Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

СПЕЦПРОЄКТИ

Дорогою на роботу з Ольгою Афанасьєвою, виконавчою директоркою UVCA

20 Червня 2019, 09:54
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Ранок — одна з найбільш насичених і важливих частин дня. Ми вирішили дізнатися, як його проводять люди, які мають щільний графік і досягають вершин у своїй сфері. Тому разом з Polo Ralph Lauren ми запустили серію матеріалів «Дорогою на роботу».
О котрій прокидається і засинає, яких ранкових ритуалів дотримується, яким транспортом користується і що слухає в дорозі — про все це ми запитали у Ольги Афанасьєвої, виконавчої директорки Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA).

Як починає свій ранок

Щовечора я заводжу будильник на 6:30, але намагаюся встати з ліжка до 7:00. Люблю ще трішки полежати, аби прокинутися.
Поки лежу в ліжку, можу почитати повідомлення, які прийшли за ніч. Багато людей, з якими я працюю, живуть на іншому кінці світу, і наші робочі години відрізняються. Тому вони надсилають мені листи, поки я сплю.

Ольга Афанасьєва. Сукня: Polo Ralph Lauren


Я фізично не готова починати свою магію ранку о 5:00, тому вона у мене починається о 7:00. Рік тому я завела звичку випивати зранку склянку води з лимоном, аби розбудити організм. Після цього я неспішно роблю домашні справи. Так прокидається мій мозок: паралельно з хатніми клопотами розум планує мій день, згадує, що треба зробити і налаштовується на сьогоднішні цілі.
Щоранку я читаю The Economist. Обожнюю це медіа і купую їхню підписку вже два роки. Вони щоранку надсилають The Economist Espresso — розсилку з 5-8 головними новинами світу. Подібну розсилку, але з українськими новинами, читаю від Ukrainian Business News. Окрім цього, зранку отримую інвесторські розсилки: CB Insights та StrictlyVC.
Після ранкових ритуалів та насичення інформацією я починаю входити у робочий стан: пишу листи і роздаю задачі команді у Messenger та Asana.

Не люблю голосові повідомлення, бо там ти говориш сам з собою. Коли людина проговорює свою думку один раз, вона хоче закріпити її, тому повторює її ще раз. Зовсім інша справа з письмовими повідомленнями: ти можеш написати і структурувати думку, бо вона у тебе перед очима.

Я не завжди встигаю відповідати на повідомлення у Viber та WhatsApp, бо мій перший пріоритет — це пошта. Закінчивши з задачами, я готую собі ситний сніданок.
Головний плюс від того, що я повільно входжу в робочий день у тому, що я заходжу в офіс абсолютно спокійною, бо всі термінові і критично важливі питання вирішені.

Що слухає та читає вранці

Коли я збираюся, слухаю аудіокниги. Сьогодні, наприклад, слухала книжку Роберта Гелбрейта (це псевдонім Джоан Роулінг) «Смертельная белизна». Я з тих людей, які читають кілька книжок одночасно, тож окрім аудіокниги читаю біографію Альберта Ейнштейна.
Мені більше подобаються аудіокнижки, ніж подкасти. Кілька років тому я не слухала аудіокниги — читала лише паперові. Коли спробувала аудіо, перші кілька тижнів не могла звикнути: відволічешся — а пройшло дві глави.
Я не завжди купую паперові книжки, іноді читаю електронні. Не в усіх книгах я бачу таку цінність, аби зберігати їх вдома.

Як слідкує за режимом

Останнім часом в мене змінився режим: я працювала за кордоном, тому мені важко заснути рано. Хоч я й жила за часовим поясом з різницею в годину, ця одна година серйозно вплинула на мій розпорядок дня.

Коли мій режим в порядку, я змушую себе лягати у ліжко до 12 години. Історії «спати по 4 години на добу і бути продуктивним», — не про мене. За ніч мій мозок заспокоюється, і на ранок я маю більше відповідей на свої запитання.

Останнім часом я стала рідше засинати у тривожному стані. Я працюю над цим: якщо відчуваю знервованість — аналізую, що саме не дає мені спокою. Якщо проблему, що мене тривожить, можна вирішити швидко — я не чекатиму ранку, а одразу наведу лад. Якщо я турбуюся через довгострокові задачі — накреслюю собі план по вирішенню цього питання і заспокоююсь, знаючи, що можу вплинути на це в середньо або довгостроковій перспективі, проте не зараз.
Я завжди розуміла цей алгоритм, але прийти до цього було важко. Протягом останніх кількох років у мене було багато стресових проектів, завдяки яким я цього навчилася.

Як виглядає дорога на роботу

Я побоююся керувати авто. За останні 7 років на дорогах стає все більше автівок. Окрім цього, пасажиром бути зручніше. Буває, що мені треба зробити дзвінок або терміново перевірити пошту, поки я їду.
Тому я пересуваюся містом пішки чи на таксі. Також я нормально ставлюся до метро. Який транспорт я сьогодні оберу залежить насамперед від того, який я маю вигляд. На зустріч, де мені потрібно бути на підборах і в костюмі, йти пішки не практично. Коли мені нікуди поспішати, я оберу прогулянку. Завжди намагаюсь рахувати кроки.

Про щоденні задачі

Я часто лишаюся працювати вдома. Таке трапляється, коли в мене є велика задача, і я працюю над нею з 7-ї ранку. Якщо у цей день немає зустрічей — лишаюся вдома, щоб не витрачати час на дорогу.
У UVCA я маю кілька напрямів задач: по-перше, це може бути великий проект, як-от огляд ринку. По-друге, спілкування з інвесторами та підприємцями, які цікавляться ринком та співпрацею з членами асоціації. Тому через електронну пошту я завжди на зв’язку. Також займаюся плануванням івентів або спецпроектів.
Крім цього, багато робочого часу я проводжу на зустрічах. Плануючи тиждень, намагаюся компонувати кілька зустрічей на один день, аби менше перемикатися на різні типи задач. Хоч моя енергія і акумулюється під час спілкування з цікавими людьми, та після кількох ударних днів я працюю в режимі «лише я і ноутбук». Як і в економіці, у людини є власні цикли, до яких я намагаюся пристосовуватися.

Як бореться з лінню та поганим настроєм

Коли працювати зовсім не хочеться, я починаю день з маленьких корисних задач: наприклад, чищу електронну скриню чи наводжу лад в робочих презентаціях. Потроху втягуєшся і за годину ти вже супер продуктивний.
Погода часто впливає на мій настрій. Люблю, коли сонячно, проте й в дощу є плюси. Це затишно, тому в таку погоду приємніше проводити зустрічі: є відчуття, що злива — це проблема, яка зближує усіх людей у переговорній кімнаті.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

СПЕЦПРОЄКТИ

Як ми будемо жити в майбутньому

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
03 Червня 2019, 17:17 1 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Відчуй себе журналістом-розслідувачем, знайди всі невідомі деталі угод та отримай Пулітцера

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
10 Квітня 2019, 15:25 2 хв читання
БІЗНЕС

Змінювати світ чи гасити пожежі? Топи Uklon, Intellias і FlashBeats про те, як керувати компанією

22 Жовтня 2021, 10:00
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Аня
Анна Соха Створюю спецпроєкти з брендами та компаніями. Редагую комерційні матеріали
Топи Uklon, Intellias та FlashBeats про те, як керувати компанією
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

C-level позиція — це не тільки кар’єрне визнання та величезна відповідальність. Це ще й десятки нарад, дзвінків та колег, що виривають питаннями з робочого фокусу. Як тут ще і про глобальний розвиток думати?

Vector разом із Smart Solutions поговорив із трьома топменеджерами та дізнався, чи стратегічні завдання важливіші за операційні, чи потрібно відповідати одразу на кожне повідомлення та чи страшно віддавати комусь своє завдання. 

Сергій Смусь: «Аби не отримувати зайві завдання та факапи, потрібні сильні керівники відділів»

У моїй зоні відповідальності — п’ять відділів:

Сергій Смусь COO Uklon

Кожен із них має керівника, тому я не керую всіма відділами. Але обов’язково відвідую загальні зустрічі відділів, а також проводжу one-to-one з керівниками. Ще беру участь в розробленні стратегій кожного із відділів. 

Мої головні завдання як операційного директора

  1. Реалізувати стратегію компанії;
  2. Налагодити правильні та прозорі процеси в усіх відділах;
  3. Забезпечити їхню безперебійну роботу. 

Процеси є динамічними й мають розвиватися. Тому ми їх автоматизуємо, щоби спрямовувати людський ресурс на важливіші справи. Наприклад, на одного й того ж драйвера Драйвер Водій третій раз приходить відгук про брудний салон. Аби звільнити ресурс менеджера, у драйвера просто закриватиметься доступ до програми та висвічуватиметься сповіщення. 

Також я займаюся й більш творчими завданнями. Наприклад, нещодавно ми покращували якість нашого бізнес-класу. Разом із колегами я перезавантажував цей напрям. Це мотивує, оскільки від однієї рутини стає нудно. 


Smart Solutions також згодні, що топменеджмент має займатися творчими справами, а не рутиною. І тому забирають на себе оформлення та супровід ФОПів, рекрутинг, закупівлі та обслуговування техніки та ПЗ, і навіть клінінг.


Ось що мене зосереджує на стратегічних цілях

  1. OKR

Два роки тому наш CEO Дмитро Дубровський впровадив методологію OKR OKR Objectives and Key Results, система постановки цілей для управління проєктами . Раз на квартал вся топкоманда озвучує OKR, які кожен сам собі обрав. А наприкінці кварталу обговорюємо, що вийшло, а що ні. 

Методологія концентрує на амбітних завданнях. OKR — це завжди поза межами щоденних обов’язків. Тут є відповідальність, і все разом швидше розвиває компанію.

  1. Сильні керівники напрямів

Чим сильніші люди на керівних позиціях, тим простіше працювати та комунікувати. Я отримую набагато менше «зальотних» завдань та факапів завдяки професійним керівникам відділів. Вони розумніші та сильніші за мене у своїх напрямах, діляться досвідом та знаннями. І вся компанія від цього виграє. Якби не крута команда та професійні керівники, я б не доходив до OKR взагалі.   

Сергій Смусь з командою Uklon
Сергій Смусь із командою

Як діяти, коли вас виривають із робочого потоку

Ситуація: я займаюся творчою роботою, наприклад, роблю презентацію. І тут якийсь користувач пише мені у Facebook зі скаргою на водія. Звісно, це відволікає та збиває з пантелику. 

У такому разі я переглядаю сповіщення і, якщо бачу, що можна відповісти пізніше, так і роблю. Я вважаю, що абсолютно нормально відповідати впродовж дня, а не одразу. 

У критичних ситуаціях я відкладаю все і відповідаю людині. Іноді прикро, коли певна думка щезла через таку ситуацію. Але я ставлюся до цього по-філософськи. 

Роман Кірігетов: «Це така стартап-романтика — усе горить, і ви у вогні». 

Важливо розуміти, що я СЕО стартапу. Моя діяльність сильно відрізняється від СЕО корпорації. В стартапі СЕО — співзасновник проєкту, який запускається. 

Роман Кірігетов Kabanchik.ua Flashbeats

Роль СЕО різниться залежно від стадії стартапу. На стадії запуску Kabanchik.ua ми з партнером Олександром Юр’євим впорались удвох. У цей час ви стаєте людиною-оркестром і людиною-восьминогом. Робите все — розроблення, інвестиції, валідація, збір зворотного зв’язку, маркетинг. 

Наскільки нормальним є такий темп роботи

На ранньому етапі навіть бажано, щоби СЕО міг виконувати кілька ролей. У стартапі важливий час, і швидка робота зарядженого CEO скорочує шлях до розвитку. Коли запускали Kabanchik та FlashBeats FlashBeats Стартап, що починався з ідеї створення перформансів із допомогою ліхтариків на смартфонах на концертах та спортивних подіях. Наразі технологія застосунку аналізує фрагменти пісні, виділяє в ній ритм і створює під кожну пісню світло-сценарій. Використовується для створення атмосфери на домашніх вечірках. , ми з партнером мали по 4–5 ролей. І тут немає іншого виходу — це стартап, треба все встигати. 

Але є і позитивний момент. Висока залученість дозволяє відчути бізнес. Потім, наймаючи людей на вузькі ролі, CEO краще розумітиме специфіку завдань. Зворотний зв’язок також має бути зоною відповідальності CEO перші 2–3 роки, це дає змогу не втратити цінну інформацію для покращення продукту.

А протягом росту проєкту засновники віддають ці ролі й беруть більш спеціалізованих людей. Але і тут є особливість — перший час варто брати в команду універсалів. Якщо це маркетолог, то такий, що і тексти для сайту напише, і таргетовану рекламу в Facebook запустить.

Як в такому темпі знаходити час на стратегічні цілі

Мозок, завантажений операційкою, взагалі не здатен творчо мислити. Мені допомагають такі прийоми:

  1. Обмірковую стратегічні плани під час пробіжки або в тренажерці, або кермуючи машиною. У такі моменти виникають несподівані ідеї. 
  2. Щопонеділка зранку ми з партнером біжимо разом 10–15 км у лісі. У цей час проговорюємо плани та стратегію FlashBeats без гаджетів і зовнішніх завад.

Як влаштована робота в стартапі зараз

FlashBeat працює вже два роки, має понад 1 млн користувачів і приносить прибуток. Головними ринками є США, Бразилія, Австралія, Великобританія, Китай. Але в команді досі двоє людей — я та Саша. Ми не беремо людей в штат, тому що немає постійного завантаження. Крім цього, відсутність штату дає нам плюси у витратах і можливість реінвестування. 

Але співпрацюємо з фрилансерами — дизайнерами, Android-розробниками та контент-менеджерами. Без делегування неможливе масштабування проєкту. Ми це розуміємо і віддаємо частину роботи.

Як діяти, якщо постійно хтось/щось відволікає

Дві хвилини мого часу, коротка порада допоможе розв’язати питання та йти далі. Не бачу нічого поганого, це така стартап-романтика — усе горить, і ви у вогні.

Роман Кырыгетов

Якщо я маю якусь творчу роботу, то просто вимикаю месенджери й слухаю сучасну класику в навушниках.

Роман Павлюк: Aviate, Navigate, Communicate.

Бізнес приходить до Intellias зі своєю проблемою, а ми її вирішуємо. Моя роль — забезпечити процеси в компанії, щоби ми надали це рішення від початку до кінця. 

Роман Павлюк Intellias

Я починав кар’єру 2003 року як розробник, навчаючися в університеті. Перш ніж прийти до посади віцепрезидента, я перепробував чимало напрямків та технологій в IT, серед яких і проєктний, продуктовий та консалтинговий менеджмент. Такий бекграунд допомагає завойовувати авторитет у команді та бути корисним для клієнтів. 

Я керую командою консультантів. Вони розбираються в технологіях та бізнесі навіть краще, ніж «класичні» архітектори. Ми працюємо в проактивному режимі — бачимо потенційні зони росту й розробляємо рішення.

Як балансувати між операційними та стратегічними завданнями

Мої операційні завдання — це комунікація, щоденна підтримка колег у їхніх задачах та менеджмент. У моїй команді шестеро людей, крім цього, я тримаю зв’язок із лідерами підрозділів, допомагаю у прийнятті рішень. 

Стратегічні завдання — участь у раді директорів компанії, де я розробляю дві стратегічні трансформаційні програми. Ці програми є частиною амбітної цілі збільшити бізнес втричі до кінця 2023 року. 

Як я балансую між стратегічними та операційними завданнями:

  1. Пріоритизую. Іноді операційку треба відпустити. Я вчу своїх підлеглих зважувати, де є більша шкода. Я не піду шукати зниклі з рахунків $500, якщо у пріоритеті розробка програми глобальної присутності компанії в регіонах. Стратегічна програма важливіша, і її відсутність принесе більші збитки, ніж провалені операційні задачі. 
  2. Налагоджую процеси. Якщо до мене прийдуть із питанням, чому комусь не підняли зарплату, я не буду розв’язувати цей конкретний випадок. Я маю зробити так, аби з такими питаннями до мене не приходили, а вирішували самостійно. Цього року ми робили реорганізацію в компанії й будемо робити її мінімум раз на рік, аби постійно коригувати процеси. 
  1. Розвиваю «скіл Юлія Цезаря». Про це мало говорять, але всі роблять. Під час наради я роблю презентацію або готуюся до наступної зустрічі. При цьому все одно беру активну участь у самій нараді. Це екстремальна навичка, яка з’являється після десятка років досвіду. Складно і слухати, і займатися своєю справою, але без цього важко все встигати.
  1. Делегую. Люди, яким я делегую, можуть помилятися, але це ризик, який я свідомо приймаю. Я не обмежую рівень завдань та прийняття рішень для команди. Все, що я можу зробити, — це розробити практики, щоб мої колеги могли швидко відновитися після невдалих рішень.  

У моїй команді є senior операційна менеджерка. Вона закриває більшість завдань, на які у мене не вистачає часу. Тому я можу спокійно поїхати за кордон на кілька тижнів, аби попрацювати з клієнтами. І знатиму, що команда точно дасть собі раду. 


Власники і топменеджери часто забувають про свою важливу місію — змінювати світ. Вони  занурюються в операційку та вирішують непритаманні їхній ролі завдання. 

Рутинні процеси можна делегувати не тільки всередині команди, а й надійним провайдерам. Smart Solutions запускає цілі R&D-відділи під ключ: від пошуку офісу та співробітників до організації винагороджень для ФОПів та забезпечення технікою.


Я великий фанат авіації й навіть сам налітав понад 1 млн км. В авіації є принцип Aviate—Navigate—Communicate. Це принцип пріоритету — спочатку стабільно утримати літак, потім зрозуміти, куди ми летимо, а вже потім підтримувати комунікацію з диспетчером і пасажирами. І поки один аспект не закритий, до іншого не переходимо. 

Я керуюся цим принципом у роботі. Якщо я на чомусь зосереджений, то не відволікаюся на менш пріоритетні задачі, іноді навіть на комунікацію. Збоку це може виглядати дещо неетично, але важливо донести цю позицію команді. Якщо є щось справді термінове, мені дзвонять, або нагадують у месенджерах. У такому разі, я звісно, переключаю свою увагу, оскільки завдання стає високопріоритетним. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

БІЗНЕС Без менеджеров, CEO и совета директоров. Как работают самоуправляемые команды

Без менеджерів, CEO та ради директорів. Як працюють самоврядні команди

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Липня 2021, 09:00 14 хв читання
БІЗНЕС Що таке Beyond Budgeting та як це застосувати у своєму бізнесі

Що таке Beyond Budgeting та як це застосувати у своєму бізнесі

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
09 Квітня 2021, 08:00 11 хв читання
БІЗНЕС Історія одного CPO. Як я переїхав до Лондона і працюю над продуктом в стартапі bioniq

Історія одного CPO. Як я переїхав до Лондона та працюю над продуктом у стартапі bioniq

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Березня 2021, 08:00 10 хв читання
БІЗНЕС

Бізнес-клас до нової квартири. ЛУН та UKLON зробили колабу для комфортної покупки нерухомості

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
30 Жовтня 2020, 13:41 2 хв читання
БІЗНЕС

Змінювати світ чи гасити пожежі? Топи Uklon, Intellias і FlashBeats про те, як керувати компанією

22 Жовтня 2021, 10:00
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Аня
Анна Соха Створюю спецпроєкти з брендами та компаніями. Редагую комерційні матеріали
Топи Uklon, Intellias та FlashBeats про те, як керувати компанією
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

C-level позиція — це не тільки кар’єрне визнання та величезна відповідальність. Це ще й десятки нарад, дзвінків та колег, що виривають питаннями з робочого фокусу. Як тут ще і про глобальний розвиток думати?

Vector разом із Smart Solutions поговорив із трьома топменеджерами та дізнався, чи стратегічні завдання важливіші за операційні, чи потрібно відповідати одразу на кожне повідомлення та чи страшно віддавати комусь своє завдання. 

Сергій Смусь: «Аби не отримувати зайві завдання та факапи, потрібні сильні керівники відділів»

У моїй зоні відповідальності — п’ять відділів:

Сергій Смусь COO Uklon

Кожен із них має керівника, тому я не керую всіма відділами. Але обов’язково відвідую загальні зустрічі відділів, а також проводжу one-to-one з керівниками. Ще беру участь в розробленні стратегій кожного із відділів. 

Мої головні завдання як операційного директора

  1. Реалізувати стратегію компанії;
  2. Налагодити правильні та прозорі процеси в усіх відділах;
  3. Забезпечити їхню безперебійну роботу. 

Процеси є динамічними й мають розвиватися. Тому ми їх автоматизуємо, щоби спрямовувати людський ресурс на важливіші справи. Наприклад, на одного й того ж драйвера Драйвер Водій третій раз приходить відгук про брудний салон. Аби звільнити ресурс менеджера, у драйвера просто закриватиметься доступ до програми та висвічуватиметься сповіщення. 

Також я займаюся й більш творчими завданнями. Наприклад, нещодавно ми покращували якість нашого бізнес-класу. Разом із колегами я перезавантажував цей напрям. Це мотивує, оскільки від однієї рутини стає нудно. 


Smart Solutions також згодні, що топменеджмент має займатися творчими справами, а не рутиною. І тому забирають на себе оформлення та супровід ФОПів, рекрутинг, закупівлі та обслуговування техніки та ПЗ, і навіть клінінг.


Ось що мене зосереджує на стратегічних цілях

  1. OKR

Два роки тому наш CEO Дмитро Дубровський впровадив методологію OKR OKR Objectives and Key Results, система постановки цілей для управління проєктами . Раз на квартал вся топкоманда озвучує OKR, які кожен сам собі обрав. А наприкінці кварталу обговорюємо, що вийшло, а що ні. 

Методологія концентрує на амбітних завданнях. OKR — це завжди поза межами щоденних обов’язків. Тут є відповідальність, і все разом швидше розвиває компанію.

  1. Сильні керівники напрямів

Чим сильніші люди на керівних позиціях, тим простіше працювати та комунікувати. Я отримую набагато менше «зальотних» завдань та факапів завдяки професійним керівникам відділів. Вони розумніші та сильніші за мене у своїх напрямах, діляться досвідом та знаннями. І вся компанія від цього виграє. Якби не крута команда та професійні керівники, я б не доходив до OKR взагалі.   

Сергій Смусь з командою Uklon
Сергій Смусь із командою

Як діяти, коли вас виривають із робочого потоку

Ситуація: я займаюся творчою роботою, наприклад, роблю презентацію. І тут якийсь користувач пише мені у Facebook зі скаргою на водія. Звісно, це відволікає та збиває з пантелику. 

У такому разі я переглядаю сповіщення і, якщо бачу, що можна відповісти пізніше, так і роблю. Я вважаю, що абсолютно нормально відповідати впродовж дня, а не одразу. 

У критичних ситуаціях я відкладаю все і відповідаю людині. Іноді прикро, коли певна думка щезла через таку ситуацію. Але я ставлюся до цього по-філософськи. 

Роман Кірігетов: «Це така стартап-романтика — усе горить, і ви у вогні». 

Важливо розуміти, що я СЕО стартапу. Моя діяльність сильно відрізняється від СЕО корпорації. В стартапі СЕО — співзасновник проєкту, який запускається. 

Роман Кірігетов Kabanchik.ua Flashbeats

Роль СЕО різниться залежно від стадії стартапу. На стадії запуску Kabanchik.ua ми з партнером Олександром Юр’євим впорались удвох. У цей час ви стаєте людиною-оркестром і людиною-восьминогом. Робите все — розроблення, інвестиції, валідація, збір зворотного зв’язку, маркетинг. 

Наскільки нормальним є такий темп роботи

На ранньому етапі навіть бажано, щоби СЕО міг виконувати кілька ролей. У стартапі важливий час, і швидка робота зарядженого CEO скорочує шлях до розвитку. Коли запускали Kabanchik та FlashBeats FlashBeats Стартап, що починався з ідеї створення перформансів із допомогою ліхтариків на смартфонах на концертах та спортивних подіях. Наразі технологія застосунку аналізує фрагменти пісні, виділяє в ній ритм і створює під кожну пісню світло-сценарій. Використовується для створення атмосфери на домашніх вечірках. , ми з партнером мали по 4–5 ролей. І тут немає іншого виходу — це стартап, треба все встигати. 

Але є і позитивний момент. Висока залученість дозволяє відчути бізнес. Потім, наймаючи людей на вузькі ролі, CEO краще розумітиме специфіку завдань. Зворотний зв’язок також має бути зоною відповідальності CEO перші 2–3 роки, це дає змогу не втратити цінну інформацію для покращення продукту.

А протягом росту проєкту засновники віддають ці ролі й беруть більш спеціалізованих людей. Але і тут є особливість — перший час варто брати в команду універсалів. Якщо це маркетолог, то такий, що і тексти для сайту напише, і таргетовану рекламу в Facebook запустить.

Як в такому темпі знаходити час на стратегічні цілі

Мозок, завантажений операційкою, взагалі не здатен творчо мислити. Мені допомагають такі прийоми:

  1. Обмірковую стратегічні плани під час пробіжки або в тренажерці, або кермуючи машиною. У такі моменти виникають несподівані ідеї. 
  2. Щопонеділка зранку ми з партнером біжимо разом 10–15 км у лісі. У цей час проговорюємо плани та стратегію FlashBeats без гаджетів і зовнішніх завад.

Як влаштована робота в стартапі зараз

FlashBeat працює вже два роки, має понад 1 млн користувачів і приносить прибуток. Головними ринками є США, Бразилія, Австралія, Великобританія, Китай. Але в команді досі двоє людей — я та Саша. Ми не беремо людей в штат, тому що немає постійного завантаження. Крім цього, відсутність штату дає нам плюси у витратах і можливість реінвестування. 

Але співпрацюємо з фрилансерами — дизайнерами, Android-розробниками та контент-менеджерами. Без делегування неможливе масштабування проєкту. Ми це розуміємо і віддаємо частину роботи.

Як діяти, якщо постійно хтось/щось відволікає

Дві хвилини мого часу, коротка порада допоможе розв’язати питання та йти далі. Не бачу нічого поганого, це така стартап-романтика — усе горить, і ви у вогні.

Роман Кырыгетов

Якщо я маю якусь творчу роботу, то просто вимикаю месенджери й слухаю сучасну класику в навушниках.

Роман Павлюк: Aviate, Navigate, Communicate.

Бізнес приходить до Intellias зі своєю проблемою, а ми її вирішуємо. Моя роль — забезпечити процеси в компанії, щоби ми надали це рішення від початку до кінця. 

Роман Павлюк Intellias

Я починав кар’єру 2003 року як розробник, навчаючися в університеті. Перш ніж прийти до посади віцепрезидента, я перепробував чимало напрямків та технологій в IT, серед яких і проєктний, продуктовий та консалтинговий менеджмент. Такий бекграунд допомагає завойовувати авторитет у команді та бути корисним для клієнтів. 

Я керую командою консультантів. Вони розбираються в технологіях та бізнесі навіть краще, ніж «класичні» архітектори. Ми працюємо в проактивному режимі — бачимо потенційні зони росту й розробляємо рішення.

Як балансувати між операційними та стратегічними завданнями

Мої операційні завдання — це комунікація, щоденна підтримка колег у їхніх задачах та менеджмент. У моїй команді шестеро людей, крім цього, я тримаю зв’язок із лідерами підрозділів, допомагаю у прийнятті рішень. 

Стратегічні завдання — участь у раді директорів компанії, де я розробляю дві стратегічні трансформаційні програми. Ці програми є частиною амбітної цілі збільшити бізнес втричі до кінця 2023 року. 

Як я балансую між стратегічними та операційними завданнями:

  1. Пріоритизую. Іноді операційку треба відпустити. Я вчу своїх підлеглих зважувати, де є більша шкода. Я не піду шукати зниклі з рахунків $500, якщо у пріоритеті розробка програми глобальної присутності компанії в регіонах. Стратегічна програма важливіша, і її відсутність принесе більші збитки, ніж провалені операційні задачі. 
  2. Налагоджую процеси. Якщо до мене прийдуть із питанням, чому комусь не підняли зарплату, я не буду розв’язувати цей конкретний випадок. Я маю зробити так, аби з такими питаннями до мене не приходили, а вирішували самостійно. Цього року ми робили реорганізацію в компанії й будемо робити її мінімум раз на рік, аби постійно коригувати процеси. 
  1. Розвиваю «скіл Юлія Цезаря». Про це мало говорять, але всі роблять. Під час наради я роблю презентацію або готуюся до наступної зустрічі. При цьому все одно беру активну участь у самій нараді. Це екстремальна навичка, яка з’являється після десятка років досвіду. Складно і слухати, і займатися своєю справою, але без цього важко все встигати.
  1. Делегую. Люди, яким я делегую, можуть помилятися, але це ризик, який я свідомо приймаю. Я не обмежую рівень завдань та прийняття рішень для команди. Все, що я можу зробити, — це розробити практики, щоб мої колеги могли швидко відновитися після невдалих рішень.  

У моїй команді є senior операційна менеджерка. Вона закриває більшість завдань, на які у мене не вистачає часу. Тому я можу спокійно поїхати за кордон на кілька тижнів, аби попрацювати з клієнтами. І знатиму, що команда точно дасть собі раду. 


Власники і топменеджери часто забувають про свою важливу місію — змінювати світ. Вони  занурюються в операційку та вирішують непритаманні їхній ролі завдання. 

Рутинні процеси можна делегувати не тільки всередині команди, а й надійним провайдерам. Smart Solutions запускає цілі R&D-відділи під ключ: від пошуку офісу та співробітників до організації винагороджень для ФОПів та забезпечення технікою.


Я великий фанат авіації й навіть сам налітав понад 1 млн км. В авіації є принцип Aviate—Navigate—Communicate. Це принцип пріоритету — спочатку стабільно утримати літак, потім зрозуміти, куди ми летимо, а вже потім підтримувати комунікацію з диспетчером і пасажирами. І поки один аспект не закритий, до іншого не переходимо. 

Я керуюся цим принципом у роботі. Якщо я на чомусь зосереджений, то не відволікаюся на менш пріоритетні задачі, іноді навіть на комунікацію. Збоку це може виглядати дещо неетично, але важливо донести цю позицію команді. Якщо є щось справді термінове, мені дзвонять, або нагадують у месенджерах. У такому разі, я звісно, переключаю свою увагу, оскільки завдання стає високопріоритетним. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

БІЗНЕС Без менеджеров, CEO и совета директоров. Как работают самоуправляемые команды

Без менеджерів, CEO та ради директорів. Як працюють самоврядні команди

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Липня 2021, 09:00 14 хв читання
БІЗНЕС Що таке Beyond Budgeting та як це застосувати у своєму бізнесі

Що таке Beyond Budgeting та як це застосувати у своєму бізнесі

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
09 Квітня 2021, 08:00 11 хв читання
БІЗНЕС Історія одного CPO. Як я переїхав до Лондона і працюю над продуктом в стартапі bioniq

Історія одного CPO. Як я переїхав до Лондона та працюю над продуктом у стартапі bioniq

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Березня 2021, 08:00 10 хв читання
БІЗНЕС

Бізнес-клас до нової квартири. ЛУН та UKLON зробили колабу для комфортної покупки нерухомості

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
30 Жовтня 2020, 13:41 2 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Лудомани не пройдуть. Як в Україні запроваджують принципи responsible gambling

13 Жовтня 2021, 12:00
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Марко
Марко Кушнір Розповідаю історії людей з українського і світового бізнесу в експериментальних форматах
Ukrainian Gambling Council
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Ринок легальних азартних ігор стартував в Україні зовсім недавно — в серпні 2020 року. При цьому перші ліцензії компанії почали отримувати ще пізніше. Проте ліцензія та контроль регуляторів — тільки частина принципів роботи легальної індустрії азартних ігор. Інша складова, без якої гемблінг не може існувати, — це дотримання норм responsible gambling Responsible gambling Відповідальна гра .

Редакція Vector спільно з Ukrainian Gambling Council поспілкувалася з трьома представниками онлайн-гемблінгу України — Cosmolot, PIN-UP, Parimatch. Вони поділилися своїми принципами та баченням «відповідальної гри», а також розповіли, як їхній продукт ідентифікує клієнта та чому програти все за ніч дуже складно.

Що таке «відповідальна гра»

Responsible gambling — це набір ініціатив у сфері соціальної відповідальності з боку індустрії азартних ігор. Вона містить контроль із боку державних регуляторів, операторів, постачальників програмного забезпечення й устаткування для азартних ігор.

Кожна зі сторін виконує свою функцію. Так, наприклад, державні органи зобов’язані на законодавчому рівні запроваджувати правила, що регулюють «відповідальну гру». Оператори повинні дотримуватися законодавства і формулювати своє чітке бачення відповідальності, як перед гравцями, так і перед державою (ліцензіатом). Постачальники обладнання зобов’язуються дотримуватися чітких стандартів виробництва техніки або ПО для ігор, які не будуть порушувати принципи «відповідальної гри».

У законі «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» є окрема стаття, яка описує принципи роботи азартних онлайн-закладів. Окрім отримання ліцензії, онлайн-оператори повинні:

  • мати домен, зареєстрований в Україні (.ua);
  • під’єднатися до загальної системи онлайн-моніторингу;
  • дозволити всім гравцям встановлювати обмеження витрат грошей і часу.

А 17 вересня 2021 року Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) закріпила принципи «відповідальної гри» в українському законодавстві.

Перше онлайн-казино в Україні — кейс Cosmolot

 Сергій Потапов, CEO Cosmolot
Сергій Потапов, CEO Cosmolot

Онлайн-казино Cosmolot першим в Україні отримало ліцензію на проведення онлайн-ігор — у лютому 2021 року. CEO Cosmolot Сергій Потапов поділився з нами головними принципами «відповідальної гри», які компанія просуває з моменту легалізації ринку.

  • Згідно із законом, до гри не допускаються особи, які не досягли 21 року та/або занесені в реєстри лудоманів.

    Після реєстрації на сайті онлайн-казино користувач повинен пройти ідентифікацію. Клієнтові потрібно надати свій паспорт, а також ідентифікаційний код. Після цього фахівці перевіряють документи на справжність і переглядають базу людей із лудоманією.

    Якщо дані не відповідають зазначеним або гравець внесений до реєстру лудоманів, то користувача не допускають до гри на платформі. Тільки після повної верифікації гравець зможе робити ставки.
  • Усі дані користувачів зберігаються на території України.
Принципи відповідальної гри

Окрім норм, які компанія повинна виконувати на вимогу регулятора, в Cosmolot також вивели для себе три основні принципи «відповідальної гри»:

  • Гемблінг — це не засіб доходу, а розвага. На сайті та в рекламі казино ви не побачите гасел: «Стань багатим», «Успішним», «Можливість заробити багато грошей» і т.д..
  • Працювати на випередження. Не допустити, щоб гра поглинула людину цілком. Тобто налаштувати платформу так, аби вона допомагала людям не переступати «граничну межу».
  • Турбота про клієнта. Якщо фахівці Cosmolot виявляють, що клієнт перебуває у грі занадто довго, вони зв’язуються з ним і рекомендують зробити паузу.

Також Сергій Потапов розповів про принципи самоконтролю на платформі. Так, наприклад, користувач може самостійно встановлювати ліміти на час і суму, яку готовий витратити. Якщо гравець перевищить свої середньостатистичні ліміти, платформа його сповістить.

Якщо ліміти не були встановлені, й алгоритм бачить зміну патернів поведінки гравця, то платформа автоматично попереджає його про перевищення середніх показників сум ставок і зменшує їхній розмір або кількість.

Трансформація «відповідальної гри» — кейс PIN-UP

Тарас Шурубор, CEO PIN-UP
Тарас Шурубор, CEO PIN-UP

Представники онлайн-казино PIN-UP стверджують, що сам термін «відповідальна гра» з’явився приблизно 10 років тому. Але останні п’ять років поняття та стандарти трансформуються.

У цілому, основні принципи «відповідальної гри» у світі мають такий вигляд:

  • обмеження доступу неповнолітніх до азартних ігор (або осіб, що не досягли віку, дозволеного національними законодавствами);
  • програма самоусунення — можливість для гравця офіційно відмовитися від участі в азартних іграх;
  • не приховувати ігрову статистику гравців;
  • можливість встановлювати ліміти ставок;
  • публікація у відкритому доступі інформації про організації, які допомагають боротися з гральної залежністю.

«Відповідальна гра» не обмежується цими принципами й інтерпретується по-різному в місцевих законодавствах.

У самому ж PIN-UP встановлені такі головні принципи Responsible gambling:

  • обов’язкова ідентифікація гравців до моменту ставки. Процедура покликана виявляти осіб, які не досягли 21-річного віку (а також осіб, яким заборонені гри);
  • механізми самоусунення та/або самообмежень;
  • механізми заборони для осіб, яким обмежений доступ до гри за рішенням суду;
  • розміщення інформації про лікувальні заклади та центри, де лікують гральну залежність;
  • ведення реєстру осіб, яким обмежений і/або заборонений доступ до гри.

Зараз компанія на шляху запровадження двох систем, які повинні полегшити процес ідентифікації користувача, — MobileID і BankID. Але поки PIN-UP усе ще використовують копії ідентифікувальних документів для підтвердження віку. Це вимагає додаткового захисту особистих даних.

«Відповідальна гра» та безпека стосуються не тільки клієнтів сервісу. Самі платформи повинні бути максимально захищені від загроз злому,

— Тарас Шурубор

Одна з найбільш частих загроз — це DDOS-атаки. Вони створюють надмірне мережеве навантаження на інфраструктуру платформи, щоб зробити її недоступною для клієнтів. Більшість ліцензованих операторів навчилися протистояти таким акціям і використовують міжнародні стандарти безпеки. Наприклад, у PIN-UP запроваджені стандарти безпеки ISO 27001 ISO 27001 Стандарти, розроблені Міжнародною організацією зі стандартизації, які описують, як керувати інформаційною безпекою в компанії .

Важливим аспектом «відповідальної гри» для PIN-UP є можливість контролю надмірної гри клієнтів із допомогою складних систем аналітики. «Ми збираємо всі можливі метрики користувачів і працюємо з ними в режимі реального часу. Використовуємо прогнозні моделі щодо кожного з гравців. Можемо прогнозувати обіг коштів, які гравець використовує в нашій системі, й час, який він проводить у грі. Ці математичні моделі можуть заздалегідь інформувати нас про те, що може виникнути залежність від гри», — стверджує CEO PIN-UP Україна Тарас Шурубор.

Букмекерська відповідальність — кейс Parimatch

Михайло Коваль, Head of Legal at Parimatch
Михайло Коваль, Head of Legal at Parimatch

Parimatch Ukraine, як і їхні колеги, також дотримуються загальновизнаних принципів «відповідальної гри». Насамперед — ідентифікація та верифікація гравців. Аби зробити першу ставку на платформі, необхідно стати верифікованим гравцем і підтвердити вік. Система також дозволяє підтвердити особистість і пройти перевірку в реєстрі осіб, яким не заборонено грати в азартні ігри.

«Надійна мережева технологія, шифрування зв’язку, аутентифікація та контроль доступу, тестування системи зовнішніми та внутрішніми аудиторами — це лише частина методів, якими ми захищаємо дані наших користувачів від несанкціонованого доступу», — каже керівник юридичного департаменту Parimatch Михайло Коваль.

Окрім цього, кожен гравець може скористатися системою самообмеження або самоблокування на обраний період. Для тих, хто сумнівається, чи схильний він до залежності, на платформі є тест для самоперевірки.

Також компанія розробляє програмне забезпечення для аналізу нетипової активності гравця. Виявивши її, платформа зможе обмежувати доступ до гри. Ще Parimatch надає інформацію про медичні заклади, де гравцям можуть надати допомогу.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

СПЕЦПРОЄКТИ Люксоптика гайд по публичным выступлениям

Гайд із публічних виступів від топменеджерів MEGOGO, Reface і FFFACE.ME

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
04 Жовтня 2021, 16:00 15 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

«Дім, заснований на даних»: як DataForest допомагає клієнтам заощаджувати сотні мільйонів доларів на зборі даних

11 Жовтня 2021, 12:00
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Data Forest
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Поки для когось artificial intelligence, machine learning і data science — інтригуючі словосполучення для інтелектуальної бесіди, в DataForest це щоденна робота.

Ми поспілкувалися з творцями компанії і її співробітниками, щоб дізнатися, як DataForest економить бізнесам сотні мільйонів доларів, навіщо розвиває не технічні компетенції команди й чому не любить овертайми.

Що відомо про DataForest

2018 року Олександр Шеремета, Владислав Зінченко й Олексій Мултих об’єднали свої проєкти, щоб запустити компанію DataForest. Її ключова місія — робити складне простим, використовуючи нові технології в обробці даних. Всі три засновники компанії отримали експертизу роботи з даними в банківській галузі. Вони займалися ризик менеджментом, кредитуванням, автоматизацією проєктів і впровадженням IT-рішень.

Компанія займається двома основними напрямами — Data Science і Web- Development. Вони розпадаються на ще чотири бізнес-лінії: Data science — Data engineering і Machine learning, а Web-Development — на розроблення платформ і DevOps.

Зараз у компанії працює 40 співробітників. За останні три роки, компанія попрацювала більш ніж із 50 клієнтами з різних країн. П’ять із них входять у Fortune Global 500. 2019 року DataForest увійшла в топ кращих постачальників послуг за версією Clutch.co. Наступного року засновники хочуть збільшити команду, поліпшити процеси й посилити експертизу.

клієнти DataForest
клієнти DataForest

Олександр Шеремета називає DataForest «домом, заснованим на даних». Компанія використовує data-driven підхід в роботі з клієнтами та для побудови внутрішніх процесів. Олександр каже, що неможливо управляти тим, що не можна виміряти, тому компанія живе принципами юніт-економіки й прагне оцифрувати всі процеси.

Етапи роботи над проєктом

Data Science

Зазвичай робота DataForest з клієнтом починається зі збору зовнішніх даних. Завдяки власним скреперам компанія може збирати 60 млн вебсторінок в день, а також обробляти терабайти інформації.

Далі компанія очищає дані, трансформує і будує на їхній основі моделі. Це саме те, що називається machine learning (машинним навчанням) — розроблення алгоритмів для виявлення закономірностей у наборах даних. З їхньою допомогою можна будувати системи класифікації, прогнозування або рекомендаційні моделі. І що особливо важливо для маркетингових кампаній і продажів — за допомогою алгоритмів можна провести кластеризацію і виявити профіль клієнтів. Так компанія отримує інсайти про поведінку клієнта — хто він, що купує, чи бере участь в програмах лояльності. Портрет клієнта можна використовувати для подальшого маркетингового таргетування.

Фахівці Data Forest

Web development

Наступний етап роботи — упаковка даних.

DataForest під час роботи з даними враховує потреби клієнта і розробляє:

  • API й мікросервіси для інтеграції з системами замовника;
  • дешборди для візуалізації даних і пошуку инсайтів;
  • внутрішні ERP-платформи (планування ресурсів підприємства) для компаній;
  • зовнішні SaaS- (Software as a Service) і DaaS-платформи (Data as a Service), якщо клієнт продає дані або надає послуги для своїх клієнтів (роздрібних або B2B).

Від збору даних до хмарних сервісів

Також DataForest розвиває DevOps-напрям. Компанія може економічно ефективно розмістити застосунки в хмарі. Це дозволяє DataForest виконувати повний цикл роботи з інформацією — від збору даних до створення платформ і візуалізацій із подальшим розміщенням на хмарних сервісах.

Як DataForest економить клієнтам сотні мільйонів доларів

Зрозуміти, як працює DataForest, можна на прикладі кількох кейсів. Один із клієнтів володіє мережею аптек, яка складається з більш ніж 1700 точок. Такий бізнес передбачає гігантський асортимент і, як наслідок, величезні масиви даних про товари, постачальників і продажах. DataForest пропонує такому клієнту рішення, які економлять йому сотні мільйонів доларів. Серед них:

  • Формування оптимальної ціни. DataForest збирає дані про вартість ліків у аптеках-конкурентах, обробляє їх за допомогою штучного інтелекту і рекомендує найбільш вигідну ціну на препарат в конкретному регіоні.
  • Візуалізація трендів. DataForest допомагає візуалізувати весь масив інформації за допомогою графіків і діаграм. Менеджмент може просто відкрити сайт і побачити тренди в різних продуктових групах.
  • Прогнозування попиту. Якщо провізори замовлять по сотні зайвих препаратів в кожній з 1700 аптек, це обернеться великими фінансовими втратами. Прогнозування продажів дозволяє не купувати зайвий товар. Також воно допомагає зробити релокацію медикаментів з урахуванням їхнього споживання в різних куточках країни. Модель може враховувати терміни придатності ліків, умови їхнього зберігання і рекомендувати складу, як правильно ними розпоряджатися.
DataForest послуги

Наступний кейс, також показує складність завдань з якими працюють співробітники в Dataforest, і як на базі даних створює продуктові рішення для американської e-commerce компанії:

  • Збір даних. Використовуючи технології Data Science і розподілені хмарні системи, DataForest здійснює збір і збагачення даних про мільйони споживчих продуктів.
  • Очищення і Трансформація. Оптимізуючи ручну працю і застосовуючи AI, DataForest щодня обробляє понад 100 терабайтів даних, знаходить трендові продукти й формує цікаві пропозиції для покупців з усього світу.
  • Розроблення маркетплейсу. Щоб спростити доступ до інформації, в DataForest розробили highload вебплатформу з вбудованим інтернет-магазином для просування та продажу продуктів для споживачів з усього світу.

Що кажуть співробітники про роботу в DataForest

Під час підбору людей DataForest орієнтується на фахівців, яким цікавий пошук нових нестандартних рішень. Тут вони можуть вирішувати складні завдання і постійно розвиватися.

«У компанії багато класних проєктів, які відмінно прокачують менеджерські та технічні скіли. Є можливість попрацювати з різними завданнями й клієнтами. У нас не завжди просто, але завжди цікаво», — розповідає проджект-менеджер Data Forest Юлія Блаженко.

Фахівці компанії DataForest
фахівці компанії

У межах чотирьох основних бізнес-ліній в компанії працюють data-engineers, фахівці з data science, back-end і front-end розробники, а також DevOps-engineers. Якщо говорити про технологічний стек, то мова програмування для data-engineers і data science фахівців — це в 99% випадків Python. Front-end розробники використовують React, а back-end — Django.

«У DataForest є можливість стати частиною великих різнопланових міжнародних проєктів із реальною цінністю для клієнта. Мені подобаються наші проєкти — вони про positive impact крутих бізнесів», — каже про свою роботу в компанії front-end розробник Денис Мінін.

Для членів команди формують спеціальні матриці компетенцій, які описують знання людини на кожному етапі зростання. Також DataForest працює над формуванням performance review і планом розвитку для кожного співробітника. Компанія ретельно стежить і прагне, щоб умови роботи співробітників відповідали ринку і міжнародним стандартам.

Джуни й плавання

DataForest знаходиться в стані активного росту. І зараз вони хочуть посилити штат фахівцями Middle і Senior рівня. Водночас тут є місце і для Junior фахівців. У компанії вважають, що фундаментальні знання, критичне мислення і комунікація — це навіть важливіше, ніж уміння працювати з тією чи іншою технологією. Головне для співробітника компанії — бути гнучким у пошуку рішень.

У зв’язку з таким підходом, навчання молодого фахівця схоже на експрес-урок із плавання. Перед ним відразу ставлять нетривіальні, але здійсненні завдання. Однак наодинці з труднощами його не кидають — компанія підтримує фахівця і дає всю необхідну інформацію.

Корпоративна культура

DataForest — ще молода компанія, але водночас вона активно розвиває свою корпоративну культуру. У неї три важливі елементи — взаємодія, гнучкість і результат.

корпоративна культура в компанії

DataForest пропонує плаваючий початок дня, можливість працювати віддалено або в офісі, а також багато додаткових бонусів. У компанії працюють розробники з різних міст України. Для зручності в компанії реалізована система обміну досвідом і знаннями. Впроваджена база знань на основі wiki, slack канали за напрямами й навчальний відеоконтент на Youtube.

Компанія вибудовує горизонтальну структуру управління, і кожен співробітник на будь-якій позиції може запланувати час з топменеджерами для розмови або пропозицій. У Data Forest прагнуть балансу в роботі й відпочинку, тому овертаймів майже немає.

Чому співробітники DataForest пишуть картини

DataForest приділяє особливу увагу розвитку співробітників. Крім того, не тільки поліпшенню профільних компетенцій, але і не пов’язаних із технологіями умінь. Для цього компанія ініціює освітні програми, курси та семінари. Наприклад, у липні тут проводили курс із бізнес-аналізу. Надалі також планують провести курси з критичного мислення, управління часом, а також майндмеппінг (метод упорядкування концепцій за допомогою малюнків-діаграм).

команда DataForest
команда DataForest

У DataForest прагнуть дізнатися, що цікаво членам команди, і використовувати це всередині компанії. Наприклад, якщо співробітник хоче заглибитися в ту чи іншу технологію, йому частково оплачують курси або виділяють на це робочий час. Унаслідок колега має зробити презентацію і розповісти команді про те, що вивчив. Якщо ж співробітнику подобається малювати картини, компанія допоможе освоїти йому нову техніку живопису. Натомість йому потрібно буде намалювати картину для офісу.

Співзасновник DataForest Олександр Шеремета каже, що тільки через систематизацію та навчання співробітників компанія може вийти на новий рівень розвитку, тому компанія робить все, щоб кожен співробітник знаходився в постійному процесі поліпшення як своїх знань і умінь, так і ефективності компанії в цілому.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

СПЕЦПРОЄКТИ No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів

No fears — освітній проєкт для майбутніх стартаперів

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Травня 2021, 09:00 1 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears

Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Травня 2021, 09:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears

Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Травня 2021, 09:30 16 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Хочу піти у стартап. Як і де реєструвати компанію

Хочу піти у стартап. Як і де реєструвати компанію — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
26 Травня 2021, 09:00 8 хв читання
БІЗНЕС

Ваш інвестор — «ПриватБанк». Які умови та що для цього потрібно?

08 Жовтня 2021, 10:00
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
ПриватБанк кредитні лінії
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Питання, яке однозначно ставили перед собою власники бізнесу: чи вигідно компанії користуватися кредитами? І якщо так, то в яких ситуаціях це робити, як його отримати і як не переплатити відсотки? «ПриватБанк» пропонує бізнесу нові кредитні лінії. Вони орієнтовані на підприємців, які потребують обігових коштів тут і зараз або ж планують масштабний проєкт на перспективу.

У цьому матеріалі ми відповімо на основні питання бізнесу зрозумілою мовою та розберемо детально, хто і яку користь може отримати від нової послуги банку.

1

Кому підходять кредитні лінії?

Кредитні лінії корисні тим, хто має ідею розвитку свого бізнесу, відкриття нового напряму чи зміни вектора, але не знайшов інвестора, який упевнений у цій ідеї. Або ж не хоче залучати інвестиції. Тоді можна приходити до банку, пітчити їм ідею та після погодження користуватися коштами.

Наприклад, компанія планує відкрити своє представництво чи філіал, в успішності якого упевнена. Але коштів на його відкриття просто зараз немає. Тоді можна сміливо використовувати кредитні лінії.

Або ж компанії замовляють глобальний проєкт, за який отримає плату тільки за фактом його виконання. Для реалізації проєкту потрібні кошти, які варто знайти швидко і вкладення яких принесе свої дивіденди.

2

Добре, я впізнав себе. А які кредитні лінії пропонує «ПриватБанк»?

Перша — поновлювана кредитна лінія для обігових коштів. На ваш рахунок встановлюється ліміт. У межах цього ліміту ви можете багато разів використовувати кредитні кошти та погашати заборгованість.

Віддавати тіло кредиту Тіло кредиту Гроші, які позичальник отримує в банку можна за 90, 180 або 270 днів. Від цього залежатиме відсоткова ставка. Користуватися кредитною лінією можна від одного до трьох років.

Друга — інвестиційний кредит. Це більш схоже на класичний кредит. Банк встановлює максимальну суму, якою можна скористатися. Наприклад, 10 млн грн. Виходити за її межі не можна, навіть якщо ви виплатили всю суму кредиту. При цьому ви можете скористатися меншою сумою, відповідно заплатите менші відсотки.

Користуватися інвестиційним кредитом можна від одного до п’яти років. Виплачувати потрібно рівними частинами. Також можливий індивідуальний графік, але тільки для аграріїв — через сезонність бізнесу.

Резюмуємо: в першому випадку ви можете брати максимальну суму свого ліміту, погашати її, брати ще раз і так безліч разів, поки діє ваш договір з банком. У другому випадку ви можете протягом шести місяців брати кошти різними траншами в рамках встановленого ліміту, при цьому сума може бути значно вищою, ніж в першому випадку.

3

Яка сума кредиту?

Кредит на обігові кошти (поновлювана кредитна лінія) дають здебільшого на суму від 500 000 до 3 млн грн. Або ж еквівалент у доларах чи євро. Водночас можна отримати й більш як 3 млн грн, але таке рішення може приймати лише спеціальний орган банку — кредитний комітет. А якщо скористатися державною програмою «Доступні кредити 5–7–9%» (про яку ми розкажемо згодом), то оформити можна і від 100 000 грн.

Інвестиційний кредит — від 200 000 до 10 млн грн.

Сума визначається індивідуально, після розгляду документів та проведення оцінки.

4

Поновлювана кредитна лінія — це, по суті, кредитний ліміт?

Можна сказати й так, але тут немає щомісячної комісії й потрібна застава. Та і розмір ліміту значно більший, ніж у звичних кредитах.

5

Що таке тверда застава?

Це означає, що предмет застави залишається у заставодавця — того хто вносить заставу. Але під замком банку, або з відповідною печаткою про те, що це є предметом застави. Заставою при цьому можна користуватися, але не можна передавати. Таким предметом може бути нерухомість, обладнання автотранспорту, сільгосптехніка, додатково — порука від фізичної особи (власника бізнесу).

6

Які відсотки за кредитом?

Для обігових коштів відсоткова ставка залежить від періоду погашення кредиту. 90 днів — 13%; 180 днів — 14%; 270 днів — 15%. 

Якщо кредит в євро, то ставка складе відповідно — 4,5%, 5%, 5,5%. Якщо в доларах — 5,5%, 6%, 6,5%.

Також передбачена разова комісія 1% у гривнях, і 0,5% у доларах/євро. 

З інвестиційним кредитом все простіше: ставка 13%, разова комісія — 1%.

7

Процентна ставка нараховується на максимальну суму ліміту чи на використані кошти?

Якщо ви оформили договір із банком на ліміт, наприклад, в 1 млн грн, а фактично використали лише 600 000, то відсоток рахуватиметься з 600 000.

Банк радить відразу оформлювати договір на максимальну суму ліміту, оскільки клієнт не втрачає жодних коштів за це, натомість за потреби зможе отримати більше, ніж розраховував перед оформленням.

8

Хто може скористатися кредитною лінією?

Підписати договір із банком можуть юридичні особи, або ФОПи, які займаються своєю діяльністю не менш як рік, а їхній бізнес є прибутковим.

9

Що потрібно, аби оформити договір із банком (крім документів)?

Обов’язковою умовою є відкритий банківський рахунок у ПриватБанку. Без нього кредитну лінію не оформлять.

Також необхідно внести тверду заставу. Перед цим потрібно провести оцінку предмета застави та передати звіт банку. Оцінка проводиться після рішення банку про можливість фінансування, але перед тим, як укладати договір.

Банк також попросить фінансову звітність підприємства або ФОП із розшифровкою КЗЕД статей звіту.

10

Чи можу я за ці кошти купити собі авто чи поїхати на відпочинок?

Ні першою, ні другою кредитною лінією не можна користуватися для власних потреб. Усі кошти повинні використовуватися за цільовим призначенням. А якщо ні — у договорі прописуються штрафні санкції.

11

Для мене зависокі відсотки, чи є якась допомога?

Так, за програмою «Доступні кредити 5–7–9%» держава компенсує підприємцю частину кредитного навантаження. Чим більше робочих місць ви створюєте, тим більшу компенсацію відсотків за кредитом отримуєте. Подати заявку можна тут.

А в межах держпрограми для інвестиційного кредиту ви можете отримати до 25% суми як кредитну лінію на поповнення оборотних коштів.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

СПЕЦПРОЄКТИ

Гайд із публічних виступів від топменеджерів MEGOGO, Reface і FFFACE.ME

04 Жовтня 2021, 16:00
15 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Люксоптика гайд по публичным выступлениям
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Публічні виступи — це інструмент просування компанії. З його допомогою ви можете залучати таланти на роботу, отримувати нових клієнтів і заводити знайомства, працює майже як Tinder. Але блискучі виступи — результат копіткої роботи, яка зазвичай залишається за кадром.

Разом із «Люксоптика» ми поговорили з CMO MEGOGO Лерою Толочиною, CPO Reface Іваном Алцибєєвим і CEO і співзасновником FFFACE.ME Дмитром Корніловим. Вони дали поради, як подолати хвилювання, відповісти на незручні питання і не розгубитися, навіть коли у вас заглючать слайди.

CMO MEGOGO Лера Толочина: від сліз під час дитячого свята до впевнених виступів

CMO MEGOGO Лера Толочина

Навіщо виступати публічно

Публічні виступи топменеджерів — це важлива частина комунікаційної стратегії бренда. Інформація з перших вуст краще запам’ятовується і підвищує довіру до компанії. Я частіше розповідаю про знакові для ринку проєкти й кейси, намагаюся ділитися тільки особистим досвідом.

Виступаючи на конференціях, ви формуєте знання у дуже важливої цільової групи — активних людей, які можуть стати амбасадорами бренда. Також публічні виступи корисні для нетворкінгу. У мене є багато історій, коли люди починали користуватися сервісом, тому що бачили мою презентацію на одній із конференцій.

Намагаюся підтверджувати не більше одного виступу на місяць. По-перше, підготовка вимагає часу, а у мене достатньо операційних завдань на основній роботі. По-друге, важливо виносити в інфополе тільки ключові повідомлення, щоби враження про бренд було більш цілісним. Велика кількість інфоприводів перетворює комунікацію на шум.

Три правила успішних публічних виступів

  1. Говоріть про те, в чому ви по-справжньому розбираєтеся. Тоді навіть сильне хвилювання не завадить донести суть повідомлення. І говоріть правду! Якщо уявляєте успішний кейс, він має бути дійсно успішним. Коли виступаєте публічно, завжди потрібно відповідати за свої слова.
  2. Будь-який експромт має бути підготовленим. Навіть якщо ви часто виступаєте, не варто розслаблятися. Проявляйте повагу до аудиторії, яка витратила час і прийшла вас послухати. Якось була присутня на івенті, де спікер вийшов на сцену і сказав: «Я вирішив не готувати презентацію, ставте ваші питання». А запитань із залу не було, або вони були настільки поверхневими, що не дозволили розкрити тему. Такі речі краще продумати заздалегідь і узгодити з організатором події.
  3. Бажано приїхати на подію заздалегідь, щоби відчути атмосферу. Навіть якщо вас зорієнтували щодо профілю та інтересів аудиторії, реальність може істотно відрізнятися. Тоді є час адаптувати свою промову. Також я люблю посилатися на виступи попередніх спікерів. Це робить захід більш цілісним.

Як впоратися з хвилюванням

Зараз у мене немає страху публічних виступів. Навіть якщо напередодні відчувала себе втомленою, перед виступом з’являється маса енергії.

Але так було не завжди. Є кумедна історія з дитинства. Коли я була маленькою, трапився провал на ранку в дитячому саду. У мене була відмінна пам’ять — могла запам’ятати віршик після першого прослуховування. Звичайно, дитині з такими здібностями дали найбільшу роль. Я вийшла на сцену, побачила глядачів — і не змогла сказати ні слова. У сльозах втекла до мами, і ранок на цьому для мене закінчився. Мама потім хвилювалася, чи зможу я коли-небудь виступати публічно. Дотепер вона згадує цю історію і сміється, коли я повертаюся з конференцій.

Насправді хвилювання перемогти просто: потрібно виступати, виступати й виступати. Якщо боїтеся публіки, то виступайте спочатку перед мамою. Потім перед татом. Потім перед мамою і татом. Далі — запрошуйте друзів.

Якщо у вас є талант, усе вийде на 10-й раз. Якщо немає, то на 110-й. Знаю достатньо людей, які через 10 виступів відчували себе цілком комфортно на сцені. Відчуття впевненості дає виключно практика.

Лера Толочина

Якщо ви раніше не виступали публічно і боїтеся, не рекомендую починати з великих аудиторій. Одного разу я робила презентацію на iForum: великий зал, величезна кількість людей. Якщо ви на сцені вперше, така ситуація може збентежити. Тому краще починати з невеликих виступів, наприклад, на роботі перед колегами. Також корисно записати свою презентацію, проаналізувати й зробити роботу над помилками.

Як підготуватися до презентації

Презентації я завжди роблю сама. Спочатку продумую тези й логіку розповіді: тут я розповім про це, а візуалізацією послужить ось такий слайд — підбираю картинки, відео, гіфки. Коли готова візуальна частина, разом з нею готовий і текст.

Я не вчу виступ на пам’ять і ніколи не читаю з папірця. Просто запам’ятовую структуру презентації й виступаю в її межах. Перед подією можу промовити якусь частину тексту: коли їду ввечері з роботи або вранці — на захід.

Валерия Толочина

Якщо у людини немає досвіду публічних виступів, корисно прорепетирувати кілька разів вдома перед дзеркалом.

Важливо відчути, чи достатньо в презентації цікавих історій і корисної інформації, щоб аудиторія їх запам’ятала. Ці моменти бажано протестувати на невеликій аудиторії.

Як відповідати на незручні питання

Якщо вони стосуються конфіденційної інформації, яку компанія не може розголошувати, потрібно чесно про це сказати.

Є категорія питань від користувачів, у яких був негативний досвід взаємодії з вашим продуктом або послугою. Чим більший бренд, тим більше таких людей в абсолютній кількості, навіть якщо відсоток негативу наближається до нуля. В цьому разі я завжди спочатку дякую людині. Далі кажу, що мені дуже шкода і я зроблю все можливе, щоби розібратися в ситуації та розв’язати проблему. Або розповідаю, чому так сталося, коли знаю, в чому суть. І пропоную зустрітися після виступу, щоб обговорити все в приватній розмові.

Гонорари за виступи

Я завжди виступаю безкоштовно. Для мене це частина просування бренда.

CPO Reface Іван Алцібєєв: наймати кращих із допомогою публічних виступів

CPO Reface Иван Алцибеев

Навіщо виступати публічно

Наймання людей і посилення employer-бренду Reface — ключові цілі, які я ставлю перед собою, погоджуючися на публічні виступи. Коли вам дають мікрофон, ви можете транслювати публіці головні смисли компанії: «Чому ми це робимо? Яка у нас місія? Що ми цінуємо?».

У нас немає завдання подобатися всім. Ті, кому відгукнуться смисли компанії, можуть подаватися на наші вакансії. Ті, кому не близький цей вайб, не витрачають ні наш, ні свій час.

Місяці 3–4 тому у мене в продуктовій команді було майже 10 осіб (зараз вже 16). Серед них немає жодної людини, яка прийшла за вакансією, — усі приходять завдяки нетворку.

Три правила успішних публічних виступів

  1. Бути щирим.
  2. Не намагатися здаватися розумнішим, ніж ви є насправді.
  3. Думати про користь для аудиторії. Потрібно ставити собі питання: яку користь отримає людина, яка слухає цей виступ? Вона повинна вимірюватися або знаннями, які ви даєте, або емоціями. Я намагаюся надихати, розповідаючи, як у нас щось вийшло. Залучаю людей завдяки історіям і щирості.

Як впоратися з хвилюванням

Я читав, що страх публічних виступів — мало не на другому місці після страху смерті. Думаю, кращий спосіб впоратися з хвилюванням — це практика. Ви набираєтеся впевненості, коли отримуєте позитивний фідбек.

Я нервую перед публічними виступами. Але коли виходжу на сцену і кажу першу фразу, я входжу в потоковий стан. Тому головне — почати.

Моя порада: потрібно добре відточити перше речення презентації. Я чітко артикулюю його: «Всім привіт, я — Ваня з Reface. І сьогодні я вам розповім про… ».

Іван Алцібєєв

Мій перший публічний виступ відбувся в школі дизайну Projector, ще до Reface. Це була лекція «Основи продакт-менеджменту». Я страшно переживав, у мене був синдром самозванця.

Одне відчуття часто з’являється у мене перед виступами. Коли доходить до піка тривоги, хвилювання і страху, то думаєте: «Більше ніколи в житті на це не піду. Навіщо я взагалі погодився?». Однак після виступу ви отримуєте багато позитивних емоцій і в результаті думаєте, що не так все страшно і погано. Потім можна ще раз виступити.

Як підготуватися до презентації

Спочатку думаю про цінність, яку хочу принести слухачам. З неї з’являється назва доповіді, з назви — тези, а з тез — слайди. Я люблю красиві презентації зі слайдами, на яких мало тексту і багато картинок із емоцією.

Коли вимальовується структура презентації, я гортаю слайди й проганяю виступ в голові. Відзначаю місця, де поставлю аудиторії питання або вставлю інтерактив.

Для мене рольова модель оратора — це Саймон Сінек, автор багатьох книг і знаменитого TED-виступу «Start with why. How great leaders inspire action». Перед важливими презентаціями я переглядаю його виступи.

Иван Алцибеев

Колись я навіть пройшов на SkillShare короткий курс Сінека. Там я навчився драматургії презентації — класний прийом для епохи кліпового мислення. Під час виступу краще відразу озвучити ключову тезу, а не довго підводити до неї. «Aha!»-момент повинен відбутися на самому початку. Потім ключову тезу вже можна аргументувати, наповнювати «м’ясом». Не «Сьогодні наша тема „Як запустити стартап“» — і ви всю лекцію розповідаєте про це. А потрібно ніби почати з кінця: «Я вважаю, що для запуску стартапу найважливіше — це люди, везіння й інвестиції». Так аудиторія буде слухати вашу презентацію, тримаючи в голові фінальний висновок.

Як відповідати на незручні запитання

У мене завжди одна і дуже проста стратегія — щирість. Якщо ви не знаєте відповідь на питання, то так і кажіть.

Чесність зазвичай дуже сильно підкуповує аудиторію. Вам не потрібно бути найрозумнішим або найпідготовленішим, вам потрібно завжди бути чесним.

Гонорари за виступи

Мені раз в житті заплатили за виступ у Projector. Здається, гонорар був майже 4000 грн. Я дуже зрадів. Не тому, що це великі гроші, а тому, що це був прикольний фідбек.

CEO та співзасновник FFFACE.ME Дмитро Корнілов: як отримувати великі контракти з допомогою публічних виступів

Навіщо виступати публічно

Публічні виступи потрібні, щоби ділитися знаннями й сприяти розвитку індустрії в цілому.

Моя головна мета — принести користь аудиторії. Я ніколи не йду на захід з метою продавати. Аудиторія чекає не цього — вона хоче отримати щось корисне. Коли ви приносите користь, попутно досягається ще одна мета: бізнес отримує репутаційні плюси.

Перша презентація FFFACE.ME, яку ми провели в Fedoriv Hub, стала для нас поворотною. Це був вересень 2019 року. Нас ще ніхто не знав. Презентація називалася «Маскарад. Як за годину створити свій Instagram-фільтр». Подія складалася з двох частин. Спочатку я розповів, як працюють Instagram-фільтри з точки зору маркетингу. Далі наш СТО та співзасновник Єгор Кумачев показував глядачам, як створити свій ефект. Він підходив до кожного і допомагав, щоб усі пішли з заходу зі своїм фільтром.

Відразу після презентації ми отримали майже 10 великих контрактів із топовими брендами, такими як Pepsi, Visa, monobank, Danone, «Сільпо», Parimatch. Завдяки цим контрактам ми змогли з невідомої команди перетворитися в агентство з сильним портфоліо. Це сталося завдяки вдало підібраній локації й правильному посилу заходу — ми намагалися принести користь.

Три правила успішних публічних виступів

  1. Підготовка. Досвідчені спікери намагаються виїхати на експромті. Але навіть в імпровізації оратора з 20-річним досвідом і «Вікіпедією» в голові може не бути потрібної структури. Тому важливо готуватися. У вас мають бути гарні слайди, логіка розповіді, історії з життя і шоу-моменти.
  2. Адаптуйте виступ під конкретну аудиторію. Іноді спікери виступають на всіх подіях з однією презентацією. Але аудиторія щоразу інша. Тому завжди потрібно розуміти, які цілі саме у цих слухачів. Якщо я роблю доповідь про Instagram-фільтри для журналістів, я не буду їм розповідати про ефекти для «Сільпо» або monobank. Я розповім про те, що може бути корисно їм: про Instagram-фільтри для Harper’s Bazaar і громадські проєкти.
  3. Думайте про користь, яку приносите аудиторії, а не про свої цілі. Не потрібно розповідати, який ви суперкласний або намагатися продавати. На час презентації потрібно стати енергетичним та інформаційним донором. Люди відчувають ваш імпульс. Якщо цей імпульс «давати», то ваша доповідь зайде. Якщо імпульс «брати», то аудиторія це відчує й уткнеться в телефони.
  4. Бонусне правило: у презентації має бути розповідна логіка. Класний прийом, коли кожен наступний слайд відповідає на питання, які виникли під час попереднього слайда. Розгортається історія, яка веде слухача від невідомого до відомого. Наприклад, спочатку я розповідаю не про Instagram-фільтри, а про те, чому вони з’явилися. Далі переходжу до користі, яку вони приносять бізнесу. І тільки потім розповідаю про кейси.

Як підготуватися до презентації

Спочатку я формулюю тему доповіді. Далі — прописую заголовки слайдів, створюючи історію і структуру. І лише потім заповнюю окремі слайди. Важливо спочатку намітити загальний план презентації, її вектор. Інакше можна витратити час на зайву інформацію.

Далі я заповнюю презентацію текстом, картинками й формую бриф для дизайнера. На останньому етапі прописую те, що буду говорити під час кожного зі слайдів. Виписую в блокнот класні фрази, перли, жарти. Багато разів це все читаю.

Як впоратися з хвилюванням

Я не хвилююся, тому що чітко усвідомлюю, що приношу користь. Це як допомогти бабусі перейти через дорогу. Чи виникає під час цього хвилювання? Можливо, якщо це який-небудь автобан.

Якщо ви робите класну справу і ділитеся знаннями, аудиторія апріорі налаштована до вас позитивно. Навряд чи хтось заплатить за лекцію, щоб сидіти з підозрою: «Ну-ну, подивимося, що він нам розповість».

Дмитрий Корнилов

Також потрібно штучно знижувати важливість того, що відбувається. Розуміти, що це не презентація всього вашого життя, а просто ще один виступ. Наприклад, якщо презентація заглючила, я говорю собі, що це все не має значення в межах загального розміру заходу. Якщо в слайді не спрацював звук, я не вдаю, що нічого не відбувається. Я спокійно кажу: «У цьому слайді повинен бути звук, але його немає. Хлопці, звук буде? Не буде. Пофіг. Коротше, тут була мелодія, але і без неї зрозуміло».

Виступ — це енергетичний обмін. Якщо ви своїм виглядом показуєте, що проблеми немає, аудиторія відчує, що її немає. Як тільки глядачі побачили, що ви зам’ялися, вони підуть в телефони.

Як відповідати на незручні питання

Якщо поставлять незручне запитання, завжди можна сказати, що ви не можете на нього відповісти. Якщо у вас чиста совість, жодне питання не змусить вас нервувати.

Гонорари за виступи

Я вважаю, що можна і потрібно отримувати оплату за свої виступи. Тому що все, що відбувається безкоштовно, не цінується. Найбільший гонорар, який я отримував, — це $300 за годинний виступ. Зазвичай я беру $200.


У нашого партнера «Люксоптика» є всі найновіші моделі сонцезахисних окулярів. Приходьте в магазини мережі, щоби відчути себе крутими й не дати світлу прожекторів і глядачів себе засліпити.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

СПЕЦПРОЄКТИ

За що тут платити? Чому лікувати зуби дорого

02 Червня 2021, 09:00
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Аня
Анна Соха Створюю спецпроєкти з брендами та компаніями. Редагую комерційні матеріали
За що тут платити? Чому лікувати зуби дорого
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Хворі зуби — це не тільки нестерпний біль, а ще і великий удар по гаманцю. Але чи задумувалися ви, чому лікувати зуби так дорого?

Ярема Міклош, засновник стоматології YaremaDental, розібрав вартість послуг на складники та розповів, як веде стоматологічний бізнес.

Ярема Міклош, засновник стоматології YaremaDental

Чому стоматологія?

«Спробуй себе в різних професіях та обери те, що тобі до душі», — запропонували батьки влітку між десятим та одинадцятим класом. Два дні я працював із найвідомішим юристом Львова, який дуже багато курив, а його робота зводилася до передачі хабарів від клієнта до судді чи прокурора.

Далі я цілий день провів із братом-банкіром, стіл якого був заповнений стосами паперу. І вже після цього я потрапив до стоматолога, який горів своєю справою. Мене вразила вдячність, із якою люди від нього виходили.

Лікар випромінював енергію та позитив. Так я вирішив стати стоматологом.

Мислити як бізнесмен

Якщо я хочу надавати клієнтам найкращий сервіс у найкращому районі міста, то маю мислити не тільки як хороший стоматолог, але і як бізнесмен. Потрібно ретельно розрахувати всі показники рентабельності.

У бізнесмена регулярно виникають питання на кшталт:

  • чи ефективно працює підприємство;
  • купувати інноваційний пристрій, що покращить відчуття клієнта під час лікування, чи амортизувати наявне обладнання;
  • придбати CRM-програму для якісного зберігання клієнтської історії чи вести облік в Excel.

Кілька років тому я пішов на персональний коучинг до фінансового консультанта із медичної сфери. Він допоміг мені розібратися в усьому та налагодити управлінську діяльність.

Завдяки консультації ми:

  • збалансували бюджет витрат і доходів;
  • почали відкладати гроші на амортизацію обладнання;
  • скасували чимало знижок, оскільки вони приносити збитки. Залишили тільки невеликі знижки для дітей, які лікують своїх батьків, і для багатодітних сімей.

Що впливає на вартість стоматологічних послуг?

Ось як ми у клініці розподіляємо доходи:

  • Від 42% до 51% йде на оплату праці людей. Це лікарі, прибиральниця, адміністратор, бухгалтер.
  • 15–20% іде на оренду, матеріали та інші витрати.
  • Від 25 до 31% — чистий прибуток стоматології. Відповідно, даючи знижку 10%, я втрачаю приблизно половину свого прибутку.

Розглянемо докладніше кожен пункт, що впливає на вартість послуг.

Лікарі

Найдорожче у стоматології — це помилки. Ви не зможете стати досвідченим спеціалістом, поки не пройдете крізь них. А для цього потрібен час, терпіння та інтелект.

Я наймаю тільки висококваліфікованих лікарів у YaremaDental. А їх не так просто заохотити працювати в клініці. Хороший лікар може працювати сам на себе. Тому я мушу платити більше грошей, давати цікаву роботу, відправляти на курси та розвивати його як професіонала.

Лікарі

Водночас є і певні обмеження. Наприклад, я не беру співробітників, яким менш ніж 32 роки. Саме в цей вік я відчув, що став спеціалістом.

Також наймаю ключових фахівців не частіше, ніж раз на пів року. Це допомагає зберігати цінності компанії.

Такий підхід підвищує вартість стоматологічних послуг, але і робить їх якіснішими.
В YaremaDental часто звертаються пацієнти зі складними випадками, яким не змогли допомогти в інших клініках.

Стоматологія — це часто комплексне лікування, до якого залучені кілька спеціалістів. Дуже важлива правильна діагностика і тактика лікування. Наприклад, якщо клієнт хоче вініри, але має нерівні зуби, потрібно спочатку провести ортодонтичне лікування.

Під час лікування враховується багато чинників: стан зубів, м’язів, суглобів, осанки. Стоматологія не зводиться тільки до пломбування чи лікування карієсу, це просто. А ось лікувати всі зуби, коли є неправильний прикус або проблема з суглобами — це вже складний випадок.

Скільки заробляють лікарі?

Заробітки залежать від багатьох чинників:

  • Календарний місяць. Грудень, січень, травень і літні місяці — з року в рік у цей час клієнтів найменше. Відповідно, зарплати зменшуються.
  • Складність робіт. Комусь із клієнтів потрібен один імплант, а комусь — чотирнадцять.
  • Спеціальність. Можна ставити пломби, які коштують орієнтовно 3500 грн за штуку, а можна ставити імпланти, які коштують приблизно $1000.

Відповідно до цих параметрів зарплата лікаря може коливатися від $1500 до $12 000.

Топові хірурги й ортопеди, які працюють самі на себе, в деякі місяці можуть заробляти від $50 000 на місяць, але таких в Україні одиниці.

Навчання спеціалістів

Коли ви закінчуєте університет, ви ще не готові працювати стоматологом. Перші три роки потрібно працювати асистентом біля хорошого лікаря, а потім крок за кроком інвестувати в себе. І так усе життя: як тільки припините інвестувати — станете непотрібним спеціалістом.

Стоматологічні послуги

Я слідкую за розвитком своїх лікарів і заохочую їх. Наша ортодонт за останні три роки витратила орієнтовно 85 000 євро на професійне навчання. Хірург за п’ять років витратив $50 000. Іноді це можуть бути навчальні поїздки за кордон, а іноді іноземні лікарі приїжджають в Україну. Їхні курси коштують від $2000. Там якраз і розповідають, як лікувати складні випадки, навчають тонкощів і деталей.

Цього року я запланував три навчальні модулі із сервісу для своїх співробітників. Усі разом коштують орієнтовно 6000 євро.

Обладнання

Якісне обладнання є гарантією надійної роботи стоматолога. Наприклад, в YaremaDental під мікроскопом лікують канали, ставлять коронки та пломби. Коли все збільшене у 25 разів, то лікар виконуватиме роботу у 25 разів точніше.

Лікування каналів під мікроскопом

Ми віддаємо перевагу німецькому обладнанню та користуємося преміальними матеріалами: Sirona (Simens) — німецький виробник обладнання, Straumann — виробник імплантатів. Вартість усього обладнання приблизно $250 000.

Амортизація

Багато головних лікарів забувають про таку статтю витрат як амортизація. Не можна один раз витратити гроші із власної кишені на матеріальне оснащення клініки, а всі наступні заробітки витрачати тільки на себе.

Потрібно закладати певні суми на оновлення обладнання та купівлю технічних новинок. Кожний прилад має термін служби, після спливу якого він починає ламатись або давати неточні результати. Ми відкладаємо на нові апарати щомісяця, оскільки суми досить великі. Інструментарій потрібно змінювати раз на 2–3 роки, а обладнання — раз на 5–7. Рік амортизації обладнання коштує майже $25 000.

Маркетинг

Зараз у нас немає маркетинг-спеціаліста, тому цим займаюся я. У нас є бюджет на маркетинг і план на пів року. Наприклад, у нас є акція для пацієнтів «Саджаємо ліс разом». Вона проходить кожного року й триває шість місяців. У цей період ми відкладаємо 1,5% з імплантацій. Цього року вдалося зібрати 21 000 грн. За ці гроші ми посадили сім дерев в парку Слави.

Маркетинг

21 жовтня для наших пацієнтів буде грати Національний оркестр України. Ми орендуємо Національну філармонію та проведемо вечір класичної музики. Будемо запрошувати пацієнтів, які нас рекламують і приводять друзів чи родичів. Плануємо робити це раз на два роки.

Кав’ярня та артгалерея

Стоматологія часто асоціюється зі страхом і болем. Клінікам не вистачає правильної атмосфери, яка позитивно вплине на досвід клієнта. Тому я відкрив у YaremaDental затишну міні-кав’ярню та артгалерею.

Артгалерея у YaremaDental

Клієнти можуть насолодитись якісною кавою, з’їсти круасан і надихнутися мистецькими роботами. Підбирати картини українських художників нам допомагає артдилер Ігор Абрамович. Це все створює особливу атмосферу, за яку нас цінують.

One Love Coffee корнер у YaremaDental

Як в YaremaDental планують та аналізують витрати?

Щомісяця я роблю фінансовий аналіз і ставлю собі багато питань про управління, планую майбутнє та нотую ідеї. Ось показники, які я розглядаю:

  1. Операційна маржа показує, наскільки ми ефективні як команда лікарів та асистентів. Також можна дізнатися, які послуги треба розвивати з урахуванням динаміки їхнього використання.
    Якщо показник операційної маржі вище середнього у стоматологічній індустрії, то мої лікарі недозаробляють. Це може загрожувати тим, що їх переманять.
    Якщо показник нижчий, то треба глибше проаналізувати завантаженість співробітників або запустити промокампанії. Водночас важливо не гнатися за швидкими заробітками, адже ми не фабрика. Тут важливий баланс, якість і сталий розвиток.
  2. Маржа на вирахування адміністративних витрат та оренди показує мою ефективність як менеджера. Я бачу, де ми можемо стати ефективнішими, а де — недоінвестовуємо. Наприклад, ми не прагнемо економити на каві для клієнтів, натомість хочемо створити найкращий experience.
  3. EBITDA — показник до амортизації та сплати податків без одноразових витрат бізнесу та до процентів за кредитами. Висвітлює мою інвестиційну привабливість та ефективність. Якщо я захочу залучити інвесторів для розширення, то на цей показник дивитиметься будь-який аналітик.
  4. Чистий фінансовий результат я аналізую після сплати податків. Важливо, щоби він максимально корелював з операційними притоками грошових коштів, бо cash is king.

mono_board_city_01
mono_board_city_02
previous arrow
next arrow

Тож, відповідаючи на питання, чому вартість стоматологічних послуг саме така — вона економічно обґрунтована та базується не тільки на методі cost plus (мої видатки плюс бажаний дохід). Ми також порівнюємо ціни із ринком і включаємо складник реінвестування в інноваційне обладнання та тренування нашої команди.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

СПЕЦПРОЄКТИ

Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears

28 Травня 2021, 09:00
13 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Нема куди далі. Як та коли закрити свій стартап? — No fears
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Vector разом із Sigma Software Labs продовжує освітній проєкт про стартапи — No fears.

Упродовж двох тижнів ми випускаємо 10 матеріалів. Редакція та експерти розвіють страхи, надихнуть історіями та дадуть поради тим, хто хоче запустити стартап, але боїться.

У десятому матеріалі ми відповімо на запитання, коли та як правильно зупиняти діяльність стартапу та як відрізнити «тривожні дзвіночки» від планових перешкод.

Мірило успіху: гроші, клієнти, позитивний фідбек

На різних етапах розвитку стартапу його успішність оцінюють за різними метриками.

Експерт Українського фонду стартапів Олександр Рябцев

Олександр Рябцев

«На етапі формування ідеї стартапу мірилом успіху будуть сформовані гіпотези, що відповідають на питання: хто наша цільова аудиторія та яка наша ціннісна пропозиція», — зазначив експерт Українського фонду стартапів Олександр Рябцев.

Під час створення MVP, за його словами, варто стежити, чи підтверджуються ці гіпотези, чи знайшов стартап свою нішу та прибуткову бізнес-модель.

На більш пізніх етапах розвитку стартапу важливими є його фінансові показники та швидкість зростання бази користувачів (якщо мова йде про платформи). Інколи стартапи можуть бути неприбутковими або навіть збитковими, але швидко набирати клієнтську базу і так реалізовувати свою стратегію розвитку.

керівний партнер BRISE Capital Олександр Яценко

Олександр Яценко

Інший експерт Українського фонду стартапів, керівний партнер BRISE Capital Олександр Яценко називає ідеальним варіантом ситуацію, коли клієнти готові наперед платити гроші, аби лише стартап випустив продукт. Це означає, що цей продукт потрібен ринку, а розробники влучили в ціль.

«Якщо проєкт рухається згідно зі своїм роудмепом, переходить від стадії ідеї до MVP, має свою нішу, отримує якісний фідбек, на основі якого може вносити у проєкт зміни, —  все відбувається як треба», — каже Олександр Яценко.

Якісним фідбеком він називає не лише позитивні відгуки, а й конструктивну критику.

Як надати якісний фідбек

Варто перетерпіти: що є лише випробуванням

На шляху розвитку стартап обов’язково буде «хитати». Завдання фаундерів — відрізняти реальні дзвіночки, що свідчать про необхідність закривати стартап, від звичайних труднощів.

«Хтось обов’язково скаже, що ваш продукт не потрібен. Якщо ви підете фандрейзити, то дістанете десятки чи сотні відмов. Важливо зростати із кожною відмовою. Якщо команда слабка, то цього не вийде, і мотивація буде падати, — говорить Олександр Яценко.

Валерій Красовський, генеральний партнер фонду Inspirium Laboratories Fund

Валерій Красовський

«Часто фаундери стартапів прагнуть зробити свій продукт ідеальним, спираючися на власне уявлення та бажання реалізувати власну ідею. Але важливо не губити зв’язок із наявними чи потенційними користувачами, слухати їх, зчитувати їхні потреби і за потреби коригувати ідею або півотити продукт. Іноді рішення змінити напрям розвитку може призвести до швидкого стрибка. Потрібно не боятися цього, навіть якщо може змінитися початкова концепція», — говорить Валерій Красовський, генеральний партнер фонду Inspirium Laboratories Fund.

«Перехід від малої команди засновників до масштабованого бізнесу — достатньо критичний момент для багатьох стартапів. Це час, коли потрібно залучати зовсім інших людей до управління. Адже підприємець, який добре вміє щось робити сам, не завжди так само добре вміє керувати», — зазначив Олександр Рябцев.

Він навів приклад Еріка Шмідта з Google. У 2001 році той став виконавчим директором компанії та керував її розвитком разом із засновниками. З успішного стартапу він вибудував корпорацію Google, яку ми знаємо сьогодні.

Як стартапи долають труднощі

«Важливо, щоб у фаундерів була “світла голова”, щоби вони розуміли, що відбувається з проєктом. Тоді можна приймати правильні рішення. Наприклад: ми вперлися у стелю, бо працюємо на одному локальному ринку. Або: певні ніші для нас недосяжні, бо наш продукт для них нерелевантний.

Ми практикуємо зустрічі з нашими портфельними компаніями, де робимо рев’ю попереднього періоду та звіряємося із тим, що ми закладали наперед. Такі періодичні піт-стопи дають можливість подивитися назад. Це важливо і фаундерам, і топменеджменту, і команді стартапу. Вони можуть відповісти на питання: куди ми прибігли за рік?», — пояснив Олександр Яценко.

Перші дзвіночки: що свідчить про невдачі

Підприємець Євгеній Бровчук розвивав стартап timeat, який допомагав користувачам бронювати їжу в закладах: із допомогою застосунку вони могли передплатити їжу та приходити вже тоді, коли замовлення готове. Розвивали проєкт у чотирьох містах України. Ресторани співпрацювали зі стартапом, оскільки додаток давав змогу збільшити виторг та оптимізувати їхні процеси.

Для користувачів застосунок був безоплатним, а власники бізнесу сплачували комісію. Підключилися орієнтовно 110 ресторанів, а користувалися сервісом майже 4000 людей.

На піку розвитку в команді стартапу було 13 людей. Для користувачів сервіс працював рік — із лютого 2020 до лютого 2021 року.

Євгеній Бровчук

Євгеній Бровчук

«Дзвіночки з’являються постійно. Якщо стартап стежить за метриками, він постійно аналізує, чи збігаються вони з запланованими. Значну роль грають емоції. Ти вкладаєш велику кількість сил, грошей, енергії в продукт, і тобі важко від нього відмовитися. Тому ти починаєш заплющувати очі на ті дзвіночки, які з’являються, й думаєш: ми ось це спробуємо, стане краще, і полетимо далі. Це відбувається і зі стартаперами, і з інвесторами. Інколи важко зрозуміти, що краще закрити стартап, ніж тягнути далі», — розповів Євгеній.

Під час планування стартапи розробляють три сценарії: песимістичний, базовий та оптимістичний. На думку Євгенія Бровчука, однією з основних помилок стартапів є те, що вони намагаються ігнорувати песимістичний сценарій.

«Потрібно розуміти, що ймовірність саме песимістичного сценарію складає приблизно 70%. І якщо стартап не зможе вижити за песимістичного сценарію, то або ви свідомо йдете на додатковий ризик, або потрібно щось змінювати», — додав Євгеній Бровчук.

Для його стартапу головним дзвіночком було те, що користувачі почали менше повертатися за послугою.

«Залучення людей на перших етапах частково залежить від грошей, які вкладаються в нього. А ось повернення демонструє потребу в продукті. Ми розуміли, що з клієнтами все добре, але вони повертаються не так часто й не так швидко, як ми очікували», — зазначив підприємець.

Як ставитися до невдач

Олександр Яценко додав, що часто потрібно зважати й на особистісні дзвіночки:

«Якщо ідея згасла, і вам більше не в кайф займатися стартапом, і боляче кожного разу, коли ви починаєте працювати над проєктом, то це навіть не дзвіночок, а хрестик. Наприклад, раніше ви працювали в корпоративному світі, а потім почали займатися стартапом. Імовірно, проблема не в стартапі — просто ви не готові бути підприємцем і фаундером компанії».

Тут варто додати, що далеко не завжди відсутність прибутку є дзвіночком про необхідність закриття стартапу. Як і навпаки: великий прибуток — не ознака здорового бізнесу.

«Я зустрічав фаундерів, які заробляли достатньо, щоби ледь не кожного дня літати літаком на роботу. Але це не приносило їм справжнього задоволення: вони зупинялися на певному етапі, продавали ці бізнеси або передавали їх в операційне управління найманим працівникам і починали займатися чимось іншим — тим, до чого лежить душа», — пояснив Олександр Яценко.

Які професійні шляхи закриття стартапу існують?

Про закриття стартапу засновникам варто домовлятися ще тоді, коли вони тільки починають працювати. В іншому разі можуть виникнути конфлікти щодо того, хто має гасити борги, або як ділити те, що залишилося від компанії.

Як правильно закрити стартап

Експерт Олександр Рябцев наводить три етапи закриття стартапу.

  1. Публічно оголосити, що стартап закривається. Якщо він має певну клієнтську базу, то правилом хорошого тону буде дати можливість цим клієнтам мігрувати. Або навіть підказати, куди вони можуть мігрувати, щоби вирішувати такі ж або схожі проблеми.
  2. Проаналізувати невдачу, відповісти на питання, чому не вдалося реалізувати ідею. Це може бути корисно як команді, так і засновникам.
  3. Домовитися з командою про подальший розвиток подій. Тут можуть бути варіанти: можливо, команда реалізовуватиме нову ідею в тому ж складі. Або ж фаундери допоможуть кожному з команди знайти роботу.

Саме так вчинив Євгеній Бровчук:

«Ми прощалися у два етапи — під час скорочення й після закриття. В обох випадках ми діяли однаково: повідомляли заздалегідь і допомагали людям знайти роботу.  Обговорювали їхні досягнення, сильні та слабкі сторони. Радили, як краще подати себе в CV, шукали варіанти, організовували зустрічі».

За словами Євгенія, те, що колишній роботодавець допомагає людині знайти роботу, є гарним сигналом для інших стартапів чи класичного бізнесу, і шанси на працевлаштування підвищуються.

Весь процес закриття стартапу Євгенія Бровчука тривав півтора-два місяці. Те, що звістка про закриття проєкту є неочікуваною для інвестора, Євгеній Бровчук називає міфом.

«Ми надсилали інвестору щотижневий апдейт щодо основних метрик компанії, і в нас були щомісячні двогодинні зустрічі. Якщо ви чесні в цій комунікації, то ваш інвестор помітить, коли щось піде не так. І якщо ви захочете закрити компанію, імовірно, він подумав про це раніше за вас, і для нього це вже не шок», — зазначив Євгеній.

Юридичні тонкощі, що можуть врятувати проєкт

Коли зароджується стартап, із юридичної точки зору важливими є корпоративний блок і блок інтелектуальної власності. Засновник платформи LegalNodes Нестор Дубневич пояснив, чому так відбувається.

Засновник платформи LegalNodes Нестор Дубневич

Нестор Дубневич

«50% стартапів закриваються, коли між фаундерами виникають конфлікти, а в них не прописані всі умови володіння акціями. Тоді вони не розуміють, хто на що може розраховувати в разі виходу зі стартапу. Вони не домовилися про все на березі, не прописали усе детально в акціонерних контрактах.

Другий чинник — “непривабливий каптейбл” для майбутніх інвесторів, коли фаундери взяли на борт пасивного акціонера (раннього інвестора) з великою часткою. Коли майбутні інвестори почнуть заходити в компанію і частки фаундерів почнуть розмиватися, це може демотивувати останніх працювати над компанією, і стартап закриється»,  — зазначив Нестор.

Питання інтелектуальної власності, за його словами, також потрібно документувати. Часто розробник, який створив якийсь продукт чи його частину, виходить зі стартапу, не підписуючи потрібних документів. Коли цей бізнес стає успішним, він може позиватися до суду через використання розробленого ним рішення.

Те ж саме стосується угоди про чесну конкуренцію. Усі члени команди, співзасновники, фрілансери, що працюють над продуктом, мають підписувати таку угоду. Без неї можна створити подібний продукт за схожою технологією, який конкуруватиме з наявним бізнесом.

Закриття стартапу, зазначає Нестор, не відрізняється від закриття будь-якого іншого бізнесу.

документування інтелектуальної власності

«Ключовий момент — усі зобов’язання як перед клієнтами, так і перед інвесторами мають бути виконані. Один зі стартапів мав інтелектуальну власність, вона коштувала певну суму. Вони її продали одному з гравців на ринку і хоча би частково компенсували інвестиції інвестора. Це був жест доброї волі. Зрозуміло, що ніхто не був зобов’язаний відшкодовувати інвестиції. Стартап — це ризикований проєкт, може і не вистрілити. Але їм вдалося віддячити за довіру», — навів приклад Нестор Дубневич.

Що далі

Закритий стартап — це не клеймо, а цінність, оскільки фаундери вже здобули досвід та набили ґулі.

«Багато історій констатують, що тільки третій або четвертий за рахунком стартап фаундера стає успішним. Тому не треба вважати закриття стартапу провалом або фіналом —  це досвід, який ви забираєте з собою до наступного венчура. Найважливіше, щоби цей досвід коштував не дуже дорого», — каже Валерій Красовський.

Що робити після закриття стартапу

«За одного битого два небитих дають. Закритий стартап — це норма, і ставлення до цього має бути нормальним. Ви спробували, у вас не вийшло, ви зупинилися та почали заново. Або не почали. Це вже залежить від вас», — зазначив Олександр Яценко.

Деякі закордонні акселераційні програми перед добором стартапів питають фаундерів, чи мають вони досвід закритих стартапів. І його наявність часто стає перевагою.

Євгеній Бровчук після закриття свого проєкту переконаний: невдалий досвід цінніший за вдалий, бо аналіз і робота над помилками дають можливість стати сильнішим.

Запрошуємо прокачати ваш стартап в інкубатор Sigma Software Labs:

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears

Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Травня 2021, 09:30 16 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Хочу піти у стартап. Як і де реєструвати компанію

Хочу піти у стартап. Як і де реєструвати компанію — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
26 Травня 2021, 09:00 8 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти у стартап, але в мене немає MVP. Чим мені допоможуть інкубатори й акселератори? — No fears

Я хочу піти у стартап, але в мене немає MVP. Чим мені допоможуть інкубатори й акселератори? — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Травня 2021, 09:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу інвестувати в стартап. Кому я точно не дам грошей. No fears

Я хочу інвестувати у стартап. Кому я точно не дам грошей — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Травня 2021, 09:00 11 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears

27 Травня 2021, 09:30
16 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Аня
Анна Соха Створюю спецпроєкти з брендами та компаніями. Редагую комерційні матеріали
Я хочу піти в стартап, але боюся, що він не злетить — No fears
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Vector разом із Sigma Software Labs продовжує освітній проєкт про стартапи — No fears.

Упродовж двох тижнів ми випускаємо 10 матеріалів. Редакція та експерти розвіють страхи, надихнуть історіями та дадуть поради тим, хто хоче запустити стартап, але боїться.

У передостанньому матеріалі ми розберемо антикризову тактику розвитку стартапів під назвою «півот» (від англ. pivot – обертатись, робити розворот):

  • що таке півот;
  • чому стартапи його роблять;
  • які бувають види півотів;
  • історії українських стартапів, що робили розворот.

Що таке півот?

2005 року троє працівників PayPal планували зробити дейтинговий стартап — сайт для знайомств. Фаундери припускали, що люди будуть завантажувати відео на сервіс і розповідати про себе й партнера, якого шукають. Але ця ідея не злетіла. Натомість засновники зрозуміли, що в інтернеті немає зручного сервісу для розміщення відео, й «розвернули» свій стартап. Сьогодні ми знаємо його як YouTube.

Те, що зробили фаундери сервісу, називається півотом — зміною курсу розвитку стартапу. Популярний корпоративний месенджер Slack теж півотився. Команда розробляла онлайн-гру Glitch і паралельно створила месенджер для своєї внутрішньої комунікації. Гра приносила замало прибутку, тому її закрили, а розробники зосередилися на розвитку месенджера.

Що таке півот

Чому стартапи роблять півот?

Починаючи роботу над стартапом, ми будуємо гіпотези щодо того, як користувачі будуть взаємодіяти з продуктом і наскільки їм це буде подобатися. Наприклад, засновники Uber очікували, що можливість замовляти машину двома кліками у застосунку й не чекати її протягом 40 хвилин вирішить біль користувачів. Ця гіпотеза виправдалась, але могло бути інакше.

Якщо гіпотеза не виправдалася, не варто одразу все кидати. Якщо ви зрозуміли, що ваш продукт не працює або працює не так, як треба, то варто проаналізувати отриманий досвід, знання про ринок і аудиторію. А потім розглянути варіант зміни курсу, який залишить стартап на плаву.

На які показники дивитись?

Розглянемо три класичні метрики:

  1. MAU (monthly active users) — кількість унікальних активних користувачів сервісу на місяць. А на ранніх етапах ще й WAU та DAU — кількість унікальних активних користувачів на тиждень/день;
  2. Retention rate — кількість користувачів, які після реєстрації знову й знову повертаються та користуються сервісом;
  3. Revenue — дохід. Якщо користувачі не готові платити гроші за сервіс, швидше за все, він не вирішує їхню проблему.

Важливо відстежувати ці показники в динаміці. Якщо вони значно падають, це сигнал, що треба поспілкуватися з користувачами та, можливо, змінити гіпотези.

Якими можуть бути півоти?

Ерік Ріс, автор книги The Lean Startup, ввів поняття півоту та запропонував його 10 типів. В основі цієї класифікації лежать проблеми, з якими зіштовхується стартап. На практиці ці типи допоможуть вам обрати, як «розвертати» продукт.

brand1
brand2
brand3
brand3
brand3
brand3
brand3
brand3
brand3
brand3
previous arrowprevious arrow
next arrownext arrow

Історії компаній, що робили півоти

Make it in Ukraine

На старті Make it in Ukraine була нетворк-платформою, яку створили французький дизайнер Томас Кретьєн і британський маркетолог Шад Патерсон восени 2019 року. Творці поставили собі питання — чому українські креативні дизайнерські агенції з міжнародними преміями продають так мало проєктів за кордон? Платформа мала допомогти українському креативу укладати більше закордонних контрактів.

Шад Патерсон, співзасновник Make it in Ukraine

Шад Патерсон, співзасновник Make it in Ukraine

Засновники планували брати комісію до 10% із іноземних клієнтів. Стартап встиг опублікуватися на ProductHunt, почати співпрацю з Banda, ​​Spiilka та Aimbulance, а також отримати десятки запитів із-за кордону.

За пів року цей напрям не вивів на самоокупність. До півоту стартап уклав контракти орієнтовно з 10 клієнтами. Тож паралельно фаундери шукали можливостей розвивати стартап по-іншому.

Чим більше вони досліджували ринок, тим частіше помічали типові для українських працівників проблеми. Хтось полишав Україну, хтось був незадоволений умовами і не знав, як це змінити. З іншого боку, міжнародні компанії усвідомили, що в Україні можна знайти кваліфікованих фахівців. Однак вони не знали, як це правильно організувати.

Тож навесні 2020 року Make it in Ukraine зробив півот — стартап став рекрутинговою платформою для IT-фахівців рівня Middle+ та Senior. Українець Максим Уперяка приєднався до британця Шада Патерсона як співзасновник. А француз Томас Кретьєн вийшов зі стартапу, аби сфокусуватися на власних проєктах.

Максим Уперяка, співзасновник Make it in Ukraine

Українець Максим Уперяка приєднався до британця Шада Патерсона як співзасновник

«Ми вирішили, що хтось повинен бути голосом простих хлопців і дівчат, тому змістили фокус із компаній на талановитих фахівців, які прагнуть зростати. Ми розміщуємо гідні вакансії для українських IT- та digital-фахівців та виводимо їх на міжнародний ринок завдяки дистанційній роботі», — каже Шад.

Фаундери монетизують стартап завдяки комісії за закриття вакансій, яку оплачує замовник. Для талантів платформа абсолютно безоплатна.

Одночасно зі зміною стратегії почали розвивати напрям навчання: як талантів, так і клієнтів. Тож сьогодні Make it in Ukraine — це:

  • рекрутингова платформа;
  • інструменти для тих, хто працює або шукає роботу (конструктори резюме та інвойсів);
  • дослідження IT-ринку України та світу, стану українського рекрутингу тощо;
  • освітньо-мотиваційні матеріали в медіа. Наприклад, команда Make it in Ukraine створила гайд у трьох частинах для DOU про боротьбу з синдромом самозванця та з невпевненістю, досліджують та публікують цифри щодо професійного вигорання;
  • освітній онлайн-саміт, на якому виступали 10 українських та міжнародних спікерів;
  • вебінари, кар’єрні гайди професіями, навчальний контент з розвитку hard skills, soft skills, успішного проходження співбесід, розвиток IT English Skills тощо;
  • контент та інструменти для компаній (конструктор вакансій, розрахунки, книги, чеклісти тощо).

Чи був півот ефективним?

Зміна стратегії дала стартапу змогу вийти на самоокупність у серпні 2020 року.

«Добре продуманий півот — це win-win. Змінивши стратегію, ми змогли не лише подбати про власний прибуток. Ми відчули дещо важливіше — наша команда робить корисну справу. Кожен український фахівець, який залишився в Україні та знайшов улюблену роботу, став не лише багатшим, але й щасливішим. Це неймовірно надихає», — підсумував Максим Уперяка.

Півоти стартапів

PromoRepublic

PromoRepublic — martech-платформа, що виконує роботу цілого SMM-агентства. Стартап заснували у 2015 році, а першими клієнтами були представники малого і середнього бізнесу. У 2019 році PromoRepublic залучили 2 млн євро від кількох венчурних інвесторів і зробили півот — почали працювати на діджитал-агентства та корпорації у Північній Америці. Співзасновник Максим Печерський розповів, що призвело до розвороту:

  • Необхідність масштабування. Венчурні інвестори побачили в стартапі потенціал, тому ми мали масштабуватися й рости. Наша стратегічна ціль — ARR (регулярний річний дохід) має щороку зростати у 2–3 рази. Тому перехід від малого бізнесу на ринок діджитал-агентств і корпоративних клієнтів (таких, як франчайзі) наближає нас до цього.
  • Рівень експертизи та досвіду команди. Ми зрозуміли, що за чотири роки наші спеціалісти здобули достатньо досвіду та експертизи, аби підкорювати нові вершини.

Аби півот був успішним, PromoRepublic:

  1. Найняли менеджерів із продажу у США. Максим Печерський каже, це було критично важливо, бо працівники корпорацій віддають перевагу спілкуванню з американцями. До того ж розуміння культури та ментальності, фізична присутність на зустрічі та рідна англійська мова може значно прискорити укладення угод.
    «Наймання місцевих менеджерів із продажу — окреме цікаве завдання. Американці круто вміють себе продавати як фахівці, і не завжди зрозуміло, чи реальні їхні досягнення, — розповідає фаундер. — Ми взяли ще й консультанта з рекрутингу, щоби він додатково тестував компетенції кандидатів.
    Ми дізналися, що для успішних продажів корпораціям ми повинні виглядати солідно. Через це замінили фото співробітників у розділі сайту “Про компанію” — тепер там не східноєвропейські стартапери 20–25 років в худі, а солідні американські менеджери в сорочках».
  2. Розширили функціональність платформи. Під час виходу на американський ринок виділилися нові типи клієнтів, наприклад, маркетинг-директори. Команда зрозуміла, що продукт для таких глобальних клієнтів, як, наприклад, Expedia Cruises, потребує складнішої аналітики, розширеного інструментарію для керування потоком робіт, додаткових інструментів для роботи команди бренду.

Команда стартапу PromoRepublic

Команда стартапу PromoRepublic

«Загалом, вихід на нові сегменти — це поетапна стратегія Go-to-Market із цілями для всіх відділів. Але, як завжди, ми все робили ітераціями, запускали перші версії наших продуктових повідомлень через “холодні” розсилки клієнтам і в LinkedIn», — каже Максим Печерський.

А що робити з попередніми клієнтами? Співзасновник PromoRepublic розповідає, що компанія з ними не прощалася. МСБ залишились у статусі legacy customers — клієнтів, які з’явилися до півоту та залишаються одним із сегментів і після нього. Проте компанія не фокусується на них. Два бізнес-юніти зростають найактивніше: діджитал-агентства та корпорації.

Чи був півот ефективним?

Вихід на новий ринок істотно вплинув на розвиток і процеси всередині PromoRepublic — довелося значно більше уваги та ресурсів приділяти управлінню ризиками, страхуванню, міжнародно-правовим аспектам, вчитися працювати з довгими циклами продажів.
Але, відповідно, чеки PromoRepublic теж збільшилися. Якщо для малого бізнесу мінімальна річна передплата коштувала $90–99, то для агентств — вже $1500–2000. А корпоративний сегмент взагалі приносить десятки й сотні тисяч доларів на рік, залежно від розміру клієнта.

Let’s Enhance

Історія стартапу почалася 2017 року, коли CTO Владислав Пранскевічус розв’язував проблему маленьких неякісних зображень китайських товарів для інтернет-магазину з допомогою машинного навчання. Після успішного експерименту виникла ідея створити продукт, який буде збільшувати зображення та поліпшувати їхню якість. Назвали стартап жартівливим висловом Let’s Enhance, який часто трапляється в фільмах про ЦРУ, коли під час розслідування детективи просять збільшити зображення з камери.

Let’s Enhance з’явився на ProductHunt і став продуктом дня. Виявилося, такий продукт потрібен великій кількості людей. Також про стартап написало безліч видань, включно з Mashable і Techcrunch. Продукт залучив перші інвестиції, а також став переможцем акселераційної програми Techstars London.

Основною аудиторією були представники креативних індустрій. Стартап розв’язував проблеми:

  • дизайнерів, яким замовники надсилають логотип або зображення в поганій якості;
  • фотографів, яким потрібна вища роздільна здатність фотографій;
  • рекламників, яким потрібно друкувати в хорошій якості на стендах та білбордах;
  • людей, яким потрібно відновити якість фотографій, що передавалися через Instagram, WhatsApp чи Facebook.

«Після нас на ринку з’явилося багато подібних сервісів. Вони вирішували таку ж проблему, і конкуренція почала зростати, — згадує Сергій Зінченко, Head of Product, — Ми зрозуміли, що не зможемо розвивати продукт в поточному вигляді. Інструмент, який розв’язує одне завдання, не масштабується.

Ми постали перед вибором: розвивати інструмент редагування фотографій і вступити в конкуренцію з Adobe Photoshop та Canva, або ж перефокусуватися».

Команда стартапу Let's Enhance

Команда стартапу Let’s Enhance

Команда обрала другий шлях та у 2020 році зробила півот. Спершу визначили сильні сторони у порівнянні з конкурентами. Завдяки тому, що всю обробку Let’s Enhance робить у «хмарі», продукт може обробляти десятки тисяч картинок за хвилину. А яким клієнтам потрібен такий обсяг картинок? Правильно, бізнесу.

«Ми отримували запити великих компаній на інтеграцію нашого продукту. Згодом B2B клієнтів стало більше. Це і визначило нашу подальшу стратегію. Врешті, попри базу із 5 млн користувачів, ми вирішили сфокусувати наші зусилля на B2B-сегменті», — розповідає Сергій Зінченко.

Let’s Enhance змінив позиціювання, перезапустив платформу та навіть повторно став продуктом дня на ProductHunt. Засновники додали пресети для бізнесу та почали працювати з корпоративними клієнтами. Також розробили API, що дало компаніям змогу інтегрувати сервіс у свої бізнес-процеси.

Чи був півот ефективним?

Завдяки півоту стартап:

  • залучив великих клієнтів, серед яких компанії зі списку Fortune 500;
  • розширив команду з 10 до 20 осіб;
  • збільшив дохід утричі.

Зараз засновники працюють над новим продуктом — рішення для E-commerce, яке крім збільшення, видалить фон, зробить розумне вирівнювання, автоматично обробить фотографію та оптимізує її для перегляду на різних пристроях. Це система AI Designer, яка повністю закриє процес обробки, оптимізації та доставки фотографії.

Коли півот не потрібен?

Інколи стартапи мають проблеми, але не потребують глибинного розвороту. Приклад — історія Lookerz.me, який 2020 року провів ребрендинг.

2016 року Світлана Сутиріна, CEO компанії Fashion&Innovations, заснувала B2B-стартап PickUp.Fashion. Він допомагає інтернет-магазинам керувати внутрішнім трафіком — генерує теги, добирає аналогічні товари, показує клієнтам товари з останніх сторінок каталогу.

Світлана Сутиріна, засновниця Lookerz.me

Світлана Сутиріна, засновниця Lookerz.me

Але головна фіча — сервіс автоматично підбирає «луки» з асортименту одягу, взуття та аксесуарів інтернет-магазину без участі стилістів. Підбір «луків» працює на базі штучного інтелекту. Система навчена комбінувати різні товари в «лук» за стилем, поєднанням кольорів, призначенням і погодою.

2020 року команда стартапу вирішила масштабуватися на ринки США та Європи. PickUp.Fashion цікавив закордонних колег, але продажі не йшли. Вчасний аналіз допоміг зрозуміти, що причина — у назві стартапу.

«На презентаціях потенційним європейським і американським клієнтам ми помітили, що назву сервісу намагаються або не вимовляти, або замінити іншими словами, — розповідає Світлана Сутиріна, — Після цього ми вирішили перевірити, чи не спричиняє назва негативні емоції та асоціації. Ми провели кілька фокус-груп із носіями англійської мови та виявили, що слово PickUp в Америці й Англії сприймається по-іншому та не асоціюється з Fashion».

Ці висновки змусили команду розпочати ребрендинг — змінили назву, логотип і сайт. Тепер стартап називається Lookerz.me. Світлана розповідає, що спочатку ця назва не була фаворитом команди. Натомість опитування великого кола знайомих із IT та Fashion допомогло зупинитися на ньому.

«Поки що не можемо сказати в цифрах, чи допоміг нам ребрендинг, тому що минуло замало часу. Але тепер ми спокійно проводимо презентації для потенційних клієнтів за межами України та на 100% впевнені, що все вдасться».

Стартап Lookerz.me

5 порад стартапам, що вирішили зробити півот

  1. Аналізуйте показники. Якщо цифри кажуть, що немає зростання чи попиту на продукт, спробуйте змінити його якомога раніше.
  2. Збирайте фідбек. Зворотний зв’язок від клієнтів і команди допоможе вам зрозуміти слабкі місця та прийняти правильні рішення.
  3. Зробіть MVP для перевірки півоту. Швидко перевіряйте гіпотези щодо болю користувачів. Навіть просте рішення допоможе перевірити, чи ваш продукт потрібен аудиторії.
  4. Не бійтеся помилок. Не сприймайте невдачу на свій рахунок, відділіть себе від продукту. Чим раніше ви зрозумієте, що щось йде не так, тим швидше й безболісніше розвернете стартап.
  5. Зміни — це зростання. Півот має стати виграшною стратегію для вас, принести прибутки та прихильність клієнтів.

Запрошуємо прокачати ваш стартап в інкубатор Sigma Software Labs:

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

СПЕЦПРОЄКТИ Хочу піти у стартап. Як і де реєструвати компанію

Хочу піти у стартап. Як і де реєструвати компанію — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
26 Травня 2021, 09:00 8 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти у стартап, але в мене немає MVP. Чим мені допоможуть інкубатори й акселератори? — No fears

Я хочу піти у стартап, але в мене немає MVP. Чим мені допоможуть інкубатори й акселератори? — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Травня 2021, 09:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу інвестувати в стартап. Кому я точно не дам грошей. No fears

Я хочу інвестувати у стартап. Кому я точно не дам грошей — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Травня 2021, 09:00 11 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Хочу піти в стартап. Скільки мені потрібно грошей на запуск

Хочу піти в стартап. Скільки мені потрібно грошей на запуск — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Травня 2021, 09:45 5 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Хочу піти у стартап. Як і де реєструвати компанію — No fears

26 Травня 2021, 09:00
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Богдан Діордіца Нативно розповідаю про бренди, компанії та людей
Хочу піти у стартап. Як і де реєструвати компанію
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Vector разом із Sigma Software Labs продовжує освітній проєкт про стартапи — No fears.

Упродовж двох тижнів ми випускаємо 10 матеріалів. Редакція й експерти розвіють страхи, надихнуть історіями та дадуть поради тим, хто хоче запустити стартап, але боїться.

У восьмому матеріалі ми разом зі співзасновником Legal Nodes Нестором Дубневичем розповідаємо, як вибрати юрисдикцію для реєстрації компанії та яким аспектам підготовки приділити особливу увагу.

співзасновник Legal Nodes Нестор Дубневич

Чому українські стартапи мають розглядати кілька варіантів реєстрації компанії

Є низка ключових моментів, на які варто звернути увагу під час вибору юрисдикції для реєстрації стартапу.

Клієнти

Треба визначити, де перебувають клієнти стартапу. Якщо у США — їм буде простіше сплачувати за послуги американській компанії. Також американська компанія підвищує рівень довіри клієнтів. Якщо клієнтська база в Україні — на перший час української реєстрації може бути достатньо.

Інвестиції

Інвестору завжди комфортніше вкладатися в компанії тієї юрисдикції, де за потреби буде простіше захистити свої права. На жаль, в Україні інструментів для цього набагато менше, ніж у країнах із більш розвиненою правовою системою на кшталт Великої Британії чи США.

Команда

Якщо команда планує релокейт в іншу країну, то фаундерам потрібно реєструвати компанію в цій країні, аби надалі було простіше переїхати туди за стартап- чи бізнес-візою.

Чому потрібно розглядати кілька варіантів реєстрації компанії

Стартапи, які планують глобальну експансію, розуміють, що юрисдикція України не набирає максимальну кількість очок за всіма вищеперерахованими пунктами.

Також слід приділяти увагу стартап-екосистемі в кожній із країн. Її можна оцінити за:

  • кількістю акселераторів, інкубаторів і фондів;
  • середнім чеком раундів інвестування стартапів;
  • відсотком успішних стартапів від загальної кількості;
  • наявністю стартап-просторів, коворкінгів і хабів;
  • наявністю грантів для стартапів від держави та корпорацій.

Хто може зареєструвати компанію в Україні та за кордоном

Хто може зареєструвати компанію в Україні та за кордоном

Жодних специфічних обмежень для стартапів немає — лише загальні. Не можна реєструвати компанію людям, які були фігурантами кримінальних справ або не мають прозорого та зрозумілого джерела доходів.

Таким людям реєстратор, найімовірніше, відмовить у реєстрації компанії, тому що засновник не пройде due diligence (перевірку, — ред.).

Громадянин України може відкрити компанію майже в будь-якій країні світу.

Скільки коштує зареєструвати компанію в Україні, США й Естонії

Скільки коштує зареєструвати компанію в Україні, США й Естонії

Для прикладу ми взяли три популярні юрисдикції реєстрації українських стартапів — Україну, США й Естонію.

Зареєструвати компанію допоможуть локальні юристи. В Україні така послуга може коштувати $200, у США — $800, а в Естонії — 1200 євро.

Але якщо в засновника є, наприклад, картка Є-Резидента в Естонії, то вартість реєстрації з усіма зборами може становити до 600 євро. Тому перед реєстрацією компанії є сенс пошукати варіанти самостійної онлайн-реєстрації компанії. Це може бути не тільки зручніше, але й дешевше.

У багатьох країнах уже протягом 4–5 років є можливість реєструвати компанії онлайн. Те саме й в Україні. У «Дії» можна відкрити ФОП за лічені хвилини.

Нещодавно з’явилася можливість самостійно відкрити банківський рахунок для компанії у США без візиту до країни або послуг місцевих юристів. Mercury Bank, що позиціює себе як банкінг для стартапів, зняв обмеження на відкриття рахунків із компаній, заснованих українцями. Раніше фаундерам потрібно було або перебувати у Штатах, або робити юристів тимчасовими директорами компанії та відкривати рахунок через них.

Що з податками

Як стартапу сплачувати податки

Насамперед стартапу потрібно дивитися на корпоративні податки, тобто податки на прибуток компанії. У деяких країнах можна використати різні податкові бенефіти та не сплачувати податок до певного моменту.

Важливо детально вивчити не тільки податкову систему у країні, де плануєте реєструвати стартап, але й можливості для бізнесу знизити обсяг сплачуваних податків.

А що там із КІК, якщо реєструєш компанію не в Україні

Минулого року в Україні запрацював закон №466-IX, більш відомий як «законопроєкт 1210». Згідно з цим законом, платником KIK-податку стає особа, що контролює або володіє контрольованою іноземною компанією (КІК). Тобто інколи фаундер сплачує податки спочатку в країні, де зареєстрована компанія, а потім додатково в Україні.

Але важливо розуміти, що податки на прибуток, які ми розбирали вище, — це податки компанії. А КІК-податок — це особистий податок фаундера. Для сплати цих податків, особи, що контролюють або володіють КІК, повинні подавати звітність.

Також потрібно пам’ятати, що:

  • Звітність збирається лише із 2022 року. А подавати її потрібно у 2023-му.
  • Сам КІК-податок нараховуватимуть лише тим фаундерам, які отримуватимуть пасивні виплати з дивідендів або роялті. Якщо ж фаундери активно займаються компанією або прибуток генерують із прямих продажів чи підписок — КІК-податок не з’являтиметься.

Чому ще приділити особливу увагу

Команда

Як вирішувати конфлікти у стартапі

За даними Harvard Business School, майже половина компаній розпадаються через конфлікти між партнерами. Аби не потрапити в таку статистику, паралельно з реєстрацією стартапу чи ІТ-компанії необхідно підписати засновницьку/акціонерну угоду, у якій фіксуються частки та внески кожного з партнерів, порядок ухвалення рішень у бізнесі, розподіл дивідендів тощо.

Паралельно з підписанням трудових договорів/договорів підряду команда отримує опціони для додаткової мотивації працювати в зареєстрованій компанії, а також підписує угоди про нерозголошення (NDA) та чесну конкуренцію (NCA).

Захист інтелектуальної власності

В ІТ-бізнесі (особливо продуктових ІТ-компаніях і стартапах) інтелектуальна власність є одним із ключових активів. Тому реєстрація торгової марки, яка допоможе захистити бренд, патентування винаходів (для hardware), а також оформлення авторських прав на код, дизайн і бази даних є важливими юридичними діями. Вони підвищують інвестиційну привабливість і допомагають боротися з конкурентами. Тому ці завдання необхідно виконати якнайшвидше після реєстрації компанії.

Контракти з партнерами та клієнтами ІТ-компанії чи стартапу

Залежно від бізнес-моделі, ІТ-компанії підписують контракти на розроблення ПО та контракти аутстафінгу (сервісні ІТ-компанії), SaaS і ліцензійні контракти (продуктові ІТ-компанії). ІТ-бізнес, що пропонує свої сервіси онлайн, також потребує правил користування для свого сайту/додатка, а хардверні ІТ-компанії та стартапи — контрактів із виробниками та дистриб’юторами.

Персональні дані

Захист персональних даних у стартапах

Сьогодні персональні дані в ІТ-бізнесі мають не менше значення, ніж інтелектуальна власність. Саме тому регулятори почали ухвалювати спеціальні закони (GDPR, CCPA), щоб контролювати збір та обробку таких даних.

Аби відповідати вимогам нових законів, а також уникати штрафів, після реєстрації ІТ-бізнесу необхідно разом з ІТ-юристами розробити зовнішні та внутрішні політики з обробки персональних даних. Наступний крок — підписати договори про передання даних підрядникам і партнерам, а також, за потреби, одержати сертифікації для операцій із такими даними.

Залучення інвестицій

ІТ-бізнес, що виконав описані завдання, виглядає в очах інвестора юридично захищеним і, як наслідок, —  інвестиційно привабливим. ІТ-юрист збирає та структурує всі документи ІТ-компанії чи стартапу в так званому Data Room. Інвестор може перевірити дані звідти до того, як підписувати протокол про наміри інвестувати (Term Sheet) чи інвестиційний договір.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти у стартап, але в мене немає MVP. Чим мені допоможуть інкубатори й акселератори? — No fears

Я хочу піти у стартап, але в мене немає MVP. Чим мені допоможуть інкубатори й акселератори? — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Травня 2021, 09:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу інвестувати в стартап. Кому я точно не дам грошей. No fears

Я хочу інвестувати у стартап. Кому я точно не дам грошей — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Травня 2021, 09:00 11 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Хочу піти в стартап. Скільки мені потрібно грошей на запуск

Хочу піти в стартап. Скільки мені потрібно грошей на запуск — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Травня 2021, 09:45 5 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ «Я не сприймаю це як невдачу». Що я дізналася, заморозивши стартап — No fears

«Я не сприймаю це як невдачу». Що я дізналася, заморозивши стартап — No fears

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
20 Травня 2021, 09:00 12 хв читання
Завантаження...