Ми не доженемо Долину, і це добре. Чому стартапам більше не потрібна Кремнієва, аби досягти успіху
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Впродовж тижня ми обмірковуємо інновації та інноваційну економіку.
«Припустимо, я розробляю продукт, пов’язаний з віртуальною реальністю. Мені потрібно дізнатися про хардвер Nvidia, який я планую використовувати. Перебуваючи у Кремнієвій долині, я просто йду в офіс Nvidia через дорогу та ставлю їм запитання».
Разом із керівним партнером UNIT.City Костянтином Євтушенко розібралися, чому всі їдуть до Кремнієвої долини, чого не вистачало Україні для розвитку креативної економіки та чому сьогодні стартаперу не потрібно перетинати Атлантику, щоби створити інновацію.
Чому всі хочуть потрапити до Кремнієвої долини?
Кремнієва долина вже стала міфічним образом, який у багатьох людей асоціюється з єдиним місцем, де розташовані усі технологічні компанії.
Насправді так називається цілий регіон, який має в собі багато міст, із центром у Сан-Франциско.
Історично формування Кремнієвої долини в 1970–1980 роках «спровокували» Стенфордський університет і Університет Берклі. Обидва завжди конкурували між собою, залучаючи найкращих студентів і професіоналів. В атмосфері творчої свободи з’являлися нові патенти та інноваційні продукти. Все це підсилили запаси кремнію, який використовують у виробництві діодів, мікросхем і транзисторів. З цієї індустрії почалася історія Долини як технологічного центру.
Але чому саме сьогодні усі стартапи, технологічні компанії, ангельські інвестори та фонди прагнуть туди потрапити? Тому що у Кремнієвій долині є все:
- таланти — студенти та випускники навчальних закладів;
- коворкінги та креативні простори — місце, де таланти можуть рости й об’єднуватися в команди;
- фінансування — є можливість отримати швидке фінансування навіть на ранніх стадіях стартапу;
- нетворкінг.
Отже, Долина — це екосистема, де маленькі гравці підсилюють великі команди завдяки ресурсам цієї екосистеми. А саме: навчаються, обмінюються досвідом, гуртуються та отримують фінансування.
Культура взаємодопомоги та відкритості забезпечує швидкий обмін інформацією та створює можливості для всієї креативної економіки Креативна економіка вид нової економіки, що базується на інтелектуальній діяльності, а не на традиційний ресурсах землі, праці та капіталу .
Чого не вистачало Україні?
Костянтин Євтушенко зазначає, що не варто відривати Україну від світового контексту. Насправді весь світ програв конкуренцію Кремнієвій долині. Там створюється 60% всіх інновацій, інші 30% — в Китаї. Це потяг, який ми вже не зловимо.
Але можна побудувати свій, який за 15 років покаже результат. Гарний приклад — це Ізраїль. У 1980–1990 роках країна була бідною та нестабільною. Вони вирішили повернути таланти зі всього світу додому, аби створювати інноваційні продукти (стартапи, патенти) та драйвити економіку.
Які умови змусять талановитих людей повернутися до країни?
На думку Костянтина Євтушенка, дві найважливіші речі мотивували повернутися:
- Інноваційна інфраструктура. Ізраїльтяни на державному рівні розбудували інноваційні парки із нерухомістю, навчальними закладами, науково-дослідницькими лабораторіями та R&D центрами.
- Пільги. Ізраїль запросив світові компанії розміщувати в країні свої офіси на пільгових умовах. Це дало людям змогу жити в Ізраїлі та працювати на світові компанії.
До середини нульових ізраїльтяни вчилися у корпорацій, у 2010-х вони стали підприємцями та створили свої компанії. А вже 2019 року Ізраїль зробив $17 млрд екзитів Екзит Продаж долі зі своїх компаній. Тепер це стартап-нація.
Аналогічні процеси відбувалися в європейських країнах. Україна довгий час була відсутня на мапі інноваційної інфраструктури. З початку незалежності ніхто не фокусувався на створенні довготривалих проєктів, тому інноваційної інфраструктури не було.
Чи є сьогодні в Україні інноваційна інфраструктура?
Українська креативна галузь зароджувалася з 2008 року на фоні світового тренду. Цьому сприяли велика кількість талановитих інженерів, швидкісний інтернет і брак державних регуляцій IT-ринку. Українські розробники, як і ізраїльтяни, почали працювати на світові компанії та навчатися.
«Ми почали їздити світом і розбиратися, як українці можуть застрибнути в останній вагон і де цей секретний соус інновацій. Ми побачили, що у нас немає інноваційного ресурсу та інфраструктури, — розповідає Костянтин Євтушенко.
І почали його розбудову — те що Ізраїль робив 30 років тому, а Європа 20 років тому. Внаслідок цього 2017 року відкрився перший в Україні інноваційний парк UNIT.City.
Ми вже не зможемо виграти конкуренцію у звичайній економіці, але є всі шанси зробити це у креативній. Щобільше, США розслабилися, коли обігнали Радянський Союз у Холодній війні. Сьогодні в Америці усе робиться за стандартами: однакові вікна, шурупи та болти. Я вважаю, що таке мислення приведе їх до занепаду».
Які можливості UNIT.City дає стартаперам?
Костянтин Євтушенко вважає, що креатив й інновації створюються за трьох умов: відчуття свободи, безпеки й натхнення. На цих засадах і розбудовували інноваційний парк.
- Освіта. Перший кампус, який збудували в UNIT.City, — приміщення школи програмування U.Code. На сьогодні з неї випустилося понад 3000 студентів. А в UNIT School of Business випускаються фаундери компаній. Крім цього, є ще й окремі менторські програми та акселератори для стартапів.
- Лабораторії. Резиденти створюють прототипи у чотирьох внутрішніх лабораторіях. Також нещодавно відкрилася лабораторія 5G, де інженери тестують передові технології.
- Нетворкінг. У спільному просторі легко знайти однодумців або обговорити питання. Також UNIT.City організовує різні події, аби ще більше сприяти взаємодії. Серед них є навіть мистецькі — фестивалі та театральні тижні.
- Публічні простори. Резиденти UNIT.City відпочивають у внутрішніх парках та рекреаційних зонах. А працюють не тільки у бізнес-кампусах, але й у коворкінгу. В останньому можуть працювати навіть непостійні резиденти.
- Фінансування. На території парку діють три інвестиційні фонди, представникам яких можна запітчити ідею за кавою або на спеціальному івенті.
UNIT.City задав тренд, і сьогодні інноваційні простори розбудовуються у всій країні. Це коворкінги, акселераційні та інкубаційні програми — Sigma Software Labs, 1991 Open Data Incubator, YEP та різноманітні фонди.
Згідно з Global Innovation Index, який формує рейтинг інноваційності країн, торік Україна обіймала 43 місце зі 126. Але за показником ефективності ми п’яті у світі. Це означає, що українці мають мало інноваційного ресурсу, але ефективно ним користуються.
«Ми розуміємо, що вся інноваційна тусовка в США, і зараз будь-яка компанія має бути в США, — зазначає Костянтин Євтушенко. — Ми хочемо, щоби бек-офіси залишалися в Україні, а переїжджали тільки маркетинг-відділи.
Українці голодні до заробітку, достатку та технологій. Ми не маємо умовного «Діснейленду», але хочемо його. І в цьому наша сила — ми прагнемо розвиватися. Я переконаний, що за 10 років Україна буде абсолютним лідером інновацій у Східній Європі».
