Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

Кейси

Жовтневе загострення. Які гаджети презентували Apple, Google, Samsung, Xiaomi та Huawei

02 Листопада 2021, 11:30
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Новинки Apple, Samsung, Huawei, Xiaomi выйдут осенью 2021
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Жовтень пройшов під знаком презентацій гаджетів. З 18 до 28 жовтня свої новинки представили Apple, Google, Samsung, Xiaomi та Huawei. Редакція Vector зібрала найголовніше з усіх презентацій.

Що презентувала Apple

18 жовтня Apple провела другу осінню презентацію. Ось головні новинки:

MacBook Pro

Те, чого всі боялися, таки трапилося: нові «маки» отримали 14- та 16-дюймові екрани з «чубчиком». У ньому розмістили камеру FaceTime HD 1080p, а також датчики TrueTone, зовнішнього освітлення та світлодіод.

MacBook Pro 2021

У MacBook Pro побільшало роз’ємів — три USB Type-C/Thunderbolt 4, HDMI, слот для читання SD-карт і 3,5 мм для навушників. Також повернули магнітну зарядку MagSafe. А ось Touch Bar у нових MacBook Pro не буде. Замість нього — звичні фізичні клавіші.

MacBook Pro працюють на чіпах Apple — 10-ядерних M1 Pro та M1 Max. Разом із ними додали покращену систему охолодження із двох вентиляторів.

14-дюймовий MacBook Pro витримує до 10 годин відтворення відео без підзарядки, а 16-дюймовий — 17 годин.

Скільки коштує MacBook Pro в Україні: від 69 999 грн до 122 999 грн.

Більше про це

01 НОВИНИ

MacBook Pro чи 2,5 тонни гречки? Скільки звичних речей можна купити замість новинки Apple

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

MacBook Pro 2021 характеристики
02 НОВИНИ

З’явилися перші фото нових MacBook від користувачів. Що кажуть про товщину та «чубчик»?

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Первые фото MacBook Pro

M1 Max та M1 Pro

Під час презентації Apple багато часу приділила новим чіпам — M1 Max і M1 Pro. Їхня поява — черговий крок до повного переходу Mac на чіпи Apple, який планується завершити через рік. M1 Max та M1 Pro оснащені центральними процесорами (CPU) до 10 ядер та графічними (GPU) — до 32. Пропускна здатність пам’яті M1 Pro — до 200 ГБ/с, а M1 Max — до 400 ГБ/с.

Характеристики чипів Apple M1, M1Pro, M1 Max

AirPods 3

AirPods 3 отримали стандартний набір особливостей, включаючи захист від вологи. Можна також виділити дизайн без силіконових насадок, підтримку об’ємного звуку Dolby Atmos. AirPods 3 витримує до шести годин прослуховування музики, а п’ятихвилинної зарядки вистачить на 60 хвилин.

З недоліків навушників — відсутність шумоподавлення, через що може бути незручно слухати музику на вулиці чи метро.

Airpods 3 ціна

Скільки коштуватимуть AirPods в Україні: рекомендована ціна — 7699 грн.

Що презентувала Google

Презентація Google відбулася наступного дня після Apple — 19 жовтня. Компанія представила смартфони Pixel 6 та Pixel 6 Pro на своїх чіпах Tensor.

Pixel 6 та Pixel 6 Pro

Дисплей Pixel 6 — 6,4 дюйма, а Pixel 6 Pro — 6,7 дюйма. На «шістці» встановлена OLED-матриця (90 Гц), на «прошці» – LTPO OLED (120 Гц). Google Pixel 6 отримав 8 ГБ ОЗУ та 128–256 ГБ вбудованої пам’яті. Google Pixel 6 Pro має 12 ГБ оперативної пам’яті. Він доступний у трьох версіях зі 128/256/512 ГБ вбудованої пам’яті.

Місткість батареї Pixel 6 — 4614 мА/год, а Pixel 6 Pro — 5003 мА/год. Обидва смартфони підтримують швидку 30-ватну зарядку.

За допомогою нових Pixel можна записувати відео з роздільною здатністю 4K HDR (60 кадрів в секунду). Доступна і Slow-Mo Full HD зйомка із частотою до 240 кадрів за секунду.

З корисних функцій — Magic Eraser, щоб автоматично видаляти небажані об’єкти зі знімків

Pixel 6 коштує від $599, а Pixel 6 Pro — від $899.

Google Pixel 6 та Pixel 6 Pro

Процесор Tensor

Як і Apple, Google представила свій процесор, над яким, за чутками, працювала з 2016 року. Відомо про нього небагато — 8-ядерний із потрійним кластером. Цей чіп дозволив досягти суттєвого приросту у продуктивності CPU (швидше на 80%, ніж Pixel 5) та GPU (370%).

Що презентувала Samsung

Великих новинок шанувальники Samsung на осінній презентації не дочекалися. Ходили чутки, нібито компанія покаже доступний флагман Galaxy S21 FE, але не цього разу. Темою заходу стала кастомізація гаджетів Samsung.

Перефарбування Galaxy Z Flip 3 та Galaxy Watch 4

Наприклад, представлений у серпні цього року Galaxy Z Flip 3 можна купити у нових кольорах. Широкий вибір: 49 варіантів.

Кастомізувати можна і смартгодинник Galaxy Watch 4. Щоправда, варіантів менше, ніж у смартфона: тільки колір корпусу та комплектний ремінець.

Обновилося і ПЗ Galaxy Watch, але в ньому немає нічого революційного. З’явився новий жест — якщо постукати по годиннику, відкриється список тренувань або створиться нове нагадування. Також додали чотири нові циферблати.

Що показала Huawei

На презентації у Відні Huawei показала свій новий флагманський смартфон Huawei Nova 9, дві моделі смартгодинників Watch GT 3 та бездротові навушники FreeBuds Lipstick.

Huawei Nova 9

Новий смартфон від Huawei отримав вигнутий екран розміром 6,57 дюйма. Смартфон працює на процесорі Qualcomm Snapdragon 778G. Nova 9 вміє визначати пріоритетні завдання за допомогою ШІ, досягаючи оптимальної продуктивності. Варто також згадати швидку зарядку Huawei SuperCharge 66 Вт. Nova 9 отримав 8 ГБ ОЗУ та 128 або 256 ГБ пам’яті.

Основна камера — 50 Мп, фронтальна – 32 Мп. Обидві отримали функції стабілізації відео AIS, уповільненої та покадрової зйомки.

Коли Huawei Nova 9 з’явиться в Україні, невідомо. У Європі продажі стартують найближчими тижнями. Ціна — від €499.

Huawei Nova 9

Смартгодинник Watch GT 3

Новий смартгодинник доступний у двох розмірах — 46 мм і 42 мм. Watch GT 3 можуть пропрацювати на одному заряді 14 днів (версія 46-мм) та 7 днів (версія 42-мм). Серед цікавих можливостей — технологія моніторингу серцевого ритму TruSeen 5.0. Вона з підвищеною точністю відстежує частоту серцевих скорочень, рівень насиченості крові киснем та температуру тіла. На Watch GT 3 доступні понад 10 000 циферблатів та 100 тренувань.

У Європі годинник почнуть продавати 10 листопада. 46 мм версія коштуватиме €349, а 42 мм — €329.

Навушники FreeBuds Lipstick

Над зовнішнім виглядом футляра та самих навушників працювали фахівці з Паризького центру естетичних досліджень. Комплект нагадує губну помаду. Сам футляр зробили із нержавіючої сталі.

Навушники Huawei оснащені динамічним драйвером зі збільшеною діафрагмою. Вона підтримує діапазон частот 40 кГц.

FreeBuds Lipstick здатні забезпечити 22 години відтворення музики з повністю зарядженим чохлом. Але є умова — доведеться вимкнути шумопридушення. Також вони витримають 4 години відтворення, якщо повністю заряджені. Huawei випустить FreeBuds Lipstick обмеженим тиражем. Ціна – €249.

Huawei Freebuds Lipstick

Що випустять Xiaomi

28 жовтня Xiaomi показала три нових смартфони: Redmi Note 11, Note 11 Pro та Note 11 Pro+, а також смартгодинник Redmi Watch 2.

Смартфони Redmi Note 11

Відразу впадають в око відмінності у форм-факторі між смартфонами. У звичайного Note 11 грані закруглені, а Pro-версій — плоскі.

Xiaomi Resmi Note 11

Note 11 отримав IPS-екран із діагоналлю 6,67 дюйма (і частотою 90 Гц), а на «прошках» встановлено AMOLED (частота – 120 Гц). Захисне скло у всіх трьох — Gorilla Glass 5.

Які камери у Note 11:

  • Redmi Note 11 — фронтальна 8 Мп, ширококутна 50 Мп, ультраширококутна 8 МП;
  • Note 11 Pro — фронтальна 16 Мп, ширококутна 108 Мп, ультраширококутна 8 Мп;
  • Note 11 Pro+ — фронтальна 16 Мп, ширококутна 108 Мп, ультраширококутна 8 Мп.

Найпомітніші відмінності — в акумуляторах. Звичайна Pro-версія йде з батареєю на 5160 мА г та з можливістю швидкої зарядки на 67 Вт. У Pro+ – лише 4500 мА г. Натомість її провідна зарядка розрахована на 120 Вт. Смартфон заряджається з 0 до 100% лише за 15 хвилин. У звичайного Note 11 — акумулятор на 5000 мА ч зі швидкою зарядкою на 33 Вт.

Всі три смартфони доступні у таких версіях:

  • Redmi Note 11 — 4, 6, 8 ГБ ОЗУ, а також 128/256 ГБ вбудованої пам’яті;
  • Note 11 Pro — 6 або 8 ГБ ОЗУ, а також 128/256 ГБ вбудованої пам’яті;
  • Note 11 Pro+ — 6 або 8 ГБ ОЗУ, а також 128/256 ГБ вбудованої пам’яті.

Всі три смартфони працюють під керуванням Android 11 із прошивкою MIUI 12.5.

Скільки коштує смартфон від Xiaomi:

  • Redmi Note 11 — від $185 до $265;
  • Redmi Note 11 Pro — від $265 до $345;
  • Redmi Note 11 Pro+ — від $310 до $375.

Redmi Watch 2

Новий смартгодинник Redmi Watch 2 виготовлений з полікарбонату. Важить він усього 31 грам. Оснащений 1,6-дюймовим AMOLED-екраном з роздільною здатністю 320 на 360 пікселів.

Redmi Watch 2 поставляються з силіконовими ремінцями у чорному, білому та синьому кольорах. У таких же кольорах може бути виконаний корпус пристрою.

Також Redmi Watch 2 отримали водонепроникність до 50 метрів та підтримують 117 режимів тренувань. Варто згадати моніторинг сну та голосового помічника Xiao AI. Redmi Watch 2 витримає 12 днів автономної роботи за звичайного використання та сім — за інтенсивного. Вартість годинника — 65$.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

СПЕЦПРОЄКТИ

Що таке інновації та як вони стимулюють економіку

17 Січня 2022, 18:00
15 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Vector разом із UNIT.City розпочинає Innovation week. Упродовж тижня ми обміркуємо теми та питання, пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою.

Інновації — основа успішної економіки. Від них залежить місце держави на світовому рівні та, зрештою, і й добробут громадян. Створення та інтеграція інновацій — складний багаторівневий процес. У ньому потрібно поєднати зусилля бізнесу, держави та освітнього сектору, щоби в результаті не просто випустити нові продукти, але й досягти культури, у котрій вони будуть з’являтися постійно.

Разом із CEO UNIT.City Домініком Піоте та партнером, CFO Кирилом Бондарем розібралися, що таке інновації, у чому складність їхнього створення та інтеграції. Також вони пояснили, як зробити економіку України інноваційною.

Що таке інновації та як вони працюють

Термін «інновації» вперше використав австрійський та американський економіст Йозеф Шумпетер на початку XX століття. Під ними він розумів зміни з метою реалізації й використання нових видів товарів, виробничих та транспортних засобів, ринків. За Шумпетером, економічне новаторство — функція підприємців. Оскільки вони не просто розробляють нові рішення, а й розуміють, що матиме попит на ринку.

П'ять типів інновацій

Економіст виділив п’ять типів інновацій:

  • створення нових товарів;
  • використання нових технологій та техніки;
  • відкриття нових джерел сировини;
  • нова організація виробництва;
  • освоєння нових ринків збуту.

Шумпетер не єдиний дав визначення інноваціям. У мережі можна знайти безліч варіантів. Зазвичай вони не надто відрізняються від визначення Шумпетера. Домінік Піоте  виділяє два види інновацій: поступові та дизрапт Дизрапт від англ. disrupt — підривати .

Домінік Піоте, CEO UNIT.City
Домінік Піоте, CEO UNIT.City

«Поступові інновації — коли випускають трішечки оновлені продукти. Наприклад, як після iPhone 12 з’являється iPhone 13. Я не великий фанат такого типу інновацій. А от дизрапт інновації — це вже створення того, чого раніше не було. Наприклад, винайдення авто чи найпершого iPhone. Саме такі інновації здатні щось змінити, вплинути на звичний стан речей», — пояснює СEO UNIT.City.

Як еволюціонували iPhone

Кирил Бондар виділив три ключових елементи інновацій:

  • щось нове, чого раніше не було (матеріали, компоненти, ринок, композиція);
  • воно або вже впроваджене, або в процесі;
  • затребуване ринком.

Він також підкреслює, що ефект від інновації обов’язково можна виміряти. Тобто вони мають економічний, науково-технічний, комерційний, соціальний, ресурсний або екологічний результат.

Класифікація інновацій

Є багато підходів до класифікації інновацій. Мабуть, найпростіша для розуміння — за змістом і сферою застосування. По суті вона схожа на типи інновацій за Шумпетером:

  • Технологічні — введення та створення нових технологій виробництва, інформаційних систем, джерел енергії.
  • Продуктові — створення нових товарів.
  • Організаційно-управлінські — інноваційні методи управління персоналом, стратегічного планування, прогнозування, постачання, збуту.
  • Економічні — інновації у фінансовій та бухгалтерській сферах, оплаті праці, оцінюванні результатів роботи.
  • Соціальні — нові форми активізації суспільства. Серед них — зміна способу життя, культурних, екологічних та політичних аспектів.
  • Юридичні — нові нормативно-правові документи. Вони створюють та змінюють умови для розвитку компаній, організацій, людей та суспільства.

Важливо пам’ятати, що кожен із цих типів інновацій зазвичай пов’язаний із рештою. Тобто зміна в одному з сегментів тягне за собою перетворення в іншому.

Сатоші Накамото і біткоїн

Наприклад, 2009 року розробник під псевдонімом Сатоші Накамото запустив пірингову платіжну систему та криптовалюту біткоїн (BTC). Насправді процес створення цієї системи почався ще приблизно з 1980-х. Інновація Накамото полягає в тому, що він переосмислив та узагальнив роботи попередників, а потім запропонував елегантне рішення.

Певно, головним нововведенням став блокчейн. Це децентралізований ланцюжок блоків, у яких записуються транзакції біткоїна. Блокчейн можна використовувати не лише для цього, але і для голосування, фіксування права власності, цифрової ідентифікації особистості, міжнародних платежів, анонімного передавання інформації. Отже, технологічна інновація (блокчейн) здатна спричинити хвилю змін в інших сферах — від економічної до юридичної.

Створення та інтеграція інновацій

Вміння створювати та інтегрувати інновації на різних рівнях (від продукту до структури роботи) вважається одним із ключових чинників, які вирізняють лідерів як у бізнесі, так і на рівні держав.

Кирил Бондар вважає, що розвиток інновацій залежить від трьох елементів:

  • Люди. Потрібні таланти — ті, хто прагне створювати щось нове.
  • Гроші. Без них дуже складно думати над чимось інноваційним.
  • Особлива культура. Вона має мотивувати людей ризикувати та пробувати щось нове. «Можливо, їх чекатиме невдача в 99 випадках зі 100, та це не буде їх зупиняти», — пояснює Кирил.
Кирил Бондар, CFO UNIT.City

Процесс від розроблення до інтеграції та розповсюдження нововведень називають інноваційним циклом. Його можна розділити на такі етапи:

  • Аналіз внутрішніх можливостей компаній та ринку. На цьому етапі визначають, які продукти слід перестати випускати, а які навпаки — розвивати або створювати.
  • Генерація ідей інновацій. Команда генерує ідеї продуктів і товарів з огляду на проведений аналіз і розуміння потреб ринку.
  • Добір ідей інновацій. Обирають найбільш перспективні ідеї для конкретної компанії чи організації.
  • Розроблення концепції та її перевірка. Особливо важливо саме перевірити, тому що інновації заради інновацій не працюють. Товар чи послуга мусить цікавити кінцевих споживачів. Для цього проводять опитування та дослідження потенційної цільової аудиторії.
  • Розроблення маркетингової стратегії для просування інновації на ринок. Цей етап включає комплекс дій від поглибленого дослідження ринку до сегментації аудиторії та розроблення маркетингової стратегії.
  • Оцінювання можливості та доцільності реалізації маркетингової стратегії. Визначають, чи здатна компанія виробити та збути достатньо товару для реалізації поставлених цілей.
  • Виготовлення зразків і їхнє лабораторне випробування.
  • Випробування інновації в ринкових умовах. Тут використовують пробний маркетинг на окремих ділянках ринку, щоби покращити стратегію виведення продукту та його особливості.
  • Розгортання комерційного виробництва інновації.

З практичної точки зору повний інноваційний цикл використовують не завжди. Важливо враховувати особливості компанії, ринку продукту. Наприклад, не обов’язково придумувати новинку самостійно, можна купити патент або ліцензію.

Розберемось, як впроваджують інноваційні продукти, на прикладі першого iPhone. Ідея створення смартфону з’явилась у Стіва Джобса ще в першій половині 2000-х після успіху плеєрів iPod. 2004-го обсяги їхніх продажів сягнули орієнтовно 8,2 млн. У той час CEO Apple замислився над створенням гаджету, який міг би об’єднати три пристрої — програвач, телефон і кишеньковий комп’ютер.

iPhone розробляли в кілька етапів. Спочатку Джобс хотів створити планшет, але врешті зупинився саме на телефоні із сенсорним екраном та мінімумом фізичних кнопок. Перша версія мала кодову назву Purple 1. Її так і не завершили, а сама Apple сфокусувалася на іншому прототипі — Purple 2.

Також Apple зрозуміла, який пристрій потрібен ринку, завдяки партнерству з Motorola. 2005-го компанії разом випустили смартфон Motorola ROKR E1. Він вважається провальним, проте Apple зробила правильні висновки. Зокрема Джобс вирішив більше не створювати телефони в партнерстві з іншою компанією. Врешті 2007 року Apple представила перший iPhone. Функціонально смартфон не став проривною інновацією. Проте він вирізнявся в плані зручності, дизайну та простоти використання. Саме це було потрібно аудиторії.

Як інновації змінюють економіку

На думку Домініка Піоте, інновації — основа для розвитку будь-якої країни. Звісно, треба враховувати, що в кожної країни свої особливості та сильні сторони. Проте доступ до сучасних технологій прискорює та спрощує створення інновацій, а також дає змогу робити це в більших масштабах.

Кирил Бондар вважає, що між сучасною успішною економікою, у якої є майбутнє, та інноваційною економікою можна поставити знак дорівнює. Це твердження неодноразово доведено історично. Водночас економіка може існувати й без інновацій.

нежиттєздатна економіка

Бондар наводить приклад «дітей-мауглі», яких періодично знаходять у джунглях. Такі люди не вміють писати й спілкуватися, але живуть як біологічна істота. Так само і з економікою. Держава може просто продавати сировину та трудові ресурси. Завдяки цьому вона й далі функціонуватиме, але не стане інноваційною, сучасною та перспективною. Подібні економічні моделі були ще у XVIII столітті. У них немає майбутнього, адже розрив і відставання й далі збільшуватимуться. Тобто у тривалій перспективі така економіка нежиттєздатна.

«Ось приклад. Ми зараз перебуваємо на місці колишнього мотоциклетного заводу (в інноваційному парку UNIT.City — ред.). Після розпаду СРСР він перестав працювати. Здається, причина в тому, що він втратив ринок збуту — раніше ним був весь СРСР. Але насправді ринок став більшим. У теорії мотоцикли можна було продавати в США, країни Азії. Але не змогли, тому що не займалися інноваціями», — пояснює Бондар.

Отже, економічний розвиток напряму залежить від здатності створювати інновації. Інакше країна залишається просто постачальником сировини та трудових ресурсів. Це дозволить їй існувати, але врешті приведе до занепаду.

Створення інноваційної економіки не можна покласти лише на підприємців або державу. Насправді це процес, який потребує спільних зусиль. Надзвичайно важливу роль відіграє освітня сфера. Вона не лише готує кадри, але й закладає культуру підприємництва та інновацій.

Давайте на прикладі Кремнієвої долини розберемо, як держава та освіта стимулюють створення інноваційних компаній, а вони — економічний розвиток.

Перший крок до заснування Кремнієвої долини зробили ще в середині XIX століття. Тоді єзуїти створили Університет Санта-Клара. Наступним етапом стало створення Стенфордського університету 1891 року. Стенфорд поступово перетворив майбутню Долину на один з освітніх та наукових центрів США.

Батьком стартаперського духу регіону вважають професора радіотехніки Фредеріка Термана. Він з 1925 року викладав у Стенфорді. Терман рекомендував студентам заробляти на своїх дослідженнях та створювати бізнес. Так деякі студенти ставали підприємцями. Серед них були як мінімум двоє, які увійшли в історію, — Вільям Г’юлет і Девід Пакард. 1939 року вони створили компанію Hewlett-Packard в гаражі Девіда Пакарда. Він досі вважається символічним місцем заснування Кремнієвої долини.

Вільям Г’юлет і Девід Пакард, Hewlett&Packard

На розвиток цієї екосистеми також сильно вплинули Друга світова та Холодна війни. На початку 1940-х американський уряд почав активно фінансувати програми, націлені на створення засобів радіозв’язку та радіолокації. Стенфорд мав потрібні потужності для роботи в цьому напрямі, а тому одержав довгострокову підтримку. На той момент держава вже впливала на розвиток Долини.

Під час Холодної війни зусилля уряду США були зосереджені на тому, щоби досягти технологічної переваги над СРСР. Уряд із готовністю виділяв гроші не лише університетським лабораторіям, але і працював із незалежними компаніями. Це сприяло розвитку підприємництва в Долині. До того ж самі підприємці поступово почали переходити в ранг інвесторів. Вони створювали успішний бізнес, а частку заробленого вкладали в перспективні компанії.

Сам Стенфорд зберіг і примножив свою репутацію «кузні кадрів та інновацій». Наприклад, 1946-го на базі університету запустили Stanford Research Institute (SRI). Це справжній інноваційно-підприємницький центр — SRI та колишні співробітники інституту запустили понад 60 компаній. Серед них — Siri та Redwood Robotics, котрі свого часу купили Apple та Google.

Stanford Research Institute

Так ланцюжок освіта-уряд-бізнес призвів до створення унікальної стартаперської екосистеми. Вона допомагає США залишатися серед провідних інноваційних економік світу — третє місце в Global Innovation Index 2021.

Як створити та розвинути інноваційну економіку в Україні

Домінік Піоте вважає, що не вся економіка України інноваційна. «Зате все, що належить до агро- або технологічної індустрії — точно інноваційне. Адже це два головних стовпи української економіки. І вони активно розвивають інновації у своїй галузі. Наприклад, усім відомий кейс Міністерства цифрової трансформації України та запуску першого у світі цифрового паспорта. А ще є приклади monobank, усієї електронної комерції в країні. Вони створюють по-справжньому проривні речі», — пояснює СЕО UNIT.City.

Дія від міністерства цифрової трансформації України

За словами Кирила Бондаря, є кілька перешкод, котрі заважають розвитку інноваційної економіки в Україні:

  • Потрібні зусилля не лише держави, але й корпоративного сектору та людей. «Це замкнута історія. Держава, корпорації й люди. Якщо один з елементів випадає — нічого не вийде», — пояснює Бондар.
  • Україні не вистачає фундаменту — культури інновацій. «Треба займатися культурою економічно активного населення, але це складно. Тому варто починати робити це ще в школі, коли формується особистість та рольові моделі. Я впевнений, що треба вводити підприємництво, сучасні інноваційні технології, уроки етики та прикладної культури», — пояснює Бондар.
  • Українцям треба змінити ставлення до зовнішніх інвесторів. Зараз їх чомусь часто вважають дурнішими за нас. Багатьом здається, що головне завдання — взяти гроші, а далі нам не важливі ні його поради, ні подальший успіх таких інвестицій. Врешті-решт черговий зовнішній інвестор втрачає гроші. Тому Україну не сприймають, як інноваційний ринок у котрий можна вкластися.

«Проблема не в грошах. Ми не вміємо їх узяти — зробити бізнес-план, фінансову модель, показати що бізнес працює, мати позитивну репутацію. Ми ж говоримо — просто дай гроші та пропади», — пояснює Бондар.

UNIT.City
UNIT.City

Отже, українцям не вистачає не грошей, а освіти та знань. Не потрібно залучати зовнішніх інвесторів: вони прийдуть самі, а коли з’являться історії успіху — покличуть інших.

  • Україні вже пізно наздоганяти інші країни. Це не зробить економіку інноваційною й не допоможе досягти успіху. Україні треба одразу рухатися туди, де інші країни будуть через 5–10 років. Це шанс побудувати передову інноваційну економіку.

Домінік Піоте виділив два чинники, над якими Україні необхідно плідно попрацювати. По-перше, країні потрібно більше підприємців та потужна підприємницька культура. По-друге, треба не просто святкувати перемоги, а розповідати історії бізнесу та й України загалом. Адже у світі поки мало хто знає справжню силу країни, потенціал і талант українців. 

UNIT.City
UNIT.City

«Нам точно не потрібно намагатися копіювати в когось. Насамперед варто змінити наше мислення. Ми маємо бути більш зосередженим на інноваціях, готовими йти на ризики. І це саме те, що ми робимо тут, в UNIT.City. Створюємо екосистему, що підтримує, розвиває та дає змогу створювати інновації. Тож Україні потрібно більше таких проєктів, як UNIT.City. Нам треба більше місць, де мрії можуть втілюватись у життя», — пояснює Домінік.

Більше про це

01 СПЕЦПРОЄКТИ

Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ Як створювалася інновація: кейс Wantent
Ви будете дивитися серіали всю ніч. Як українська AI-платформа Wantent аналізує реакцію глядачів на відеоконтент
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
18 Січня 2022, 10:00 9 хв читання
Кейси

6 місяців, 19 волонтерів і 216 сторінок. Як ми провели найбільше дослідження продактів в Україні

16 Січня 2022, 12:00
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Як проводили дослідження продакт-менеджерів в Україні
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Наталія Єленевич

Пів року тому ми з Олексієм Єленевичем (CMO/CPO у JavaRush/CodeGym) вирішили проаналізувати ринок IT продакт-менеджерів України. В результаті разом із командою волонтерів створили, мабуть, наймасштабніше та найглибше дослідження на цю тему, яке можна знайти у вільному доступі. У ньому взяли участь 388 продактів із 180+ компаній.

Після публікації дослідження до мене неодноразово підходили люди із запитом: «Хочу зробити дослідження на тему Х. Розкажи, як ви зробили своє щодо продактів?». Проте коли люди починають розуміти масштаб задач, переважно вирішують навіть не починати. Чи варто вам робити подібне дослідження? Не знаю. Можливо, наш досвід допоможе вам визначитися.

Чому робили дослідження про продактів

Подивіться на кількість курсів для тих, хто бажає стати продактом. Хто це такі, скільки вони заробляють, чим займаються — запит на цю інформацію шалено зростає. Зокрема, і з боку компаній, які думають про наймання такого спеціаліста до себе в команду.

Ще кілька років тому було неможливо знайти систематизовані та конкретні дані щодо продактів у контексті України. За кордоном час від часу виходять подібні дослідження. Їх зазвичай проводять окремі компанії. Ці дані не завжди релевантні для України.

Тому 2019 року я провела перше дослідження ринку українських IT продакт-менеджерів. Тоді в Україні було ще більш розмите поняття цієї ролі, ніж зараз. Я хотіла зрозуміти (насамперед для себе), хто ж такий насправді український продакт, а не згідно зі статтями та книжками, очікуваннями та уявленнями.

Дослідження вийшло вдалим — мені досі приходять повідомлення із вдячністю. На 2021 рік ринок змінився — з’явилося багато нових компаній, вакансій продактів, на фоні пандемії зросла популярність віддаленої роботи. Так з’явилася потреба у новому дослідженні. 

Цього разу ми з Олексієм та командою волонтерів вирішили подивитися на ринок ще ширше. Мета дослідження — зробити роль продакта більш прозорою та зрозумілою для всіх.

Тому ми не тільки опитали 388 продакт-менеджерів, а й обговорили специфіку ролі продакта із засновниками та топменеджерами різних українських IT-компаній.

У результаті вийшло дослідження на 216 сторінок:

  • Перша частина — про зарплати, навички, обов’язки, виклики, проблеми, інструменти та навчання продакт-менеджерів. Її розроблення переважно курувала я.
  • Друга частина — про специфіку ролі продакта в 10 українських IT-компаніях — Readdle, Parimatch Tech, BetterMe, MacPaw, SoftServe, ЛУН, Reface, Prom.ua, «Епіцентр Маркетплейс», Tonti Laguna Mobile. У цьому розділі розпитали, як наймають та розвивають, які компетенції вважають цінними, які цілі та обов’язки, корпоративна культура та продуктові процеси. Цим більше займався Олексій.

Як готувалися до проведення дослідження

Ми з Олексієм розуміли, що самостійно не впораємося з усіма завданнями з випуску дослідження (у позаробочий час). Тому вирішили зібрати команду. Для цього написали у наш Telegram-канал, що шукаємо волонтерів. Чекали на 2–3 відгуки, а отримали 23 заявки за день — від цікавих та дуже вмотивованих людей.

Ми закрили анкету та запросили всіх, хто відгукнувся. Спочатку хотіли відібрати лише декілька волонтерів. Урешті вирішили залучити до проєкту усіх, кому це цікаво. До презентації дослідження дійшли 19 волонтерів.

До початку роботи з волонтерами ми мали лише візію та чіткий план задач у Google Sheets. Його деталізували та доповнювали вже в процесі.

Дослідження як продукт — ви теж так можете

Навіщо такому проєкту команда з 20 людей? По-перше, було дуже багато різнопланових завдань — від попереднього вивчення ринку, проведення інтерв’ю та опитування до аналізу даних, дизайну та копірайтингу. Тому потрібні були люди різного профілю.

По-друге, ми розуміли, що буде складно цілих пів року підтримувати мотивацію 3–4 волонтерів за умови інтенсивної щоденної роботи. Хотілося, щоби для всіх учасників цей проєкт був «у кайф». Тому кожен із волонтерів займався тільки цікавими для себе завданнями та у зручному темпі. 

Ми підійшли до роботи над дослідженням як до створення продукту.

Процес складався з конкретних етапів. За бажання їх можна адаптувати під інші дослідження.

Збір волонтерів та складання плану дій

Ми ще до початку роботи розуміли, що тема дослідження актуальна та потрібна. Якщо ви в цьому не впевнені — варто збирати команду на більш пізніх етапах.

Перевірка та деталізація ідеї

Передивились найцікавіші наявні дослідження (закордонні та українські) та поспілкувалися з кількома продакт-менеджерами — виявили, яка саме інформація потрібна ринку. Також визначилися з кількістю анкет, щоби дослідження точно показувало ситуацію на всьому ринку.

Підготовка

Активна робота розпочалася зі створення анкети для опитування. Спочатку ми описали всі інсайти з інтерв’ю та досліджень на дошці у Miro:

Переглянути всі інсайти можна за лінком

Потім сформували попередню анкету з усіх питань, які здалися нам цікавими. Далі попросили кількох українських продакт-менеджерів подивитись анкету та дати зворотний зв’язок — що варто прибрати, додати чи взагалі змінити. Після фідбеку та редактури ми почали масово запрошувати продакт-менеджерів взяти участь в опитуванні. 

Щодо обсягу анкети — середній час заповнення становив майже дві години:

Тому рекламу на цьому етапі не використовували. У цього каналу була б низька конверсія. Люди просто не готові проходити довге опитування, не до кінця розуміючи, навіщо це потрібно.

Тож ми публікували запрошення у тематичних чатах, Facebook-спільнотах, своїх Telegram-каналах. Також напряму писали продакт-менеджерам у LinkedIn та пояснювали, чому це важливо та як все відбуватиметься.

Паралельно готували та організовували інтерв’ю з компаніями. Тут необхідно було продумати питання, знайти людей, які могли б домовитись з фаундерами та топменеджерами, а потім організувати та, власне, провести. У цьому допомогли наші друзі та знайомі всередині компаній.

Оброблення та аналіз анкет продакт-менеджерів

Ми анонімізували анкети, а потім розділили питання на два типи: 

  • Ті, з яких одразу можна побудувати графіки. Їх можна було опрацювати дуже швидко. Наприклад, вік опитаних, місто проживання, рівень заробітної плати, наявність вигорання.
  • Ті, які потребують ручного оброблення. Наприклад, шлях до ролі продакта, рекомендовані курси/книги/блоги, що таке «хороша вакансія» тощо.

Після опрацювання усіх питань я написала тексти для першої частини дослідження:

Транскрибування та аналіз інтерв’ю з компаніями

Паралельно Олексій з іншою частиною волонтерів займалися аналізом інтерв’ю з компаніями. Їх транскрибували майже дослівно, аби не пропустити думки фаундерів та топменеджерів компаній. Це було довго і важко. Спеціалізовані сервіси не допомагали — багато сленгу, змішані мови, професійна термінологія, яку інструменти для автоматичного транскрибування просто не розпізнавали. 

Після попереднього аналізу перших інтерв’ю Олексій розробив «шаблон для картки компанії» — формат, у якому ми презентували всі компанії, їхню корпоративну культуру, процеси та специфіку роботи з продакт-менеджерами. 

На його основі Олексій обробляв усі наступні інтерв’ю:

Короткою версією цього «шаблону» стала вставка «3-2-1» — три ідеї, дві цитати та одне питання про кожну з компаній. Це концентрована інформація на одній сторінці, яку можна швидко прочитати:

Так Олексій сформував тексти другої частини дослідження. Ми хотіли передати «вайб» кожної компанії. І, здається, це вдалося.

Дизайн та верстка фінального документа

Ми звернулися до дизайнерки Олі Гаврилової вже у жовтні — коли потрібно було верстати дослідження. Вона погодилася допомогти на волонтерській основі. Тоді Оля, напевно, (як і ми) не розуміла весь обсяг робіт і рівень «палання» термінів.

Усе дослідження Оля зробила у Figma. Графіки будувала за допомогою спеціального плагіну, а тексти верстала вручну. Дослідження було настільки об’ємним, що під кінець Figma відмовлялась обробляти його та радила розділити файл на кілька окремих документів.

Фінальний файл до стиснення займав ~1ГБ. У команді ми жартували, що написали цілу книгу про продакт-менеджерів.

Просування

2019-го я використовувала PR-статті у ЗМІ, Telegram-канали та чати, Facebook, а також сторінки лідерів думок у соцмережах. У мене був продуманий план, де/яка інформація має публікуватися після запуску дослідження. Тому ось так виглядало розповсюдження дослідження-2019 у перші дні:

Цього року план теж був, а от часу на виконання не вистачало. Зате додалася інша цікава активність — офлайн-презентація. Parimatch Tech та PMHUB запропонували нам таку можливість (безплатно) — і ми були раді скористатися.

13 грудня ми презентували дослідження офлайн. На івенті було 50+ гостей. 2,5 дні після презентації ми не публікували інформацію про дослідження у жодному з каналів. І ось як виглядав трафік на сайт:

Іншими словами, ми отримали сплеск інтересу до репорту за один вечір — без реклами, ЗМІ та лідерів думок. 

Цьому сприяла незвична механіка завантаження дослідження: щоб отримати репорт, необхідно або зашерити посилання на сайт чи Facebook-сторінку або задонатити будь-яку суму у благодійну організацію. В результаті за 10 днів ми зібрали 600+ шерів та понад30 000 грн донатів.

Приблизно за два тижні до публікації репорту ми почали складати чек-лист з того, що варто не забути зробити. Окрім практичної користі з такого переліку задач, у нього є ще і «психологічний» ефект: не потрібно тримати у голові всі деталі та переживати, що щось забудеш. 

Мої висновки 

  • Зовнішні дедлайни рятують від перфекціонізму. На початку дослідження ми домовилися з партнерами, що презентуємо дослідження у конкретну дату. Якби цієї дати не було — напевно, опрацювання анкет та інтерв’ю значно затягнулося б. Завжди можна зробити щось ще краще. Коли ж є зовнішній дедлайн, який не можна / не хочеться порушувати — це стимулює завершувати задачі на етапі «good enough».
  • З командою краще, ніж самотужки — не відмовляйтеся від допомоги та партнерств. Проте не думайте, що з командою ви працюватимете менше. Я працювала навіть більше, ніж коли робила дослідження сама. Частину операційної роботи у мене та Олексія забрала команда волонтерів. Тому у нас з’явився час на нові ідеї та масштабування. Але ці ідеї комусь теж потрібно було реалізовувати.
  • Постійно будуть проблеми та неприємні речі — сприймайте їх спокійно. Інакше не вистачить нервів та сил завершити справу.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Кейси

«Чувак, нас кинули». 19 гучних випадків інтернет-шахрайств

08 Січня 2022, 09:00
5 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Ілля Закорецький Відкопую новини з глибин інтернету
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

2021 року СБУ часто ловила на гарячому хакерів та інших «підприємливих» українців, які різними способами продовжували обманювати співгромадян і відбирати в них гроші. Зібрали добірку обманів 2021 року.

Фішинг

Найпоширеніший метод виманювання грошей у користувачів — фішинг. Зловмисник створює вебсторінку, яка повторює інтерфейс популярного сайту. Попри сильну схожість з оригіналом, у фішингових сайтів все ж таки є моменти, які їх видають: адресний рядок, брак деяких (як правило, складних) елементів дизайну, а головне те, як ви потрапили на цей сайт. На нього користувачів ведуть повідомлення про розіграш або вже виграний подарунок. Ось деякі з тих, що зустрічалися 2021 року:

  • фейковий сайт «ПриватБанку» пропонував українцям інвестувати у «вигідні проєкти» та заробляти на цьому до $8500 щомісяця;
  • SMS від того ж фейкового «ПриватБанку» про те, що клієнту належать «ковідні виплати». І тому треба віддати банківські реквізити;
  • фейковий BankID теж збирав дані банківських карт користувачів та їхні телефони;
  • лиходії посягнули навіть на святе — «ТСН вражає». Оголошення у Facebook із ведучою каналу «1+1» на обкладинці пропонувало українцям пройти опитування із гарантованою сумою оплати за участь у 16 500 грн;
  • ув’язнені прямо із СІЗО реєструвалися в інтернет-магазинах і коли знаходили клієнта, готового купити товар, підсовували йому фішинговий сайт для оплати замовлення. Так вони «заробили» 18 млн грн і додатковий термін.

Інтернет-магазини

Ще один дуже поширений спосіб швидко «наваритися» на довірливих користувачах — фейкові онлайн-магазини. Схема практично скрізь однакова: шахраї просять у клієнта зробити передоплату та пропадають одразу після отримання бажаної суми. Ось приклади:

  • на Львівщині жителі колонії розміщували в соцмережах оголошення про продаж товарів і допомоги у працевлаштуванні за кордоном. Після отримання передоплати (у середньому приблизно 5000 грн) видаляли оголошення та припиняли відповідати на повідомлення;
  • фейковий інтернет-магазин із Дніпропетровської області «продавав» жіночі речі, взуття та аксесуари. Після отримання передоплати зникали. Так вони встигли обдурити приблизно 1000 осіб на суму 3 млн грн, поки їх не схопили;
  • аналогічна історія із Запорізької області. Теж онлайн-магазин, теж одяг і взуття. Теж 1000 осіб, але сума менша — 2 млн грн;
  • київські шахраї чомусь заморочилися: вони відправляли товар, але він був фейковий. 200 людей отримали підроблені смартфони, ноутбуки, навушники та інші гаджети Apple.

Більше про це

01 Гайди

Прихована загроза. Як захистити свої гаджети від злому

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Інвестори

Окремий рядок нашого хітпараду лиходіїв займають псевдоінвестори. Вони контактують із клієнтами, які хочуть якомога вигідніше вкласти свої кошти, а потім зникають. Ось їхні схеми:

  • Зловмисники створили біржу криптовалюти, яка була схожа на всесвітньо відомі аналоги. Вони обіцяли клієнтам 7% прибутку на день із мінімальним внеском у 150 000 гривень. Коли у людей виникали питання, вони їх блокували;
  • у іншої платформи масштаби більші: вони працювали на весь світ і мали кол-центри зі штатом 40 осіб, які виманювали у людей гроші під виглядом продажу активів. Сайти мали інтерфейс, який імітував проведення операцій та зростання доходів у сотні разів. Лише громадяни США втратили через їхні дії $7,5 млн;
  • троє чоловіків створили фейкову інвестиційну онлайн-платформу, де пропонували українцям заробляти на торгівлі валютою. Клієнти надсилали гроші, і зловмисники зникали. Так вони встигли вкрасти 2 млн грн.

Інші креативні способи

  • повідомлення від фейкової «Нової Пошти», в якому йдеться про роздавання подарунків. Після переходу за посиланням користувачеві пропонують завантажити програми з Google Play і після оформлення підписки з рахунку знімають приблизно 1900 грн;
  • знову «Нова Пошта». Цього разу розіграш квитків на концерт гурту «Океан Ельзи»;
  • у Кам’янському кіберполіція схопила двох шахраїв, які досить креативно підійшли до обкрадання карт. Вони влаштовувалися на роботу до місцевих закладів і встановлювали в POS-термінали скімінгові пристрої, які копіювали інформацію про карти та паролі клієнтів.

А що там за кордоном?

Виявляється, не лише українці обманюють та обманюються. Ось кілька цікавих махінацій, розрахованих на будь-якого користувача інтернету:

  • шахраї вкрали 206 біткоїнів на суму $11,6 млн у користувача криптобіржі Coinbase. Американець отримав повідомлення про те, що його обліковий запис заблоковано. Коли чоловік зателефонував за вказаним номером, його попросили внести зміни до облікового запису та дати дозвіл на віддалений доступ до облікового запису;
  • шахраї створили фейкову сторінку Apple на YouTube і провели псевдопрезентацію раніше за офіційну. Глядачів просили надсилати біткоїни, обіцяючи подвоїти суму в Ethereum;
  • дослідники виявили приблизно 200 застосунків, які виманювали кошти у понад 10 млн користувачів Android-пристроїв;
  • спеціаліст із кібербезпеки Майк Гровер створив підроблений кабель Lightning/USB-C зі шкідливим чипом, який може зчитувати та передавати інформацію з пристрою.

Замість висновку

Користуючись інтернет-ресурсами, будьте завжди пильні, перевіряйте всю інформацію і намагайтеся не купувати речі за передоплатою, крім випадків, коли ви точно довіряєте продавцю.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Кейси

Аудіобрендинг. Які звуки у новорічній рекламі створили бренд свят (відео)

07 Січня 2022, 10:00
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Які мелодії створюють святковий настрій
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває новорічно-різдвяний сезон — найнеймовірніший період року, сповнений дивами, затишком, мандаринами, подарунками та спілкуванням із близькими та рідними людьми. Такий образ свят цементують реклама та індустрія розваг. Ми витрачаємо більше, аби зметчити не таку вже й «казкову» реальність із картинкою, що транслюється звідусіль.

У своїй колонці співзасновниця аудіоагенції VP Production Руслана Кручек розповіла, як новорічно-різдвяну музику використовують для формування іміджу свят та навела приклади.

Руслана Кручек VP Production

Музика в системі бренда свят відповідає саме за формування асоціацій «дива» та «затишку». Так, ви можете чути композиції різних виконавців, жанрів, іншими мовами чи взагалі без слів, але ці дві загальні ідеї залишаться незмінними. Ви можете їх «зчитувати», навіть не усвідомлюючи цього.

Дива

Coca-Cola — «Свято наближається»

Напевно, найпростіший приклад, щоби показати, звідки ж береться відчуття дива та магії. Цей ефект створюється за допомогою мелодійної перкусії Перкусія Ударні інструменти, які відтворюють набір нот різної висоти або ж просто дзвоників.

Конкретно в цій рекламі звучать бар чаймс Bar chimes інструмент із металевими трубочками різної довжини й оркестрові дзвони Tubular bells інструмент із трубочками побільше . Саме вони нагадують нам про бій курантів і чарівне миготіння зірочок, які символізують магію.

До речі, у рекламі Coca-Cola є також і другорядний, але не менш важливий образ «єдності». Його транслюють глядачам за допомогою хору. Присутній тут і жіночий голос, що відповідає за «тепло».

Мерая Кері — «All I Want For Christmas Is You» 

Оркестрові дзвони виконують те ж саме «магічне» завдання й у добре відомій усім All I Want For Christmas Is You Мераї Кері. А ще там з’являється глокеншпіль Глокеншпіль металевий «родич» ксилофону, теж представник мелодійної перкусії () і бубонці (sleigh bells, jingle bells). Без останніх взагалі й Різдво не Різдво, згадайте хоча б пісеньку «Jingle Bells».

Wham! — «Last Christmas»

У колах музикантів є жарт, що будь-яку композицію можна перетворити на зимову, додавши в неї лишень бубонці. Це сталося і з невмирущим хітом Last Christmas від Wham!. Трошки sleigh bells у програші, і є різдвяний хіт на всі часи (і навіть можна не зважати на слова пісні).

Новорічна реклама M&M’s

Якщо ж хочеться знайти щось складніше, ніж бубонці, то ось приклад використання комплексного музичного коду в ностальгічній рекламі M&M’s.

Тут звучить уривок із балету «Лускунчик» Чайковського, а саме з «Танцю Феї Драже». Асоціація «дива» створюється й посилюється не лише через використання челести Челеста невеликий інструмент, схожий на піаніно, що звучить ніби дзвіночки , а й власне образ «Лускунчика». Це ж передусім новорічна казка про дива. А ще для багатьох людей «Лускунчик» був тією новорічною виставою, на яку вони потрапили дітьми й отримали дивовижне враження.

Цей музичний уривок увібрав у себе всі подібні асоціації, тож круто доповнив історію зустрічі Червоного і Жовтого із Сантою.  

Реклама «Львівське Різдвяне»

До речі, ще один комплексний музичний код звучить у не менш ностальгічній рекламі пива «Львівське». Там серед різних дзвоників і глокеншпіля можна почути мелодію з неймовірно казкового «Щедрика» Миколи Леонтовича.

Затишок

Реклама Jacobs Monarch

Так, вона починається з глісандо на арфі (а це знову ж таки про дива!), але вже за мить там звучить оксамитовий голос Френка Сінатри —  пісня «Let It Snow! Let It Snow! Let It Snow!». І в такий спосіб ми знайомимося з музичним кодом, що відповідає за «затишок», — м’яким джазом. Композиція саме цього жанру посідає друге місце у двадцятці найбільш прослуховуваних різдвяних пісень від Spotify.

Різдвяна реклама Apple

В одній із наймиліших реклам Apple теж можна почути різдвяну джазову класику «Have Yourself A Merry Little Christmas». Цей конкретний варіант виконання дає не тільки відчуття затишку, але й родинного тепла — знову ж таки завдяки жіночому вокалу.

Чому м’який джаз — головний музичний атрибут святкового затишку 

Тут можна пофантазувати — у США родини збиралися разом на Різдво і слухали джазові вінілові пластинки на програвачі. Але ми підемо більш раціональним шляхом. Таке відчуття створюється завдяки елементам, характерним для м’якого джазу: барабанні щітки замість більш різких паличок, м’яке звучання контрабасу, духові інструменти, фактурний насичений тембр вокалістів. Ну і, звичайно, джазова гармонія, яка додає загальному звучанню «матовості».

Замість висновків

Аудіобренд різдвяно-новорічних свят — це м’який джаз чи його елементи, усілякі дзвоники й бубонці та якась мелодійна перкусія. Свідомо чи несвідомо багато років поспіль люди формували саме таке звучання свят, яке викликає в них прогнозовані асоціації та спонукає до певних дій.

Найпрекрасніше в цьому —  подібну систему музики й звуків, яка формувала б прогнозовані асоціації, можна створити для будь-якого бренда чи продукту. Цей процес називається аудіобрендингом, і ви вже точно встигли відчути на собі силу його впливу.

Більше про це

01 КРЕАТИВ

Хочеться передивлятися. 12 кейсів святкової реклами в саме серце

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Непрямо, але законно. Юристи коментують (приховану) зовнішню рекламу тютюнових виробів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Грудня 2021, 15:00 5 хв читання
Кейси Глибокий ребрендинг. Як Fedoriv Agency апгрейднули приватну школу Inventor і залучили нових клієнтів
Глибокий ребрендинг. Як Fedoriv Agency апгрейднули приватну школу Inventor і залучили нових клієнтів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
22 Січня 2021, 17:35 6 хв читання
Кейси
«Ненудна інструкція, як користуватися mono». Як Banda створила стратегію для monobank — кейс
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
16 Грудня 2020, 11:05 8 хв читання
Кейси
Анархісти серед спорт-задротів або як знайти місце на переповненому ринку. Кейс Banda і Hiitworks
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Січня 2020, 09:46 10 хв читання
БІЗНЕС

Корпоративна соціальна відповідальність. Кейси 5 міжнародних компаній в Україні

06 Січня 2022, 10:00
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

За результатами глобального дослідження Havas Group, 73% споживачів переконані, що бренди мають нести відповідальність за розвиток суспільства та збереження планети. А 64% клієнтів віддають перевагу компаніям, які мають репутацію відповідального бізнесу. За даними Harvard Business School, 77% глобальних споживачів готові купувати у компаній, які намагаються «зробити світ кращим». 

Ціна товару досі є вирішальним чинником для українських споживачів, але тренди змінюються, зокрема завдяки міжнародним компаніям. Ми вивчили досвід представництв міжнародних компаній в Україні. Ось приклади екологічних і соціальних проєктів, на які вони роблять ставку у своїх стратегіях корпоративної соціальної відповідальності.

Unilever

У портфоліо — понад 400 брендів (зокрема, Lipton, Knorr, Dove, Rexona, Domestos, Cif, Ben & Jerry’s та ін.). Unilever Ukraine у Рейтингу сталого розвитку українського бізнесу-2021 посіла перше місце. Експерти відзначили корпорацію за ґрунтовні антикорупційні програми, гендерний баланс у керівництві та значні (10,5 млн) інвестиції у соціальні проєкти.

  • Unilever зобов’язалася до 2025 року випускати 100% придатного до перероблення і вторинного використання пластикового пакування, а також використовувати на 50% менше первинного пластику.
  • У 2014–2019 роках під брендом Domestos корпорація проводила кампанію з забезпечення дезінфекції робочих поверхонь «У чистому світі не хворіють діти». Три перших школи у рейтингу отримали ремонт санвузлів за світовими стандартами.
  • На початку пандемії Covid-19 (березень-квітень 2020 року) Unilever передав понад 5000 літрів Domestos у 50 лікарень у 24 областях України. Того ж року Domestos забезпечив дезінфекційними засобами 1700 шкіл для безпечного проведення ЗНО. 2020-го бренд запустив спільний з UNICEF проєкт «Знову до школи»: навчальні програми для персоналу, дітей та батьків щодо гігієни поверхонь, щоби підготувати школи до прийняття учнів. 
  • 2019-го Unilever започаткувала екофлешмоб: працівники посадили одночасно 8000 саджанців.
  • Крім того, наприкінці березня 2021-го бренд Dove запустив в Україні проєкт #ShowUs (#ПокажітьНас). Кампанія закликала ЗМІ та рекламодавців відмовлятися від стереотипів, боротися за різноманітність жіночої краси та використовувати фотобанк із невідретушованими світлинами реальних українських жінок.

Ми прагнемо боротися з упередженнями в суспільстві, сприяти формуванню більш справедливого й інклюзивного світу. До прикладу, 2021 року ми відмовилися від використання слова «нормальний» у рекламі й на пакуваннях косметичної продукції в усьому світі.

Василь Бовдилов, гендиректор Unilever Ukraine

L’Oréal

У портфоліо косметичної групи — 35 міжнародних брендів (зокрема, L’Oréal Paris, Garnier тощо.). Перша програма сталого розвитку створена 2013 року.

  • У межах програми сталого розвитку «L’Oréal for the future» всі об’єкти компанії стануть вуглецево-нейтральними до 2025 року. 100% пластикового паковання буде придатним до багаторазового використання або перероблення.
  • Імпакт-інвестиції від компанії на відновлення екосистеми та розвиток циркулярної економіки складають 100 млн євро.
  • Загальноосвітня програма «Краса для всіх» — безплатне навчання перукарській майстерності для жінок, які постраждали від домашнього або гендерно зумовленого насильства. За 4 роки програму закінчили 100 випускниць, 2021-го — ще 64. Навчання проходить у Києва та Львові.
  • 8 березня 2020 року L’Oréal Paris запустив ініціативу Stand Up, яка має на меті запобігти домаганням у громадських місцях. Навчання за цією програмою пройшло понад 400 000 осіб.  8 березня 2021 року кампанія стартувала й в Україні.
  • Інвестиції у БФ, який підтримує вразливі категорії жінок, складають 50 млн євро.
  • Українська премія L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці» підтримує жінок у науці та заохочує їх вибирати наукові професії. 2021 року в ній узяли участь понад 170 жінок-науковиць: 115 кандидаток та 52 докторки наук. 

Шість наших брендів в Україні вже запустили екологічну ініціативу з сортування та утилізації паковань після використання косметичних засобів. Також ми запускаємо продукти з біорозкладною формулою, паковання з переробленого пластику, систему для повторного наповнення флакону з ароматом, зменшили викиди С02 на 81%. 

Марк Савчук, генеральний директор L’Oréal Україна 

PepsiCo

У портфоліо — 23 бренди (зокрема Frito-Lay, Gatorade, Pepsi-Cola, Tropicana та ін.)

У середині вересня компанія на глобальному рівні представила стратегію PepsiCo Positive. 

  • вуглецева нейтральність до 2040 року; 
  • відновлення 100% води, яку використовує компанія, до 2030 року;
  • впровадження відновлювального землеробства на понад 3 млн га земель, які використовують постачальники сировини для PepsiCo;
  • закупівля с/г сировини тільки з відповідальних джерел;
  • 50% скорочення пластику в пакованні для напоїв до 2030 року.  

Нова стратегія відповідає новим реаліям. Споживачі очікують більшого від компаній, продукцію яких вони споживають, і хочуть бачити й розуміти їхній вплив на суспільство.

Рамон Лагуарта, голова ради директорів і головний виконавчий директор PepsiCo

Улітку разом з Let’s Do It Ukraine компанія запустила проєкт «Чисті пляжі разом». 

Бренд Lipton (холодний чай Lipton Ice Tea) вже з 2021 року випускається в пакованні rPET, придатному для перероблення й подальшого використання. Ініціативу почали з пляшок місткістю 0,5 та 1 літр. 

Deloitte

Консалтингово-аудиторська компанія, що є частиною міжнародної мережі Deloitte

Головний акцент — на позитивних змінах у суспільстві через волонтерську діяльність чи фінансову підтримку проєктів. Стратегічна мета Deloitte — до 2030 року змінити життя 100 млн людей через освітні проєкти.

Ми переконані, що розвиток громадського сектору, інвестиції в освітні ініціативи формують правильне середовище, індикаторами якого є рівність, сталість і розвиток.

Катерина Юрченко, лідерка з корпоративної відповідальності та сталого розвитку Deloitte в Україні.
  • Через проєкт Deloitte WorldClass Лекторії, організований спільно з Pro Bono Club Ukraine, працівники компанії діляться з неприбутковим сектором досвідом і знаннями. Серед тем — лідерство, інформаційна грамотність, проєктний менеджмент, бренд, креативні рішення та управління командою. З весни 2020 року Deloitte провів 13 вебінарів, до яких долучилися майже 500 учасників.
  • Співробітники компанії діляться своїми навичками, знаннями та часом на волонтерських засадах. 2021-го співробітники компанії «інвестували»  2150 годин у волонтерство співробітників в освітніх, благодійних, pro bono-проєктах.
  • Deloitte також є партнером Global Teacher Prize. Компанія стежить за дотриманням регламенту премії під час добору та визначення переможців.
  • Ще один освітній проєкт компанії — Work & Study: дуальне навчання у сфері фінансів. У пілоті, втіленому з КНЕУ імені. В. Гетьмана, 11 першокурсників паралельно з навчанням працюють в офісі Deloitte. 

Infopulse

Головний акцент 2021-го — якісна IT-освіта, охорона здоров’я та боротьба зі зміною клімату.

  • У сфері освіти спеціалісти виступили координаторами та менторами для групи студентів і викладачів Національного технічного університету України. Разом вони розробили сайти для Київського дитячого хору «Щедрик» та освітньої платформи «Інклюзивний хаб». 
  • Улітку спеціалісти Infopulse безоплатно навчали 200 осіб Microsoft Power Apps Developer Program. Після закінчення програми семеро з них пройшли практику в Infopulse, а четверо приєдналися до команди.
  • Проєкт «Вантажівка здоров’я» — програма допомоги лікарням. Ця ініціатива Infopulse забезпечила засобами захисту та матеріалами 26 медичних закладів із різних регіонів України. На допомогу витратили 1 004 106 грн.
  • Крім того, Infopulse допоміг Фонду дитячого раку «Краб» (входить до Childhood Cancer International) отримати три об’ємних інфузійних насоси, які використовуються в хімієтерапії. 
  • Компанія проводить корпоративні соціальні тімбілдинги — збирання сміття, висаджування дерев тощо. Улітку 2021-го року кількадесят волонтерів прибрали Оболонську набережну і Голосіївський парк у Києві. А з нагоди 30-річчя компанії Infopulse посадили 30 дерев у парку «Нивки» в Києві, а також допомогли з висаджуванням ще 285 дерев. У Львові висадили 6500 саджанців (дуб, клен та ялиця) у Лелехівському лісництві.

Чому компаніям важливо робити добрі справи

Марина Саприкіна

Корпоративна соціальна відповідальність — це відповідальність компаній за свій вплив на суспільство. Через свої КСВ-стратегії компанії посилюють свій позитивний або зменшують свій негативний вплив. 

КСВ тісно пов’язана з бізнесом компанії, тому «Делойт» навчає, L’Oréal підтримує жінок-науковців, а PepsiCo очищує пляжі. 

Якщо ж порівняти КСВ-практики українських та міжнародних компаній, то більш системні екологічні проєкти все ж таки роблять міжнародні компанії, які мають на сьогодні амбіційні кліматичні стратегії на глобальному рівні. Водночас сильної різниці у якості й системності соціальних проєктів немає. У відносинах із громадами міжнародні компанії вже відходять від централізованих рішень зі штаб-квартири та розробляють спільно з українськими стейкхолдерами більш локалізовані практики. Так вони роблять свій внесок в досягнення Цілей сталого розвитку в Україні.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС Підтримка малого бізнесу: ідеї для великих компаній і користувачів
Як підтримати малий бізнес? 5 ідей для великих компаній та звичайних людей
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Листопада 2021, 14:30 6 хв читання
БІЗНЕС

Непрямо, але законно. Юристи коментують (приховану) зовнішню рекламу тютюнових виробів

31 Грудня 2021, 15:00
5 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Орієнтовно місяць тому в містах України почали з’являтися білборди бірюзового кольору з мотиваційними написами та загадковим підписом Emit. Positivity. Про кампанію написали онлайн-видання The Village, bit.ua, MMR тощо у форматі партнерських матеріалів. 

Редакція Vector з’ясувала, що назва Emit.Positivity належить тютюновій компанії Philip Morris. Тому нас зацікавило, чи можна вважати плакати рекламою тютюнових виробів та чи можуть за неї покарати Philip Morris. З цими питаннями ми звернулися до адвокатки, спеціалістки з права інтелектуальної власності адвокатського об’єднання Sayenko Kharenko Алли Смородини та партнерки юридичної компанії Legit Company Тетяни Соловйової.

Що сталося

Наприкінці листопада в різних локаціях Києва, Львова, Одеси, Дніпра та Харкова з’явилися бірюзові білборди з мотиваційними фразами типу: «Видихай. Ніхто не встигає» або «Не затор, а час подумати», а також підписом Emit. Positivity. 

Видання The Village у промоматеріалі писало, що їх розмістили в місцях «найвищої тривожності й напруги» — біля торгових центрів, метро, аеропортів та вулиць із напруженим трафіком. Мета кампанії — допомогти пережити грудень без зайвого стресу. Також про білборди писали видання bit.ua та MMR.

Згодом у мережі почали помічати схожість бірюзового кольору білбордів із брендовими кольорами IQOS — доньки тютюнової корпорації Philip Morris. Крім цього, схожими виявився і шрифти, яким зроблено напис Emit. Positivity. 

Зрештою виявилося, що Emit.Positivity належить Philip Morris. Про це свідчить заявка на торговельну марку, розміщена у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг. Цікаво, що датою подання заявки вказано 11 листопада 2021 року — приблизно за місяць до появи перших бірюзових білбордів із написом Emit. Positivity. 

Чи можна вважати білборди рекламою тютюнових виробів

За словами адвокатки, спеціалістки з права інтелектуальної власності об’єднання «Саєнко Харенко» Алли Смородини, закон України «Про рекламу» прямо забороняє рекламу тютюнових виробів, торговельних марок та інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби. Це стосується зокрема й засобів зовнішньої реклами, тобто білбордів, банерів, сітілайтів.

Під заборону підпадає реклама із зображенням виробу (пачка цигарок, цигарки, сигари тощо), торговельної марки (без зображення виробу) чи інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускається така продукція. Поняття «об’єкт авторського права» досить широке. Воно покриває різні ситуації, включно з художнім кольоровим елементом дизайну пачки цигарок, пояснює Смородина.

Такі рекламні «хитрощі» отримали назву «алібі реклама». Пряма реклама товару відсутня, однак споживач легко здогадується, що саме рекламується (за кольором, окремими елементами дизайну, звуковому супроводу).

Алла Смородина

Наразі законодавство України містить вичерпний перелік тютюнових виробів, на які розповсюджується заборона на рекламу. Але електронні сигарети до такого переліку не входять. Це питання має врегулювати нещодавно ухвалений закон № 4358. Зараз він очікує підпису президента. Якщо це станеться, то закон набере чинності через 12 місяців із дня його опублікування. Тобто реклама електронних сигарет не буде під забороною щонайменше до кінця наступного року. 

Проте білборди Emit.Positivity, схоже, взагалі не можна назвати рекламою електронних сигарет чи тютюнових виробів. Тетяна Соловйова звернула увагу на відомості з заявки на реєстрацію торгової марки Emit Positivity. Вона підкреслила, що клас міжнародної класифікації товарів та послуг, під яким зареєструють ТМ, не тютюновий, а рекламний: 

  • реклама; 
  • розроблення рекламних кампаній; 
  • маркетинг; 
  • реклама особливих подій; 
  • проведення рекламних та маркетингових заходів щодо сприяння продажам.

Закон «Про рекламу» не зобов’язує вказувати відомості про рекламодавця під час розміщення зовнішньої реклами.

«Враховуючи, що на білбордах відсутні тютюнові вироби, а позначення Emit Positivity не належить до цієї індустрії, можна дійти висновку — порушень у сфері реклами немає і відповідальності теж. Можливо, цей хід є частиною глобальної продуманої маркетингової кампанії, про яку ми дізнаємося пізніше. Або, може, рекламодавець просто вирішив виконати якусь соціальну місію та принести позитивні емоції людям напередодні новорічних свят», — пояснює Соловйова.

Більше про це

01 Досвід

Стара звичка. Які прийоми допомагають тютюновим компаніям продавати мільярди сигарет на рік

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Тиждень знижок. Як український рітейл комунікував з клієнтами у «Чорну п’ятницю»
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Грудня 2020, 17:54 4 хв читання
БІЗНЕС
Без зайвих витрат. Як ARX змінює консервативний ринок страхування за допомогою маркетингу
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
12 Грудня 2020, 21:52 14 хв читання
БІЗНЕС
Я поговорила про кризу з менеджерами 17 компаній. Ось що я зрозуміла — колонка СМО Admixer
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
05 Травня 2020, 18:09 11 хв читання
БІЗНЕС
«Зменшимо зарплатні, але нікого не кинемо». Як у Fedoriv Agency знайшли роботу для офісних працівників
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
28 Квітня 2020, 12:47 7 хв читання
Кейси

dev.ua оплатило рекламу в медіа, але її зняли через «конкуренцію». Що про це думають головреди та комерційні директори

31 Грудня 2021, 12:00
13 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

29 грудня головний редактор українського технологічного медіа dev.ua Станіслав Юрасов розповів у Facebook про ситуацію з рекламою в одного з конкурентів. dev.ua замовило публікацію в Telegram-каналі «великого українського медіа про стартапи та інтернет-бізнес». Утім, згодом видання повідомило, що пост зняли через конкуренцію за вказівкою головного редактора.

Це вкотре підняло «вічне питання» відносин редакції з комерційним відділом. Ми вирішили обговорити його з головними редакторами, директорами з реклами та керівниками нативних відділів українських медіа.

Що сталося?

Як зазначає Станіслав Юрасов, dev.ua практикує просування свого Telegram-каналу в інших галузевих каналах. «Проблем із цим у нас ніколи не виникало. Аж до останнього кейсу. Ми оплатили рекламу в каналі одного великого медіа про українські стартапи та інтернет-бізнес. Відправили пост, закинули гроші, все йшло добре», — зазначає головред dev.ua.

Далі менеджер з партнерств написав, що головний редактор зняв публікацію, бо видання не може рекламувати конкурентів. Також він попросив номер карти, щоби повернути гроші. За словами Юрасова, кошти вже повернули.

«Мені здається, мають бути якісь загальні правила розміщення реклами: на яких умовах, кому можна, кому не можна. І ми як рекламодавці повинні мати можливість з ними ознайомитися. Аби просто не витрачати ресурс та час. Та дати рекламу комусь іншому. Але коли у комерційний відділ приходить головний редактор і знімає рекламу на свій розсуд — це вже пробачте», — підкреслив Юрасов.

Також Станіслав написав головному редактору видання, аби дізнатися, чому так вийшло. Останній відповів, що рекламою займається комерційна служба, а не він. Також головний редактор видання X зазначив, що вони повернули гроші, й він не бачить проблеми.

Ця ситуація вкотре змусила замислитися щодо правил взаємодії редакції та комерційних відділів медіа. Тому ми попросили прокоментувати її головних редакторів, директорів з реклами та керівників нативних відділів українських медіа.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція dev.ua?

— У нас це поділено на старті. Ми найняли комерційного менеджера, який має свої KPI, так само як і в мене — свої. Ми можемо, звичайно, з цією людиною консультуватися, допомагати їй контактами, а мої автори у вільний час — допомагати з матеріалами. Це іноді трапляється, хоча комерційний менеджер має свій пул залучених авторів. 

Я не можу впливати на його роботу, а тим більше знімати щось. Так само, як і він. Але перед укладанням контрактів, якщо є потенційно суперечливі моменти, що порушують редполітику, ми можемо з ним обговорювати ці договори. Хоча таке трапляється рідко. Після укладання контракту у мене немає впливу на його виконання. 

Що розповіли інші медіаменеджери

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

Зараз у нас по суті медіастартап, а весь комерційний відділ — одна людина. Але в будь-якому випадку існує поділ. Рекламою займаються одні люди, контентом — інші. Вони безпосередньо не впливають на роботу один одного. Уся комунікація між комерційним відділом і редакцією відбувається через головного редактора.

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Попри формальний поділ роботи журналістів та відділу реклами, усю відповідальність за публікації на сайті несе головний редактор. Саме тому із ним мають затверджуватися теми комерційних матеріалів та самі тексти рекламних публікацій. 

Якщо ми говоримо про спецпроєкти, то головний редактор не може брати участь у їхньому розробленні. Я вважаю не дуже правильним, коли він виступає головним героєм таких публікацій і по суті рекламує продукт або послугу.

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

Зняття реклами після оплати та затвердження — нормальна практика. Буває, що клієнт може передумати і теж відмовитися. Головне — мати чітке обґрунтування, чому так сталося, та правильно комунікувати ситуацію.

Яка у вас політика щодо реклами конкурентів?

Якщо це прямий конкурент, то не на користь виданню давати йому можливість звертатися до читачів. Я б відмовився від такої реклами.

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Якщо відбулася дискомунікація між головним редактором та відділом реклами, і він вирішив зняти рекламу, то це його рішення та відповідальність. Як я й казав вище, за все, що публікується на сайті, відповідає головний редактор.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

Котлети окремо, мухи окремо. Так було і з комерційним відділом «Української правди», так і зараз, коли нас продає сейлз-хаус, спільний з «НВ». Але тепер вони ще й фізично перебувають в іншому офісі.

У нас прописана рекламна політика, яка складалася за участі головних редакторів усіх сайтів. Нею комерційний відділ керується під час продажу. Частково ця політика викладена у принципах і правилах роботи «УП».

Звісно, ​​всього врахувати неможливо. Якщо у сейлза виникають питання щодо суперечливого рекламодавця, то ми виносимо тему на загальне обговорення до редакторського чату і вже там приймаємо рішення.

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Нативні матеріали створює відділ спецпроєктів. Це свого роду чистилище між котлетами і мухами — редакцією та комерційним відділом, яке все ж таки більше стосується до редакції.

Над матеріалами працюють фрілансери, редагую їх я. Фінальне «ок» все одно дає головний редактор сайту, на якому виходитиме матеріал.

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

Ми ніколи не знімаємо матеріали. Якщо він вийшов — шляху назад немає. Потенційно ми можемо припинити співпрацю, якщо, наприклад, домовилися з клієнтом на чотири матеріали, а між другим та третім він дуже зашкварився. Поки це лише теоретична можливість. Ми намагаємося, відсіяти тих, хто потенційно може зашкваритися, ще на першому етапі.

Яка у вас політика щодо реклами конкурентів?

Не пам’ятаю, щоби конкуренти приходили рекламуватися на сам сайт. Проте в Telegram-канал «УП. Кляті питання» ми беремо рекламу інших медіа. Звичайно, якщо ми маємо схожі цінності. Тобто умовна «Страна» там навряд чи з’явиться, а dev.ua може.

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Головред може і повинен вирішувати, що виходитиме на сайті, а що ні. Мабуть, усередині медіа Х виникла дискомунікація, і головний редактор побачив матеріал тільки тоді, коли він уже був готовий до публікації.

Усі помиляються, і це ок. Можна було би визнати помилку та вибачитися. Думаю, тоді не було би посту Стаса та всієї цієї історії. Хоча, гадаю, з нею канал набере не менше підписників, ніж отримав би від реклами.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

Комерційний відділ перед початком перемовин із клієнтом завжди перевіряє, чи відповідає така співпраця політикам нашої організації. Ми, наприклад, не можемо співпрацювати з тютюновими компаніями, або з тими клієнтами, які афільовані з олігархами. Загалом маємо доволі багато обмежень.

Якщо з цим проблем немає, комерційний відділ починає роботу з замовником і паралельно веде комунікацію з редакцією. Щотижня у нас відбуваються зустрічі, куди приходять представники редакції та комерційного відділу. На них обговорюються ідеї комерційних проєктів та стан виконання наявних. Комерційний відділ узгоджує на цих зустрічах формат проєкту (чи відповідає він редакційній політиці) та дату виходу на наших платформах.

Перед публікацією з текстом (відео) завжди працює наш штатний редактор — перевіряє, чи все в публікації відповідає нашим стандартам.

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Від редакції у нас цей напрямок курує заступниця головного редактора. Головред підключається, якщо мова йде про великий проєкт, наприклад, кілька спецрепортажів або серія текстів. Також у ситуаціях, коли заступник головреда не знаходить спільної мови з комерційним відділом. Таке рідко, але все ж буває.

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

Ні, у нас таких випадків не було. Наші політики взагалі не дозволяють нам знімати (видаляти) публікації. В яких випадках це можливо? Теоретично, якщо замовник умисно приховав якусь важливу інформацію — про продукт, власника бізнесу тощо. Але загалом вважаю, що така ситуація є неприйнятною.

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Я докладно не знайома з цією ситуацією, тому не хотіла б її коментувати.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

У нас дуже невелика команда. Хоча комерційний відділ і редакція розділені, ми все одно тісно працюємо разом. Журналісти беруть участь як у вигадуванні тем, так і в написанні текстів. Це не вимушений хід, а наша позиція. У цьому ж і є суть нативної реклами — її пишуть в редакційному стилі. Якщо ми залучаємо до написання тексту когось зі сторони — це завжди журналіст, з яким ми довго співпрацюємо і який відчуває наш tone of voice. Якщо запрошувати рандомного копірайтера, то в чому цінність такого матеріалу для партнера та видання, в якому він розміщується? 

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Беру участь лише з точки зору контенту — іноді сам пишу, іноді редагую, іноді даю коментарі (якщо це формат, коли, наприклад, редакція тестує продукт партнера). Я не веду перемовини з клієнтом і взагалі не торкаюся фінансових питань. Цим доводилося займатися лише на самому початку (дуже давно), коли в нас взагалі не було комерційної директорки. 

Відтоді був лише один випадок, коли мені довелося втрутитися. Тоді наш партнер, велика IT-компанія, ніяк не міг побороти внутрішню бюрократію. Через це публікація матеріалу затримувалася ледь не на пів року. Довелося розв’язувати питання на рівні топменеджменту. Більше такого не було. 

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

У нас таких прецедентів не пригадаю. Ми давно маємо загальне розуміння наших червоних ліній. Коли виникають сумніви, ми спочатку вирішуємо все у себе і потім виходимо до партнера з рішенням, від якого вже не відступаємо. В обговореннях бере участь уся редакція, не лише комерційний відділ. 

Яка у вас політика щодо реклами конкурентів?

На рівні «чи можна рекламувати конкурентів» — не бачу нічого поганого у відмові. Ми у своїй ніші радо робимо і «взаємний піар» в Telegram-каналах, і купуємо рекламу іноді. Не можу гарантувати, що в майбутньому наш підхід не зміниться. І так, і так — ок.

На рівні недотримання домовленості. У мене є улюблена цитата з «Карткового будинку»: «Природа обіцянок в тому, що вони несприйнятливі до мінливих обставин». Я намагаюся дотримуватися цього принципу. Гадаю, нічого страшного би не сталося, якби це видання прорекламувало конкурента один раз, якщо вже домовилися. Усередині в себе можна було би провести «розбір польотів», донести політику про нерекламування конкурентів до всіх на майбутнє. 

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Я б на місці головреда видання X точно був би значно ввічливішим у спілкуванні з колегами в такій ситуації.

Як взаємодіють комерційний відділ і редакція у вашому виданні?

У нас є політика щодо роботи з рекламодавцями. У ній суворі правила, через які ми не переступаємо, навіть якщо нам пропонують х2 та х3 грошей. Ми не працюємо із політичними структурами, компаніями, діяльність яких порушує законодавство України чи пов’язана з РФ. Також ми завжди маркуємо рекламу. Тому в нас не буває випадків, коли головний редактор приходить і каже: знімаємо рекламу. Те, що нам не підходить за редполітикою, ми просто не можемо розмістити.

Чи бере участь головний редактор у підготовці комерційних матеріалів?

Якщо за контентом нам матеріал підходить, а конкурент ще й платить, why not? До того ж редакція в курсі всіх проєктів нативного відділу. На щотижневих зустрічах із ними ми обговорюємо всю рекламу, яка у нас у роботі.

Чи можна знімати рекламу після оплати та затвердження з клієнтом?

Була одна ситуація, коли клієнт захотів зняти матеріал після його публікації. Але це сталося не з нашої вини, а тому, що в клієнта різко змінилася PR-стратегія, і матеріал їй суперечив. Так буває. Матеріал зняли, але за деякий час за доплату ми його доопрацювали й ще раз опублікували. Більше таких випадків не було.

Яка у вас політика щодо реклами конкурентів?

Пункту щодо роботи з конкурентами ми не маємо, але особисто я не бачу в цьому жодної проблеми. У нас уже були кейси з колаборації з іншими виданнями, і зараз ми готуємо спільний комерційний проєкт із нашим конкурентом. Вважаємо, що це дуже класний кейс.

Що думаєте про ситуацію dev.ua та медіа X?

Думаю, що головний редактор видання X міг просто вибачитися за цю ситуацію і додати пункт щодо роботи з конкурентами в редакційну політику.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Непрямо, але законно. Юристи коментують (приховану) зовнішню рекламу тютюнових виробів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Грудня 2021, 15:00 5 хв читання
Кейси Как геймификация делает диджитал-кампании эффективнее
Три хвилини вашої уваги. Як гейміфікація робить діджитал-кампанії ефективнішими
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
26 Жовтня 2021, 13:30 5 хв читання
Кейси Бренди постійно намагаються зрозуміти смаки примхливих споживачів.«Не знаю, чого я хочу» і «Усе одно» — часто викривлюють результати анкетувань і фокус-груп.
Чесні імпульси. Як і навіщо Aimbulance та Beehiveor досліджують мозок цільової аудиторії
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
10 Березня 2021, 08:00 7 хв читання
Кейси Як потрапити у тренди YouTube з рекламною інтеграцією — кейс IZI.ua та SILIRADA
Як потрапити у тренди YouTube з рекламною інтеграцією — кейс IZI.ua та SILIRADA
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
14 Лютого 2021, 10:00 5 хв читання
Кейси

Що робитимемо? Представники влади та бізнесу — про реформу в IT-освіті

21 Грудня 2021, 15:45
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

16–17 грудня в Inveria Event Space пройшла освітня IT-конференція — Synergy 2021 IT Business & IT Education. Спікери обговорили основні напрями реформи IT-освіти, моду на світчерство та її вплив на індустрію, нездатність випускників університету працювати над реальними проєктами та загрозу вітчизняному ринку праці з боку Китаю. Оскільки в грудні не у всіх є час сходити на конференцію за інсайдами, ми вирішили зробити це за вас. Ось короткий переказ основних думок спікерів першого дня Synergy 2021.

Як планують реформувати IT-освіту

На початку конференції міністр цифрової трансформації Михайло Федоров представив план і дорожню карту реформування системи IT-освіти.

Згідно з планом (RoadMap for IT Education Reform), до 2024 року держава очікує збільшення надходжень до держбюджету від IT-компаній до $17 млрд. Водночас частка IT у ВВП країни має складати 10 %, а кількість робочих місць — понад 450 000. Сьогодні частка IT в експорті держави складає лише 38 %.

Серед основних напрямів реформування системи:

  1. розвиток неформальної освіти (у короткостроковій перспективі);
  2. підвищення конкурентоспроможності та автономності університетів і коледжів (у середньостроковій перспективі);
  3. якісніше викладання математики та інформатики в школах (у довгостроковій перспективі).

Що про реформи думають спікери

Перед початком дискусійної панелі модератор Андрій Сусленко (засновник імпакт-стартапу COGNICOO) запропонував учасникам оцінити за 10-бальною шкалою вірогідність успішних реформ:

  • Тарас Кицмей (співзасновник SoftServe) — 10;
  • Юрій Антонюк (голова EPAM в Центральній та Східній Європі) — 11;
  • Михайло Федоров (міністр цифрової трансформації) — 10;
  • Володимир Бугров (ректор КНУ імені Т. Шевченка) — 7;
  • Сергій Захарін (держсекретар МОН) — 10.

На думку Тараса Кицмея, зараз треба подумати про партнерство між IT-компаніями та конкретними закладами вищої освіти (ЗВО).

IT-освіта — це про фінансові та інтелектуальні можливості. Думаю, має бути певна синергія між викладачами та IT-індустрією. Можливо, вони мали би працювати одночасно і в освітній сфері, і в індустрії.

Тарас Кицмей

Наступним свою оцінку пояснив Володимир Бугров. «Я реаліст, тому й поставив 7 балів. У нас критична ситуація з математикою. Ми ніколи не піднімемо IT-сферу на вищий рівень, якщо не підтягнемо математику. А ще 7 балів тому, що реформи — це тяглий процес. Те, що ми посіяли, ще має прорости, а для цього потрібен час. Тому я би сказав, що цю програму можна реалізувати за три-п’ять років», — пояснює ректор КНУ імені Т. Шевченка

Юрій Антонюк хотів би, щоби більше міжнародних освітніх закладів приходили до України. «Не для того, аби українським було погано, а щоби була можливість порівняти український і західний рівні. У нас немає трьох-п’яти років на реформу. Ми мусимо все зробити максимально швидко, прямо наступного року. Гадаю, треба шукати «шорткати» «Шорткати» «сленговий », — розповів голова EPAM

Він також підкреслив, що Україні потрібні не кодувальники, яких готують на курсах, а люди з фундаментально освітою.

Подивіться на американський MTI, вони не хочуть вчитися п’ять-шість років. Можна ще подумати, щоби розбити бакалаврат і магістратуру. Можливо, магістратура не потрібна без досвіду роботи після бакалавра.

Юрій Антонюк

Михайло Федоров підкреслив, що зараз потрібно розв’язати питання працевлаштування людей старшого віку. «Для молодих відкриті всі двері, для старших — навпаки. А ще особливу увагу потрібно звернути на світчерів, тобто тих, хто хоче увійти в IT. Для цього ми вже розробили відповідний законопроєкт, у якому прописано, що 50 % вартості навчання в EdTech-компанії буде сплачуватися зі спеціального фонду», — пояснив міністр цифрової трансформації.

Світчери — нова мода. Як перейти до IT, якщо ти не айтівець

Світчери — не нове явище на ринку праці. Так називають людей, які вирішили змінити сферу діяльності. Особливої популярності це явище набуло в IT.

На думку операційної менеджерки Beetroot Academy Інеси Матевосян, світчерство повинно бути свідомим вибором, а не даниною моді.

Мода на світчерство мене лякає. У мене мода взагалі не асоціюється зі свідомим вибором. 10 років тому вважалося модним бути економістом або юристом, і всі йшли на цей фах. Зараз модно переходити в IT. Ми ж як IT-спільнота маємо працювати над тим, щоби сюди йшли не за статусом, а за можливістю розвитку.

Інеса Матевосян

Talent Acceleration Center Director SoftServe Андрій Переймибіда підкреслив важливість світчерів для ринку: «У нас річна потреба в IT-спеціалістах — 60 000. Університети випускають 20 000. І ми ж не можемо сказати, що всі 20 000 йдуть в IT. Як мінімум 40 000 (а насправді 50 000) мають звідкись прийти. І для цього є всього лиш два джерела — неформальна освіта і світчери. 15 років тому ми орієнтувалися на студентів. Тепер частка світчерів збільшується. Зараз у нас 50 на 50 студентів та світчерів».

Також він поділився інсайдами про наймання світчерів.«Для нас важливі два пункти — знання та навички. Неважливо, де люди їх здобули. Які шляхи є для світчерів? Є стажування. Є корпоративні університети. У SoftServe, наприклад, є корпоративний університет, який готує спеціалістів», — додав Переймибіда.

Утім, попри зростання попиту на світчерів, поки що їх достатньо не у всіх сферах. Серед останніх — кіберспорт. За словами Chief Public Engagement Officer TECHIIA holding Маріанни Коніної, у кіберспорті світчерів насправді небагато.

«Нещодавно ми почали впроваджувати практику — беремо до себе людину без досвіду лише тому, що вона хоче в нас працювати. Такі програми стажування переважно не суперпублічні. Людина має пройти в нас два етапи: розмову про цінності, а потім — баррейзинг. Це співбесіда щодо цінностей, яку проводить той, хто не буде впливати на його роботу в майбутньому», — розповіла Коніна.

Насамкінець Senior Software Engineer Exadel Андрій Лавренюк поділився спостереженням: найчастіше світчерами в IT-сфері стають вчителі та лікарі.

Коли готувався до дискусії, спитав у себе в Instagram, звідки люди прийшли в IT. І була нереально велика кількість вчителів та лікарів. І, як не дивно, вчителі (особливо англійської мови) нереально успішні в програмуванні та тестуванні.

Андрій Лавренюк

На ринок праці чекають нові виклики

Одна з нагальних проблем — нездатність випускників після університету влитися в колектив та працювати над реальними проєктами. Тому, за словами співзасновника та CEO Sigma Software Валерія Красовського, молодим співробітникам треба прищеплювати продуктове мислення. «Це необхідно не тільки продуктовим компаніям, а й сервісним. Люди мають розуміти, як будувати продукти та їхню архітектуру, працювати з бізнес-вимогами», — вважає Красовський.

На його думку, молодим спеціалістам також необхідні навички менеджменту й управління проєктами. «Звісно, просте програмування — це цікаво, але було б класно якби компанія могла надати повний спектр послуг із розроблення продуктів, бізнес-аналізу та управління проєктами. Тоді такі послуги дійсно можна було би продавати дорожче, а співробітники компанії могли б розраховувати на більшу зарплатню», — вважає Красовський.

Думку Красовського поділяє University Program Lead GlobalLogic Ukraine Євген Сакало.

У нас немає проблеми з кількістю випускників. Проблема, що вони не можуть долучитися до проєктів відразу з університетської лави. Саме тому ми довчаємо, навчаємо й перевчаємо. А це ще одна складність: хто буде навчати студентів та як нам збільшити кількість вмотивованих викладачів.

Євген Сакало

Загрозу вітчизняному ринку праці становить і Китай. Про це згадала Дарія Різник, менеджерка з навчання та розвитку талантів Intellias. «Додам трохи драми. Цього року в Китаї почалася велика державна кампанія з IT-освіти. І я впевнена, що китайці за п’ять років навчаться готувати спеціалістів для міжнародних глобальних компаній. І ми почнемо конкурувати з мільйоном випускників із Китаю. Тому треба подумати, як ми хочемо розвивати цю нішу, щоби вона бодай залишилася на ринку».

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Кейси Дия Сити налоги для резидентов
Юрист коментує податковий закон для «Дія City». Кому і в чому він допоможе?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Грудня 2021, 15:15 5 хв читання
Кейси Суд вимагає у DOU.ua оприлюднити дані користувача
Cybercraft передумала позиватися до DOU.ua через негативні відгуки. Позиції сторін і коментар юриста
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Листопада 2021, 17:00 9 хв читання
Кейси TechExpace відмовила кандидату у співбесіді через українську мову
TechExpace отказала кандидату в собеседовании из-за украинского языка. Детали истории и комментарий юристов
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Жовтня 2021, 14:00 5 хв читання
Кейси
15 питань про «Дія City». Умови вступу, податки, гіг-контракти замість договорів із ФОП
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Липня 2021, 17:00 15 хв читання
Кейси

Юрист коментує податковий закон для «Дія City». Кому і в чому він допоможе?

15 Грудня 2021, 15:15
5 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Дия Сити налоги для резидентов
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Верховна Рада України 14 грудня 2021 року ухвалила законопроєкт, який внесе зміни до Податкового кодексу та встановить ставки для резидентів «Дія City». Це другий закон, який передує запуску спеціального правового режиму інноваційного бізнесу (IT і не тільки). Разом із Дмитром Палющенком, адвокатом і Team lead практики супроводу бізнесу Juscutum, розуміємося на нововведеннях.

Що таке податок на виведений капітал?

Основним нововведенням для українського законодавства та податкової системи є запровадження податку на виведений капітал. Резиденти «Дія City» зможуть обирати між класичним податком на прибуток (18%) і податком на виведений капітал. Ставка для нового виду оподаткування становитиме 9%.

За такої системи об’єктом оподаткування буде не прибуток компанії, а кошти, які виводять з її обороту. Тобто компанія не сплачуватиме податок з отриманого доходу, доки реінвестує його.

Але при виведенні цих коштів, наприклад, для виплати дивідендів, уже необхідно буде виплатити податок на прибуток, що виводиться (плюс податок на дивіденди).

Така модель оподаткування має багато прихильників і противників. Багато досліджень показують як зростання економік з такою моделлю оподаткування, так і негативні наслідки, наприклад, падіння ВВП або втрати доходів держбюджетів. Але така система однозначно має свої плюси, особливо для технологічних компаній, які весь (або майже весь) дохід реінвестують у розвиток. Ті, кого не влаштує така модель, зможуть обрати класичний податок на прибуток.

Варто зазначити, що така податкова модель буде ексклюзивною для «Дія City», оскільки раніше Україна підписала меморандум із Міжнародним валютним фондом. У ньому вона зобов’язалася відмовитися від заміни податку на прибуток податком на виведений капітал.

Інші опції для резидентів

Серед сприятливих нововведень — ставки податків та зборів для працівників компаній-резидентів «Дія City» та гіг-фахівців (нової форми співпраці, унікальної для цього режиму).

Попри те, що ставки, обіцяні командою президента, опинилися під загрозою між першим та другим читанням закону, у фінальному варіанті їх вдалося зберегти.

Отже, щодо доходів працівників та гіг-фахівців — резидентів «Дія City» діятимуть такі ставки оподаткування:

  • Податок з доходу фізичних осіб — 5% (замість 18%).
  • Військовий збір — 1,5%.
  • ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати (замість 22% від фактичної зарплати).

Не обійшлось і без обмежень. Якщо працівник або гіг-фахівець отримає понад 240 000 євро на рік, весь дохід вище за цю суму буде оподатковуватися на доходи фізичних осіб за стандартною ставкою — 18%.

Загалом загальне податкове навантаження заробітної плати для резидентів «Дія City» буде меншим, ніж для класичних компаній. Це основний стимул приєднатися до технологічних компаній, а також компроміс між державою та IT-бізнесом щодо оформлення співробітників як ФОП.

Крім цього, закон стимулюватиме використання резидентами «Дія City» офіційного працевлаштування чи гіг-контрактів та обмежуватиме роботу з ФОП на єдиному податку.

З 2024 року витрати компаній резидентів на ФОП-платників єдиного податку не повинні перевищувати 50%, а вже з 2025 року — 20%. Таке обмеження обійде резидентів, які сплачують податок на прибуток і чий річний дохід не перевищує 40 млн грн.

Які ще пільги передбачає закон

Для фізичних осіб-акціонерів компаній-резидентів Дія City податковий закон також передбачає деякі пільги. Вони мають стимулювати реінвестування коштів у бізнес та його розвиток.

Під час продажі своєї частки у компанії-резиденті «Дія City» ставка податку на дохід для фізичних осіб буде нульовою (за умови володіння часткою більше одного року).

Фізичні особи зможуть не сплачувати податки на дивіденди, які виплачують компанії-резиденти «Дія City», якщо це відбувається не частіше одного разу на два роки.

Більше про це

01 Кейси

15 питань про «Дія City». Умови вступу, податки, гіг-контракти замість договорів із ФОП

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Від запровадження правового режиму «Дія City» законодавці очікують збільшення частки технологічних компаній у загальному ВВП України до 10% у найближчі роки.

Передбачається, що сам режим діятиме не менше 25 років. Якщо, звичайно, нова влада не внесе зміни до законів, що його регулюють.

Про повноцінний запуск проєкту «Дія City» сьогодні говорити ще рано. Попри те, що автори законів і самого проєкту прогнозують запуск на початку 2022 року, все залежить від роботи Кабінету Міністрів України, Міністерства цифрової трансформації України та інших профільних міністерств. Вони мають ухвалити підзаконні нормативно-правові акти, щоб забезпечити повноцінну роботу режиму.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Кейси
Що робитимемо? Представники влади та бізнесу — про реформу в IT-освіті
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Грудня 2021, 15:45 8 хв читання
Кейси Суд вимагає у DOU.ua оприлюднити дані користувача
Cybercraft передумала позиватися до DOU.ua через негативні відгуки. Позиції сторін і коментар юриста
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Листопада 2021, 17:00 9 хв читання
Кейси
15 питань про «Дія City». Умови вступу, податки, гіг-контракти замість договорів із ФОП
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
15 Липня 2021, 17:00 15 хв читання
Кейси

У 55 разів більше охоплення. Як інфлюенс-маркетинг «закріпив» Одеський кінофестиваль в Instagram Stories

12 Грудня 2021, 10:00
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Інфлюенс-маркетинг ОМКФ
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Кінофестиваль — це часто великий захід, на який його шанувальники чекають цілий рік. Але ексклюзивні покази якісного кіно можуть бути цікавими не лише вузькому колу синефілів — варто лише націлитися та потрапити у потрібну аудиторію. Як це зробити через інфлюенсерів в соцмережах — на прикладі ОМКФ розповідає діджитал-маркетолог Юлія Салдаєва.

Юлия Салдаева

Завдання

З 2019 року я займаюсь Instagram-акаунтом Одеського міжнародного кінофестивалю — одного з найбільших кінофестивалів глядачів Східної Європи. Протягом року обліковий запис працює на впізнаваність кінофестивалю та постійну підтримку інтересу до нього. А от у «гарячий» період — приблизно за два місяці до старту — головною метою стає не лише залучення нової аудиторії ОМКФ, а й продаж абонементів на кінофестиваль.

Цього року важливою частиною моєї роботи для облікового запису Одеського кінофестивалю став інфлюенс-маркетинг — співпраця з блогерами та лідерами думок (інфлюенсерами).

Етапи в інфлюенс-маркетингу

Як і в будь-яких взаємодіях у диджиталі та SMM, в інфлюенс-маркетингу насамперед важлива стратегія. Тому на старті ми з командою визначили, з ким із блогерів співпрацюватимемо, з якою механікою та яких результатів плануємо досягти.

Перший етап — визначення безпосередньо блогерів та інфлюенсерів, з якими ми зможемо ефективно попрацювати. У наш план ми внесли 20 блогерів і 10 лідерів думок. Чим вони відрізняються? Блогер — це людина, для якої його блог — основне заняття. Інфлюенсери — це люди, які процвітають у тій чи іншій ніші. І плюс вони мають лояльну аудиторію, на яку вони впливають. Водночас ведення блогу не є їхнім прямим видом діяльності.

Отже, у нашому топ-30 виявилося багато блогерів-мільйонників і лідерів думок в окремих нішах. Сумарно охоплення їхньої аудиторії становило понад 20 млн користувачів.

Крім того, ми визначали тип блогера, щоб його аудиторії був потенційно цікавим кінофестиваль. Нас цікавила інтелектуальна, або принаймні широка доросла аудиторія, яка потенційно купує абонемент. Дивилися ми як блогерів, у яких у підписниках вся Україна чи переважно Київ, так і регіональних з акцентом на Одесу.

Обираючи блогера для роботи, слід обов’язково:

  • проаналізувати, як у нього раніше заходили реклами інших подібних продуктів — у разі будь-яких івентів, великих подій;
  • переглянути статистику — наскільки активною є аудиторія, що пишуть у коментарях;
  • провести попередній аналіз за інтересами аудиторії та з того, що сам блогер транслює у своєму акаунті.

Далі ми визначили формат роботи та взаємодії — тобто механіку інфлюенс-маркетингу. Працювали в кілька етапів. На першому блогери мали анонсувати кінофестиваль. Робили вони це один-два рази на своєму обліковому записі, щоб вперше познайомити свою аудиторію з такою подією. Другий етап — це публікація безпосередньо call to action — заклику перейти на сайт, де можна придбати абонемент на фестиваль. Або блогер один раз детально розповідав про те, чому Одеський кінофестиваль — це круто, що там відбуватиметься, вимовляв фрази, які можуть привернути увагу аудиторії.

Дуже важливо продумати текст під кожного блогера — у характерній для нього подачі та манері. Від чіткого та правильного ТЗ для блогера багато в чому залежить конверсія переходів на ваш сайт чи сторінку, де ви ведете основну комунікацію.

Наступний етап нашої співпраці — це висвітлення кінофестивалю у момент відкриття. Тут також важливо правильно дати завдання блогерам — щоб вони відзначали обліковий запис фестивалю, тегали його у сторіз і постах. Це виконує одразу кілька функцій:

  • охоплення та переходи;
  • підвищення впізнаваності бренду;
  • залучення аудиторії;
  • підписка на обліковий запис.

Крім того, це чудова «інвестиція» на наступний рік. Попередні співпраці будуть важливим фактором, коли вам потрібно буде знову спілкуватися через блогерів. Повторна колаборація однозначно спрацює краще, оскільки аудиторія блогера вже знайома із заходом.

У нас це спрацювало, наприклад, з Аліною Френдій: 2019 року вона була гостем Одеського кінофестивалю, і коли 2021-го зробила у себе анонс — у неї були одні з найвищих показників переходів. Просто кінофестиваль уже був знайомий її аудиторії, підписники бачили, який це крутий івент, і були до нього лояльніші. Загалом робота з блогерами — це не тільки про момент, а й про довгострокову перспективу.

Важливий момент: інфлюенс-маркетинг добре працює у зв’язці з особистим брендом. З блогерами бажано робити колаборації, наприклад, через конкурсні активності. Так, у нашому випадку, деякі блогери погодилися додатково розіграти абонементи на кінофестиваль для своїх підписників. Що ми з того отримали? Додатковий трафік на обліковий запис кінофестивалю аудиторії, якій цікавий сам бренд, а також підвищення кількості підписників облікового запису, оскільки підписка була однією з умов розіграшу.

Результати

Фестиваль — це подієва історія. Протягом року, коли немає постійних анонсів, історії в Instagram-акаунті дивляться кілька сотень людей – шанувальники кіно, які стежать за новинами. Але завдяки активній PR-кампанії через інфлюенс-маркетинг ми швидко збільшили охоплення в гарячий фестивальний період. Крім наших 30 блогерів, ще понад 20 блогерів, лідерів думок і медійних особистостей згадували фестиваль у своїх історіях і постах.

Загалом ми охопили понад 22 млн користувачів. У момент відкриття фестивалю історії в обліковому записі переглядали 18 500 унікальних користувачів (у порівнянні з 400 переглядами у звичайний час). Ми отримали понад 5000 цільових передплатників, яким справді цікавий фестиваль та інтелектуальне кіно.

І найголовніше: завдяки інфлюенс-маркетингу ми згенерували понад 12 000 переходів на сайт, де продавалися абонементи. Це спрацювало шляхом:

  • правильного ТЗ блогерам;
  • грамотного вибудовування всього користувальницького шляху;
  • гарного прогріву аудиторії;
  • використання прямого call to action.

Інфлюенс-маркетинг — це завжди аналітика, стратегічне продумування роботи з конкретними лідерами думок. Важливо грамотно вибудовувати шлях користувача, якого ми ведемо на сторінку продажів. І, крім того, не треба забувати, що інфлюенс-маркетинг не завжди працює одразу — іноді під час другої, третьої або навіть четвертої згадки бренда конверсія лояльності буде набагато вищою, ніж за першої. Тож якщо навіть уперше у вас не спрацювало, можливо, ви просто закинули вудку для подальшого успіху.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Кейси Голодна туса блогерів: що писали Олександр Заліско і Володимир Остапчук, як відреагували бренди
Блогери провели «голодну тусу» в День пам’яті жертв голодоморів. Деталі конфлікту, реакція брендів і думки експерта
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
01 Грудня 2021, 20:00 9 хв читання
Кейси клабхаус умер: так ли это? причины потери популярности
Занедбаний елітний клуб. Чому Clubhouse програв і що з ним буде далі
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
10 Листопада 2021, 10:00 9 хв читання
Кейси
Марк Цукерберг перейменував Facebook у Meta. Соцмережі відповіли мемами
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Жовтня 2021, 13:00 4 хв читання
Кейси
Над Цукербергом густіють хмари. Яке майбутнє пророкують Facebook
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Жовтня 2021, 13:00 7 хв читання
Завантаження...