Чи допомагають наркотики вигадувати ідеї? Сергій Вовк питає психолога про креативність
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Як змусити свій мозок креативити? Що робити зі страхом чистого аркуша? Як розпізнати вигорання і чим воно загрожує? Про це співзасновник KAMA Сергій Вовк дізнався у психолога Іллі Ягіяєва напередодні дискусії Science&Wine (на івенті вже солдаут, але INSCIENCE постійно проводять заходи про науку).
Сергій Вовк та Ілля Ягіяєв
Чи можна створити умови для креативності? Чи можуть блокнот і затишна кав’ярня стимулювати творчий процес?
Умови справді мають значення. Робоче місце та ритуали, які людина випрацювала для себе, структурують простір, дисциплінують, дають змогу зосередитися на задачі і відгородитися від зайвих думок. Проте не варто сподіватися, що зовнішні умови самі по собі розв’яжуть проблеми креативності. Подекуди ідеї спадають на думку там, де на них не чекаєш: можна творити на «колінці», на клаптику паперу, а можна годинами витріщатися в монітор у бездоганному середовищі і так нічого з себе і не вичавити. Буває й навпаки: зміна середовища надихає на роботу і допомагає генерувати ідеї, до яких ми б не дійшли у знайомому оточенні.
Дедлайни вганяють у стрес. Що з цим робити?
Дедлайн може як допомогти, так і зашкодити творчому процесу. Корисним він виявляється тоді, коли задає людині структуру, яку вона не може створити сама. Ці задачі нам цікаві, але без зовнішніх стимулів нам важко взятися до їх виконання. Іноді потрібно змусити себе робити те, чого нам насправді хочеться.
Однак дедлайн може й нашкодити. Якщо людині бракує часу, жорсткі рамки вбивають всяку креативність. Дедлайн створює відчуття зовнішнього тиску та неконтрольованості ситуації, що суперечить творчості за визначенням.
Дедлайни корисні тоді, коли залишають людині простір свободи та можливість вирішувати задачі на власний розсуд (за наявності чітких правил), і шкідливі, коли створюють атмосферу тиску та неконтрольованості.
Чому ми вигораємо?
Вигорання — це втрата інтересу та мотивації до роботи, відчуття відрази до неї через надмірний стрес та нездатність контролювати свій час та зусилля. Вигорання переживається дуже болісно — фактично це клінічна депресія стосовно роботи. На щастя, інтенсивність вигорання не завжди сягає клінічної значущості.
Вигораючи, людина спочатку відчуває відсутність інтересу до робочих задач, починає виконувати їх механічно, дедалі частіше відмовляючись від них і саботуючи.
Причинами вигорання можуть бути нереалістичні очікування, бажання досягти радикального, нечуваного успіху — стикаючись з робочою рутиною, завищені очікування призводять до розчарування та небажання робити навіть те, що людина насправді вміє. Також причинами можуть бути:
- зовнішній тиск, коли людина не може проявити свої здібності та виразити власне бачення робочої ситуації;
- відчуття своєї некомпетентності або, навпаки, компетентності, вищої за задачі, які перед нею ставлять;
- неадекватні та емоційно холодні стосунки у колективі та з керівництвом, на яке не можна покластися та від якого незрозуміло, що чекати;
- неконтрольованість робочого середовища, відчуття несвободи та нерозуміння.
Як досягнути стану «потоку»? Як подолати страх чистого аркуша?
Стан «потоку» потребує зусиль самої людини, його досягнення передбачає тривалу попередню практику тієї чи іншої діяльності. На початку ця практика може бути складною та «непотоковою», але з часом ви натренуєтеся і це вдаватиметься вам краще.
Навіть досвічені процесіонали іноді не можуть стати до справи. Поети, художники та інші митці споконвіку шукали музу, яка підбадьорить і надихне. В такому разі краще не силувати себе, перемкнутися на щось інше, відволіктися від робочої задачі і відпочити. Деколи треба набратися вражень в іншій сфері життя, а іноді просто перестати блокувати творчий процес надмірним контролем, який вбиває креативність.
У творчих професіях нетривала інтенсивна робота — це нормально, тому не варто переживати, що перемикаючись на щось інше, ви нібито нічого не робите. Коли приходить по-справжньому важлива ідея, «втрачений» час, як правило, швидко надолужується.
Чи допомагають алкоголь і наркотики стимулювати креативність?
Побутує думка, що алкоголь та інші психотропні речовини можуть позитивно вплинути на творчу здатність і продуктивність людини. Однозначну відповідь дати складно, тому що різні речовини діють по-різному — деякі взагалі присипляють людину, і відповідно, творчий процес. Окрім цього, ефект залежить від дози. Я вже не кажу про індивідуальні ефекти — їх важко передбачити, особливо якщо людина приймає ту чи іншу речовину вперше. До того ж, часто даних для висновків буває недостатньо, бо багато речовин є нелегальними, а досліджень їхнього впливу на організм не так багато.
Тим не менш, науковці знайшли зв’язок між вживанням алкоголю та інших психотропних речовин і креативністю. Існують експериментальні свідчення того, що помірне вживання алкоголю, а саме горілки, перед заповненням тесту на креативність покращує швидкість і якість розв’язання творчих завдань. Автори дослідження переконують, що короткотривалий ефект від алкоголю зумовлений зменшенням свідомого контролю уваги. Це дозволяє людині прислухатися до несвідомих процесів, на які вона зазвичай не звертає уваги.
Інше дослідження показало, що алкоголь покращує здатність до креативного вирішення задач і збільшує кількість «осяянь». Він стимулює інтуїцію, але не дивергентне мислення, яке дозволяє знайти кілька рішень однієї задачі. Проте два тести, які використовували у таких дослідженнях, доволі схожі, тож важко сказати, що вони досліджують різні аспекти креативності. Важливо, що нетверезі досліджувані сприймали себе креативнішими, ніж були насправді.
Дослідження біографії Джима Моррісона не дозволяє стверджувати, що він творив краще під час алкогольного сп’яніння чи під дією психотропних речовин. Зловживаючи алкоголем, мескаліном, ЛСД та амфетамінами, він зруйнував своє творче середовище — через пияцтво від нього відвернулись друзі і за кілька місяців він помер через наслідків вживання героїну. Схожа доля спіткала Еммі Уайнхауз та Джиммі Хендрікса.
Креативні люди частіше вживають маріхуану, ЛСД та інші психотропні речовини, ніж ті, чия діяльність менше пов’язана з творчістю. Вживання різних речовин впливає на зміст творчості, змінюючи естетичні смаки митця.
На основі тих небагатьох досліджень, які можна включити до аналізу (у 2017 році їх було всього 14), можна зробити висновок, що психотропні речовини впливають на творчість, пригнічують свідомий контроль та дозволяють людині отримати доступ до ширшого досвіду. Однак для однозначних висновків потрібно провести ще чимало експериментів. Не варто також забувати про довготривалі наслідки вживання алкоголю та психотропних речовин, які далеко не завжди є безпечними та бажаними.
