Метавсесвіти, крипта, Александр Ванг — у що бавиться Марк Цукерберг поза Meta і чому це має нас хвилювати
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
«Іграшка — радість, що бавить і вчить», — хочеться сказати Марку щоразу, як він спалює чергові мільярди на проєкті, який ніхто не просив. Схема проста: захоплюється ідеєю, вкладає в неї ВВП невеликої країни, а потім тихо закриває або продовжує годувати чорну діру. Так, за 20 років він встиг закохатися в ШІ, метавсесвіти, криптовалюту, Александра Ванга та бразильське джиу-джитсу.
Журналістка Vector Дарія Прудіус розважливо згортає гайд «Як стати другим Facebook», щоб розібрати два десятиліття техноекспериментів Марка Цукерберга — і чому майже всі вони прогоріли.
Навіщо ми про це пишемо, а ви читаєте
Здавалося б, яке нам діло, куди мільярдер витрачає чергові мільярди. Але коли ці мільярди зібрані на наших лайках, фото, постах й переписках, погодьтеся — це вже не його приватне хобі, а наша цифрова реальність. Та сама, де ніхто з нас не прочитав дрібний шрифт.
Кожне захоплення Цукерберга не лише про його гроші. Це експеримент над 3,4 млрд юзерів Meta, які так чи інакше стають учасниками його візій майбутнього. Нагадаємо: в екосистемі Meta — Facebook, Instagram, WhatsApp і Threads. Тож, коли очільник Meta спалює $70 млрд на метавсесвіт (а це, на секундочку, ВВП трьох Гаїті), ці гроші не беруться з повітря — вони надходять з реклами брендів, які продають нам товари, поновлення підписок, корпоративних чатів та акаунтів тощо.
Варто розуміти, коли CEO кількох соцмереж вкладає $65 млрд у розвиток ШІ, ці «штучні» алгоритми формуватимуть наші стрічки новин, рекомендації друзів, пропонуватимуть найкращі осінні джинси, які неможливо проскролити, і визначатимуть чи дізнаємося ми про новий мітинг у місті.
Тому історія захоплень Марка Цукерберга — це не біографія ексцентричного мільярдера. Це те саме подряпане і замотане ізострічкою дзеркало, в якому ми бачимо роботу сучасного капіталізму: коли людина з привілейованим походженням, освітою та ресурсами отримує владу над цифровим життям мільярдів людей, її особисті «іграшки» стають нашою спільною реальністю. І неважливо, чи ми цього хочемо.
Освіжимо пам’ять про Цукерберга
Марк Еліот Цукерберг народився у заможній єврейській родині: батько був стоматологом, мати — психіатринею. Багатодітна сім’я жила в передмісті Вестчестера, де середня ціна будинку сягала десятків тисяч доларів ще в далеких 1980-х.
У 6-му класі Марк отримав перший комп’ютер, а батько найняв приватного викладача програмування. До 12 років створив Zucknet — програму для стоматологічної клініки батька.
Навчався у Phillips Exeter Academy — одній з найпрестижніших приватних шкіл США. У вступній заяві до Гарварда 18-річний Марк зазначив, що володіє французькою, латиною та давньогрецькою. Ну чим не звичайний провінційний хлопчина, який починав з нуля?
У гуртожитку восени 2003 року почав експериментувати з соцмережами. Спочатку це був Facemash — скандальний сайт для оцінювання привабливості студенток. Потім, у лютому 2004-го, з’явився Thefacebook.com.
Важливо розуміти, що Facebook створювався не як стартап. Сам Цукерберг підкреслював: «Facebook почався як хобі та проєкт, а не як компанія». У 2017 році він зізнався студентам: «Я дізнався більше з хобі, ніж на всіх курсах у Гарварді». Заява людини, яка могла собі дозволити експериментувати без страху фінансової невдачі.
Загалом Цукерберг схильний до інтенсивних, циклічних захоплень. Що не дивно, бо для людини з переконанням, що її ресурси безмежні, вислів «хто не ризикує, той не п’є шампанське» працює інакше, світ стає безпечним нескінченним набором Lego. Коли кожне захоплення перетворювалося на реальність завдяки підтримці сім’ї, ти віриш: вклади достатньо — і будь-яка найбожевільніша ідея спрацює.
Open Compute Project (2011) — перша успішна іграшка
У квітні 2011 році Марк Цукерберг зробив щось незвичне для себе: прозоро і безоплатно показав всьому інтернету свої розроблення. Open Compute Project (OCP) став проривом в апаратному забезпеченні — і єдиною «іграшкою» Цукерберга, яка не з’їла мільярди, а заробила їх.
Ідея належала Джонатану Хайлігеру, на той час VP Tech Ops у Facebook. У 2009-му компанія витрачала мільйони на сервери Dell, HP та Cisco. Хайлігер запропонував розробити власні і відкрити їхні креслення.
У квітні 2011-го Facebook опублікував усі дизайни серверів, стійок та систем охолодження під ліцензією Creative Commons. Відкриті дизайни створили екосистему виробників, які конкурували, знижуючи ціни. Інші компанії модернізували безоплатно. До 2015-го OCP зекономив Facebook понад $2 млрд. Дата-центри стали на 38% дешевшими та на 24% енергоефективнішими.
До проєкту приєдналися Microsoft, Apple, Goldman Sachs, Bank of America та AT&T. Станом на 2024-й, він охоплює понад 400 компаній.
На відміну від Reality Labs чи Libra, OCP не вимагає постійних мільярдних інвестицій. Після початкового розроблення інженери підтримували проєкт без участі свого CEO. На сьогодні проєкту 14 років — рекорд для цукербергівських іграшок. Можливо, варто було б частіше слухати інженерів.
Internet.org (2013) — благодійний PR-провал
У серпні 2013-го Цукерберг анонсував Internet.org — ініціативу для під’єднання мільярдів людей до інтернету в країнах, що розвиваються. У теорії звучить благородно. На практиці ж не так ідеально.
Усе базувалося на партнерстві з телекомами для безплатного доступу через застосунок Free Basics. Але швидко виявили нюанс — «безплатний інтернет» відкривав лише обрані сайти: Facebook, Wikipedia, новини та погоду. До YouTube, Google Maps чи конкурентів Facebook — доступу не було.
67 правозахисних організацій з 31 країни у відкритому листі звинуватили Facebook щодо порушення нейтральності мережі. Критики називали це «цифровим колоніалізмом», де американська корпорація вирішує, який інтернет потрібен бідним країнам.
В Індії опір був найбільшим, зокрема група індійських техно та інтернет-компаній вийшли з проєкту через конкуренцію. У лютому 2016-го регулятори заборонили Free Basics, назвавши платформу дискримінаційною. «Марк Цукерберг не може повірити, що Індія не вдячна Facebook за безплатний інтернет», — писали індійські медіа. До слова, CEO Meta особисто лобіював проєкт у Нью-Делі.
Сьогодні Internet.org зник із медійного поля, а пошук за назвою автоматично веде на головну Meta. Орієнтовні витрати — $2-4 млрд.
Chan Zuckerberg Initiative (2015) — комерційна благодійність
У грудні 2015-го, у день народження доньки Максими, Цукерберг і Прісцилла Чан пообіцяли пожертвувати 99% акцій Facebook протягом життя. 10 років тому акції оцінювали орієнтовно у $45 млрд, які передаватимуть через новостворений Chan Zuckerberg Initiative (CZI).
Поза тим, CZI заснували не як фонд, а як Limited Liability Company (LLC), тобто ТОВ. Це дозволило інвестувати в комерційні проєкти, лобіювати та уникати обмежень традиційних фондів. Критики, звісно ж, одразу вказали, що філантропія з присмаком комерції підозріла.
Найамбітніший проєкт — Chan Zuckerberg Biohub з $600 млн фінансування. Мета: за все хороше проти всього поганого — «вилікувати, попередити або контролювати всі хвороби до кінця століття». Він об’єднав UC Berkeley, UC San Francisco та Stanford — три університети, які досліджували нові методи секвенування ДНК, редагування генів, картографування клітин тощо.
Через шість років фонд подвоїв внесок — $3,4 млрд протягом 15 років. Загалом понад $6,4 млрд — майже третина ВВП Гаїті. У 2023-му відкрили два нові відділення: у Чикаго ($250 млн від CZI + $25 млн від штату) і Нью-Йорку ($20 млн від міста). У серпні 2025-го виділили $13 млн для кількох десятків організацій.
На відміну від інших проєктів, CZI не шукає швидких дивідендів — це ставка на десятиліття через ТОВку з мінімальною підзвітністю та координацією з Meta. Такий собі благодійний капіталізм. Однак порівняно з іншими благодійний фонд, певно, найменш суперечливий проєкт Цукерберга.
До речі, чи можна двометрову статую Прісцилли Чан у центрі багатомільйонного бункера вважати за благодійний внесок суспільству?
Jarvis (2016) — дитячі кроки у ШІ
У 2016-му Марк Цукерберг розробив власного ШІ-асистента для будинку. Проєкт назвали Jarvis — як асистента Тоні Старка.
Jarvis керував освітленням, температурою, музикою, безпекою. Система розуміла контекст: «Увімкни музику» означало вранці одне, ввечері зовсім інше. Найскладніше було з розпізнаванням облич. ШІ мав відрізняти родину від гостей і реагувати на плач дочки Максими.
У грудні 2016-го Цукерберг опублікував відео з Jarvis, озвученим голосом Моргана Фрімена (яке, зрозуміло, стало вірусним).
CEO Meta провів близько 100-150 год над системою. Головна проблема — різні пристрої не мали єдиного стандарту для інтеграції з ШІ. Цукерберг писав код навіть для тостера. Проте Jarvis не став комерційним продуктом і у 2017 році його тихо згорнули.
Хоча розумний асистент не досягнув очікуваного успіху, він показав наскільки Цукерберг серйозно налаштований щодо майбутніх ШІ-перегонів. У 2016-му ШІ не був мейнстримом: OpenAI тільки з’явилася, а до флагмана ChatGPT чекати ще шість років. А Цукерберг уже публічно експериментував із нейронками вдома.
Libra/Diem (2019–2022) — проклята валюта
У червні 2019-го CEO Meta анонсував амбітний криптопроєкт. Libra — криптовалюта для мільярдів «небанківських» людей, яку можна було б використовувати у Facebook, WhatsApp та інших платформах.
«Ідея Libra в тому, що надсилати гроші має бути так просто і безпечно, як надсилати повідомлення», — патетично заявляв Цукерберг перед Конгресом. До проєкту приєдналися Mastercard, PayPal, Uber, Spotify, Visa та eBay. Facebook створив некомерційну Libra Foundation у Швейцарії.
У перший рік запуску проти Libra виступили одразу кілька ключових гравців:
- Конгрес США викликав Цукерберга на слухання.
- Конгресвумен-демократка Максін Вотерс закликала до мораторію.
- Президент Трамп публічно заявив, що він not a fan валюти.
- Країни G7 оголосили, що Libra не запустять, доки не владнають усі питання з регулюванням.
- Навіть країна реєстрації Швейцарія заявила, що Libra може підпадати під строгі банківські правила та закони проти відмивання грошей.
Чому така реакція? Після скандалу Cambridge Analytica Британська компанія Cambridge Analytica незаконно зібрала дані 87 млн користувачів Facebook через опитувальник. Інформацію використали для політичного таргетингу під час виборів у США 2016 та Brexit. Наслідки:
Facebook оштрафували на $5 млрд, Цукерберг давав свідчення в Конгресі США, регулювання приватності даних посилили. з витоком даних 87 млн користувачів було очевидно: компанія, яка не може захистити особисту інформацію, тепер хоче контролювати гроші.
Партнери один за одним виходили зі справи. До кінця 2019-го з 28 засновників Libra залишилося менше ніж половина.
У грудні 2020-го проєкт перейменували на Diem, намагаючись дистанціюватися від Facebook Inc. Не допомогло, у січні 2022-го проєкт закрили. Активи продали за $182 млн. Орієнтовані витрати Meta: $1-2 млрд.
Поза тим, технологічно проєкт був сильним — топові криптографи, продумана економіка. Проте світ, де Facebook не зміг захистити приватність, неочікувано не довірив йому гаманець.
Криптовалюта показала межі впливу tech-мільярдера. Фінансова система виявилася надто регульованою та політизованою, щоб один CEO із токсичною репутацією зміг її перезапустити.
У 2025-му Meta знову експериментує зі стейблкоїнами, вивчаючи USDC від Circle. Але тепер обережно і без гучних анонсів.
Метавсесвіт (2021–дотепер) — найдорожча лялька
У жовтні 2021-го CEO нарешті провів ребрендинг і перейменував Facebook Inc. на Meta. Бонусом анонсував фокус на метавсесвіті. Віртуальний світ, де люди працюватимуть, навчатимуться та спілкуватимуться через VR та AR. Звучить все ще футуристично, а коштує все ще божевільно.
Підрозділ Meta для VR/AR Reality Labs перетворився на фінансову чорну діру. Щороку збитки росли з $10,2 млрд у 2021 році до $17,7 млрд у 2024-му. Лише за перше півріччя цього року компанія попрощалася з майже $9 млрд. Загалом за п’ять років Reality Labs «спустив» близько $70 млрд, а це майже вполовину більше, ніж Маск заплатив за X.
Ревеню поміж збитків розгледіти важко, але можливо: цьогорічний дохід за перший квартал $412 млн проти $4,2 млрд витрат. Тобто на кожен зароблений долар компанія втрачає десять.
Проте вже у 2025-му Meta планувала витратити понад $100 млрд на VR та AR (тобто, майже п’ять Гаїті у ВВП). Компанія розробляє VR-гарнітуру Quest нового покоління, AR-окуляри Orion та технології тактильного зворотного зв’язку.
Втім, поки футуристичні лінійки компанії не знаходять масової аудиторії. Хоча Quest 2 продали пристойно — близько 20 млн пристроїв, але це мізерні цифри порівняно з мільярдами смартфонів. Horizon Worlds, флагманський VR-застосунок, має менш як 200 000 активних юзерів (нагадаємо, у Facebook 3 млрд користувачів).
Фан факт: У серпні 2022 року Марк виклав селфі свого аватара в Horizon Worlds, який миттєво розкритикували через графіку 90-х і «мертві очі». Як писав Forbes USA, не кращий вигляд для проєкту, у який Цукерберг вклав мільярди: «навіщо масам хотіти втекти у віртуальний світ, який виглядає таким же стерильним і безжиттєвим, як стоматологічний кабінет?». Після критики CEO Meta показав оновленого аватара, який мав ліпший вигляд. Хоча, за словами старшого автора Forbes USA, «із сумнозвісною зачіскою Цукерберга “людини з лего” художник мало що може вдіяти; очевидно, смак за гроші не купиш».
Portal — розумний дисплей для відеодзвінків (2018-2022) — став символом метаневдач. Технологічно продукт мав величезний потенціал: Portal TV перетворював звичайний телевізор на масштабний пристрій для сімейних відеодзвінків зі смарткамерою, яка автоматично тримала всіх у кадрі. Але люди не захотіли камер від Meta у своїй спальні. У листопаді 2022-го проєкт закрили.
Supernatural — VR-фітнес-застосунок, придбаний у 2021-му — теж не став killer app. Масовий ринок не купився, а VR-фітнес залишився нішевим хобі.
Навіть презентації цих продуктів були повні багів:
- На Meta Connect 2022 Цукерберг показав аватари у повний зріст — але це виявилося фейком з motion capture, а не VR-технологією.
- На Meta Connect 2025 ШІ в Ray-Ban не відповів на просте кулінарне запитання, потім чотири рази поспіль Марк не зміг прийняти дзвінок через нейробраслет, а система раптово ввімкнула музику на максимальній гучності.
«Це невдача. Не знаю, що сказати», — лаконічно прокоментував свій виступ CEO Meta.
Так чи інакше на сьогодні метавсесвіт є найдорожчою «іграшкою» Цукерберга, яка поглинає бюджет Meta без найменших ознак окупності.
Threads (2023) — а як тобі таке, Ілон Маск?
5 липня 2023-го Meta запустила Threads — прямого конкурента X від Ілона Маска. Час для виходу на ринок вибрали досить вдалий, адже Маск обмежив кількість твітів, встановив платну верифікацію та хаотично звільняв співробітників. Рекламодавці масово тікали, а X був вразливим.
Нова мережа привернула увагу 10 млн юзерів за сім годин та 30 млн за день — найшвидший запуск в історії соцмереж. Threads інтегрувався з Instagram, дозволяючи перенести підписників одним кліком. Така екосистема дала миттєву базу користувачів.
Проте очікувано після стрімкого злету настало падіння: до серпня 2023-го активність впала вдвічі. Користувачі скаржилися на відсутність хронологічної стрічки, пошуку, прямих повідомлень тощо.
Нині Threads має близько 400 млн щомісячних користувачів — далеко від мільярда, про який мріяв Цукерберг. Платформа існує, розвивається, але так і не стала тією альтернативою, яка поховала б X (хоча колишні співробітники Twitter у новій мережі зробили її максимально наближеною).
Статус проєкту підвішений. Threads не провалився, як Portal TV чи Libra, але й не став тріумфом, як Facebook. Можливо, це черговий проєкт, який мав можливість вистрілити, а зараз має всі шанси стати валізкою без ручки. А можливо, канібалізація багатомільйонної бази юзерів дає довге життя навіть копіпасту.
Штучний інтелект (2025) — двічі в одну річку
У 2025-му Марк Цукерберг знайшов нове захоплення, яке затьмарило навіть метавсесвіт за масштабом. Штучний інтелект став новою обсесією для всієї Кремнієвої долини. Meta має намір вкласти $60-65 млрд у 2025-му, збільшивши суму до $600 млрд за три роки (так, це майже 27 Гаїті у грошах).
«Ми будуємо суперінтелект», — заявив Цукерберг у липні 2025-го, анонсуючи Meta Superintelligence Labs. Компанія будувала «титанічні кластери» дата-центрів потужністю понад 2 гігавати, один з яких займатиме значну частину Манхеттену.
У червні 2025-го Цукерберг зробив одну з найбільших ставок на ШІ: за майже половину ВВП Гаїті — $14,3 млрд — викупив 49% акцій Scale AI, а її 28-річний фаундер Александр Ванг очолив лабораторію суперінтелекту Meta.
Цією угодою корпорація розв’язала кадрову боротьбу за ШІ-таланти. Нині пакети з бенефітами для ключових фахівців з OpenAI, Anthropic, Google та Apple сягають мільйонів доларів.
Вже в серпні 2025-го одні з найважливіших гравців Google, OpenAI та xAI призупинили співпрацю зі Scale AI, остерігаючись витоку даних до Meta. Ключові керівники почали покидати проєкт. Цукерберг публічно визнав ризики: «Бульбашка ШІ цілком можлива», — заявив він у вересні.
На відміну від метавсесвіту, де Meta була чи не єдиним самураєм, у ШІ-перегонах вона конкурує з tech-гігантами на кшталт OpenAI, Google, Anthropic, Perplexity та тисячами вмотивованих стартапів.
Інвестори поки вірять, тож акції Meta зростають попри мільярдні витрати. Найцікавіше попереду: чи стане ШІ черговим Reality Labs, чи це «meta-майбутнє», яке окупить кожен долар?
Візіонер, авантюрист чи ботан, якого не кликали на вечірки?
Поза мільярдними проєктами Цукерберг має цікаву традицію — встановлювати щорічні особисті виклики. Наприклад, носити краватку кожен день, їсти лише м’ясо тварин, яких особисто вбив, чи відвідати всі 50 штатів.
Під час пандемії він захопився бойовими мистецтвами. Бразильське джиу-джитсу та змішані єдиноборства стали новою одержимістю. Навіть брав участь у змаганнях під псевдонімом, де вигравав золоті та срібні медалі.
У 2019-му побудував Sleep Box для дружини — безекранний нічник, який світиться між 6-7 ранку, не показуючи час. Проєкт зібрав на Kickstarter $100 000 — у 21 раз більше за мету.
Копчення м’яса стало мемом після 32-хвилинного лайву про бризкет. Ще одне захоплення — серфінг та гідрофойлінг. Його відео 2021 року на гідрофойлі в День незалежності з американським прапором завірусилося через дивну відірваність мільярдера від реальності.
У 2019-му запустив подкаст про технології та суспільство, де обговорював майбутнє з професорами Гарварда, істориком та журналістами. Проєкт проіснував чотири епізоди — і тихо помер.
Ці «іграшки» коштували копійки порівняно з Reality Labs чи Scale AI. Але саме такі дрібниці розкривають закономірність: Цукерберг не вміє робити речі наполовину. Чи то метавсесвіт за $70 млрд, чи нічник для дружини — він як справжній гік поринає у справу, фанатично, до межі одержимості. Різниця лише в нулях на чеку.
Його захоплення можуть здатися випадковими, але це радше сформована в заможній родині Вестчестера закономірність, де 10-річний хлопчик отримував комп’ютери та індивідуальних викладачів, а у 18 вступав до Гарварда зі знанням давньогрецької. Тож $70 млрд збитків — це не катастрофа, а інвестиція в майбутнє, яке, можливо, ніколи не настане.
Проблема лише в тім, що його особисті експерименти — наша цифрова реальність. Це наші лайки, дописи та листування, конвертовані в рекламні доходи та чеки для Meta. Коли він вкладає у ШІ, це означає, що зовсім скоро алгоритми формуватимуть наші стрічки новин й рекомендації по-новому.
Тож, коли знову почуєте про черговий крейзі проєкт Цукерберга, Маска, Безоса чи іншого self-made бізнесмена із бюджетом у десятки мільярдів, згадайте, що це не про імпульсивність і не про візію. Це про людину, яка народилася з чит-кодами й тепер вирішує, як жити мільярдам людей, не питаючи жодного з них.
Марк не запитував дозволу. І не запитає.
Більше про це
«Ларрі, тобі не потрібно більше грошей». Тіньовий президент і друг Джобса — хто такий Ларрі Еллісон, найбагатша людина світу
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
