Як Саудівська Аравія витрачає трильйони на імідж і де бере на це гроші
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Усик б’ється в Ер-Ріяді, Роналду грає за саудівський клуб, фінал Суперкубка Іспанії проводять посеред пустелі. Чи не найдорожча піар-кампанія в історії, яку фінансує країна без виборів, де один принц контролює трильйони доларів. Запитаєте навіщо? Щоб перетворити нафтову монархію на глобальний хаб розваг до 2030 року. Але не все так ідеально: місто-утопію The Line скоротили вп’ятеро, бюджет країни щороку в мінусі на $20 млрд.
Журналістка Vector Дарія Прудіус купує квиток на ЧС-2034 з футболу і розбирає, як працює саудівська фінансова машина — і чому вона може зламатися швидше, ніж здається. А ще — чому світ мовчки бере ці гроші.
Звідки гроші у пустелі
До 1930-х років економіка Саудівської Аравії переважно складалася з паломництва до Мекки. Але нині вона заробляє гроші так само як і 80 років тому — продаючи нафту. У 1938 році країна стала залежною від нафтових доходів, які за 15 років зросли з $7 млн до понад $200 млн.
Під піском королівства лежить 15,4% світових запасів — друге місце після Венесуели, але на відміну від венесуельської, саудівську нафту легко видобувати. Saudi Aramco, державна компанія, що контролює ці родовища, найприбутковіша у світі: $105 млрд чистого прибутку у 2024 році. Для порівняння: ВВП України оцінюють у $190 млрд.
| № | Країна | Запаси нафти у 2025 році (барелі) | Світова частка (орієнтовні) |
|---|---|---|---|
| 1 | Венесуела | 303, 806, 000, 000 | 17,5% |
| 2 | Саудівська Аравія | 258, 600, 000, 000 | 15,4% |
| 3 | Іран | 157, 530, 000, 000 | 12% |
| 4 | Канада | 170, 300, 000, 000 | 9,8% |
| 5 | Ірак | 145, 019, 000, 000 | 8,4% |
Торік Саудівська Аравія отримала $336 млрд доходів, а витратила на $31 млрд більше (2,8% ВВП). Нафта принесла $202 млрд або ж 60% бюджету, решта $134 млрд — податки, збори та інші ненафтові надходження.
Бюджет 2025 року вже заклали із мінусом у $27 млрд. Ціни на нафту впали до $60 за барель, тож дефіцит країни може збільшитися до $56–62 млрд (5% ВВП).
Якщо простіше: бюджет країни сходиться лише з нафтою по $80–85 за барель. Дешевше — або різати витрати, або брати в борг. Як наслідок, держборг зріс з 1–2% ВВП у 2014-му до 26% у 2024-му, а цьогоріч може дійти до 31% ВВП (понад $320 млрд). І це на тлі дорогих мегапроєктів Vision 2030, в які держава вперто продовжує інвестувати.
Паралельна фінансова система
Формально королем Саудівської Аравії був покійний Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд, але реальна влада з 2015 року належить його 39-річному сину — кронпринцу Мохаммеду бін Салману. Він обіймає посаду прем’єр-міністра та очолює раду директорів PIF.
Частина грошей країни перебуває у Public Investment Fund (PIF), формально — суверенному інвестиційному фонді Саудівської Аравії. По суті, це державна скарбничка кронпринца, через яку він фінансує свої амбітні проєкти (Newcastle United, LIV Golf, The Line, трансфери футболістів тощо) без публічного контролю чи звітності перед парламентом (якого й немає) 23 січня 2015-го король Салман ібн Абдул-Азіз посів трон після смерті короля Абдули. Того ж дня він призначив свого 29‑річного сина Мохаммеда міністром оборони, головою королівського двору та спеціальним радником з рангом міністра. .
Так, частина нафтових доходів іде не в бюджет, а напряму в PIF. Активи фонду зросли з $150 млрд у 2015-му до $1,15 трлн у 2024-му — у вісім разів за дев’ять років. Фонд інвестує в усе: від американських стартапів до англійських футбольних клубів, від курортів на Червоному морі до гольф-турів. Але на відміну від бюджету, PIF не публікує детальних звітів. Реальна вартість NEOM чи The Line — комерційна таємниця.
Держава разом із PIF формує 56% ненафтового ВВП — економіка сидить на держгрошах. Однак катастрофи поки нема, адже у фонду в запасах є $400 млрд резервів і доступ до дешевого боргу. Хоча це не скасовує те, що країна стабільно витрачає більше, ніж заробляє.
На що сиплють гроші
Саудівська Аравія витрачає гроші з масштабом, який важко осягнути. За останні п’ять років — сотні мільярдів доларів у проєкти, що мають перетворити нафтову монархію на глобальний хаб розваг і технологій.
Так, NEOM — найамбітніший проєкт вартістю $500 млрд. The Line — його флагман: 170 км лінійного міста в пустелі з хмарочосами по 500 м, без авто, з тотальною автоматизацією і ШІ. План із 1,5 млн мешканців до 2030 року тихо зрізали до 300 000. Скільки вже витратили — секрет, але оцінки доходять до $1 трлн.
Паралельно держава будує Qiddiya — «саудівський Діснейленд» за $8 млрд біля Ер-Ріяду. Red Sea Project — розкішний курорт на 50-ти островах за $28 млрд. New Murabba — квартал з найбільшою будівлею світу у формі куба розміром 400 метрів на сторону, бюджет $50 млрд. Таким чином пустелю перетворюють на курорти, столицю — на мегаполіс майбутнього.
Спорт став найпотужнішим інструментом саудівської soft power. Ер-Ріяд перетворився на столицю боксу: тут проходять найгучніші бої, зокрема поєдинки Олександра Усика з Тайсоном Ф’юрі та Ентоні Джошуа. Гонорари перевищують ринкові у 2-3 рази.
LIV Golf — альтернативний гольф-тур, створений на гроші PIF з бюджетом понад $2 млрд, щоб конкурувати з традиційним PGA Tour. Саудівці переманили топових гравців контрактами по $100-200 млн, що викликало скандал у гольф-спільноті та звинувачення в sportswashing. У 2023 році PGA Tour та LIV Golf оголосили про злиття — фактична перемога саудівських грошей над традиційною системою.
Футбол — окрема історія, на яку витрачають переважно державні кошти. Так, трансфер Кріштіану Роналду до «Аль-Наср» за контрактом на $500 млн за 2,5 роки став глобальною сенсацією. Слідом приїхали Неймар ($300 млн), Карім Бензема, Садіо Мане, Н’Голо Канте. Saudi Pro League за сезон витратила на трансфери понад $1 млрд — більше за топові європейські ліги. Фонд PIF придбав Newcastle United за $400 млн у 2021 році.
Суперкубок Іспанії з 2020 року проводять у пустелі за $40 млн на рік. А у 2034-му Саудівська Аравія прийматиме ЧС з футболу — найдорожчий мундіаль в історії з попередньою оцінкою витрат у $200 млрд.
«Формула-1» приїхала в Саудівську Аравію у 2021 році з контрактом до 2030-го, «Формула-E» — ще раніше. Dakar Rally переїхав сюди після 40 років у Південній Америці. Музичні фестивалі MDL Beast та Soundstorm збирають сотні тисяч відвідувачів та міжнародних артистів — від David Guetta до Bruno Mars з гонорарами по $3-10 млн за виступ. Усе це в країні, де ще 10 років тому концерти були заборонені.
Кіберспорт — ще один напрям. Gamers8 з призовим фондом $45 млн та Esports World Cup з бюджетом $60 млн перетворюють Саудівську Аравію на глобальний хаб для геймерів. PIF інвестує в команди, купує частки в компаніях ігрової індустрії, будує арени.
Навіщо їм це
Вбивство колумніста Washington Post та критика режиму Мохаммеда, Джамала Хашоггі в турецькому консульстві 2 жовтня 2018 року стало переломним моментом для репутації Саудівської Аравії. Агенти розвідки задушили та розчленували Хашоггі. Розслідування ЦРУ вказало на особисту причетність кронпринца. До цього додавалася війна в Ємені — «найбільша гуманітарна криза у світі» за оцінкою ООН: сотні тисяч загиблих, мільйони біженців, бомбардування цивільних об’єктів тощо.
Спортивні інвестиції стали основним інструментом soft power: увага світу зміщується з прав людини на видовища, Аравія з країни-404 перетворюється на країну великих подій. Мільйони фанатів дивляться трансляції, обговорюють матчі, їдуть на турніри.
Vision 2030 — це не просто маркетинговий слоган, а стратегічний план диверсифікації економіки, представлений Мохамедом у 2016 році. Мета проєкту: зменшити залежність від нафти з поточних 62% бюджетних доходів до менш ніж 50%. Для цього треба розвивати туризм, логістику, фінансові послуги, технології, розваги.
До 2030 року план передбачає залучити 100 млн туристів на рік, створити мільйони робочих місць у ненафтовому секторі. Поки що цифри скромніші: ненафтовий сектор виріс на 4,3% у 2024 році, туризм дав $40 млрд, іноземні інвестиції зросли на 24%, але ненафтові доходи — досі лише 38% бюджету.
Нафта не вічна, і навіть якщо запасів вистачить на десятиліття, світ переходить на електромобілі та відновлювану енергетику. Якщо ціна впаде до $50 за барель — а це реальний сценарій наступні 10-15 років — фінансова система зруйнується. Саудівська Аравія з 35,3 млн населення, половина з яких молодше 30 років, опиниться без джерел доходу та з величезними соціальними проблемами.
Геополітика теж грає роль. Саудівська Аравія розташована між Європою, Азією та Африкою — ідеальне місце для логістичного хабу. Країна інвестує в порти, аеропорти, залізниці. PIF відкриває офіси по всьому світу, купує частки в глобальних компаніях — від Uber та Nintendo до Tesla.
Не варто забувати про внутрішню політику. Так, 70% саудівців молодші за 35 років, вони виросли з інтернетом і Netflix, не хочуть жити в країні релігійних заборон. Кронпринц пропонує новий соціальний контракт: замість релігійних обмежень — розваги та глобальні події, замість політичних свобод — економічні можливості. З 2017 року жінкам дозволили водити автомобілі, релігійна поліція втратила повноваження, кінотеатри та концерти стали легальними.
Тіньова сторона трильйонів
Паралельно жорстко придушується опозиція: активісток за права жінок заарештували одразу після впровадження реформ. У 2023 році Саудівська Аравія стратила 170 осіб — один із найвищих показників у світі. У березні 2022-го за один день стратили 81 людину, серед них — підлітки-шиїти, заарештовані за участь у протестах 2011 року.
Офіційна статистика щодо бідності не публікується. За неофіційними оцінками, 10-20% населення — це 3-6 млн людей — живе за межею бідності. Субсидії на електроенергію, воду та паливо скорочують з 2016 року, ціни ростуть. У 2020-му ввели ПДВ 15% — раніше податків на споживання взагалі не було. Ціни на продукти зросли на 20-30% за п’ять років. Мегапроєкти створюють робочі місця, але переважно низькооплачувані для мігрантів, а не для саудівців.
Державний борг зростає: досяг близько 30% ВВП — це не критичний рівень, але тренд тривожний. Країна активно запозичує на міжнародних ринках, випускаючи облігації на десятки мільярдів доларів. Поки рейтинги високі, інвестори довіряють, ставки низькі — система працює.
Чи має право світ критикувати, якщо сам бере гроші?
Коли Джамала Хашоггі вбили у 2018 році, Джо Байден обіцяв зробити з Саудівської Аравії «парію». Через кілька років він особисто їздив у Ер-Ріяд. До того ж США продали саудівцям зброю на $139 млрд з 2015 року — винищувачі, системи ППО, бомби для Ємену. Британія — на $26 млрд, Франція — на $18-20 млрд. Усі публічно критикують права людини. Жоден не припинив контракти. Британські суди визнавали ці продажі незаконними через ризик військових злочинів — уряд знаходив лазівки та продовжував постачання.
Іспанська федерація отримує $40 млн щороку за «Суперкубок» у пустелі. «Барселона» та «Реал Мадрид» грають там, а їхні президенти говорять про культурний обмін. FIFA віддала ЧС-2034 без конкуренції — Саудівська Аравія була єдиним кандидатом, і всіх це влаштувало.
McKinsey заробила до $4 млрд на саудівських контрактах. У 2018-му New York Times розкрила, що компанія готувала звіт, який ідентифікував критиків режиму в X — деяких потім заарештували. McKinsey «переглянула політику» та продовжила працювати з королівством. Google, Amazon, Oracle інвестують мільярди в саудівські дата-центри. Жодна не коментує кіберрепресії.
Голлівуд після вбивства Хашоггі бойкотував саудівські інвестиції — студії відмовлялися від грошей, зірки підписували петиції. Зараз Saudi Film Commission фінансує голлівудські та міжнародні продакшени, PIF інвестує в стримінгові студії.
Наприклад, у 2020 придбав пакет акцій The Walt Disney Company на близько $500 млн та 5,7% Live Nation, найбільшого у світі організатора концертів та власника Ticketmaster (пізніше продали їх зі значним прибутком). Фонд володіє значними частками в Nintendo, Electronic Arts (EA) та Take-Two Interactive (автор Grand Theft Auto). WWE проводить турніри в Ер-Ріяді за десятки мільйонів.
Втім, важко це назвати лицемірством окремих людей — це системна логіка. Саудівські гроші настільки великі, що відмовитися означає програти конкурентам. Якщо не Роналду — підпише хтось інший. Якщо США припинять продавати зброю — продасть Китай або росія. Тож для кронпринца кожен контракт, інвестиція й турнір — страхування від критики. Що більше країн, компаній та інституцій залежать від саудівських грошей, то тихіше вони говорять про права людини.
Чи має світ право критикувати Саудівську Аравію? Можливо, важливіше запитати чи готовий він відмовитися від її грошей заради цієї критики. Поки що відповідь очевидна — моральні заяви завжди закінчуються там, де починаються контракти.
Більше про це
«Срібна міграція»: куди європейці переїздять, щоб дешевше провести пенсію
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
