Цей стартап спрогнозує погоду з точністю до кілометра. Як працює Atmosphere

Скільки енергії виробить сонячна електростанція? Куди рухається пилова хмара? Скільки снігу випаде в цій частині міста? На ці та інші питання відповідатиме український стартап Atmosphere. Він розробляє інтелектуальну систему збору та аналізу даних, яка дає точні прогнози щодо погоди та стану довкілля. 

Atmosphere став одним із переможців альтернативного глядацького голосування, яке Vector проводив у межах партнерства з конкурсом стартапів IT_EUREKA. Ми поспілкувалися з командою Atmosphere та дізналися, як вона пройшла крізь період невдач, скільки пілотних проєктів запускає та як збирається монетизуватися.

Хто такі Atmosphere

Засновник Atmosphere, Віктор Долгоп’ятов — людина з різноманітним бекграундом. У різні періоди він займався астрофізикою, розумними будинками й телекомунікаціями. Двадцять років тому створив інженерну компанію Diacom, а 8 років тому конструкторське бюро Severo-Zapad. У портфоліо двох компаній вже 500 проєктів. Серед них — система керування світлом на НСК «Олімпійський».

Ідея створення Atmosphere зародилася 2018 року. Спочатку це мала бути система для відстежування погоди за локацією та визначення її впливу на здоров’я населення. Через рік до Atmosphere долучилася Олександра Буленок, за плечима якої був журналістський та волонтерський досвід. Згодом вона стала співзасновницею.

Проєкт пережив низку трансформацій. 2019 року Atmosphere посів третє місце на національному етапі конкурсу зелених бізнес-проєктів ClimateLaunchpad та виступив на глобальному пів фіналі в Амстердамі. Тоді команда представила систему прогнозування погоди для котелень, що економила їм 5–15% пального. Справа знову була в погоді: надаючи точні прогнози, Atmosphere хотів допомогти неповоротким котельням ТРЦ влучніше обирати температурний режим.

2020 року стартап пройшов крізь складний період поразок у конкурсах та змін. Олександра вважає, що такому науковому стартапу, як Atmosphere, було складно доступно донести до аудиторії суть своїх розробок та конкурувати з проєктами, які легше реалізувати.

«Потрібно було багато змінюватися, аби бути цікавими, та шукати нішу, якій ми потрібні», — розповідає вона.

Тоді Atmosphere сфокусувався на двох магістральних напрямах — прогнозуванні для сонячних електростанцій та міських систем. 2021 року стартап вже міг похвалитися низкою успіхів:

• перемогою у номінації «Жіноче лідерство» конкурсу екостартапів у межах   проєкту UNIDO/GEF GCIP Ukraine;
• першим місцем у інкубаційній програмі City Boost від Social Investment Fund, YEP і КМДА;
• перемогою в треці Renewable Energy навчального буткемпу Open Innovation   Tech Challenge від Ukrainian Hub; 
• третім місцем у конкурсі Kyiv Tech Hub 2021 від Polish – Ukrainian Startup Bridge.

Зараз у команді Atmosphere, залежно від навантаження, працює від 7 до 20 людей. Долгоп’ятов відповідає за математичні та прогностичні моделі. Також у команді є програміст, спеціаліст з віртуалізації та хмарних сервісів, два інженери-схемотехники та бухгалтерка. Буленок із двома спеціалістами займається комунікацією, піаром і аналізом ринків.

Як працює Atmosphere

Долгоп’ятов пояснює, що є два способи прогнозувати погоду:

• Метеорологічний спосіб. Використовують нейромережі, математичні моделі, машинне навчання та гідродинаміку. 
• Синоптичний спосіб. Синоптик аналізує карту руху повітряних мас і припускає, якою буде погода в певному місці.

Віктор каже, що хоча за метеорологічним прогнозом — майбутнє, синоптичний наразі точніший.

«Завдання Atmosphere — імітувати людину. Для цього ми застосовуємо достатньо специфічні моделі, які дуже схожі на синоптичні карти», — пояснює він.

Щоби зробити прогноз погоди, який імітує людину, Atmosphere використовує більш як п’ять різних програм та три методики. Це дає змогу визначити погоду з точністю для площі 1 км².

З часом в Atmosphere помітили, що деякі алгоритми роботи з даними схожі. Стартап може накопичувати дані, аналізувати їх та видавати на їхній основі прогнози для абсолютно різних категорій бізнесу. Наприклад, прогнозувати погоду для аграріїв чи генерацію енергії на сонячній електростанції.

Головний продукт Atmosphere — це софт. Обладнання — на другому місці, адже Atmosphere може збирати дані з різних джерел. Наприклад, долучати до софту датчики міста або використовувати свої власні.

Корпуси датчиків для метеостанцій Atmosphere виготовляє на своїх промислових потужностях. Електроніку команда проєктує самостійно та замовляє її у Китаї. Збірка відбувається в Україні.

Два пілотних проєкти

Після піврічних тестувань система Atmosphere готова до пілотування. Для цього обрали два напрями:

• Прогнозування погоди для сонячної електростанції та кількості енергії, яку вона генеруватиме щогодини наступної доби. Також стартап прагне передбачити, як поводитиме себе обладнання на станції, чи вийде щось із ладу. З січня пілотний проєкт запускають на сонячних електростанціях у Кіровоградській області.

• Прогнозування та моніторинг для міських служб. Залежно від потреб міста, стартап за допомогою датчиків може збирати дані про погоду, якість повітря, стан ґрунту, водних ресурсів. Так він формує комплексну мережу ІоТ-моніторингу та прогнозування.

Минулого року Atmosphere запустили першу частину пілоту з Києвом. У його межах стартап підключили до київських датчиків. 

Бізнес-модель під час роботи з сонячними електростанціями дещо схожа на плату за підписку. За 1 мВт установчої потужності електростанція платить $1–2/день. Тобто станція потужністю 20 мВт платитиме Atmosphere близько $40/день. З міськими системами модель більш деталізована і залежить від обсягу зібраних даних і використаних алгоритмів.

Інновація Atmosphere

Віктор Долгоп’ятов і Олександра Буленок виділяють три основні інновації стартапу:

• розвиток універсальної системи, яку можна застосовувати у багатьох сферах (міські ініціативи, сонячна енергетика, аграрна сфера);
• локальність, що допомагає місту передбачити, наприклад, де випаде сніг;
• легкість у використанні: будь-який аграрій зможе підключити свою метеостанцію до системи за 2–3 хвилини.

Бліц: Плани стартапу після участі в IT_EUREKA

• Чого ви навчилися під час участі у конкурсі?

·  розвинули бачення проєкту;

·  покращили вміння пітчити ідеї та бути зрозумілими;

·  натренувалися налаштовувати фінансовий облік завдяки сесії Finmap.

•  Що було найкориснішим? 

Нам сподобалися сесії з менторами, які були обізнані в роботі нашого стартапу та зацікавлені в його розвитку. Ми отримали низку влучних порад щодо масштабування та B2B-маркетингу, а також — контакти людей, пов’язаних із сонячною енергетикою.

• Які плани стартапу після участі в ІТ_EUREKA та перемоги у глядацькому голосуванні Vector?

Після конкурсу ми задумалися про перспективність польського ринку для нас. Після Києва ми б хотіли почати співпрацю з меншими (до 500–600 000 населення) українськими чи польськими містами. У них простіша процедура ухвалення рішень і зрозуміліші проблеми. 

Окрім цього, хочемо залучити інвестиції.