«Більшості не потрібна історія успіху». Ігор Перція про новий фокус Hypra, сексі-стартапи та аутсорс
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
На початку жовтня український фонд Hypra вклав $10 млн у компанію Trinetix. Для Hypra ця інвестиція є найбільшою за весь період роботи фонду. Також вона стала однією з найбільших на українському ринку серед сервісних компаній. А ще ця угода знаменує важливий етап для Hypra — він полягає у фокусі на private equity (PE) і майже повній відмові від венчурних (VC) угод.
Розпитали керуючого партнера Hypra Ігоря Перцію про різницю між PE та VC, новий етап фонду, фаундерів, яких шукають, а також проблему хайпу довкола стартапів та недооцінки сервісного бізнесу.
Про зміну фокусу Hypra
Почнемо з того, що варто розділяти VC та PE інвестиції. Якби я працював на американському ринку, жив би у Лос-Анджелесі, то напевно, вважав, що венчур цікавіший. Просто мав би доступ до більшої кількості крутих фаундерів. Хоча зайти в топову угоду все одно було б складно.
У венчурі інвестуєш у велику кількість різних проєктів — десь 150 компаній — щоб заробити. З 10 не вийде — потрібен набір стартапів, які збільшать ймовірність на успішний екзит. Коли в тебе 150 портфельних компаній (та й навіть 50), то ти максимум можеш дати фідбек, на якийсь їхній лист. На інше просто не вистачить часу. Та й у самому раунді може бути 10 фондів. Фактично ні в кого немає особливих прав та можливостей впливу, усі сидять мовчки.
У PE обираєш до десяти компаній та ціленаправлено ними займаєшся. Тобто партнер фонду стає членом борду й конкретно працює над розвитком бізнесу. Компанію можна виростити, збільшивши в сім-вісім разів. Проте потрібно інвестувати не лише гроші, але й свій час та експертизу, щоб угоди принесли 10x та більше. Наприклад, я у Trinetix допомагаю знайти віцепрезидента з продажів у США. Співбесідую кандидатів, бо в мене є релевантний досвід.
При цьому в PE засновники ретельно оцінюють інвесторів — людей, які вкладають у компанію та долучаться до команди. Їм разом займатися бізнесом близько 6-10 років.
Hypra робила венчурні угоди, але виявилося, що вони нам не надто цікаві. Мені конкретно з кожним місяцем ставав все ближчим private equity.
Я розумів, що час, який йде на пошук «єдинорога», можу витратити значно ефективніше. Наприклад, виростити проєкт, у який інвестую за оцінкою 10 млн, до $30 млн.
Якщо маємо в ньому 30%, то з $3 млн можна зробити майже $10 — зростання 10x.
Інвестиція в Trinetix яскравий доказ переходу від VC-фонду до private equity фонду. Вважаю, це цільова угода для фонду рівня Horizon Capital. Ось на такий рівень ми зараз цілимося.
Про цікавих фаундерів
У мене є приятель, який побудував компанію з оцінкою $500 млн. За мірками індустрії, це нудний, але великий IT-advertising бізнес у США. У нього немає якихось суперкрутих технологій усередині. Він не той фаундер, який виходить на сцену конференції, і його всі хочуть. Але він заробляє на рік $50 млн у кишеню. Це більше, ніж багато фаундерів крутих «єдинорогів».
Засновники цікавих Hypra компаній — саме такі люди: системні (хтось скаже, нудні), уміють будувати бізнес та заробляти.
Вони, імовірно, вже 5-10 років розвивають одну компанію. І що важливо — готові продовжувати нею займатися ще приблизно стільки ж.
Такі люди стають більш-менш відомими, лише коли їхній проєкт перетворюється на великий бізнес. Це не розхайплений популярний стартап, який створили місяць-два чи рік назад. Що в нас на ринку знали про Trinetix до угоди? Практично нічого. А це великий бізнес, який росте, розвивається, забезпечує робочі місця.
Про сексі-стартапи та недооцінку аутсорсу
Поширена помилка — вважати аутсорс поганою індустрією. На чому тримається IT-економіка України? Не на продукті. У нас не так багато великих продуктових компаній. Разом вони забезпечують ну нехай 7000 робочих місць. Це навіть не розмір EPAM в Україні.
Недавно я спілкувався із засновником дуже відомого, топового українського стартапу. Він сказав мені, що гроші, які фаундер заробляє за п’ять років на великій аутсорс-компанії, він не отримає ніколи. Це неможливо, навіть якщо вдасться продати стартап за $1 млрд, бо з усіма раундами йому залишиться порівняно незначна частка.
Стартапи з інноваційними технологіями, хайпом у медіа та на конференціях — це часто про людей, яким потрібно довести щось іншим.
Вони хочуть визнання. Ці люди придумали та реалізували інновації, якими ми користуємося, за що їм величезне дякую. Але в реаліях України більше стоїть питання не інновацій, а потреби конкретної людини: «Чи хочеться їй роками багато працювати, щоб потім, можливо, почати спочатку?».
Знаю з десяток фаундерів, які роблять невеличкий аутсорс чи продукт, заробляють десь $200-500 000 в рік та спокійно живуть. Ми, як Індія: у нас багато сильних інженерних талантів, і вони набагато розумніші. Тому можна побудувати такий бізнес.
Але це не сексі. Ну от я прийду на івент зі знайомим, у якого аутсорс. Він заробляє чисто собі на рік $10 млн. Це класна історія, він успішна людина. Проте до нього нікому не буде діла, бо бізнес нудний.
Сексі — якщо створив стартап, він провалився. Ти нікому не заплатив гроші, паралельно отримав купу психологічних розладів, посварився з усією своєю сім’єю. У тебе зараз суїцидальний настрій, але є гарна історія. Усе, ти герой.
А ще це великий обман. Більшості людей не потрібна історія успіху після значних провалів. Вони просто хочуть гарно жити. Заробляєш собі в кишеню $500 000 в рік без стресів, перепрацювань, психічних хвороб. Цю суму може забезпечити середній аутсорс в Україні, яких сотні.
Насправді дуже гарний кейс — успішно продати бізнес за $5 млн та йти, наприклад, займатися фотографією. Але медіа та соціум кажуть: «Ні, тобі мало. Треба мати більше, щоб купувати круті авто й решту речей». І ти біжиш за всім цим.
Я не кажу, що стартапи погані, а аутсорс — класний. Це різні шляхи, і популяризувати треба обидва. Проте слід розповідати не лише про майбутніх трильйонерів та інноваторів, але й про нудних фаундерів, які роками роблять непопулярний для медіа-бізнес, класно заробляють і гарно живуть.
Про Hypra та найближчі плани
Hypra зосередиться на PE-історіях. На Web3-стартапах сфокусується венчурна студія Boosty Venture Studio. Через Hypra хочемо вкладати $10-15 млн в одну компанію. Невеликі венчурні чеки нас більше не цікавлять.
Наразі шукаємо великі бізнеси, які готові зростати та вміють заробляти. У планах наступного року інвестувати $30 млн. В ідеалі це має бути три угоди по $10 млн. А далі буде видно, як рухатимемося вперед — більше ніж на 12 місяців в нинішніх умовах планувати немає сенсу.
Більше про це
Незручні люди, рольові моделі та популярність. Як ви думаєте? Ігор Перція, керівний партнер фонду Hypra
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.