Київські Telegram-канали за один морозний тиждень встигли поховати український ритейл. «Масове закриття супермаркетів», «генератори не витримують», «запасайтеся сухпаєм» — набір паніки, який добре працює при −15 °C і блекаутах по 10–12 днів годин. Один побачив зачинений Novus, інший не купив молока в «Сільпо» о сьомій ранку — і вже до вечора Центр протидії корупції назвав це фейком, а супермаркети офіційно відхрестилися від трауру.
Реальність, як завжди, значно нудніша за апокаліпсис. Так, окремі магазини закривалися, але лише на кілька годин — щоб дати генераторам і холодильникам паузу після стрибків напруги. Щоправда, скільки такі паузи коштують бізнесу?
Журналістка Vector Дарія Прудіус, загорнувшись у третю ковдру з грілками, пояснює, чому поодинокі закриття магазинів — це не змова ритейлу проти людей. Свої позиції нам озвучили мережі Novus, «Сільпо» та «Аврора».
Як народилася паніка
Першими тему «масового закриття» запустили анонімні Telegram-канали. У понеділок, 12 січня, «Труха Київ» опублікувала пост із посиланням на скарги підписників про те, що супермаркети столиці нібито масово зачиняються. Паралельно тему розганяв ексдепутат та блогер-антивакцинатор Антон Гура, якого керівник InfoLight.UA Дослідницько-аналітична група, яка спеціалізується на системній протидії російським зловмисним наративам. Юрій Гончаренко назвав «відомим поширювачем маніпуляцій та проросійських наративів».
Далі спрацював класичний механізм вірального контенту. Telegram-пости підхопили медіа: «Експрес» написав про «масове зачинення великих супермаркетів», Podrobnosti й київські міські новини — про генератори, які «не витримують навантаження й морозів». Заголовки ставали дедалі драматичнішими, а джерела зводилися до формули «за даними місцевих каналів».
До вечора історія вийшла на національний рівень. Медіа зверталися до пресслужб мереж і отримували спростування. Мінекономіки заявило, що «системних закриттів по країні немає». Центр протидії дезінформації назвав тезу про масове закриття маніпуляцією.
Однак поки одні медіа публікували спростування, інші продовжували копіювати панічні пости. Класичний цикл дезінформації виявився непереможним: «масові закриття магазинів» тричі обігнули Київ.
Що кажуть мережі
На запит редакції Vector щодо чуток про масштабну зупинку роботи супермаркетів Кристина Івченко, керівниця зовнішніх комунікацій та зв’язків із громадськістю NOVUS, пояснила, що деякі магазини мережі дійсно можуть зачинятися. Однак це не відбувається «масово» і не назавжди — лише на кілька годин через технічні причини.
«У пікові дні йдеться про кілька відсотків мережі одночасно. Генератори розраховані на тривалу роботу, але не на нескінченну. Коли світла немає 10–12 годин поспіль, а мороз тримається тижнями, одночасно працюють морозильники, холодильні вітрини, пекарні, кулінарія, каси та освітлення».
Novus не згортає власне виробництво — хліб печуть, гарячі страви готують, бо «людям зараз важливо мати теплу їжу, коли вдома немає світла». Крім того, магазини також працюють як пункти незламності, що створює додаткове навантаження на енергосистеми.
У «Сільпо» запевнили, що інформація про масові закриття «не відповідає дійсності», а всі маркети обладнані генераторами, постачання — у звичному режимі. Усі супермаркети обладнані генераторами, запаси товарів достатні, постачання відбувається у звичному режимі. Графік роботи залишається незмінним, але через низькі температури та часткові блекаути обладнання в окремих точках може виходити з ладу — можливі тимчасові перебої.
В «Аврорі» прокоментували аналогічно: працюють у штатному режимі, а закриття окремих магазинів через несправний генератор є точковою ситуацією, яка «не має масового характеру».
За даними Forbes, «АТБ» заявляє, що всі магазини в Києві та області працюють у штатному режимі, а «ЕКО Маркет» підтверджує: усі точки забезпечені генераторами і продовжують роботу під час вимкнень.
Жоден ритейл не заперечує наявності проблем. Однак вони не мають такого масштабу, як намагаються це показати.
Чому генератори не справляються
Генератори у супермаркетах проєктували для аварійних ситуацій — перечекати кілька годин без світла, поки енергетики відновлять лінію, а не для добової роботи великих магазинів під час зим у помірному кліматі. Ніхто не закладав у ТЗ режим, коли генератор стає основним джерелом живлення на 10–12 годин поспіль, і так день за днем, тиждень за тижнем.
Генератори не можуть виконувати роль основного джерела живлення настільки довго, бо:
- схильні до перегріву й перевантаження;
- мають обмежений моторесурс (особливо бензинові);
- потребують регулярного дозаправлення (небезпечного під час роботи).
Якщо генератор або система холоду працюють на межі, магазин краще тимчасово призупинити, ніж ризикувати безпекою людей і збереженням продуктів.
Навантаження на альтернативне джерело живлення в поточній ситуації — екстремальне. Додайте до цього столи з розетками, гарячу каву, можливість зарядити телефон.
Крім того, коли мороз тримається тижнями, холодильне обладнання працює інтенсивніше, щоб підтримувати температуру. Тож генератор отримує подвійне навантаження: і тривалість роботи зростає, і потужність потрібна більша.
Тому всеукраїнські ритейл-мережі свідомо йдуть на технічні паузи. Краще призупинити або зачинити магазин на кілька годин сьогодні, ніж спалити генератор і залишитися без світла та техніки, яка згорить від стрибка напруги.
Скільки коштує ритейлу тримати двері відчиненими
Кожен день простою великого магазину — це сотні тисяч гривень втрат. Мова не лише про недоотриманий оборот: зарплата персоналу, логістика, продукти, які не виживуть без підтримки температури.
З початку повномасштабної війни NOVUS інвестував у програму енергонезалежності понад 385 млн грн: на генератори, газові установки, модернізацію холодових систем, запас пального та технічні бригади. І ця сума — лише одного великого гравця на ринку:
- У «Сільпо» не змогли порахувати, але запевнили, що «після стабілізації ситуації, ймовірно, буде можливість оглянутися назад і підрахувати».
- В «Аврорі» відмовилися назвати й діапазон «з міркувань безпеки».
За словами Кристини Івченко, під час вимушених пауз найбільше страждають молочні продукти, свіже м’ясо та кулінарія — усе, що потребує стабільної температури. Водночас Novus не намагається «протягнути» товар будь-якою ціною: якщо існує ризик порушення холодового ланцюга, продукт не потрапляє на полицю.
В таких умовах доводиться паралельно перебудовувати асортимент на ходу. Замовлення коригуються щодня відповідно до фактичних умов роботи магазинів і попиту.
З людьми — окрема історія. Якщо магазин тимчасово не працює, співробітників намагаються переадресувати до сусідніх точок: викладка, приймання товару, допомога в інших підрозділах. Оскільки у більшості працівників часто відсутнє світло та опалення вдома, мережі підтримують гнучкі графіки та організовують підвезення, що теж впливає на загальні витрати.
І головне запитання: за якого графіка вимкнень мережа може працювати нормально? Чесно відповіли лише у Novus: якщо електрика з’являється хоча б за графіком 4 через 4 або є прогнозованість, система працює значно краще.
За словами Івченко, проблема не у вимкненнях як таких, а у хаосі, коли світло зникає на 12 годин без попередження, техніка і люди працюють на межі: «Ми навчилися працювати у темряві. Але навіть генераторам, як і людям, іноді потрібна пауза, щоб потім знову повноцінно працювати».
Супермаркети не закриваються масово. Проте кожен день, коли вони відкриті під час блекауту й морозу, — це не «норма», а адаптація, яка коштує конкретних грошей і зусиль. Варто пам’ятати про це, перш ніж репостити чергову паніку з анонімного Telegram-каналу.