«Давай життю те, що хочеш від нього отримувати». Володимир Шаповалов про кризи, самостійність та гроші для бізнесу

Про головне в компанії

Коли я починав новий бізнес моєю мотивацією була самореалізація. Я хочу будувати компанію, у якій будуть працювати й творити щасливі люди. Майже все робилося з нуля. Кілька людей з часом перейшли з попереднього бізнесу, але то скоріше виключення, ніж правило. 

Головна метрика в компанії — це базова заробітна плата співробітника. Це важливо, тому що іноді ти можеш загратися в гонитву за цілями й забути про головне: бізнес ми робимо для того, щоб було краще життя на нашій планеті.

Про формування цінностей у великій компанії

Команда «Бюро Вин» — це близько 900 співробітників. Цінності, які ми передаємо, трансформуються, коли проходять через систему ієрархії в компанії. Описати їх і втілювати у життя — це різні речі. Цінності повинні йти зсередини, а не бути на папері. Кожний з нас транслює те, що для нього особисто важливо, але треба розуміти, що немає гарантії, що так воно й буде. 

Про автономність співробітників 

Останні два-три роки я дедалі менше залучаюся до операційних питань. У моєму підпорядкуванні близько 20 осіб, але де-факто більшість з них досить самостійні.

Нам довго прищеплювали культуру несамостійності, підпорядкування. І це загальна проблема, з якою ми всі зустрічаємося. Ми стараємося наймати самостійних людей, але насправді це не дуже виходить. Тож більша частина трансформації проходить уже всередині компанії. 

Про набутий досвід й ставлення до криз

Ми починали з одного магазина «ДЦ» (суч. Watsons), і згодом їх стало вже 200. Це відбувалось органічно. Тоді все зростало, і були такі часи, що не було навіть години, аби зупинитися та взяти паузу. Усе вперед, вперед, вперед. Зараз ситуація інша.

Я б радив пам’ятати, що, по-перше, будь-яка криза мине. По-друге, криза — це завжди нові можливості. Хоча інколи, для когось, це можливість щось переглянути у своєму житті. Немає єдиного рецепта. 

Про сумніви

Думки, що щось не складається, йде не за планом були завжди. На мій погляд, важливо, аби вони не домінували. Тому що думками ми закладаємо фундамент майбутнього — якщо ти думаєш, що у тебе не виходить, то в тебе й не буде виходити. Важливо налаштуватися на потрібну вібрацію. Як це зробити — уже інше питання. Але якщо віриш у себе та свою мету, це питання часу, коли ти з цим впораєшся. 

Під час повномасштабного вторгнення у нас був повністю зруйнований склад. Ми не зупинилися. Goodwine працював кожного дня. По-перше, у нас є запас міцності. По-друге, нам пощастило, що ми знаходилися в центрі в спокійному місці. Також ми відчували, що комусь потрібні.

Багато хто в березні заходив в Goodwine, брав капучино з круасаном, і мені задавалось, що це дає віру, що війна колись закінчиться.

Важливо не зупинятися, особливо, коли ти комусь потрібен, і від тебе хтось залежить.

Про проєкти на паузі та інвестиції

Ми багато інвестували до війни у свій простір GARAGE на Подолі. Зараз взяли паузу. Втрата складу вплинула на нашу спроможність. Ми зазвичай накопичуємо гроші до початку якогось великого проєкту. Залучаємо інвестиції не як основу, а як допомогу. Наприклад, половину грошей ми плануємо назбирати самі, а вже другу — залучити. Будь-який новий проєкт призведе тимчасово до падіння прибутку, тому ми робимо запас до того, як пірнути в щось нове. Тож ми візьмемо паузу, сподіваємось, вона не буде дуже великою, але щонайменше два роки нам знадобиться, щоб повернутися до того стану, в якому були до повномасштабної війни. 

Про візію простору GARAGE

Зараз у Києві досить мало великих публічних просторів, в яких немає конкуренції і є єдиний власник, який робить для інших, як для себе. Якщо ми проїдемось околицями Києва і заглянемо в приватні будинки, побачимо досить багато красивих і приємних місць. Але на рівні міста таких публічних місць мало. У нас вистачає спроможних громадян, які мають гроші зробити щось файне для себе, але місту це зробити важче. Є диспропорція між спроможністю деяких громадян і того ж міста. Тож ми хочемо зробити, в гарному сенсі цього слова, таку європейську територію з красивим ландшафтом, деревами, територією, де можна просто погуляти — з кафе, ресторанами, магазинами.

Якщо ти будуєш будинок для себе, ти вкладаєш у нього душу. Якщо будуєш будинок для бізнесу, у тебе трохи інший підхід — ти рахуєш, скільки це буде коштувати, за скільки ти зможеш його продати й так далі.

Ми ж хочемо побудувати будинок а-ля для себе, тільки «для себе» я маю на увазі — для киян. Водночас для нас важливо, щоб він був також прибутковим. 

Про команду

По-перше, я вважаю, що будь-яка людина має змогу реалізувати своє бачення. Не всі в це вірять, але це є в нас від природи. Ми шукаємо людей зі своєю мрією, зі своїм баченням, і якщо це гармонує з нашим напрямом, ми створюємо умови для їхньої самореалізації. Так було у випадку із закладами Mirali, Yellow Place, Bakehouse та іншими. Хронологічно первинне наше бажання створити щось на новому рівні якості, а далі ми шукаємо людей, у яких є бачення, і створюємо для них умови. Але для цього треба мати запас міцності, бо такі речі на кредитні гроші не робляться.

Про співпрацю з найкращими спеціалістами

У нас повинні бути більш-менш спільні цінності, це фундамент. По-друге, як я вже казав, нам важливо знайти людину, яка нам підходить, і не заважати їй, не вказувати їй, що робити, а в ідеалі створити умови для самореалізації. Основна порада, котру я можу дати, це — давай життю те, що хочеш від нього отримувати. 

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter