Лайкай ближнього свого. Чому датаїзм може стати останньою релігією людства

«Якби Бога не було, то його варто було би вигадати», — вважав французький філософ Вольтер. Останнім часом людство сильно просунулось у цьому напрямку. Зростання обсягів даних стало основою для філософської парадигми чи навіть релігії — датаїзму. Її послідовники вважають, що ми всі — алгоритми для оброблення даних, а наша здатність генерувати їх допоможе створити нового бога — Інтернет Усіх Речей. Сестри Вачовські грайливо підморгують, а шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розмірковує над датаїзмом та його значенням для людства.

Що таке датаїзм 

Датаїзмом або інформаціонізмом називають філософську парадигму, яка виникла у зв’язку зі зростанням ролі Big Data. Вона пропагує, що наш світ складається з потоків даних. Цінність кожного явища та індивіда визначається вкладом в їхнє оброблення. 

Датаїзм пропонує ділитися новими даними та споживати інформацію. У християнстві кажуть «служити ближньому своєму». В датаїзмі схожа порада звучала би скоріше: «Став лайк, пиши пост, викладай фото, поширюй інформацію».

Сам термін уперше вжив колумніст The New York Times Девід Брукс у колонці «The Philosophy of Data» (Філософія даних). Він схарактеризував датаїзм як висхідну філософію сьогодення.

«Зараз ми можемо збирати величезні об’єми даних. Ця здатність, схоже, несе в собі певні культурні припущення — що все, що можна виміряти, має бути виміряне; що дані — це прозора та надійна лінза, яка дозволяє нам відфільтрувати емоційність та ідеологію; що дані допоможуть нам зробити чудові речі — наприклад, передбачити майбутнє», — пише Брукс.

Значно розширив значення датаїзму історик Юваль Ной Харарі у своїй книзі «Homo Deus. За лаштунками майбутнього», яка вийшла ще 2015-го. Саме він назвав цю парадигму ідеологією та новою формою релігії. Про його бачення датаїзму варто розповісти докладніше.

Ми просто алгоритми в нескінченності всесвіту

Харарі зводить джерела датаїзму до злиття двох «наукових хвиль». 

1. Сприйняття природничими науками організмів як біохімічних алгоритмів. 
2. Людство навчається розробляти все складніші електронні алгоритми. 

Датаїзм вважає, що обидві групи підкоряються математичним законам. Це знищує бар’єр між живим і машинним світами. «Наука об’єднується навколо всеосяжної догми, яка стверджує, що організми — це алгоритми, а життя є обробленням даних», — пише Харарі.

Датаїсти розглядають усі організми як алгоритми. Людина, гепард чи троянда — це способи оброблення даних. Таке сприйняття розповсюджується не лише на окремі організми. Спільноти виступають в ролі систем оброблення даних — від бджолиних колоній, лісів і людських міст до ідеологій та економіки. 

Обивателі вірять, що економіка — це фермери, які вирощують зерно, робітниці фабрик, які шиють одяг та споживачі, що купують хліб і сорочки. Фахівці ж бачать в економіці механізм збору даних про потреби та можливості формування з цих даних рішень.

Юваль Ной Харарі

Отже, капіталізм і комунізм — теж системи оброблення даних. Протистояння між двома ідеологіями можна звести до боротьби між розподіленою (капіталізм) і централізованою (комунізм) системами. Перша напряму зв’язує виробників і споживачів. Вони вільно обмінюються даними та самостійно ухвалюють рішення. Комунізм же зводиться до одного центрального процесора, який все вирішує. 

«Капіталізм переміг комунізм не тому, що він більш етичний, і не тому, що свобода особистості священна або комуністи прогнівили Бога своїм язичництвом. Капіталізм виграв Холодну війну, бо розподілене оброблення даних працює краще, ніж централізоване, принаймні у періоди прискорення технологічних змін», — пояснює Харарі.

Отже, датаїзм вважає кожного з нас гвинтиком — алгоритмом або мікропроцесором у системі оброблення даних. Вона може бути різною, або їх узагалі кілька — ідеологія, місто, сім’я тощо. Як і більшість релігій, датаїзм пропонує послідовникам досягти результату, за який вони отримають винагороду. Розберемося, якого саме.

А ви вірите у вільну інформацію?

Датаїсти не вважають людину вінцем творіння. Ми поки цінніші за інші організми, бо вміємо конвертувати власні переживання в дані. Наприклад, у твіт, пост, картину, книгу тощо. Проте даних зараз так багато, що ми вже не здатні їх обробити. Тому це завдання доведеться передати могутнім електронним алгоритмам.

Вищою цінністю датаїсти вважають потік інформації. Завдання алгоритмів —  розширювати та поглиблювати його. Кінцева мета датаїзму — Інтернет Усіх Речей. Це всеохопна система оброблення даних на основі штучного інтелекту, яка пошириться у всьому всесвіті. Вона має об’єднати всі фізичні та електронні об’єкти.

«Люди — не більше ніж інструменти для створення Інтернету Усіх Речей, який може врешті-решт вийти за межі Землі та заповнити собою всю галактику і навіть увесь всесвіт. Ця космічна система оброблення даних буде подібною до Бога. Вона буде скрізь, вона контролюватиме абсолютно все, і людям судилося розчинитися в ній», — пояснює Харарі.

Якщо не подобається, що доведеться розчинитися в космічній системі оброблення даних — не сумуйте.

• По-перше, людство загалом і ви як алгоритм уже виконаєте свою місію.
• По-друге, концептуально це не так вже й далеко від індуїстської всесвітньої душі, в якій мають розчинитися всі люди. Тобто нічого нового — датаїсти отримають свою форму божественної благодаті, коли виконають місію. 
• По-третє, передача контролю просунутішим алгоритмам — це не обов’язково погано. Завдяки гігантським базам даних та обчислювальним потужностям вони знатимуть нас краще, ніж ми самі. Наприклад, швидше зрозуміють, що можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, і запропонують профілактику. Так людське життя може навіть покращитися.

«Політикам, бізнесменам і пересічним споживачам датаїзм пропонує революційні технології та величезні нові можливості. Ученим та інтелектуалам обіцяє науковий Святий Грааль, що вислизав від нас століттями, — єдину універсальну теорію для всіх дисциплін, починаючи з музикознавства через економіку і закінчуючи біологією. Згідно з датаїзмом, П’ята симфонія Бетховена, бульбашка на фондовому ринку та вірус грипу — три різновиди потоку даних. Їх можна проаналізувати за допомогою тих самих базових понять та інструментів», — пише Харарі.

Щоб потрапити до раю, християнам потрібно вести праведне життя. Датаїстам для цього доведеться забезпечити свободу інформації. І ні, це не те ж саме, що свобода слова. На думку Харарі, її дали людям, щоб ми могли думати й говорити (або ні) все, що хочемо. Свободу ж інформації хочуть надати самій інформації. Вона має поширюватися без будь-яких перешкод, включно з небажанням людей ділитися особистими даними. 

Свобода циркуляції інформації закладена в саму суть датаїзму — в його заповіді. Поки їх три, але ці приписи точно ілюструють, чого чекають від датаїстів:

1. Максимізуйте потік даних через підключення до дедалі більшої кількості медіа і споживання все більшого обсягу інформації.
2. Підключайте до системи всіх — не лише людей, але й тварин, рослин, холодильники та іншу електроніку і решту речей навколо.
3. Ніколи не відключайтеся від потоку інформації та не блокуйте його. 

Замість висновків

Підсумовуючи все вищесказане, варто зазначити:

• Ми всі певною мірою датаїсти. Написали пост в Instagram чи лайкнули фото — все одно, що помолилися. А якщо переконали знайомого чи друга вести Twitter або зареєструватися в TikTok — можете сміливо вважати себе місіонером нової релігії. Різниця між людьми, які раніше не чули про датаїзм, та його прихильниками — у свідомому виконанні заповідей. Це змушує задуматися над тим, у скількох ще подібних «клубах» ми несвідомо беремо участь.
• Майбутнє залишається невизначеним. Створення штучного інтелекту, зростання обсягів даних і розвиток біотехнологій змінять світ. Але це не гарантує появу Інтернету Усіх Речей. Він може залишитися черговою цікавою концепцією. Так само передача влади всемогутнім алгоритмам, які нас замінять, може зробити життя людства кращим. Або змусить переосмислити нашу роль як «вінця творіння». Наприклад, якщо запанують могутні системи оброблення даних, людство поступиться їм владою над навколишнім світом. Це може звести нашу роль до рівня дельфінів чи собак.
• Датаїзм ще раз підкреслює цінність даних. Він підтверджує вираз: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Зараз наші дані використовують у персоналізації реклами та купівель, лікуванні, доборі релевантного контенту та низці інших напрямів. У майбутньому вони здатні допомогти в створенні просунутих алгоритмів та навіть усеохопної космічної системи оброблення. Тому не варто легковажно ставитися до власних даних. Поки свобода інформації побудована на активній згоді на використання особистих даних. Якщо ж наділити інформацію повною свободою та зняти будь-які обмеження — це створить загрозу для волевиявлення людини. З іншого боку, ми вже так звикли за замовчуванням ділитися даними, що, можливо, пройшли точку неповернення.