Міла Бараєва, власниця б’юті-барів G.bar і шоуруму ONE:ONE, про обороти бізнесу у Львові, факапи з клієнтами та генерування енергії

Про стан бізнесу у Львові під час війни

Загалом львівським підприємцям набагато легше, аніж в інших регіонах, але є нюанси. У Львові сильно зросла вартість оренди, оскільки зріс попит — приїжджають люди з інших міст, які мають кошти та хочуть щось відкривати. Також ще до війни зросла вартість комунальних послуг, зима була для нас важкою.

Сфері розваг, наприклад, важко ще з ковідних часів, і зараз вечірки та заходи не на часі. Ресторанний бізнес, сфера обслуговування та ритейл почувають себе нормально.

ONE:ONE та G.bar до російського вторгнення

Команда

Особисто моя команда складається з чотирьох людей — це два керівники проєктів ONE:ONE та G.bar, головний маркетолог і менеджер мого особистого блогу. Якщо говорити про команду загалом, то це приблизно 60 людей. Ми нікого не скорочували.

Показники

З обома бізнесами почали цей рік класно, оборот січня був кращим, ніж торішній, а також ми реінвестували велику частину прибутку. Але з самого початку лютого було багато розмов про ймовірність вторгнення, тому вже цей місяць у нас був нестабільний. На шоурумі це відчулося більше, оскільки зробити манікюр для жінки важливіше, ніж купити нову дизайнерську річ. Одяг у тебе вже є, а нігті відростають.

Оборот шоуруму в лютому 2021 року становив 500 000–600 000 грн, а в лютому 2022 року приблизно 350 000 грн.

Для малого бізнесу це велика різниця, тим більше, що стартували ми з гарних показників. З одним G.bar у січні ми зробили оборот орієнтовно 700 000 грн, а в лютому — 530 000 грн, хоча планували спрацювати так само.

Потім почалася війна, й ми закрилися.

Бізнес під час війни

Перший G.bar відкрили вже на десятий день війни. До Львова приїхало дуже багато людей, і всі хотіли отримати послуги — ми отримали багато запитів і прохань відкритися. Люди виїжджали у стресовій ситуації, а ритуали краси допомагають відчути себе трохи краще. Тут класно спрацював бренд франшизи, бо людина приїжджає з іншого міста і думає: «Куди мені піти? Напевно, тут є G.Bar».

Ми почали з базових послуг — манікюр і стрижки, і здивувалися, що люди хотіли записуватися і на мейкап, і на афронакрутки.

Тоді вже вивели усіх майстрів. Завдяки цьому у березні зробили понад 800 000 грн обороту. На початку квітня ми відкрили другий G.Bar.

З шоурумом ми діяли поступово. Приміщення дуже велике, оренда та комуналка дорогі, ми не хотіли, аби весь дохід пішов тільки на них. Тому впродовж першого місяця ми працювали по три дні на тиждень. Але за ці три дні у нас бував такий же оборот, як за повний тиждень у лютому. Коли холодний сезон закінчився, ми відновили повноцінну роботу.

Нам вдалося зберегти усі робочі місця для команд обох бізнесів, проте довелося скоротити зарплати. Майстри на локаціях працюють на відсотках, а бек-офіс отримував 50% оплати у березні та 85% у квітні. Ці люди зараз працюють дистанційно, але ми вже зможемо забезпечити 100% оплату, як тільки співробітники повернуться до офісів. Також ми зараз набираємо людей, наприклад, шукаємо стиліста до шоуруму.

Крім цього, готуємо колаборацію «Патріотичний дроп» із українським брендом CICI COCO. Для бізнесу це взаємний піар, а весь прибуток віддаємо на ЗСУ.

Зміна ролі власника в бізнесі та цілі у кризовий період

З початком війни збільшився обсяг мого залучення в роботу бізнесів. Я довіряю своїм керівникам проєктів, та до війни вони займалися управлінням та операційкою. Я ж останній рік присвячувала своє життя навчанню, своїм захопленням, наприклад, гештальт-терапії та стратегії й розвитку.

Але зараз криза, ми не знаємо, що буде завтра, і тому моя присутність важлива. Я підтримую керівників і команду емоційно та ухвалюю ключові рішення — відкриватися чи не відкриватися, як реагувати на незадоволених людей тощо.

Працюю щодня та повернулася до напрямів, якими торік уже не займалася: найманням частини людей, новим дропом і розвитком бізнесу. Мені це приносить задоволення, я не відчуваю напруження.

Мені хочеться зберегти класний рівень сервісу. Бо я бачу, що багато власників бізнесу вважають, що клієнти мають робити їм «потурання» з огляду на воєнну ситуацію.

Я вважаю, що потрібно відверто проговорити це зі споживачами. Можливо, запропонувати нижчі ціни, але не надавати набагато гірший сервіс, прикриваючися складною ситуацією.

Буквально сьогодні (в день інтерв’ю) я розрулювала один факап. У робочий акаунт написала дівчина, незадоволена послугою в G.bar. Керівниця сказала команді, що візьме це на себе та поговорить з нею особисто. За нашими правилами, SMM-менеджер мав написати клієнтці «Дякуємо за відгук, нам дуже шкода, з вами зв’яжеться керівник», але чомусь не зробив цього. Діалог вийшов незавершеним. Потім керівниця написала дівчині, що поговорить із майстром, і також забула повернутися з відповіддю. Це для нас нестандартна ситуація, бо ми завжди обробляємо відгуки та прагнемо, аби клієнт був задоволеним.

Інша людина вже би забила і більше ніколи до нас не прийшла, але ця свята дівчина написала мені. Я в такі моменти дуже сильно засмучуюся, бо ми позиціюємо себе як сервісний бізнес і маємо розрулювати факапи так, аби дівчина стала нашим постійним клієнтом. Усе закінчилося добре, і я дуже вдячна таким клієнтам, бо вони дають можливість працювати над помилками.

Як змінюється ринок реклами в Instagram

Я з тих інфлюенсерів-динозаврів, які починали вести Instagram, коли ще не було реклами. Тому ведення блогу для мене однаково приємне як тоді, коли я на ньому заробляю, так і коли не заробляю. Однак все ж таки, прибуток від Instagram дає мені змогу реінвестувати прибуток від бізнесу — не витягувати кошти.

З початком війни великі бренди зникли та досі не повернулися. Натомість маленькі підприємці вірять, що все буде добре, та інвестують у рекламу. Зараз усі підтримують один одного і хочуть купувати саме в українського підприємця. Я вирішила, що хочу підтримати львівський офлайн-бізнес, оскільки мені це близьке.

Підрахувала, що я особисто зробила безплатну рекламу в Instagram приблизно на 150 000 грн. Бізнеси були дуже задоволені результатами.

Я зібрала цей кейс, показала, що реклама зараз працює, і почала брати вже комерційні замовлення за зниженим прайсом. Проти довоєнного часу реклами стало втричі менше. Але загалом я не очікувала, що наші маленькі підприємці так швидко оживуть і будуть замовляти рекламу.

Про джерела ресурсу

Кілька тижнів тому я почала виходити зі стану емоційних гойдалок і тримати себе в гарному настрої. Зараз перебуваю в Карпатах, накопичую енергію та додаю в життя речі, які підсилюють мене, — масаж, сауна, свіже повітря, правильне харчування та танці. Доводиться себе змушувати, але ці зусилля варті того. Аби мати змогу триматися, бути сильними, допомагати передовій, потрібно дозволяти собі речі, які відновлюють ресурс.

Думаю, всі підприємці під час війни замислювалися, що буде, якщо їхнього бізнесу не залишиться. Я за останній час зрозуміла, що в мене в будь-якому разі залишаться мої навички, професіоналізм і соціальний капітал. Мій бізнес залишиться в мені й буде допомагати, якщо не залишиться нічого іншого.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter