День Києва — привід передивитися все, що знімали про місто. Від класики до сучасних стримінгових хітів. Редакція Vector зібрала добірку українських фільмів, дія яких розгортається в столиці, та вартують перегляду.
Що сталося
Вже традиційно в останні вихідні травня столиця святкує День Києва. Цього року — 31 травня. Перше святкування Дня міста відбулося у столиці ще 1982 року, приурочене 1500 річчю Києва. Редакція Vector зібрала добірку — від класики до свіжих прем’єр, які варто глянути про столицю України.
«Дика любов»
Любовна історія на тлі Києва перших років незалежності — часів вільного ринку, відкритих кордонів і повної свободи від цензури. Місто тут впізнається буквально у кожному кадрі: Подільські схили, Лівобережна, Гідропарк, Бориспіль.
«Сьомий маршрут»
Київ протягом однієї доби очима гіда, який експромтом вигадує для американських туристів маршрут на честь поета, якого не існує. Маршрут пролягає через впізнавані столичні вулиці, передмістя і навіть Чорнобиль.
«Історія зимового саду»
Документальний дебют Семена Мозгового про жінку, яка 45 років доглядає павільйон квітникарства на київській ВДНГ. Коли її просять піти на пенсію, вона відмовляється: каже, що всі рослини без неї загинуть. Тихе, майже медитативне кіно про місце, людину і час — і водночас портрет Києва, якого вже майже немає.
«Герой мого часу»
Дебютна комедія Тоні Ноябрьової про Жорика — хлопця, який мріє підкорити Київ, а поки живе у світі пивних кіосків, дешевих атракціонів і засмічених під’їздів. Три новели, об’єднані в одну історію про пошуки свого місця в місті контрастів. Впізнаваний Київ у кожному кадрі — жеки, сусіди, дороги і все, що ми знаємо занадто добре. Фільм отримав приз за найкращу режисуру на Одеському кінофестивалі.
«Цвях»
Дипломна короткометражка Філіпа Сотниченка — і одразу «Золотий Дюк» на Одеському кінофестивалі. Фільм виглядає як документальний, але насправді є ігровим: Сотниченко відтворив знайдений сімейний архів 1990-х. Молода скрипалька, радянська квартира в Києві, родичі, що знімають на аматорську камеру — і цвях над дверима, на який має повиснути диплом переможниці музичного конкурсу.
«В радості, і тільки в радості»
Дебютна короткометражка Марини Рощиної — про молоду маму-тусовщицю, яка несподівано закохується і не наважується зізнатися хлопцеві, що у неї є син. Київські спальні райони, станція метро «Дніпро», дитячі майданчики — все це складає живий, впізнаваний фон для дуже особистої історії про вибір між коханням і відповідальністю.