, а борщовий набір не знайдеш у звичайних супермаркетах. Мій друг направив мене на Термінал Маркет у центрі міста — дуже крутий мультикультурний ринок, де продають просто все. Я пішов туди й побачив величезну чергу, людей 50, до крамниці з пончиками. Я запитав свого друга, і він сказав, що ці пончики входять у топ-10 кондитерських Америки.

Тож я вистояв чергу, купив коробку з пончиками і скуштував їх. Вони мене вразили. Я подумав: а чому цього немає в Україні?

Ця ідея жила в мене в голові й дожила до того, що півтора року тому я вирішив відкрити пончикову зі своїм другом Олексієм, який тоді працював пекарем в Bakehouse. До нас долучилась Тамара, і ми почали процес відкриття.

Скільки це зайняло часу?

Від першої розмови до відкриття — десь рік. Від моменту, коли взяли приміщення, — пів року. На відкриття ми витратили трохи понад $100 000.

Які поради ти можеш дати зараз, що допомогли б тобі на початку?

• Економте на всьому, бо гроші закінчуються.
• Думайте про внутрішні процеси більше, ніж про зовнішній вигляд. Це мій інсайт останніх років, щодо маркетингу в тому числі: те, що бачать клієнти, — це верхівка айсберга, дуже багато процесів під водою.
• Саме процеси, які працюють усередині, дають клієнту найкращий досвід взаємодії з твоїм продуктом.
• Обирайте класних партнерів. Мені дуже з цим пощастило. Кажуть, не працюй — де дружиш, не дружи — де працюєш, а я все своє життя дуже про інше. За більше ніж 20 років своєї кар’єри я доводжу зворотне. Можна класно працювати з друзями, і класно робити бізнес. Тільки потрібно, щоби кожен розумів, хто що робить. Домовляйтесь про це на початку. Я відповідаю за стратегічне бачення та маркетинг, Олексій — за всі процеси на кухні, за якість продукту, Тамара — за юридичні аспекти та фінанси.

Скільки зараз людей працює в Ponchyk Boy?

21 людина. У нас два заклади: один у Києві, один у Дніпрі, і зараз збираємось відкривати ще один, теж у Києві.

Які в тебе були інсайти з маркетингу, коли почав займатись Ponchyk Boy?

По-перше, відповідальність трошки інша. Коли я працював у маркетингу, у мене була своя сфера відповідальності. А тут я відповідаю за все. Я дивлюся на маркетинг із погляду не просто маркетолога, а ще як людина, яка відповідає за витрати та прибутки.

Як ти вважаєш, чи можна передати це відчуття відповідальності найманому робітнику?

• Коли компанія невелика, власнику доводиться заглиблюватись у всі процеси. Але з її розвитком потрібно віддавати функції іншим людям — маркетинг, фінанси, операційну діяльність. Я працював у різних компаніях, і можу сказати, що СЕО в Comfy, це один із найкращих СЕО в українських компаніях. Він дуже круто мотивує — він довіряє людям, з якими працює, делегує їм функції та круто це контролює. Він не займається дрібницями, але чітко бачить за показниками, що працює, а що ні.

• Треба приймати глобальні рішення. У компанії це більш колективно, завжди потрібно з кимось узгодити рішення. А тут хіба що з партнерами, але ні в кого немає більшого авторитету.

Один український Head of Marketing сказав мені, що він не йде в підприємництво через зарплатну голку та стабільність, яку дає компанія. У тебе було таке з Comfy?

Мене, мабуть, останні 10 років питали, чому я не йду в бізнес. Це не тільки зарплатна голка. Я працював в Comfy 19 років. Це була моя сім’я. Завдяки Comfy я отримав знання та розширив свій кругозір. Завдяки Comfy побував у Кремнієвій долині, був в офісі Google та спілкувався з HR директором, отримував знання від професорів Singularity University, був у NASA, Стенфорді, спілкувався з топбізнесменами України. Це дуже крутий досвід — я побачив як із компанії, у якої було п’ять маленьких магазинів, Comfy перетворилася на компанію номер один в Україні. І я не знаю, де ще б зміг отримати цей досвід у двохтисячних.

Це те, що тебе тримало там 19 років?

Також у нас була гідна зарплата, класна мотивація, але все ж таки основа — це класна команда, цікаві проєкти. Мені давали робити те, що я хочу робити. Це дуже важливо. Золота фраза засновника Comfy Станіслава Роніса: «Ми можемо зробити помилки, але якщо ми їх не зробимо, ми не навчимося». І це дуже круто, коли в компанії тобі дають робити помилки.

Бо маркетинг — це маленьке підприємництво всередині компанії: може спрацювати, а може й ні. Я і з Ponchyk Boy не знав, чи воно піде.

Але я дуже вірю в класний продукт. Мені хотілось зробити щось круте. Нас дуже драйвило зробити інноваційний продукт в Україні, і засвітитися як люди, які щось змінюють. У мене й зараз такий драйв.

У чому, ти вважаєш, секрет успіху Ponchyk Boy? Чому вам вдається продавати до 1000 пончиків на день?

У нас якісний продукт. Ми мали класний старт, за допомогою Олега Гороховського. Ще в нас гарна кава, ми приділяємо цьому увагу. У нас унікальний вайб.

Розкажи, як до вас зайшов Шон Пен?

Він перший раз приїжджав у вересні чи жовтні минулого року. Я тоді працював у «Мультиплексі» і просив друзів, які з ним співпрацюють, зробити якусь зустріч, захід із ним. Але тоді не вийшло, як і в наступні рази, коли він приїжджав.

Коли він приїхав втретє, я знову написав усім, хто з ним знайомий. Й от вони додали цю точку у свій маршрут прогулянки центром. Це було дуже цікаво, він крутий чувак і дуже допомагає Україні зараз. Один із моїх улюблених акторів, і я був надзвичайно щасливий, що вдалося це організувати. Ця зустріч драйвила мене ще декілька місяців.

Які плани на майбутнє, твої із Ponchyk Boy?

Грандіозні. Намагаємось із цього зробити великий проєкт. Я хочу продавати мільйон пончиків у місяць.

Є поради для молодого покоління?

Не бійтесь нічого. Робіть, слухайте свою інтуїцію. Менше думайте, більше робіть. І долайте свої страхи, бо потім будете жалкувати, що не зробили чогось, бо боялись.