Досвід і думки

Чому ком’юніті для креативників (не) працюють в Україні та як це змінити

19 Листопада 2022, 11:30
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Чому ком’юніті для креативників (не) працюють в Україні та як це змінити
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Кілька років тому в Україні почався бум на створення спільнот, учасники яких хотіли ділитися досвідом, вчитися новому та дискутувати на актуальні теми. Деякі з них масштабувалися та стали відомими, однак більшість ком’юніті-ініціатив навпаки перетворилися на тихий чатик у Telegram.

У своїй колонці співзасновниця Ukrainian Digital Community, а в минулому — керівниця клієнтського сервісу та нетворкінгу в Young Business Club, Мирослава Ткачук розповідає, чому такі об’єднання за інтересами швидко вмирають і яким має бути направду дієве ком’юніті для діджитальників.

Мирослава Ткачук

Екскурс в історію: як та коли з’явилися перші ком’юніті

Ком’юніті — це місце, що об’єднує людей за спільними інтересами й дає їм можливість бути причетними до чогось вагомого, ідентифікувати себе з цим. Прототипами сучасних спільнот можна вважати соціальні клуби, які з’явилися у XVIII столітті. Саме тоді в Лондоні та Америці набули популярності джентльменські клуби, засновані чоловіками з вищих класів, і клуби робітників — заклади, де працівники підприємств слухали лекції та розважалися. Згодом люди почали створювати братства при університетах, жіночі товариства, книжкові, наукові, політичні, мисливські клуби.

Світ змінився, але потреба в комунікації й можливості гуртуватися, щоб пережити складні часи або ж створити щось дійсно масштабне, залишилася. Окрім підприємців, які активно об’єднуються в бізнес-спільноти, свої ком’юніті дедалі частіше засновують і представники креативної сфери — копірайтери, дизайнери, таргетологи, маркетологи, SMM-спеціалісти та інші.

Чому креативні ком’юніті в Україні швидко вмирають

Нині спільноти креативників формують досить банально. Наприклад, таргетолог планує запустити власний курс. Щоб залучити цільову аудиторію, він чи вона рекламує й продає навчання, а потім збирає учасників в окремому чаті.

Після всіх лекцій, практичних занять і випускного спеціаліст переводить уже сертифікованих колег в інший чат — для випускників — який є так званим ком’юніті. Якийсь час спілкування та обмін досвідом там дійсно буде, бо ж люди вчилися разом, і вже мають спільні інтереси. Однак невдовзі без належної модерації та правил чатик-спільнота перетворюється на хаос, спам і рекламу, а згодом і взагалі замовкає. Коли вона знову стане живою? Правильно, коли таргетолог запустить новий продукт і знову захоче продати його лояльній аудиторії.

Я не засуджую такі історії, адже будь-які об’єднання, що не шкодять соціуму, мають право на існування. Однак вони не мають нічого спільного з професійними ком’юніті.

У Європі ситуація зі створенням спільнот дещо інша. Як правило, вони формуються навколо певних продуктів, компаній або нагород.

Наприклад, платформи Dribbble чи Behance, з одного боку, є інструментами для роботи та формування портфоліо, а з іншого — це ком’юніті для дизайнерів. Схожа історія і з фестивалем Cannes Lines або конкурсом Awwwards. Це не просто івенти, це об’єднання цифрових новаторів, маркетологів, креативників.

В Україні ще не навчилися робити продукти або заходи такого масштабу, оскільки «ринок спільнот» у нас тільки-но почав формуватися.

Навіщо ком’юніті креативникам та що робить їх дієвими?

Хтось створює спільноту як майданчик для збору фідбеків від своїх клієнтів, хтось — заради пошуку нових замовників та виходу на міжнародний рівень. Є й ті, хто формує ком’юніті для підвищення лояльності або впізнаваності бренду. Мотивів може бути ще сила-силенна, однак ви маєте віднайти свій.

Щоби діджитал-ком’юніті дійсно працювало, має бути той, хто формуватиме його 24/7. Також варто звернути увагу на чотири фактори:

  • актуальність спільноти: навіщо я її створюю? чому це потрібно зараз?
  • залученість людей: що їх об’єднує? чим спільнота може їм допомогти?
  • сформована ідентичність: яка мета спільноти? у чому полягає її місія?
  • структура та правила: як має працювати спільнота, щоби бути корисною?

З чого почати побудову власного ком’юніті?

Якщо задумуєтеся про запуск власної спільноти, дайте відповідь на два важливих запитання:

  1. Чим це буде корисно для нашої компанії/організації?
  2. Яких результатів ми хочемо досягти, створюючи ком’юніті?

Ніколи не засновуйте ком’юніті через те, що спільноти нині — тренд.

Таке рішення не дасть необхідного ефекту й лише забере ресурс і час. Обов’язково звертайте увагу на показники ефективності. Дані й аналітика допоможуть відстежити ефективність спільноти та з’ясувати, куди рухатися далі. Серед ключових я виділяю такі:

  • Community Vibrancy Metrics — індикатор активності, що відстежує корисність комʼюніті, ріст кількості заявок на вступ та кількості учасників, які вже приєдналися до спільноти;
  • Engagement Rate — коефіцієнт залучення, що вказує, скільки учасників реагують та взаємодіють із контентом, реєструється на зустрічі, відповідають у чатах, коментують дописи, знайомляться між собою;
  • Retention Rate — відсоток утримання, що відображає, скільки учасників щомісяця продовжують участь (за умов підписки);
  • Net Promoter Score — показник, що вимірює, скільки серед учасників є промоутерів, пасивних членів спільноти та хейтерів, а також вказує на ймовірність рекомендації ком’юніті друзям чи колегам;
  • Average lifetime Value — cередня тривалість перебування учасника в спільноті.

Що робить ком’юніті професійним, таким, що житиме довго?

9

Ось кілька важливих поінтів:

  1. команда з досвідом створення й розвитку комʼюніті, так звані ком’юніті-менеджери;
  2. критерії входу учасників, адже спільнота — не для всіх;
  3. правила, табу та принципи взаємодії всередині;
  4. місія, цінності та цілі, розуміння, для чого ми об’єдналися та чого хочемо досягти;
  5. модерований простір для спілкування, взаємодії, співпраці, обміну досвідом та партнерства;
  6. систематичні зустрічі й контент на актуальні теми;
  7. традиції та ритуали спільноти, наприклад, День представлення нових учасників, День подяки тощо;
  8. зв’язки між учасниками;
  9. чіткі показники ефективності спільноти, на основі яких ухвалюються управлінські рішення щодо подальшого її розвитку.

Коли спільнота створюється з усвідомленими ціллю та місією, її учасники отримуватимуть реальну користь уже протягом першого місяця після приєднання.

Для креативників спільнота — це можливість:

  • подивитися на індустрію ширше;
  • знайти мотивацію та сили рухатися вперед;
  • занетворкатися з колегами і спеціалістами суміжних галузей;
  • вийти на нові ринки, знайти партнерів, отримати нового клієнта;
  • та найголовніше — завжди тримати руку на пульсі.

Якщо раніше діджитальники вважали одне одного конкурентами, нині вони гуртуються та співпрацюють за принципом win-win.

У книзі «Маркетингові війни» світовий гуру стратегій Джек Траут писав: «Якщо ви готуєте пиріг, намагайтеся зробити його більше, а не збільшувати розмір шматка». Ця фраза дуже добре ілюструє сучасний підхід до конкуренції: кожному з нас варто шукати більше можливостей, а не конкурувати, щоби хтось отримав усе, а хтось — нічого.

Досвід — те, що забрати вже неможливо. То чому б не поділитися ним з іншими?

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...