Чому знову заговорили про відмову від Patreon і що з ним (не) так

Останнім часом у медіа та соцмережах усе частіше лунає питання: «Що не так із Patreon?». Чому сервіс якось вибірково блокує акаунти українських активістів? Начебто засуджує агресію рф, але дозволяє заробляти російським креаторам? Розповідаємо, що відбувається з американським сервісом для підтримки креаторів, чому його хочуть кенселити в Україні та які є альтернативи.

З чого все почалося 

Критикувати Patreon почали у відповідь на незрозумілі рішення та позицію сервісу щодо України. Пригадати всі випадки проблематично, але ось трійка найгучніших.

«Повернись живим»

Перший випадок стався ще 24 лютого 2022-го — тобто в день початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Саме тоді з’явився допис одного з найбільших українських благодійних фондів «Повернись живим» про блокування акаунту на Patreon з запланованими донатами на загальну суму $250 000, які мали списатися з рахунків патронів на початку березня. 

Уже наступного дня представники Patreon опублікували у Twitter заяву про те, що розуміють прагнення підтримувати гуманітарну діяльність в Україні. Проте не дозволяють підтримувати насильство та закуповувати на ці кошти військове обладнання. Сторінку «Повернись живим» видалили з платформи. Представники фонду вирішили не повертатися на Patreon.

«Платформа проти будь-яких мілітарних проявів, а наша діяльність у них асоціюється з війною. Тому наразі цей сервіс для нас закритий, і повертатися на нього ми не плануємо», — говорив в одному зі своїх інтерв’ю очільник фонду Тарас Чмут. 

Він розповів, що фонд намагався через представників бізнесу та посольства України в США достукатися до компанії. Але позиція сервісу не змінилася.

Айдер Муждабаєв

Наступний гучний випадок стався в жовтні 2022 року з кримськотатарським блогером та журналістом Айдером Муждабаєвим. Він має YouTube-канал Ayder Muzhdabaev про політику, російську агресію та Крим. Муждабаєв ще у 2020 році підключив Patreon для свого каналу, аби підписники могли донатити на створення контенту.

Але в перші дні вторгнення сервіс вирішив видалити акаунт Муждабаєва, не пояснивши причин свого рішення. До того ж в цьому випадку мова навряд чи йшла про витрати на зброю, як у кейсі з «Повернись живим».

Сергій Стерненко

І чи не найбільшого резонансу за останній час набрало блокування акаунту блогера та активіста Сергія Стерненка. Це відбулося наприкінці березня 2023 року. Причина та сама — порушення правил платформи через «фінансування мілітарних цілей».

Стерненко стверджує, що збирав кошти на підтримку роботи власного YouTube-каналу з понад 1,5 млн підписників. Тематика — політика та повномасштабна війна росії в Україні. Стерненко не змирився з блокуванням та намагався оскаржувати рішення.

«Дві апеляції не допомогли. Докази теж. Компанія просто перестала мені відповідати, не надавши хоч якихось доказів проти мене. Поки я вас попрошу не тегати їх ніде і не писати їм. Краще накидайте в коменти патреони росіян: пропагандистів, солдатів тощо. Я вже кілька зібрав. Враження, що компанія цілеспрямовано підтримує окупантів», — писав тоді Стерненко.

6 квітня Стерненко опублікував Twitter-тред, в якому розповів про те, як Patreon не видаляє проросійські акаунти. Серед них активіст згадав Сємьона Пєгова (WarGonzo), Алєксєя Смірнова, Татьяну Монтян тощо. Тред зібрав понад 7000 ретвітів.

Уже 8 квітня Стерненко написав, що отримав від Patreon пропозицію щодо відновлення акаунту. «Думаю погодитись на пропозицію Patreon відновити мій акаунт. Але! Лише за умови повного видалення з платформи усіх акаунтів росіян та виходу американської компанії з ринку так званої росії», — заявив активіст. 

Наразі Стерненко не повернувся на платформу, бо сервіс не видалив росіян та не вийшов з ринку рф. 

Як у Patreon ставляться до війни в Україні

А яка загалом позиція у Patreon щодо війни? Сервіс не закривав доступ росіянам та не блокував креаторів з країни-агресора на своїй платформі. Введення санкцій проти банків рф також не стало на заваді співпраці сервісу з місцевими творцями.

«Унаслідок вторгнення в Україну фінансові установи, з якими ми працювали для здійснення виплат російським креаторам, було виключено з міжнародної банківської системи, тому наразі ми не можемо виплачувати кошти креаторам, які перебувають на території росії. Якщо ви креатор із росії, зверніться за роз’ясненнями до свого постачальника платіжних послуг.

Ми продовжуємо стягувати платежі з патронів і зберігатимемо ці кошти доти, доки не з’явиться можливість їх виведення.

Санкції також можуть вплинути на платежі за кредитними картками від патронів з росії, що позначиться на виплатах на користь деяких креаторів», — так сервіс прокоментував запровадження міжнародних санкцій проти рф. 

На це не вплинуло й рішення роскомнадзору в серпні 2022 року заблокувати Patreon в рф. Причина — «поширення недостовірної суспільно значущої інформації під виглядом достовірних повідомлень». У відповідь сервіс опублікував роз’яснення для російських користувачів.

«Найімовірніше, надалі сайт Patreon буде доступний для креаторів і патронів з росії тільки через VPN. Однак ми не припиняємо підтримку творчої спільноти в Росії. Наша робота і для українських, і для російських креаторів триває навіть після початку російської агресії», — заявили тоді в Patreon.

Наразі Patreon продовжує виплати російським креаторам. Так, блогер та бізнесмен Ілья Варламов має понад 1200 патронів і заробляє майже $12 000 на місяць. Політик та блогер Максим Кац від 1200 підписників має майже $25 000 на місяць. 

Також варто згадати російського воєнкора Сємьона Пєгова. Його канал називається WarGonzo, і на ньому автор поширює відео з воєнних дій на території України. Він має всього лише двох патронів, що важко порівняти з тими ж Кацом та Варламовим. Проте на Patreon є відверто воєнізовані, пропагандистські відео на кшталт «Нацистские “эльфы” не пройдут». Це не заважає йому залишатися на платформі. 

А от сторінка Patreon Смірнова «Крупнокалиберный переполох» була видалена. Правда, не зрозуміло, чи було це рішенням самого сервісу. Проте після треду Стерненка на сторінку Смірнова скаржилися українські користувачі. 

Чи бойкотувати Patreon

Patreon не дає статистики креаторів за країнами, тому, наприклад, важко сказати точно, скільки українських акаунтів є на сервісі.

Ще наприкінці 2020 року програміст Назар Токар нарахував 268 сторінок українською мовою на Patreon.

Здебільшого це YouTube-канали, на яких українські блогери заробляють для створення наступного контенту. Найпопулярнішим, за підрахунками Токара, був акаунт «Телебачення Торонто». За актуальними даними, акаунт має трохи понад 1800 патронів та отримує щомісяця $9149.

Наразі його обганяє телеведучий, блогер та волонтер Сергій Притула. На його акаунті майже 2700 патронів, які жертвують щомісяця близько $64 000. До слова, у Притули на сторінці є інформація про благодійність, але наголошується на «гуманітарних потребах».

Як бачимо, українські креатори також мають вагомі присутність та дохід на американському сервісі. Тож чи варто їм відмовлятися від платформи? 

Тут є дві позиції. Сергій Стерненко закликав українських креаторів та донатерів переходити на інші сервіси. Він пропонує видалятись з Patreon після підписки на автора на іншому ресурсі, щоб не завдати шкоди українській блогосфері. 

Тим часом розробник та блогер Дмитро Малєєв (раніше працював у Patreon) розповів, чому, на його думку, кенселінг сервісу не спрацює. Нижче наводимо скріни його допису. Короткий висновок — Patreon блокує воєнні збори через фінансові ризики, які загрожують конкурентній спроможності платформи. 

Пізніше Малєєв також писав, що, за логікою «кенселити все, де є російське», варто бойкотувати і YouTube, Apple Music, Spotify, Telegram тощо. До слова, у коментарі прийшов Сергій Стерненко, який не погоджується з думкою айтівця. Він аргументував свою позицію тим, що саме Patreon видаляє українські акаунти, залишаючи росіян. 

Малеєв нагадав активісту, що і в YouTube блокували українські канали, а Twitter просто «банив українських волонтерів».

«Знов ж таки, тобі не здається що ти забув видалення кучі українських акаунтів ютубом: рагулівна, omtv в так далі. Тоді почали розбиратись і говорити саме з ютубом. Або коли твіттер постійно банив українських волонтерів, і тоді з твітером почали говорити і все закінчилось. Я писав тобі, що зараз був кльовий шанс почати говорити з патреоном – ти почав висувати умови, а не говорити, і вибрав шлях бойкоту», — зазначив Малєєв (орфографію автора збережено). 

Є ще один нюанс, який грає на користь Patreon: креаторам важко втримати свою ж аудиторію при переході на інші сервіси.

Яскравий приклад — українське розважальне видання PlayUA. Після блокування «Повернись живим» воно перейшло на інший американський сервіс Buy Me a Coffee. Нещодавно у виданні розповіли, що внаслідок відходу з Patreon втратили понад 50% фінансової підтримки.

Замість висновків

Щодо доцільності відмови від Patreon повинен самостійно вирішувати кожен творець контенту. Проте варто врахувати що:

• Поки не можна однозначно сказати, що Patreon підтримує росіян та дискримінує українців. Будь-який бізнес прораховує ризики та намагається знизити їх. Для українців донати на зброю — це питання власного виживання. Для американського сервісу, який співпрацює з міжнародними платіжними системами та банками, — питання ризику. Відповідно він намагатиметься ухвалювати оптимальні для себе рішення, які нам не завжди подобатимуться. 
• Ймовірно, нам слід спробувати комунікувати та звертати увагу на наявність російських акаунтів на платформі. Зокрема, тих, які прямо чи опосередковано підтримують геноцидну політику російської влади. 
• Розвивати альтернативні канали монетизації власного контенту — це хороше рішення в будь-які часи. Воно, зокрема, дозволить поступово знизити залежність українських креаторів від Patreon.

Ось декілька альтернативних сервісів, якщо вирішите піти з Patreon, хочете розвивати альтернативні канали монетизації або не бажаєте підтримувати там креаторів: 

• Buy me a Coffee — чи не найпопулярніша альтернатива Patreon. Серед переваг — можна зареєструватися та робити щомісячні донати, а зробити одноразову пожертву без акаунта. Комісія за вивід коштів з платформи — 5%. Для порівняння Patreon бере від 5% до 12% від місячного заробітку, залежно від обраного креатором пакету.
• Ko-fi — креатор може створити мету збору, публікувати власні матеріали та продавати їх. Сервіс пропонує лише два варіанти виведення коштів — Stripe та PayPal. Комісія від 5% від заробленого за місяць. Інший варіант — щомісячна плата від $6.
• Diaka — український проєкт, який більше підійде стрімерам. Розмір комісії залежить від загального прибутку весь час користування сервісом. Серед недоліків — реєстрація лише через Twitch та YouTube. 
• WayForPay — платіжна система також пропонує послугу для збору донатів. Зокрема, можна налаштувати регулярні платежі.