Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Ілон Маск щойно купив сам у себе компанію, яка спалює $1 млрд щомісяця. SpaceX поглинув xAI, довівши спільний валюейшн до $1,25 трлн. Маск запевняє в «інноваційності», але його ключові розробники звільняються, а аналітики називають угоду антрикризом у доларовій обгортці.
Одіозний мільярдер не перший і не останній, хто перекладає збитки з однієї кишені в іншу. Журналістка Vector Дарія Прудіус відкорковує шампанське за усіх, хто вчасно звільнився, і розбирає 14 найгучніших, на погляд редакції, поглинань.
Хто зірвав куш
Google + YouTube (2006-й, $1,65 млрд)
У жовтні 2006 року Google придбала стартап YouTube Inc. за $1,65 млрд акціями. Сайт з піратськими кліпами, кріпі-пастою та котиками тоді не генерував жодного долара прибутку. Акції Google підскочили на 2% ($8,50), фактично окупивши придбання в день оголошення угоди.
Через 19 років, у 2025 році, YouTube остаточно довів статус головного активу Alphabet — його сукупний дохід перевищив $60 млрд ($40 млрд — реклама, близько $20 млрд — підписки). Для порівняння: це на третину більше за виторг Netflix ($45,2 млрд). Якщо винести за дужки парки розваг і мерч, YouTube уже офіційно обійшов Disney за медіадоходами. Сьогодні платформа генерує 1,65 млрд приблизно кожні 10 днів (щоправда, це дохід, а не чистий прибуток, який Alphabet не розкриває).
Кілька фактів про масштаб YouTube:
- 200 млрд переглядів Shorts щодня.
- 325 млн платних користувачів в екосистемі Alphabet (Premium, TV, Google One).
- Якби YouTube став окремим бізнесом, валюейшн сягнув би $475–550 млрд (більше, ніж ВВП деяких країн, як-от Австрії чи Фінляндії).
Материнська компанія не стала «ламати» стартап. У пресрелізі 2006 року чітко вказали: «YouTube працюватиме незалежно, щоб зберегти бренд і спільноту». Платформі залишили штаб-квартиру, команду з 67 осіб, креативність і право бути собою. Google дав інфраструктуру, технології та майже необмежений бюджет. Підхід «зберігати те, що працює, замість насильницької інтеграції» став стандартом для інших злиттів.
Disney + Pixar (2006, $7,4 млрд)
Боб Айґер очолив Disney у 2005-му, коли класична анімація студії була в комі. Поки власні 2D-проєкти провалювалися, Pixar Стіва Джобса фактично монополізував ринок і диктував стандарти всій індустрії. Замість того, щоб роками наздоганяти лідера, Айґер вирішив агресивно запартнеритися: у 2006 році Disney викупив Pixar за $7,4 млрд в акціях. Так, Стів Джобс став найбільшим індивідуальним акціонером Disney (пакет у 7%) і отримав місце в раді директорів.
Головним активом угоди була не бібліотека фільмів, а «режисерська модель» управління. Айґер не став поглинати Pixar бюрократією — навпаки, він дозволив культурі Pixar поглинути Disney. Керівники студії очолили анімаційні підрозділи обох компаній. Це запустило конвеєр хітів: від WALL-E до «Крижаного серця», яке стало найкасовішим мультфільмом свого часу і символом відродження Disney Animation.
Успіх із Pixar довів, великі креативні придбання працюють, якщо не заважати творцям. Це відкрило шлях до Marvel, Lucasfilm і запуску Disney+. За 20 років правління Айґера (2006-2026) капіталізація злетіла в рази, а ціна акцій зросла з $24 до $142, перетворивши Disney на головного медіагіганта планети.
Disney + Marvel (2009, $4,2 млрд)
Через кілька років після успіху з Pixar Айґер діяв за тією ж логікою — купити того, хто робить продукт краще за тебе, і не заважати працювати — тому придбав Marvel Entertainment за $4,2 млрд. Тоді Marvel Studios лише починала свій шлях — у прокаті були тільки «Залізна людина» та «Неймовірний Халк», а власний досвід бренду в кіновиробництві був мізерним порівняно з потенціалом його героїв. Хоча каталог студії налічував права на 5 000 персонажів, які успішно перейшли до Disney.
За наступні 15 років студія супергероїв стала найкасовішою кінофраншизою в історії із сукупними зборами понад $30 млрд (лише фінальні «Месники» принесли $2,8 млрд).
Паралельно Marvel перетворилася на замкнену екосистему і стала головним мультиплікатором доходів Disney: мерч і парки з супергероями принесли компанії додаткові десятки мільярдів до касових зборів.
Facebook + Instagram (2012-й, $1 млрд)
У квітні 2012 року Марк Цукерберг заплатив близько $1 млрд за Instagram — застосунок із із 13 співробітниками та нульовим доходом. Тоді суму за «сервіс із фільтрами для фото» називали божевіллям. Однак у компанії бачили, що мобільне фото стає центральним форматом соцмереж, а Instagramріс надто швидко розвивався, щоб його ігнорувати. Тож замість воювати за користувачів, Цукерберг просто купив майбутнього конкурента.
До 2018 року кількість активних користувачів в Instagram на місяць досягла 1 млрд, а оцінкова вартість компанії злетіла до $100 млрд (х100 зростання від ціни покупки). За даними аналітиків eMarketer, тоді платформа генерувала понад 10% виторгу Facebook. У 2025 році принесла понад 50% усіх рекламних надходжень Meta в США та 40–50% глобально. З фінансової точки зору, це стало одним із найуспішніших придбань у техносекторі, а Instagram став головним рекламним драйвером Meta.
Хоча ідилія тривала недовго. Цукерберг розвалив модель «незалежного бренду», щойно вирішив підігнати Instagram під власні стандарти. У 2018 році фаундери платформи пішли з компанії через конфлікти з CEO Meta. Кейс показав, як можна переписати оригінальний стартап під корпорацію, примноживши при цьому прибутки.
Microsoft + Activision Blizzard (2023, $75 млрд)
Найбільша на сьогодні угода в історії ігрової індустрії ледь не зірвалася. Федеральна торгова комісія США (FTC) намагалася заблокувати її через суд, а британські регулятори вимагали перегляду умов. Проте у жовтні 2023 року Microsoft все ж дотиснула придбання Activision Blizzard у понад $68,7 млрд за видавця Call of Duty, World of Warcraft, Overwatch та Diablo.
Для Xbox це був стратегічний ва-банк, адже бренд історично програвав PlayStation за кількістю ексклюзивів. Як і Цукерберг, CEO Microsoft Сатья Наделла вирішив не наздоганяти інших, а перекупити ринок. Завдяки цьому компанія увійшла до трійки найбільших гравців геймінгового ринку поруч із Tencent та Sony. Перші ж квартальні звіти показали, що виторг напряму підскочив на 49%, а доходи від контенту та сервісів Xbox — на 61%.
Майже весь ріст дала консолідація Activision Blizzard — фактично за ніч зробила з постійного аутсайдера лідера. Інтеграція ще триває, тож чи придушить кормашина креатив стартапу і чи спрацює угода в довгу, ще побачимо. Наразі це кейс мегазлиття на десятки мільярдів із шансами вийти в плюс.
Хто запартнерився і прогорів
AOL + Time Warner (2000-й, $165 млрд)
2000 рік став піком дотком-бульбашки. Як головний провайдер епохи dial-up Старий тип під'єднання до інтернету через телефонну лінію. AOL вирішив поглинути медіагіганта Time Warner (пізніше WarnerMedia) за вагомі на той час $165 млрд. CEO обох компаній обіцяли ринку цифрову імперію, де 30 млн юзерів інтернету отримають доступ до CNN, HBO та Warner Bros.
Свято тривало кілька місяців, поки не настав типовий приклад корпоративного самогубства. Бульбашка доткомів луснула і рекламні гроші миттєво закінчилися, а повільний dial-up програв конкуренцію швидкісному інтернету.
Всередині об’єднаної компанії почався конфлікт культур. Агресивні технарі з AOL намагалися диктувати умови консервативній медіаеліті з Time Warner і жодна обіцяна вигода від злиття так і не з’явилася. У 2002 році AOL Time Warner зафіксувала мінус $98,7 млрд — на той час антирекорд в історії американського бізнесу.
Вартість AOL обвалилася в 11 разів. CEO Time Warner Джеральд Левін пішов у відставку і назвав цей союз головним провалом в історії корпорацій. У 2009 році компанії офіційно розійшлися, залишки AOL у 2015-му забрав Verizon за $4,4 млрд. Це було менше ніж 3% від колишньої вартості імперії, яку колись оцінювали в сотні мільярдів.
AT&T+ Time Warner (2018-й, $109 млрд)
У 2018 році Time Warner знову втягнули в мегазлиття. 140-річний телеком-гігант AT&T виклав за медіагрупу $85,4 млрд в акціях, в також взяв на себе $23,3 млрд боргу. Логіка та ж сама, що й 18 років тому: схрестити контент із дистрибуцією, щоб наздогнати Netflix, Disney+ та Amazon.
Однак через позови Мін’юсту США та публічні атаки Дональда Трампа на CNN запуск затримався майже на рік. Поки AT&T витрачала час на юристів, цифри Disney+ та Netflix випередили її ще до старту.
Рекламна платформа Xandr, що мала заробляти на даних 170 млн абонентів, згоріла через внутрішні конфлікти, і її продали Microsoft. Рекламний підрозділ WarnerMedia взагалі саботував правила материнської компанії.
Експеримент AT&T тривав чотири роки. У 2022 році компанія здалася та продала медіагрупу Discovery. Конгломерат Warner Bros. Discovery успадкував $40 млрд боргу. Символом провалу став готовий за $90 млн фільм Batgirl, який списали для податкових пільг і не випустили.
Facebook + Oculus (2014-й, $2 млрд)
У 2014 році Цукерберг викупив перспективний стартап Палмера Лакі Oculus $2 млрд (з бонусами утримання — до $3 млрд), сподіваючись створити закриту VR-екосистему Facebook. Проте за 11 років цей напрям (Reality Labs) сукупно приніс Meta понад $83 млрд збитків. Лише за Q4 2025 року він «спалив» $6 млрд, заробивши при цьому $955 млн.
Meta систематично знищувала культуру Oculus, внаслідок чого ключові таланти йшли з проєкту. Фаундера звільнили, CEO Брендан Айріб пішов після скасування флагманської PC-VR-гарнітури Rift 2, а творець Doom та Quake Джон Кармак залишив компанію у 2022-му, публічно звинувативши Meta в неефективності та самосаботажу.
Технічний стан проєктів був далеким від ідеалу: у продакшні GPU завантажені лише на 5%. Результати інвестицій також виявилися мізерними: до проєкту метавсесвіту Horizon Worlds долучилися менш як 200 000 користувачів, а ребрендинг у Meta обвалив капіталізацію на $700 млрд.
У січні 2026 року Meta скоротила 1000 співробітників Reality Labs (10% апаратного штату) та закрила низку ключових VR-студій (Armature, Twisted Pixel, Sanzaru) разом із технічним центром Oculus. Керівництво визнало, що влило в ринок більше грошей, ніж він здатен повернути. Тож тепер компанія фокусується на ШІ та розумних окулярах Ray-Ban Meta замість класичного VR.
Daimler-Benz + Chrysler (1998-й, $37 млрд)
Юрген Шремп, голова Daimler-Benz, подавав угоду як «злиття рівних»: два автогіганти нібито об’єднуються, щоб домінувати на глобальному ринку. Насправді це було жорстке поглинання, що він згодом і визнав, а акціонери Chrysler подали до суду через введення в оману.
Спільних платформ не створили, обмін технологіями зупинився, ключові менеджери Chrysler масово звільнялися. За дев’ять років компанії так і не стали єдиною структурою, продажі падали — і міф про «злиття рівних» розсипався.
У 2007-му Daimler продав 80% Chrysler фонду Cerberus за $7,4 млрд — приблизно п’яту частину початкової ціни. Невдовзі Chrysler збанкрутував, і рятували його уряди США та Канади, які влили мільярди, щоб зберегти сотні тисяч робочих місць і ланцюжок постачання. Fiat зайшов як інвестор і операційний партнер, провів санацію, закрив державні борги та врешті повністю поглинув Chrysler.
Microsoft + Nokia (2014-й, $7,2 млрд)
Остання велика ставка Стіва Балмера на посаді CEO Microsoft — і яку його наступник Сатья Наделла від початку підтримував без особливого ентузіазму. У 2013 році компанія купила мобільний підрозділ Nokia за $7,2 млрд, щоб створити третю силу на ринку смартфонів поряд із iOS та Android. Але на момент закриття угоди Windows Phone займав лише 3% ринку і шансів на прорив майже не мав.
Зміна логотипа на телефонах не допомогла: розробники не писали застосунки для порожньої системи, а користувачі не купували смартфони без застосунків. Вже за рік Microsoft списала $7,6 млрд фактично визнавши, що всі витрачені гроші згоріли. За цим пішли масштабні скорочення 26 000 людей.
У 2016 році залишки телефонного бізнесу продали HMD Global за символічні $350 млн — менше за 5% від ціни поглинання. Сатья Наделла остаточно поховав ідею власного смартфона і розвернув вектор до хмарних сервісів та ШІ.
HP + Autonomy (2011-й, $11 млрд)
На початку 2010-х компанія HP — найбільший виробник ПК у світі — намагалась втекти від заліза в софт. Ключовою купівлею став британський розробник Autonomy: у 2011 році за нього заплатили $11,1 млрд. Уже за рік HP списала $8,8 млрд. Компанія заявила про бухгалтерські махінації та завищення вартості Autonomy приблизно на 40%.
Засновник Autonomy Майк Лінч усе заперечував і звинувачував HP у провальному менеджменті. Почалася десятирічна судова війна в США та Британії. Зрештою, у 2022 році суд став на бік HP.
У серпні 2024 року Лінч загинув під час аварії своєї яхти. Виплатити сотні мільйонів доларів компенсації тепер мають його спадкоємці та партнери.
Не все так однозначно
Деякі M&A-угоди неможливо оцінити лише через цифри. Наприклад, Disney за $4,05 млрд купила Lucasfilm («Зоряні війни», «Індіана Джонс») у 2012-му. П’ять випущених фільмів зібрали понад $5 млрд у прокаті, а це близько $1,2 млрд чистого прибутку — на $2,8 млрд менше, ніж коштувала сама Lucasfilm. Витрати компенсують лише екосистемою — мерч та тематичні парки приносять більше, ніж кінотеатри. Загалом бренд Star Wars працює, але не там, де планувалось.
Facebook купив WhatsApp за $19 млрд у 2014-му, фактично купуючи аудиторію (450 млн тоді, 2 млрд зараз) та захист від конкурента.
На момент угоди месенджер мав 450 млн користувачів і бізнес-модель на річній підписці за $1. Згодом фаундери месенджера звільнилися через конфлікт із політикою приватності, а ЄС оштрафував Meta на 110 млн євро за брехню про неможливість об’єднати профілі користувачів. Стратегічно угода успішна (домінування на ринку), але фінансово — сумнівна інвестиція, оскільки WhatsApp Business приносить скромний дохід порівняно з Instagram чи Facebook.
У 2012- му Google купила Motorola Mobility за $12,5 млрд і перепродала Lenovo за $2,9 млрд. На перший погляд, це мінус $9,5 млрд, але Google залишила 17 000 патентів Motorola — головну купівлі. Разом із податковими вигодами це фактично обійшлося в $2-3 млрд і дало юридичний захист для Android.
Де в цьому спектрі опиниться Маск
Корпоративні поглинання не про чисту математику, а про ставку на те, що ти розумієш актив краще за його фаундерів.
Маск пішов далі й вирішив, що розуміти нікого не треба — бо він і є обидві сторони столу. Та все ж ринок поки не бачить у ньому очевидного переможця. Barron’s та Bloomberg вважають угоду прихованою рятувальною операцією (bailout) для збиткових xAI та X через SpaceX. Його кроки спрямовані, вочевидь, на те, щоб зібрати якомога більше грошей на ІРО (і бонусом стати трильйонером).
Аналітики бачать тут повтор схеми з Tesla та SolarCity (2016), коли Маск знову змушує сильніший актив тягнути слабший. Конфлікт інтересів очевидний — ризик понесуть акціонери, а Маск має виграти незалежно від результату.
А втім, за сухою статистикою 70–75% великих злиттів провалюються. Наш герой поставив $1,25 трлн на те, що він — виняток. Однак хіба справжнім виняткам потрібен bailout для своїх іграшок?
Більше про це
Технології в обмін на ілюзії: століття провальних бізнес-співпраць США з москвою
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
