Як стартапу провести локалізацію, щоб не втрапити у міжнародний скандал: досвід MK:translations

Для завоювання локального ринку потрібно розробити унікальний продукт і зібрати сильну команду з його просування. Проте для міжнародного успіху цього замало — всі зусилля будуть марними, якщо потенційні користувачі «говорять» з вашим продуктом різними мовами. Результати дослідження CSA Research свідчать: 65% онлайн-споживачів хочуть взаємодіяти з контентом рідною мовою, а 40% не купують продукт, якщо він не містить зрозумілої для них мовної версії.

ССО бюро перекладів MK:translations Сергій Венцковський розповідає, як за допомогою локалізації українські стартапи завойовують іноземні ринки та які ще переваги отримують завдяки адаптації продукту під вимоги міжнародної аудиторії.

Чому локалізація — обов’язковий крок для стартапів

За даними Statista, у світі налічується понад п’ять мільярдів користувачів інтернету, з них більш ніж мільярд лише в одному Китаї. Ще один мільярд приходиться на дві країни разом — Індію та США. Завоювати таку глобальну аудиторію непросто, бо в кожному регіоні вона має свої особливості. Цю задачу успішно виконує локалізація, яка забезпечує не лише мовну, а й культурну адаптацію продукту до потреб та очікувань місцевих користувачів.

Локалізація допомагає стартапам створити такий контент і функціональність, які резонують з цінностями та звичками споживачів на конкретних ринках, робить для них продукт доступним та зрозумілим. Навіть якщо від початку він англомовний, для глобального успіху цього може не вистачити, бо англійською говорить лише 19% населення світу. Тож, ігноруючи локалізацію, ви втрачаєте понад 80% потенційної аудиторії.

Сьогодні все більше засновників стартапів розуміють важливість локалізації та індивідуального підходу до ринків. Кейси з досвіду MK:translations це підтверджують:

• Для презентації застосунку Vidby в Малайзії, Індонезії, Китаї, Філіппінах та В’єтнамі, його власники замовили у бюро перекладів окрему мовну версію продукту для кожного регіону. Це дозволило адаптувати функціональність і контент до місцевих особливостей, що підвищило інтерес та довіру до бренду.

• Інді-студії Twigames допомогли з локалізацією гри Hollow Home для українських геймерів. Перекладачі працювали над проєктом у тісному зв’язку з розробниками, щоб досягти балансу між оригінальним текстом і культурною адаптацією. Особливу увагу приділили добору слів та створенню реалістичних діалогів, які враховують місцеву говірку. В основі сюжету лежать події у Маріуполі в перші дні війни, тому потрібно було обережно і точно передати емоції та болючий для кожного українця досвід.

• Агенція, що займається пошуком інформації, аналізом ринків, воєнною аналітикою та фактчекінгом, замовила локалізацію свого сайту Molfar японською мовою. У подібних проєктах з нетривіальною тематикою головний виклик та запорука успіху — правильний вибір виконавця, який не лише досконало володіє цільовою мовою, а й розуміється на вузькій спеціалізованій термінології.
• Для розробника хмарних рішень Cloudfresh виконали складну з технічного погляду локалізацію сайту польською мовою. Стилі CSS не були інтегровані в HTML, внаслідок чого порушувалася верстка під час перекладу. Тому спеціалісти MK:translations шукали рішення, аби передати відображення елементів відповідно до оригіналу. Це дало змогу зберегти дизайн і значно спростило процес локалізації.

• Українська студія Burny Games підійшла до виходу на міжнародний ринок ретельно — замовила локалізацію казуальної гри Playdoku одразу на 29 мов, серед яких французька, німецька, італійська, іспанська, португальська, турецька, японська, китайська, арабська, гінді, угорська, естонська, індонезійська та інші. В адаптації ігор фахівці бюро перекладів дотримуються правила: створити комфортний досвід для гравців, де кожний елемент — від кольорових рішень до текстів — впливає на задоволення від процесу, а гра сприймається легко та природно.

Що станеться, якщо проігнорувати локалізацію? Проєкт ризикує втратити довіру та інтерес аудиторії, адже користувачі хочуть взаємодіяти з «рідним» та зрозумілим контентом. Ось кілька прикладів культурних особливостей, які доводять чому це важливо:

• В японській культурі високо цінуються ввічливість і повага до старших, тому звичні для західної аудиторії діалоги у грі чи застосунку можуть сприйматися недоречно.
• В’єтнамці дуже чутливі до теми насилля, тому потрібно ретельно адаптувати контент, який зачіпає тему війни.
• Французи не люблять шаблонних зображень своєї культури у вигляді багетів, Ейфелевої вежі та беретів.

Враховуючи такі «родзинки», локалізація не лише популяризує продукт на місцевому ринку та підвищує його продажі, а й зміцнює репутацію бренду. До основних переваг локалізації також належить: покращення користувацького досвіду, розширення бази користувачів, зменшення ризиків непорозумінь та посилення конкурентної переваги.

У процесі локалізації стартапи можуть зіткнутися з кількома викликами. По-перше, високі витрати на адаптацію продукту часто стають перешкодою для маленьких компаній з обмеженим бюджетом. По-друге, необхідність у глибокому розумінні культурних особливостей може вимагати залучення місцевих експертів. Інакше неправильне тлумачення культурних нюансів призведе до негативної реакції з боку споживачів та навіть міжнародних скандалів.

Подібна історія трапилася з брендом Nike, який у 1997 році випустив лінійку баскетбольного взуття з написом, що нагадував «Аллах» арабською мовою. У відповідь посипалися обвинувачення та погрози ображених мусульман з усього світу бойкотувати продукцію Nike, тож бренду довелося зупинити продажі.

Як зробити якісну локалізацію

Локалізація часто сприймається як простий переклад, хоча насправді вона має значно ширше значення та складається з декількох етапів:

З виходом на ринок процес локалізації не завершується. Деякі продукти постійно потребують оновлення, іншим пізніше може знадобитися розширення чи покращення функцій. Щоб користувачі постійно взаємодіяли з актуальною версію продукту, застосовують безперервну локалізацію. Цей процес полягає у синхронній роботі розробників та перекладачів над контентом, коли нові функції та тексти адаптуються відразу після створення.

Як локалізація сприяє успіху стартапів

Локалізація — це стратегічний елемент успіху на міжнародних ринках. Такі бренди як Spotify, Netflix, Airbnb, Uber та багато інших, стали всесвітньо відомими саме завдяки адаптації своїх сервісів до культурних, мовних та правових особливостей різних країн.

Коли Netflix виходив на індійський ринок, додав боллівудські фільми у свою бібліотеку та почав створювати адаптований для місцевих глядачів контент. Airbnb, щоб завоювати довіру користувачів у Китаї, не лише локалізував платформу китайською мовою, але й інтегрував популярні місцеві системи оплати Alipay та WeChat Pay. Uber адаптує свій сервіс залежно від ринку та потреб аудиторії: наприклад, у Туреччині пропонує політ на повітряній кулі в Каппадокії, у Венеції запровадив водне таксі Limo Boat, а на Ібіці — виклик яхти для туристів, до якої додаються шкіпер, пляшка шампанського та закуски.

Ці приклади переконливо демонструють, як завдяки локалізації стартапи та бізнеси завойовують міжнародний ринок, розвиваються та стають успішними.