Згадуємо, як розвивалася коворкінг-культура Києва
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Сучасний світ інновацій та технологій диктує нові правила організації роботи підприємців, фрилансерів і стартаперів. На зміну класичному робочому місцю в офісі приходять коворкінги.
Разом із коворкінгом IQOS ми дослідили, звідки пішла коворкінг-культура, якими були перші «гнучкі офіси» Києва і що пропонують сучасні простори.
Про концепцію та історію
Коворкінг, або «гнучкий офіс», — простір, де працівники різних компаній чи фрилансери можуть працювати, спілкуватися, встановлювати робочі зв’язки тощо. Ідея полягає в тому, що в одному приміщенні здають в оренду робочі місця для представників різних професій.
Зокрема, фрилансери, диджитал-спеціалісти чи співробітники стартапів працюють незалежно на різні компанії або розвивають спільні проєкти. Користування таким офісом відбувається шляхом бронювання на короткий час або укладанню довгострокових контрактів. Відповідно до потреб команд, коворкінги пропонують додаткові простори: кімнати для переговорів, конференц-зали, спейси для івентів.
Коворкінг бере свій початок у США. 9 серпня 2005 року програміст Бред Ньюберг відкрив коворкінг-простір у районі Мішн у Сан-Франциско. У пакет послуг входили робочі місця, інтернет, медитації, спільні обіди й поїздки на велосипедах. Уже через рік Бред зрозумів, що ідея має попит, і заснував новий коворкінг разом із партнерами.
Сьогодні у світі існує незліченна кількість коворкінгів, які задовольняють потреби фрилансерів, підприємців і найманих працівників.
Коворкінги підвищують задоволеність роботою завдяки таким факторам: спілкування, можливість зосередитися, співпраця та соціальна взаємодія. Про це свідчать дослідження швейцарського журналу Die Unternehmung.
Типи коворкінгів
Усі коворкінги умовно можна поділити на такі типи:
- традиційні коворкінги: спільний робочий простір, який можуть орендувати професіонали з різних компаній та галузей;
- нішеві коворкінги: простір, де всі клієнти належать до певної галузі або професійної спеціалізації;
- корпоративні коворкінги використовуються великими компаніями, що потребують тимчасових робочих місць;
- хаби для віддалених працівників задовольняють потреби віддалених команд;
- коворкінг на базі університету: простір, який використовують студенти для роботи над проєктами;
- коворкінг у кав’ярні: заклад, де дозволяють окремим особам та невеликим групам професіоналів працювати;
- мережі коворкінгів/франшизи: стандартизовані простори, які часто мають кілька локацій з однаковими зручностями.
Як формувалася коворкінг-культура Києва
Формат «гнучких офісів» з’явився в Україні у 2008-му. Перші кілька років коворкінги сприймалися винятково як сервіс оренди робочих місць для фрилансерів і невеликих команд у сфері ІТ та креативних індустрій.
Серед перших «гнучких просторів» були:
«ВУЛИК»
У 2008 році на проспекті 40-річчя Жовтня (нині Голосіївському), 68 відбулося відкриття першого коворкінг-центру «Вулик». Він складався з двох робочих кімнат, приміщення для переговорів і зони відпочинку. Простір був обладнаний необхідною технікою: принтерами, ксероксами, сканерами, маркерними дошками тощо.
KYIVWORKING
Значний внесок у розвиток коворкінг-культури зробила команда Центру підприємництва та інновацій Startup Ukraine. Уже понад 12 років вони формують спільноту підприємців і стартаперів.
У 2012 році команда створила в центрі столиці коворкінг Kyivworking. Він розташований на п’ятому поверсі бізнес-центру на вулиці Московській (нині Князів Острозьких), 27. Перед відкриттям була введена тест-драйв-система. Усі бажаючі могли скористатися послугами «гнучкого офісу», щоб оцінити зручності.
Kyivworking пропонував особистий простір для роботи, доступ до зручної переговорної кімнати, зони відпочинку, бібліотеки та кухні.
«ЦИФЕРБЛАТ»
У 2012 році на вулиці Володимирівській, 49А відкривається перше антикафе «Циферблат». Люди тут платять лише за проведений час. Усе інше безплатне в необмеженій кількості: кава, сніданки, книжки, настільні ігри, інтернет. У закладі можна вибрати будь-який запропонований годинник, щоб стежити за часом.
«ЧАСОПИС»
Відкритий у 2012 році заклад відрізняється від попередників просторими приміщеннями (загальна площа 330 м²) і специфікою: такий собі гібрид антикафе й офісу. Із «Часопису» розпочався розвиток творчої спільноти Києва в усіх сенсах. Лекції, воркшопи та майстер-класи привернули до простору велику увагу людей. Тут укладалися угоди, велися важливі переговори, народжувалися і вмирали стартапи.
COWORKING PLATFORMA ARTZAVOD
Найбільший креативний кластер в Україні, створений за принципом ревіталізації. Комплекс запрацював у 2013 році на території колишнього Дарницького шовкового комбінату. Щоб стати резидентом простору, можна орендувати й місце за столом, і офіс для команди. Coworking Platforma ArtZavod надає можливість працювати в лаундж-зоні на свіжому повітрі. У просторі є кухня, душова, тренажерний та лекційний зали й кімнати для переговорів.
Згодом на ринку з’являлися нові «гнучкі офіси»: «Зеленка» (2016), BiblioTech (2016), Platforma (2017), Creative Quarter (2017) та багато інших. Коворкінги відкрили по всьому Києву: великі мережі та маленькі незалежні хаби на базі готелів, бізнес-центрів, університетів, промислових зон. Вони розвивали ринок і будували ком’юніті , але зростала й конкуренція.
Згідно з дослідженням CBRE Ukraine, протягом 2016-2017 років кількість пропозицій скористатися послугами «гнучкого офісу» в Києві зросла у 2,4 раза. У 2019 році частка сегмента коворкінгів на офісному ринку столиці досягла 13%.
Пандемія дещо уповільнила темпи розвитку, але стимулювала пошуки нових форматів сервісу: впровадження 3D-турів, онлайн-бронювання робочих місць та замовлення інших супутніх послуг.
Асоціація коворкінгів України провела опитування та аналіз стану коворкінгу після повномасштабного вторгнення (від лютого 2022 року до лютого 2023). Участь у ньому взяли 40 операторів і власників коворкінгів (79% з них представляли мережеві коворкінги) та 630 резидентів із 13 міст України.
Висновки дослідження показало, що основними чинниками для продовження або початку роботи в коворкінгу під час військових дій є наявність укриття, стабільного інтернету та електроенергії.
Затишна коворкінг-«квартира» на Хрещатику
За адресою Хрещатик, 17 на другому поверсі з 10:00 до 22:00 працює незвичайний простір від IQOS.
Головна «родзинка» коворкінгу — дизайн у вигляді затишної квартири. Готуючись до відкриття локації на Хрещатику, команда проаналізувала контекст району, його історію, і зрозуміла, що головна вулиця стала місцем не киян, а туристів. Так народилася ідея — повернути затишок на Хрещатик, щоб милуватися каштанами та мати острівець спокою. Засновники хотіли, щоб було, «як вдома», а дім для киян — це і місце відпочинку, і робоче місце, і місце зустрічі з друзями, і кав’ярня, і творча майстерня. Саме такий «all-in-exclusive простір» почала будувати команда.
Замість офісних столів та стільців — ліжко. Крісла та дивани — для роботи. Замість «переговорки» для важливих колів — душова кабіна. Замість білої стіни перед очима — панорама на Хрещатик. Замість офісної кавової машини — куточок із кав’ярнею «Тут Буде» зі смачною кавою та випічкою.
Коворкінг підключений до потужного генератора, що гарантує наявність світла та інтернету в будь-який час.
Простір розрахований на 25 осіб. Відвідувачі можуть не лише працювати, але й читати книжки з вбудованої бібліотеки. Зараз вона налічує приблизно 216 примірників. Тут є артбуки, спеціалізовані видання про фешн, дизайн та архітектуру, а також українська література.
Кияни та гості міста можуть безкоштовно провести час у коворкінгу
Потрапити в коворкінг можна безкоштовно без попереднього запису. Основною умовою є вік відвідувачів — 18+. Це місце є pets friendly, а власники чотирилапих друзів можуть не перейматися за комфорт улюбленців: у просторі не можна курити та/або використовувати будь-які пристрої для нагрівання тютюну, а також, вейпи та одноразки.
Партнерські матеріали
