Кібератаки, «Дія.City» та податки. Що турбує IT-бізнес в Україні — конспект KYIV IT TALKS

Основні виклики

«Що робити з коштами та чи варто інвестувати їх у бізнес в Україні у воєнний час?» — саме це питання зараз є основним юридичним викликом для технологічних компаній, на думку керуючого партнера юридичної компанії Avitar Євгена Савельєва.

Він радить таке: 

• Якщо компанія готова до можливих ризиків, важливо оцінити, яку частку бізнесу вона готова залишити в Україні. 
• У теперішніх реаліях глобалізація бізнесу не тільки диверсифікує корпоративні ризики, а надає теперішнім та потенційним клієнтам впевненості у співпраці з вами. 

Євген також підкреслює, що головними клієнтами юристів є власники бізнесу. «У наші дні бути заможним — це досить великий стрес, — каже Савельєв, — оскільки виникає справжня дилема — як і де оптимально сплачувати податки з бізнес-діяльності, щоб спокійно спати».

Голова київського офісу Sombra Дмитро Кисельов виділяє три проблеми, які впливають на його продуктову компанію: 

• війна в країні; 
• криза в США; 
• державне регулювання.

Він зізнається, що хоча зростання відбувається, проте ціною надзусиль. Однак підкреслює, що зараз — трансформаційний час. Наступні два роки пройдуть під егідою великих змін. Головне — запастися терпінням та проявляти гнучкість.

Про моделі оподаткування

«Сьогодні люди, які генерують найбільше доданої вартості, постійно є об’єктом тестування дивних економічних моделей, — ділиться спостереженнями Євген Савельєв. — У нашій системі координат людина й підприємець не є центром системи». Спеціаліст підтримує модель ФОПів. На його думку, вона уже 20 років є розв’язанням проблем бізнесу. 

«Ми — об’єкт в тих стосунках, де в ідеалі мали бути суб’єктом», — Савельєв.

Директор юридичної компанії «Юніверсал-Лекс» Андрій Хантіль також підтримує схему «ТОВ + купка ФОПів». За його словами, вона є цілком робочою для іноземних інвесторів. 

Оскільки на ранніх стадіях інвестування головний акцент робиться саме на команді, продукті, перспективах і ринку, вона не повинна суттєво впливати на інвестиційну привабливість країни. Ступінь ризику оцінюється на більш пізніх стадіях — починаючи з раунда А. На його думку, якби хоча б 3% українських стартапів дожили до цієї стадії, це було б хорошим показником. 

Про «Дія.City»

Великий блок дискусії було присвячено правовому режиму «Дія.City». Ця ініціатива наразі об’єднала близько 660 резидентів. На думку експертів, спеціалісти стають резидентами «Дія.City», щоб показати свою соціальну відповідальність і заплатити більше податків. Проте декого лякає додаткова visibility Видимість, помітність. у воєнний час та неузгоджене законодавство. 

Як зазначають, сьогодні важко оцінити результати проєкту, адже на час війни скасована вимога щодо аудиторської перевірки на підтвердження застосування спеціально-правового режиму «Дія.City».

Директор юридичної компанії «Юніверсал-Лекс» Андрій Хантіль говорить, що важливо врахувати, що прийом до «Дія.City» відбувається за низкою вимог (наприклад, розмір середньої місячної винагороди залучених працівників понад 1200 євро за офіційним курсом). І це автоматично унеможливлює вступ більшості технологічних бізнесів, зокрема на початкових етапах розвитку.

Таким чином, виділяють два можливих шляхи розвитку проєкту: 

1. Залишити «Дія.City» доступним лише для деяких компаній, які відповідають вимогам.
2. Знизити поріг входу, відкриваючи можливість більшій кількості стартапів приєднатися до цієї ініціативи.

«Ми в екстремальних умовах, і повинні діяти екстремально», — говорить керуючий партнер юридичної компанії Avitar Євген Савельєв. Натхнений досвідом Польщі, він поділяє думку, що «Дія.City» повинна бути поширена на всю економіку України або хоча б на технологічну індустрію без певних вимог.

Про захист від кібератак

Як зазначають експерти, сьогодні не існує конкретних механізмів від держави, які однозначно вбережуть бізнес від кібератак та гарантують безпеку даних. Проте важливо працювати на випередження — мати чіткий план дій на випадок атаки та потурбуватися про створення резервних даних.

«Захист секʼюриті-периметру компанії — це фундаментальний обов’язок і відповідальність компанії», — вважає Дмитро Кисельов.

Сьогодні державні перевірки того, як компанії працюють з даними, є точковими і мають рекомендаційний характер для малого й середнього бізнесу.

Як вберегти IT-спільноту 

Серед практичних кроків збереження й розвитку спільноти експерти виділяють:

• встановити чіткі правила бронювання працівників, які збережуть ключових людей в галузі та не порушать баланс військових і цивільних;
• примножувати активності ІТ-компаній в університетах, щоб вирощувати та мотивувати молодь;
• розвивати культуру постійного навчання та обмінюватися досвідом;
• взаємодіяти з джунами та світчерами, адже це круті потенційні таланти;
• опікуватися ветеранами, які є зрілою та експертною трудовою одиницею.
• працювати зі спільнотами за кордоном над поверненням біженців додому.
• запускати інтернатури при компаніях.
• мотивувати людей опускати руки при пошуках роботи, попри відмови. 

Панельна дискусія з експертами завершилася нетворкінгом. Кожен учасник мав можливість поставити питання спікеру та познайомитися з новими людьми з технологічного сектору і не тільки. 

Kyiv IT Cluster проводить два івенти на місяць. За майбутніми подіями можна слідкувати на сайті. 

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter