Бізнес на основі ремесла: як робітничі професії допомагають розпочати власну справу
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Напередодні початку вступної кампанії-2023 питання вибору професії та навчального закладу актуальне як ніколи. Наші колеги з «Інтерньюз-Україна» діляться спостереженнями про бізнес на основі ремесла. Читайте далі, щоб дізнатися, у чому полягає поширений стереотип про вищу освіту та як він розбивається об українські реалії.
Вища освіта все ще залишається трендом серед молоді та їхніх батьків. Водночас попит на кваліфікованих випускників професійно-технічних закладів освіти лише зростає. Часто випускники профтехів — успішні підприємці, які підтримують розвиток регіону, громади та створюють робочі місця.
Досі можна почути, що сфера професійної освіти малоперспективна, й до профтехів вступають переважно ті, кому складно навчатися у школі.
Долати такі штампи допомагає реформа профтехосвіти. Оновлення сфери триває от уже третій рік, попри пандемію, повномасштабну війну та інші виклики. Впродовж цього часу в закладах професійної освіти створили 265 навчально-практичних центрів, до сучасних вимог роботодавців оновили 151 освітній стандарт, понад 2 тисячі педагогів підвищили кваліфікацію у сфері цифровізації, онлайн-навчання, менеджменту, профорієнтації.
«Обираючи професію, сучасна молодь керується декількома критеріями: можливості для самореалізації та розвитку кар’єри, стабільний дохід, гнучкий графік роботи, робота у технологічних та інноваційних галузях. Після здобуття диплома кваліфікованого робітника випускники працюють на підприємствах або засновують бізнес. Частина з них продовжує навчання в інститутах та університетах», — говорить директорка Вінницького вищого професійного училища сфери послуг Валентина Балицька.
Бізнес на основі ремесла
«Я переконана, що в закладах професійно-технічної освіти найпотужніша база робочих професій. Неможливо стати майстром манікюру за три дні, а перукарем за місяць: все одно буде потрібно повертатися до етапу здобуття базових знань. Професійні курси — добре, але лише тоді, коли є база. Це як вивчати математику й не вивчити таблицю множення. Ми ж хочемо, щоб учитель, медик, косметолог мав спеціальну освіту? Так само й тут», — розповідає власниця криворізького салону краси «Pafos» Анна Огар.
Криворіжанка розпочала навчання у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців ще 2006 року на спеціальності «Перукар (перукар-модельєр). Манікюрник». Уже на останньому курсі Анна почала поєднувати навчання й роботу перукарки в одному з салонів міста.
«Для мене це була чудова нагода спробувати себе відразу в кількох напрямках: перукарка, майстриня з манікюру та візажистка. Перейняла досвід у майстрів, які вже працюють, і здобула базові навички», — згадує Анна Огар.
Після закінчення коледжу дівчина вирішила продовжити навчання та вступити до Київського національного університету культури й мистецтв. А згодом знову повернулася до рідного профтеху вже у ролі викладачки теорії перукарської справи.
«До своєї головної мети я дійшла 2021 року, коли нарешті змогла відкрити двері власного затишного салону краси “Pafos”, який знаходиться в історичному центрі міста», — говорить Анна.
Гарантія робочого місця
Більшість майстринь, які працюють у салоні Анни — випускниці Міжрегіонального центру професійної перепідготовки. Вони роблять манікюр, зачіски та дизайн брів.
«До речі, в моїй родині я не єдина закінчувала криворізький профтех. Барбером став і мій брат, а зараз професію здобуває мій старший син. Паралельно з роботою в салоні я викладаю. Тож у моїх студентів є змога одразу відпрацювати здобуті знання на практиці», — розповідає Анна Огар.
Жінка зізнається: ніколи не прагнула стати просто власницею салону, хотіла знайти «свою» справу й бути в ній професіоналкою. А ще — створювати нові робочі місця й підтримувати розвиток рідного міста.
Освіта без стереотипів
Сучасний профтех долає гендерні стереотипи й не поділяє професії на «чоловічі» або «жіночі».
«Ми сучасний заклад освіти європейського спрямування, тому жодних гендерних стереотипів немає. Так, у групах, що навчаються за професією «Перукар (перукар-модельєр). Манікюрник», здобувають освіту дедалі більше хлопців. Дівчата ж із задоволенням опановують професію «Монтажник радіоелектронної апаратури та приладів», — розповідає директорка Вінницького вищого професійного училища сфери послуг Валентина Балицька.
Заклади професійної освіти мають різне спрямування: там можна здобути сотні професій. Так, у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців готують спеціалістів за 91 робітничими професіями, молодших спеціалістів за галузями знань. Це кухарі, майстри сфери краси, автосправи, озеленювачі та інші не менш цікаві спеціальності.
Під час повномасштабної війни якісно виконана робота — це запорука економічного успіху країни. Саме тому дуже важливо готувати кваліфікованих спеціалістів, які вже сьогодні і найближчому майбутньому долучаться до відбудови України.
Партнерська публікація
Авторки: Олена Музика, Софія Скиба
Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії у межах програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України». Програма має на меті надати підтримку у впровадженні реформи профосвіти та модернізації інфраструктури обраних навчальних закладів. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу, його держав-членів та Програми.
