preview preview
Нова функція

Слухай статті з Respeecher

Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
preview
00:00 00:00
Наступні статті
    Завантажується
    Голос
    Вибір голосу
      player background
      Вибір голосу
        Наступні статті
          Завантажується
          00:00 00:00
          КРЕАТИВ

          Чому ком’юніті для креативників (не) працюють в Україні та як це змінити

          19 Листопада 2022, 11:30
          7 хв читання
          Додати в закладки

          Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

          Чому ком’юніті для креативників (не) працюють в Україні та як це змінити
          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
          Режим читання

          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

          Кілька років тому в Україні почався бум на створення спільнот, учасники яких хотіли ділитися досвідом, вчитися новому та дискутувати на актуальні теми. Деякі з них масштабувалися та стали відомими, однак більшість ком’юніті-ініціатив навпаки перетворилися на тихий чатик у Telegram.

          У своїй колонці співзасновниця Ukrainian Digital Community, а в минулому — керівниця клієнтського сервісу та нетворкінгу в Young Business Club, Мирослава Ткачук розповідає, чому такі об’єднання за інтересами швидко вмирають і яким має бути направду дієве ком’юніті для діджитальників.

          Мирослава Ткачук

          Екскурс в історію: як та коли з’явилися перші ком’юніті

          Ком’юніті — це місце, що об’єднує людей за спільними інтересами й дає їм можливість бути причетними до чогось вагомого, ідентифікувати себе з цим. Прототипами сучасних спільнот можна вважати соціальні клуби, які з’явилися у XVIII столітті. Саме тоді в Лондоні та Америці набули популярності джентльменські клуби, засновані чоловіками з вищих класів, і клуби робітників — заклади, де працівники підприємств слухали лекції та розважалися. Згодом люди почали створювати братства при університетах, жіночі товариства, книжкові, наукові, політичні, мисливські клуби.

          Світ змінився, але потреба в комунікації й можливості гуртуватися, щоб пережити складні часи або ж створити щось дійсно масштабне, залишилася. Окрім підприємців, які активно об’єднуються в бізнес-спільноти, свої ком’юніті дедалі частіше засновують і представники креативної сфери — копірайтери, дизайнери, таргетологи, маркетологи, SMM-спеціалісти та інші.

          Чому креативні ком’юніті в Україні швидко вмирають

          Нині спільноти креативників формують досить банально. Наприклад, таргетолог планує запустити власний курс. Щоб залучити цільову аудиторію, він чи вона рекламує й продає навчання, а потім збирає учасників в окремому чаті.

          Після всіх лекцій, практичних занять і випускного спеціаліст переводить уже сертифікованих колег в інший чат — для випускників — який є так званим ком’юніті. Якийсь час спілкування та обмін досвідом там дійсно буде, бо ж люди вчилися разом, і вже мають спільні інтереси. Однак невдовзі без належної модерації та правил чатик-спільнота перетворюється на хаос, спам і рекламу, а згодом і взагалі замовкає. Коли вона знову стане живою? Правильно, коли таргетолог запустить новий продукт і знову захоче продати його лояльній аудиторії.

          Я не засуджую такі історії, адже будь-які об’єднання, що не шкодять соціуму, мають право на існування. Однак вони не мають нічого спільного з професійними ком’юніті.

          У Європі ситуація зі створенням спільнот дещо інша. Як правило, вони формуються навколо певних продуктів, компаній або нагород.

          Наприклад, платформи Dribbble чи Behance, з одного боку, є інструментами для роботи та формування портфоліо, а з іншого — це ком’юніті для дизайнерів. Схожа історія і з фестивалем Cannes Lines або конкурсом Awwwards. Це не просто івенти, це об’єднання цифрових новаторів, маркетологів, креативників.

          В Україні ще не навчилися робити продукти або заходи такого масштабу, оскільки «ринок спільнот» у нас тільки-но почав формуватися.

          Навіщо ком’юніті креативникам та що робить їх дієвими?

          Хтось створює спільноту як майданчик для збору фідбеків від своїх клієнтів, хтось — заради пошуку нових замовників та виходу на міжнародний рівень. Є й ті, хто формує ком’юніті для підвищення лояльності або впізнаваності бренду. Мотивів може бути ще сила-силенна, однак ви маєте віднайти свій.

          Щоби діджитал-ком’юніті дійсно працювало, має бути той, хто формуватиме його 24/7. Також варто звернути увагу на чотири фактори:

          • актуальність спільноти: навіщо я її створюю? чому це потрібно зараз?
          • залученість людей: що їх об’єднує? чим спільнота може їм допомогти?
          • сформована ідентичність: яка мета спільноти? у чому полягає її місія?
          • структура та правила: як має працювати спільнота, щоби бути корисною?

          З чого почати побудову власного ком’юніті?

          Якщо задумуєтеся про запуск власної спільноти, дайте відповідь на два важливих запитання:

          1. Чим це буде корисно для нашої компанії/організації?
          2. Яких результатів ми хочемо досягти, створюючи ком’юніті?

          Ніколи не засновуйте ком’юніті через те, що спільноти нині — тренд.

          Таке рішення не дасть необхідного ефекту й лише забере ресурс і час. Обов’язково звертайте увагу на показники ефективності. Дані й аналітика допоможуть відстежити ефективність спільноти та з’ясувати, куди рухатися далі. Серед ключових я виділяю такі:

          • Community Vibrancy Metrics — індикатор активності, що відстежує корисність комʼюніті, ріст кількості заявок на вступ та кількості учасників, які вже приєдналися до спільноти;
          • Engagement Rate — коефіцієнт залучення, що вказує, скільки учасників реагують та взаємодіють із контентом, реєструється на зустрічі, відповідають у чатах, коментують дописи, знайомляться між собою;
          • Retention Rate — відсоток утримання, що відображає, скільки учасників щомісяця продовжують участь (за умов підписки);
          • Net Promoter Score — показник, що вимірює, скільки серед учасників є промоутерів, пасивних членів спільноти та хейтерів, а також вказує на ймовірність рекомендації ком’юніті друзям чи колегам;
          • Average lifetime Value — cередня тривалість перебування учасника в спільноті.

          Що робить ком’юніті професійним, таким, що житиме довго?

          9

          Ось кілька важливих поінтів:

          1. команда з досвідом створення й розвитку комʼюніті, так звані ком’юніті-менеджери;
          2. критерії входу учасників, адже спільнота — не для всіх;
          3. правила, табу та принципи взаємодії всередині;
          4. місія, цінності та цілі, розуміння, для чого ми об’єдналися та чого хочемо досягти;
          5. модерований простір для спілкування, взаємодії, співпраці, обміну досвідом та партнерства;
          6. систематичні зустрічі й контент на актуальні теми;
          7. традиції та ритуали спільноти, наприклад, День представлення нових учасників, День подяки тощо;
          8. зв’язки між учасниками;
          9. чіткі показники ефективності спільноти, на основі яких ухвалюються управлінські рішення щодо подальшого її розвитку.

          Коли спільнота створюється з усвідомленими ціллю та місією, її учасники отримуватимуть реальну користь уже протягом першого місяця після приєднання.

          Для креативників спільнота — це можливість:

          • подивитися на індустрію ширше;
          • знайти мотивацію та сили рухатися вперед;
          • занетворкатися з колегами і спеціалістами суміжних галузей;
          • вийти на нові ринки, знайти партнерів, отримати нового клієнта;
          • та найголовніше — завжди тримати руку на пульсі.

          Якщо раніше діджитальники вважали одне одного конкурентами, нині вони гуртуються та співпрацюють за принципом win-win.

          У книзі «Маркетингові війни» світовий гуру стратегій Джек Траут писав: «Якщо ви готуєте пиріг, намагайтеся зробити його більше, а не збільшувати розмір шматка». Ця фраза дуже добре ілюструє сучасний підхід до конкуренції: кожному з нас варто шукати більше можливостей, а не конкурувати, щоби хтось отримав усе, а хтось — нічого.

          Досвід — те, що забрати вже неможливо. То чому б не поділитися ним з іншими?

          Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

          Партнерські матеріали

          Як українським креативникам вигравати більше нагород? ninjaschool.io проведуть уроки полювання на Каннських Левів 
          01 КРЕАТИВ
          Як українським креативникам вигравати більше нагород? ninjaschool.io проведуть уроки полювання на Каннських Левів 
          Поставити дитину в центр освіти: інтерв’ю з фаундером Alterra School Святославом Вікторенком
          02 Досвід і думки
          Поставити дитину в центр освіти: інтерв’ю з фаундером Alterra School Святославом Вікторенком
          Коли бухгалтер іде, а звітність залишається. Які проблеми розв’язує аутсорс?
          03 БІЗНЕС
          Коли бухгалтер іде, а звітність залишається. Які проблеми розв’язує аутсорс?
          Стіл, який продається за 100 000 гривень: як український стартап вийшов на глобальний ринок
          04 БІЗНЕС
          Стіл, який продається за 100 000 гривень: як український стартап вийшов на глобальний ринок
          Завантаження...