Як знайти своїх предків: покрокова інструкція

Повномасштабна війна в Україні змусила багатьох інакше подивитися на історію власної родини. Хтось починає шукати, звідки родом бабуся, чиє прізвище носив прадід, інший — коли і куди переїхали рідні. 

Розповідаємо, з чого розпочати пошук, де знайти документи і як зібране перетворити на осмислену родинну історію.

Крок 1: Початок з родини

Найперші кроки в дослідженні родоводу починаються з того, що вже є під рукою — з розмов і сімейних архівів. Не варто недооцінювати значення усної інформації, якою ділиться мама чи тато. У ній часто міститься більше, ніж здається на перший погляд.

Що варто зробити перш за все:

• поговорити з найстаршими родичами;
• розпитати про імена, місця, дати, переїзди, шлюбні зв’язки;
• фіксувати все — на диктофон, у нотатник чи банально у замітки телефону;
• переглянути сімейні альбоми, підписи на звороті фото;
• зібрати всі доступні документи: свідоцтва, військові книжки, листи, дипломи.

Розмови з батьками, бабусями, дідусями, старшими родичами — це джерело унікальних фактів. Дати, імена, назви сіл, родинні прізвиська — усе це варто записувати. Іноді одна згадка про сусіда чи вчителя може відкрити новий напрям пошуку.

Крок 2: Використання онлайн-ресурсів

Після збору базових даних можна звертатися до цифрових платформ. Вони дають змогу перевірити вже відому інформацію, а також знайти нові підтвердження.

Серед популярних сервісів для генеалогічного пошуку:

• FamilySearch — безплатний сервіс із великою кількістю оцифрованих документів, зокрема з України та Східної Європи. Можна знайти метричні книги, переписи населення та інші архівні матеріали.
• Ancestry.com — платна платформа, що надає доступ до широкої бази документів, включно з військовими записами, імміграційними списками та переписами. Дані з України тут обмежені, але можуть бути корисні для пошуку родичів, які емігрували.
• MyHeritage — зручний сервіс для створення родинного дерева, має базу документів з різних країн, разом з деякими архівами з України, а також функцією ДНК-тестування.
• Pra.in.ua — онлайн-база з інформацією про репресованих осіб на території України. Допомагає знайти відомості про долю людей у період політичних переслідувань.
• Меморіальний центр «Бабин Яр» — джерело свідчень та архівів, пов’язаних із долею єврейських родин в Україні під час Голокосту. Може містити персональні дані, документи й фото.

Важливо: будь-які дані з ресурсів можуть дублюватися або містити помилки, зокрема у транскрипції імен чи географічних назв, тож їх варто пильно перевіряти під час рісьорчу.

Крок 3: Робота з архівами

Щоб поглибити дослідження, варто звернутися до архівних установ. Там зберігається велика кількість матеріалів, які недоступні онлайн.

Обласні державні архіви

Зокрема, метричні книги, ревізькі списки, записи про власність, матеріали місцевого самоврядування. До архіву можна звернутися письмово або підготувати запит особисто.

Церковні архіви

Якщо родина належала до православної, греко-католицької чи римо-католицької громади, корисно перевірити записи про хрещення, вінчання та поховання. Такі документи іноді містять детальніші відомості, ніж світські джерела.

Реєстраційно-актова служба (РАЦС)

РАЦС має у своєму розпорядженні документи з XX століття: про народження, шлюб, смерть. Доступ до них обмежений, але для близьких родичів передбачена можливість офіційного запиту.

Крок 4: Створення родинного дерева

Упорядкувати зібрану інформацію — останній етап, до якого можна підійти творчо.

Вибір інструментів для візуалізації

Для побудови дерева можна використовувати як спеціалізоване ПЗ (наприклад, Gramps або MyHeritage), так і прості візуальні сервіси, як-от Canva або Lucidchart. Якщо інформації багато, доцільно обрати платформу з функцією експорту в різні формати.

Методика побудови родоводу

Будуйте дерево знизу догори, починаючи з себе. Кожен родич повинен бути позначений із вказанням імені, дат, місця народження і, за можливості, додаткової інформації (освіта, професія, участь у війні, міграція). У майбутньому таке дерево може стати основою для родинної хроніки.

Крок 5: Додаткові джерела інформації

Окремі випадки потребують звернення до специфічних джерел. Саме вони часто додають найнеочікуваніші деталі до вже відомої картини.

Військові архіви

Особові справи, нагородні листи, списки загиблих — усе це можна знайти у військових архівах. Частина даних доступна через електронні ресурси, як-от «Книга пам’яті України» або сайт Міністерства оборони.

Судові документи

Якщо відомо, що хтось із предків мав судову справу (наприклад, у справах про спадщину, розлучення, майнові спори), можна звернутися до архіву суду або архівних фондів юстиції.

Списки жертв Голодомору та політичних репресій

Ці списки містять не лише прізвища, але й обставини переслідування: причину арешту, вирок, дату смерті. Дослідження цих джерел можна провести через певні українські установи:

• Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Містить іменні списки загиблих у різних областях. Доступна онлайн у вигляді електронних томів, згрупованих за регіонами.
• База даних Меморіального музею «Територія Терору». Містить свідчення, архівні документи та іменні записи про переслідування в Галичині, депортації та інші форми репресій.
• Галузевий державний архів Служби безпеки України. Через запит до галузевого архіву СБУ можна отримати персональні справи репресованих осіб, включно з протоколами допитів і вироками.
• Український інститут національної пам’яті. Має проєкти, присвячені збереженню пам’яті про жертв тоталітарних режимів. На сайті публікуються аналітичні матеріали, списки та архіви.

Пошук своїх предків та створення родоводу часто складний та тривалий. Якщо ж у вас немає часу чи впевненості у власних силах, можна звернутися до фахівців, які професійно займаються генеалогічними дослідженнями. Вони знають, де шукати потрібні архіви, як працювати з історичними джерелами та зможуть скласти детальне родинне дерево, яке стане цінною родинною спадщиною.