Чому ком’юніті для креативників (не) працюють в Україні та як це змінити
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Кілька років тому в Україні почався бум на створення спільнот, учасники яких хотіли ділитися досвідом, вчитися новому та дискутувати на актуальні теми. Деякі з них масштабувалися та стали відомими, однак більшість ком’юніті-ініціатив навпаки перетворилися на тихий чатик у Telegram.
У своїй колонці співзасновниця Ukrainian Digital Community, а в минулому — керівниця клієнтського сервісу та нетворкінгу в Young Business Club, Мирослава Ткачук розповідає, чому такі об’єднання за інтересами швидко вмирають і яким має бути направду дієве ком’юніті для діджитальників.
Екскурс в історію: як та коли з’явилися перші ком’юніті
Ком’юніті — це місце, що об’єднує людей за спільними інтересами й дає їм можливість бути причетними до чогось вагомого, ідентифікувати себе з цим. Прототипами сучасних спільнот можна вважати соціальні клуби, які з’явилися у XVIII столітті. Саме тоді в Лондоні та Америці набули популярності джентльменські клуби, засновані чоловіками з вищих класів, і клуби робітників — заклади, де працівники підприємств слухали лекції та розважалися. Згодом люди почали створювати братства при університетах, жіночі товариства, книжкові, наукові, політичні, мисливські клуби.
Світ змінився, але потреба в комунікації й можливості гуртуватися, щоб пережити складні часи або ж створити щось дійсно масштабне, залишилася. Окрім підприємців, які активно об’єднуються в бізнес-спільноти, свої ком’юніті дедалі частіше засновують і представники креативної сфери — копірайтери, дизайнери, таргетологи, маркетологи, SMM-спеціалісти та інші.
Чому креативні ком’юніті в Україні швидко вмирають
Нині спільноти креативників формують досить банально. Наприклад, таргетолог планує запустити власний курс. Щоб залучити цільову аудиторію, він чи вона рекламує й продає навчання, а потім збирає учасників в окремому чаті.
Після всіх лекцій, практичних занять і випускного спеціаліст переводить уже сертифікованих колег в інший чат — для випускників — який є так званим ком’юніті. Якийсь час спілкування та обмін досвідом там дійсно буде, бо ж люди вчилися разом, і вже мають спільні інтереси. Однак невдовзі без належної модерації та правил чатик-спільнота перетворюється на хаос, спам і рекламу, а згодом і взагалі замовкає. Коли вона знову стане живою? Правильно, коли таргетолог запустить новий продукт і знову захоче продати його лояльній аудиторії.
Я не засуджую такі історії, адже будь-які об’єднання, що не шкодять соціуму, мають право на існування. Однак вони не мають нічого спільного з професійними ком’юніті.
У Європі ситуація зі створенням спільнот дещо інша. Як правило, вони формуються навколо певних продуктів, компаній або нагород.
Наприклад, платформи Dribbble чи Behance, з одного боку, є інструментами для роботи та формування портфоліо, а з іншого — це ком’юніті для дизайнерів. Схожа історія і з фестивалем Cannes Lines або конкурсом Awwwards. Це не просто івенти, це об’єднання цифрових новаторів, маркетологів, креативників.
В Україні ще не навчилися робити продукти або заходи такого масштабу, оскільки «ринок спільнот» у нас тільки-но почав формуватися.
Навіщо ком’юніті креативникам та що робить їх дієвими?
Хтось створює спільноту як майданчик для збору фідбеків від своїх клієнтів, хтось — заради пошуку нових замовників та виходу на міжнародний рівень. Є й ті, хто формує ком’юніті для підвищення лояльності або впізнаваності бренду. Мотивів може бути ще сила-силенна, однак ви маєте віднайти свій.
Щоби діджитал-ком’юніті дійсно працювало, має бути той, хто формуватиме його 24/7. Також варто звернути увагу на чотири фактори:
- актуальність спільноти: навіщо я її створюю? чому це потрібно зараз?
- залученість людей: що їх об’єднує? чим спільнота може їм допомогти?
- сформована ідентичність: яка мета спільноти? у чому полягає її місія?
- структура та правила: як має працювати спільнота, щоби бути корисною?
З чого почати побудову власного ком’юніті?
Якщо задумуєтеся про запуск власної спільноти, дайте відповідь на два важливих запитання:
- Чим це буде корисно для нашої компанії/організації?
- Яких результатів ми хочемо досягти, створюючи ком’юніті?
Ніколи не засновуйте ком’юніті через те, що спільноти нині — тренд.
Таке рішення не дасть необхідного ефекту й лише забере ресурс і час. Обов’язково звертайте увагу на показники ефективності. Дані й аналітика допоможуть відстежити ефективність спільноти та з’ясувати, куди рухатися далі. Серед ключових я виділяю такі:
- Community Vibrancy Metrics — індикатор активності, що відстежує корисність комʼюніті, ріст кількості заявок на вступ та кількості учасників, які вже приєдналися до спільноти;
- Engagement Rate — коефіцієнт залучення, що вказує, скільки учасників реагують та взаємодіють із контентом, реєструється на зустрічі, відповідають у чатах, коментують дописи, знайомляться між собою;
- Retention Rate — відсоток утримання, що відображає, скільки учасників щомісяця продовжують участь (за умов підписки);
- Net Promoter Score — показник, що вимірює, скільки серед учасників є промоутерів, пасивних членів спільноти та хейтерів, а також вказує на ймовірність рекомендації ком’юніті друзям чи колегам;
- Average lifetime Value — cередня тривалість перебування учасника в спільноті.
Що робить ком’юніті професійним, таким, що житиме довго?
Ось кілька важливих поінтів:
- команда з досвідом створення й розвитку комʼюніті, так звані ком’юніті-менеджери;
- критерії входу учасників, адже спільнота — не для всіх;
- правила, табу та принципи взаємодії всередині;
- місія, цінності та цілі, розуміння, для чого ми об’єдналися та чого хочемо досягти;
- модерований простір для спілкування, взаємодії, співпраці, обміну досвідом та партнерства;
- систематичні зустрічі й контент на актуальні теми;
- традиції та ритуали спільноти, наприклад, День представлення нових учасників, День подяки тощо;
- зв’язки між учасниками;
- чіткі показники ефективності спільноти, на основі яких ухвалюються управлінські рішення щодо подальшого її розвитку.
Коли спільнота створюється з усвідомленими ціллю та місією, її учасники отримуватимуть реальну користь уже протягом першого місяця після приєднання.
Для креативників спільнота — це можливість:
- подивитися на індустрію ширше;
- знайти мотивацію та сили рухатися вперед;
- занетворкатися з колегами і спеціалістами суміжних галузей;
- вийти на нові ринки, знайти партнерів, отримати нового клієнта;
- та найголовніше — завжди тримати руку на пульсі.
Якщо раніше діджитальники вважали одне одного конкурентами, нині вони гуртуються та співпрацюють за принципом win-win.
У книзі «Маркетингові війни» світовий гуру стратегій Джек Траут писав: «Якщо ви готуєте пиріг, намагайтеся зробити його більше, а не збільшувати розмір шматка». Ця фраза дуже добре ілюструє сучасний підхід до конкуренції: кожному з нас варто шукати більше можливостей, а не конкурувати, щоби хтось отримав усе, а хтось — нічого.
Досвід — те, що забрати вже неможливо. То чому б не поділитися ним з іншими?
Партнерські матеріали
