Сила спільноти. Як українські креативники допомагають Україні перемогти
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Багато потужних волонтерських ініціатив органічно сформувалися з об’єднань людей за професією чи інтересами. У серії матеріалів разом із PokerMatch ми розповідаємо про спільноти, які щодня наближають нас до перемоги.
Цей текст присвячений креативним спільнотам, які використовують творчу енергію на інформаційному фронті, збирають гуманітарну допомогу та підтримують військових.
Ми поспілкувалися із представниками трьох креативних спільнот — Masterskaya, «Зграї» та «Креативних сил України» — про силу спільноти, їхній внесок у перемогу й об’єднання зусиль.
«Зграя»
У першу добу війни з Росією волонтери об’єднання «Зграя» розгорнули штаб і склад на правому березі, згодом відкрили на лівому. Вони:
- допомагають ЗСУ, ТрО та цивільним медикаментами, екіпом, технікою, продуктами;
- проводять курси домедичної підготовки в умовах бойових дій;
- створили Telegram-канали для Добросусідської пішохідної доставки та для допомоги тваринам.
Утім, уперше «Зграя» зібралася під час ще під час Революції Гідності 2014 року. Надалі волонтери допомагали підрозділам в АТО і з часом повернулися до інших проєктів. Ініціатива ніколи не планувалася як постійна. 24 лютого «Зграю» довелося скликати знову.
Серед волонтерів багато киян, які з початком повномасштабного вторгнення росіі, лишилися в Києві. Серед них і Євген Смертенко, активіст і редактор сайту PokerMatch. Власне завдяки Євгенові про «Зграю» дізналась команда бренду. Саме з підтримки цієї організації почалась благодійна історія: марафони, турніри, — виникла ідея підтримувати як своїх волонтерів, так й інші ініціативи в Україні.
Напрями роботи
Наш основний вектор — мілітарна допомога, ми підтримуємо військових. Потім парамедична програма, за якою ми готуємо фахових медиків, далі допомога лікарням, а вже потім гуманітарний напрям, який виник абсолютно органічно. Ще один вектор — тварини та евакуаційна програма, що з’явилася під час активної фази.
Усе почалося з кола друзів, які проводили час разом, були у нічній варті на Майдані. Коли почалося АТО, зайнялися волонтерством. Тоді ми не займалися цивільними, лікарнями та тваринами — виключно мілітарною допомогою. Це був проєкт для виконання певних завдань. Крім цього, в кожного з нас були постійні благодійні ініціативи, не пов’язані з війною.
Зараз ми знову зібралися. Ми із другим співзасновником «Зграї» — найкращі друзі, в нас є невеликий заклад. Напередодні війни ми затрималися до третьої ночі, бо виникли проблеми із каналізацією, і я повернулася до додому приблизно о четвертій ранку. Навіть не встигла заснути, як почалася війна.
24 лютого в нас уже з’явився штаб. Десь на другий-третій день ми зрозуміли, що «Зграя» знову зібралася.
Сила в людях
Команда складається з дуже різних людей, представників різних галузей. Ми можемо дозволити собі гарний дизайн, якісний копірайтинг і SMM. У нас є піарники, маркетологи, івент-менеджери. Їхні менеджерські навички допомагають вибудувати процеси якісно.
«Зграя» стала набагато більшою. Під час окупації сіл під Києвом ком’юніті налічувало понад 3000 осіб. Лише волонтерів пішохідної доставки було приблизно 2000. 90% спільноти — знайомі знайомих.
Люди — це неймовірний актив, який робить «Зграю» такою, як вона є.
Коли в Києві стало трохи спокійніше, багато людей вже вийшли на роботу. І зараз нас максимум 300. Наразі ми виокремили три пріоритетні напрямки:
- Схід (Донецька і Луганська області).
- Південь (Миколаївська область і Херсонський напрямок).
- Запорізький напрямок.
Це класно, що люди почали виходити на роботу. Потрібно якось жити. Волонтерство — не єдина та не найважливіша частина життя. У нас навіть є внутрішній чат для волонтерів із вакансіями. Ми за те, щоб усі працювали.
Особисто мені не дуже комфортно в Києві — бо починає двоїтися реальність. Сильний контраст між руйнуваннями та смертями на сході та людьми, які безтурботно п’ють каву на Подолі. Обсяг роботи не зменшився, запитів менше не стало — змінився їхній характер.
Емоційний стан і «правило літака»
У нас усі розуміють, що волонтерство можливе, коли в тебе достатньо ресурсу. Правило літака: спочатку кисневу маску на себе, потім — на дитину. Кожен член команди має можливість відпочити, взяти вихідний, не прийти взагалі чи приходити, коли зручно.
Навіть у найскладнішій ситуації в нашій команді завжди була дуже весела та легка атмосфера. Ми не обговорюємо новини — ми знаємо, що є реальність, її треба пережити, і простіше буде зберігати внутрішній спокій.
Євгенія Таліновська
Зараз на першому місці — купити, знайти, розв’язати проблему, а вже коли все закінчиться — будемо рефлексувати. У нас багато людей із досвідом волонтерства — ми розуміємо, що не допоможемо всім.
Знайти своїх і з ними робити класні речі
Я сподіваюся, що в майбутньому волонтерство в Україні стане звичкою. Це корисно та приємно для обох сторін. Мені здається, ефективність підтримують класна команда й потужна мета. Якщо ці дві речі зійшлися, то люди хочуть робити щось безплатно.
У нас ніхто не отримує зарплатню. Коли люди бачать, що вони роблять внесок у важливу справу, бачать масштаби та розуміють, що ми доїжджаємо у лікарні на сході, куди більше ніхто не доїжджає, — це мотивує.
Мені дуже подобається, що люди намагаються нам віддячити. Спочатку ми відмовлялися, але потім зрозуміли: для них це жест, і вони можуть його собі дозволити. Для них це важливо, так само як нам — допомогти їм.
Єдине, на чому тримається «Зграя», — це люди, які її створили та вірять в спільну ідею та мету. Навіть якщо я вийду з цього процесу, ком’юніті працюватиме, бо це вже незалежний організм.
«Креативні сили України»
Проєкт «Креативні сили України» у перші дні війни об’єднав понад 40 000 представників креативної індустрії. Ком’юніті працює на інформаційному фронті:
- допомагає благодійним проєктам про Україну звучати гучніше;
- знайти роботу в креативній сфері;
- отримати необхідні навички, аби підтримувати економіку країни.
Характер війни
Ми збагнули, що ця війна не тільки фізична, але й інформаційна. Росія веде активну пропаганду та вкладає величезні гроші, щоб люди думали шаблонами про бандерівців та «ісконно рускіє» території.
Ми зрозуміли, що від кожного з нас залежить, чи почує світ українців.
З перших днів ми опікувалися інформаційним фронтом: надавали безплатне навчання, проводили етери для підтримки, співпрацювали з фондами та благодійними організаціями. Ком’юніті з задоволенням закриває технічні потреби благодійних проєктів. Ми співпрацюємо зі ЗМІ, які використовують наші ролики та креативи в медіа.
Інший напрямок — економічний. Люди втратили роботу, й ми вирішили допомогти їм — бо треба годувати свої родини, а також підтримувати життєздатність економіки в цілому. Я маю досвід співпраці з закордонними ринками. Ми зрозуміли, що український ринок креативу візьме паузу, й почали робити безплатні етери з поясненнями, як вийти на міжнародний ринок. Багато людей почали працювати, й ми цим пишаємося.
Про команду
Спочатку це була наша команда. На старті приблизно 100 осіб допомагали налагоджувати роботу безплатно.
Усе вибудовувалося як у професійному продакшені: кожен виконує свою роль і має зону відповідальності.
Ольга Ель Рей
Нам вдалося об’єднати айтівців, таргетологів, фонди. Ми зібрали спеціалістів із топовим досвідом, й до них долучилися волонтери. Згодом наша спільнота перетворилася на острівець підтримки.
Я дуже вдячна людям, які були в організаційному штабі на початку. Вони працювали з шаленим обсягом інформації. У нас тільки таргетологів було орієнтовно 300, і всі вони щодня робили запити на нові креативи. Ми не відчували, що нам потрібно відпочити. Одного дня через недосип мій тиск становив 55/35 — це тиск людини, якої вже майже немає. (жартує) Але ми витримали.
Чому ми переможемо
Ми перемагаємо завдяки тому, що тримаємося разом. Усі щось робимо: донатимо, виробляємо, працюємо, розповідаємо. Завдання КСУ зараз — тримати людей гуртом і підтримувати, щоб вони могли працювати на своєму місці. Ми також підхоплюємо багато проєктів, де потрібні наші професійні навички: анімація, ілюстрація, відео, просування в соцмережах тощо.
Зараз я відчуваю себе там, де маю бути. Це інший масштаб — ми можемо допомагати безоплатно й водночас не втрачати якість. Дуже мотивують повідомлення на кшталт «Місяць тому я виїжджав з окупованого Херсону в нікуди, а зараз заробляю $1000 на місяць». Ми даємо багато підтримки, щоб люди змогли почати працювати віддалено, донатити та годувати свої сім’ї.
Що далі
Ми вже побудували теплі стосунки всередині ком’юніті. Щоразу, коли до нас приходять нові люди, дивуються спрацьованості в усіх проєктах.
Я думаю, наше ком’юніті тільки поповнюватиметься новими людьми з класними ідеями. Уся спільнота, що працює онлайн, може дуже багато зробити та допомогти. Ми вже проводили благодійні прямі етери, на яких давали людям практичне знання. Натомість люди донатили у фонди на оптику та автомобілі для ЗСУ. Все це — гроші з-за кордону, які підживлюють економіку нашої країни.
Україна дуже сильно зміниться, коли ми поставимо на перше місце якісну співпрацю заради перемоги. росії не вдалося розколоти наше суспільство — українці навпаки об’єдналися навколо спільної мети протистояти злу та допомагати один одному.
Ольга Ель Рей
У нас є велике ком’юніті талановитих людей, зв’язки з крутими брендами. Ми відкриті до безоплатної співпраці з фондами та ініціативами. Ми робимо один одного сильнішими й так наближаємося до перемоги.
Мені дуже подобається вираз «знання потрібне, щоби дія стала скарбом». Якщо ви маєте практичне знання, тоді воно обов’язкове матиме позитивну дію.
Masterskaya
До війни Masterskaya була музичним видавництвом та місцем, куди стікалися представники української музичної сцени із самобутнім і неформатним стилем виконання.
Організатори називають локацію БК (Будинок культури). Вони хотіли, щоб місце приваблювало креативну тусовку, заохочувало професіоналів до нетворкінгу, стимулювало до колаборацій та співпраці. У Masterskaya записували альбоми та сингли, проводили репетиції, освітні івенти й вечірки.
Після 24 лютого приміщення із дорогезною звукозаписною апаратурою, сценою та баром більше нагадує склад. Методично розкладені коробки з гуманітарною допомогою, ліками та кормом для тварин займають майже весь простір. У одному з приміщень розкладені матраци — там час від часу живуть люди, що залишилися без домівок.
Будинок Культури (читайте — волонтерський штаб)
Зараз БК перетворився на склад речей для переселенців. Ми відправляємо гуманітарну допомогу по лінії фронту, яка сформувалася на перший місяць війни. Зі зборами допомагає авдиторія, друзі та артисти, також у нас є трохи гуманітарки із Франції.
Перш ніж відправити пакунки людям, ми фасуємо речі, перемо та навіть реставруємо. Також допомагаємо тваринам — передаємо корм, їздимо у притулки на соціалізацію, бо собаки та коти дуже налякані після обстрілів. Ще багато військових тримають тварин або переселенці, які забрали вихованців з собою, — передаємо необхідне і для них. Їздимо переважно в Київську область, але в маленькі села, до яких інші волонтери часто не доїжджають.
З першого дня співпрацюємо з ТрО, ЗСУ, ССО — в них дуже різні завдання, тож ми формуємо гумпакети під конкретний запит. Зокрема ми збирали сокири та пили для ТрО, бо в них була потреба, й ніхто крім нас її не задовольняв на той час. ЗСУ ми переважно допомагаємо ліками або турнікетами.
Від початку ми зайняли позицію: будемо дбати про те, про що не подумали інші.
Яна Полупанова
Наприклад, весною ми почали закуповувати засоби від комарів. Наші партнери, бренд «Сушкар» випускають присипку для ніг, бо гігієну ніхто не скасовував. Є компанії, які допомагають нам із продукцією, а є ті, які допомагають грошима. Немає маленької допомоги.
Ми завжди були про ком’юніті
Ми зібралися 21 лютого з командою. Хоча повномасштабне вторгнення почалося 24-го, напруга була й до цього. Ми обговорили пул важливих питань на випадок, якщо росія все ж таки нападе.
Після початку активної фази війни ми почали шукати безпечне місце, й Іван Дорн (засновник Masterskaya) запропонував поїхати в БК. Це підвальне приміщення й тут безпечно. Волонтерство почалося з перших днів — хтось допомагав у лікарні, хтось плів сітки, інші збирали гроші. А потім до нас звернувся фонд, щоб ми підтримали їх медійно.
Згодом з’явився загальний чат, в якому ми почали приймати запити. Коробок із ліками, їжею та одягом ставало дедалі більше. Процес потребував певної систематизації, тож з’явився Notion, таблички та звітності.
Ми завжди ухвалювали спільні рішення. У Masterskaya постійно працює 20 волонтерів. Перший місяць ми жили прямо тут, а деякі волонтери живуть і досі. Їм немає куди повертатися.
Якось ми збагнули, що всі волонтери — творча тусовка: сценаристи, оператори, режисери монтажу… Ми можемо допомагати не тільки руками, а й своїми професійними навичками. Зокрема записували ролик, щоб зібрати більше грошей. Юлія Юріна (ЮЮ) почала їздити в область, бо в неї класно виходить комунікувати з людьми. Я як маркетинг директорка знала, як відбудовувати структури.
Про витримку та вибір
Коли сталася Буча, ми зрозуміли, що маємо акумулювати сили, бо ця війна — це надовго. Ми почали трохи відволікатися — Юля викладала нам фольклорний спів, іноді ми закривалися вночі та джемили. Ми поставили публічну творчість на паузу, бо важливіше забезпечити людей необхідним. Юля (ЮЮ) з артистки перетворилася на фармацевта, я стала керівницею волонтерського центру.
До кожного запиту я ставлюся як до проєкту, в якому є завдання, терміни, обмеження. Щодня ми робимо етичний вибір, бо ресурси обмежені, й ми не можемо допомогти всім.
Яна Полупанова
Напевно, тільки після війни я зможу усвідомити, що я робила правильно, а що ні.
Work-life balance і War-life balance дуже схожі. Працюєте ви в креативній індустрії чи у волонтерстві — жага зробити, придумати, вижити, бо у вас не так багато ресурсу, як в інших, дає гарну стимуляцію нейронів.
Як зберігати мотивацію
Ніхто з нас не розмірковував, де би ми були, якщо не тут. Ми всі скажені люди, віддані своїй країні. У нас відділи сформовані за принципом власних потреб — один щось постійно знімає, інша переживає за прокладки. Так ми й визначилися, де кожен дійсно перейматиметься своїми обов’язками.
Те, що ми один одного зустріли, — заслужено, бо ми п’ять років акумулювали навколо себе таких людей. Наша комунікація складається просто: люди хочуть допомагати, а Masterskaya надає таку можливість.
Vector уже розповідав, як покерне ком’юніті збирає гроші на міжнародних змаганнях, організовує благодійні турніри та передає виграші на гумдопомогу. Ком’юніті за зацікавленнями — рушійна сила, яка щодня наближує України до перемоги. Найбільша перевага таких об’єднань у згуртованості й спільних захопленнях, що допомагають бути на одній хвилі: вони грають, створюють та товаришують.
На черзі матеріал про IT-спільноту, що вийде вже незабаром.
Більше про це
Сила спільноти. Як українські покеристи допомагають Україні перемогти
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.