КРЕАТИВ

Адаптуватися або зникнути. Чи знищить ШІ сучасну журналістику 

29 Березня 2024, 09:00
13 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Надія Баловсяк Спостерігаю за технологіями, аналізую та розповідаю про них
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

«Штучний інтелект знищить журналістику» — такий песимістичний прогноз досить часто зустрічається як в соцмережах та у матеріалах серйозних видань. Причина не лише в потенційній заміні журналіста чи редактора на алгоритм, але й використанні даних медіа для навчання ШІ, що заважає монетизації. 

Журналістка Надія Баловсяк розповідає про три сценарії взаємодії традиційних медіа, ШІ та компаніями, що розробляють такі рішення. Також вона розпитала українських експертів про можливе використання штучного інтелекту журналістами.

Як ШІ загрожує журналістиці

Наприкінці минулого року газета The New York Times подала до суду на компанії OpenAI та Microsoft за порушення авторських прав. Позивачі стверджують, що інструменти штучного інтелекту навчаються на журналістських матеріалах, в тому числі тих, що захищені «пейволом». У The New York Times вважають, що ChatGPT та Copilot здатні генерувати контент, який майже точно відтворює журналістський стиль матеріалів видання. Це «підриває та шкодить» відносинам видання з читачами, а також позбавляє його «передплати, ліцензування, реклами та доходів від партнерств».

У The New York Times вважають, що ці моделі штучного інтелекту «загрожують високоякісній журналістиці», бо обмежують можливості захищати та монетизувати контент.

Звісно, в OpenAI заявили, що не згодні з претензіями The New York Times. У компанії пояснили, що взагалі прагнуть до партнерства з новинними організаціями. Зокрема, пропонують залучати репортерів та редакторів. ШІ-рішення мають допомогти у виконанні трудомістких завдань на кшталт перекладу. Та й взагалі OpenAI начебто відкрита до партнерства з новинними організаціями.

У кінці лютого компанія звинуватила The New York Times у зламі її AI-продуктів, коли видання намагалося підкріпити позов даними роботи ChatGPT. OpenAI стверджує, що приклади, надані позивачами, не відображають того, як звичайні люди користуються чатботами. А ще у OpenAI припустили, що такі патерни використання її інструментів є результатом «зламу». Компанія підозрює, що NYT заплатила за «атаки», які врешті призвели до галюцинацій з контентом видання. 

Історія з The New York Times та OpenAI є лише одним прикладом непорозуміння та розгубленості, яке переживає сучасна журналістика із появою інструментів генерування контенту.

Штучний інтелект давно використовується під час створення журналістських матеріалів. Проте до появи ChatGPT таке застосування AI-продуктів було дуже обережним та рідкісним. 

Запуск у вільний доступ AI-чатбота дав новий поштовх питанням про майбутнє звичних медіа. Якщо ШІ-рішення вже можуть писати новини та тексти, генерувати та озвучувати ведучих тощо, то навіщо цим займатися людям? Відповідь на це питання українські та закордонні журналісти шукають уже другий рік, і поки що — не особливо успішно. Тому розглянемо кілька сценаріїв, за якими можуть розгортатися події.

Сценарій песимістичний: позови й блокування 

Позов до OpenAI з боку The New York Times — не єдиний у своєму роді. З технологічною компанією судяться й інші медіа, до прикладу, Raw Story, Alternet і The Intercept, які в лютому цього року подали позов до OpenAI щодо порушення авторських прав. Вони вважають, що компанія навчала свого чатбота, використовуючи захищені авторськими правами матеріали журналістів без належного зазначення їхнього авторства або посилань на них. У виданнях вимагають компенсувати шкоду в розмірі $2500 за одне порушення та видалення свого контенту з набору даних для навчання. 

Подавали в суд на OpenAI й автори художньої та нонфікшн літератури. Зокрема, й автор «Гри престолів» Джордж Мартін. Причина все та ж — використання творчості для навчання ШІ без компенсацій та дозволу. 

Цифрові медіа намагаються захистити власний контент від AI-інструментів. Тому все більше видань обмежують доступ штучного інтелекту до своїх матеріалів. Одним з перших вебсканер OpenAI заблокувало видання The New York Times. Це сталося ще в серпні 2023 року. Згодом ідею взяли на озброєння інші медіа та стали масово блокувати доступ до свого контенту іншим чатботам. 

Станом на січень 2024 року близько 90% провідних медіа закрили свій контент від чатботів. Серед них The New York Times, CBS News, Washington Post, CNBC, Wall Street Journal, CNN, The Guardian, Axios та ряд інших. У жовтні 2023 року Альянс незалежних видавців Великої Британії закликав своїх членів якнайшвидше заблокувати доступ до сканування для OpenAI та Google. 

Така тенденція може призвести до того, що компанії втратять доступ до навчання на контенті медіа. Принаймні провідних видань. Ті, хто рерайтить новини та матеріали, зможуть стати лазівкою для великих розробників ШІ.

Сценарій оптимістичний: виплати видавцям контенту 

OpenAI чи Google потрібен контент, а медіа — гроші. Тому сторони можуть досягти угоди. Та ж OpenAI пропонувала видавцям компенсацію за право використовувати їхній контент у навчанні своїх моделей штучного інтелекту. Сума становить від $1 до $5 млн на рік. 

Ба більше, в OpenAI уже є декілька угод з медійниками, що передбачають виплату такого аналога «роялті». Йдеться про домовленість з французькими виданнями Le Monde та Prisa Media, видавництвом Axel Springer та інформаційною агенцією Associated Press.

«У партнерстві з Le Monde та Prisa Media наша мета — дати користувачам ChatGPT по всьому світу можливість знайомитися з новинами новими інтерактивними та глибокими способами. Найближчими місяцями користувачі ChatGPT зможуть взаємодіяти з відповідним новинним контентом цих видавництв за допомогою окремих резюме із зазначенням авторства і розширеними посиланнями на оригінальні статті», — зазначав СОО OpenAI Бред Лайткеп.

На подібних умовах підписали й партнерство з Axel Springer. А от з Associated Press OpenAI домовилась про ліцензування частини її великого новинного архіву.

Проте, навіть якщо такі угоди будуть довготривалими, ними можуть скористатися далеко не всі медіа, а лише обмежена їх кількість — найбільші. Невеликим та нішевим медіа годі сподіватися на таку щедрість від розробника ChatGPT. 

Більше про це

01 ТЕХНОЛОГІЇ

Як створити власного ШІ-асистента в ChatGPT — 10 кроків

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Сценарій реалістичний: домовленості та компроміси

Цей сценарій не протиставляється попереднім, а швидше їх доповнює. Мабуть, найбільш ідеальний спосіб використання журналістами інструментів штучного інтелекту — AI-рішення візьмуть на себе технічну частину роботи, вивільнивши людський ресурс для творчості, дослідження та аналізу. 

Застосування AI-продуктів для створення розсилок, форматування текстів чи обробки великих потоків новин — все це сценарії успішного використання інструментів штучного інтелекту в роботі журналістів, які спростять їх робочу рутину. 

Це насправді не нова ідея. Наприклад:

  • Ще в середині 2010-х Associated Press використовувала програму Wordsmith для створення звітів про прибутки компаній та висвітлення спортивних змагань. 
  • У редакції Washington Post зі схожою метою використовувалась технологія Heliograf. За перший рік роботи Washington Post підготувала близько 850 статей з використанням Heliograf. Зокрема 500, присвячених виборам, які зібрали понад 500 000 кліків. Більшість з них історії, на які видання все одно не збиралося виділяти персонал. 

Попри це не варто переоцінювати перспективи такого підходу. Наприклад, видання CNET схоже надто повірило в ШІ та перспективи його використання. Тому запустили експеримент, випустили понад 70 текстів. Проте замість слави інноваторів отримали скандал — матеріали були наповнені помилками та фактологічними неточностями, що могли завдати шкоди читачам.

Попри це напрямок очевидно має широкі перспективи, особливо при грамотному використанні. Їх можна прослідкувати й в документі інвестиційної компанії Andreessen Horowitz (a16z) «Як штучний інтелект змінить споживчі технології». Серед проєктів, які цікавлять a16z називають як інструменти генерації контенту, так і продукти для редагування вмісту. 

Зокрема — засоби для «перепакування» чи переформатування вмісту для різних платформ, продукти, а також сервіси, які можуть самі знайти «слабкі місця» в журналістських матеріалах та покращити їх. 

Що думають українські журналісти

Ми попросили прокоментувати використання ШІ в журналістиці професора школи журналістики УКУ Бориса Потятиника та креативного директора Lviv Media Forum Отара Довженка. Ось, що вони кажуть.

На 90% переконаний у тому, що попри ефективність всіх інструментів, вони не зможуть замінити фахових журналістів. Ще 10% залишаю на використання AI для адаптації матеріалів та форматів, що можна вважати наближенням до авторської журналістики.

Питання щодо впливу AI на журналістику передбачає широкий спектр відповідей. Адже AI може бути як самостійне медіа, тобто використовуватися для формування стрічки новин.

Штучний інтелект може генерувати тексти, використовуватись для оптимізації контенту чи його верифікації. Окрім того, існує багато інших сценаріїв взаємодії AI в медіа. 

Я хотів би зупинитися на питанні заміни редакційних працівників. Вже сьогодні Gemini, Copilot та інші системи ШІ успішно рерайтять, тобто виконують ту частину роботи, якою до сьогодні займалися чимало редакційних працівників чи фрилансерів. 

Наступна заміна людей вже найближчим часом може стосуватися радіо. Йдеться не про розмовне радіо з відомими ведучими й чергою гостей-експертів. Скоріше про пересічне музично-розважальне FM-радіо, яке вже сьогодні більшу частину доби працює в автоматичному режимі. Тобто про музичні треки, заставки, у яких згадується назва радіо, рекламні блоки. Короткі випуски новин та розмови в студії залишили виконавцям-людям. 

Вперше рік тому змінити це спробувала компанія Futuri з її GPT-radio. ШІ, заснований на продуктах OpenAI, міг доволі успішно генерувати «студійні» розмови на задану тему і формат. Скажімо, один ведучий і двоє гостей, на вибір — жінки та чоловіки, розмовляють на тему музики в стилі інді-рок. 

З того часу проєкти такого радіо реалізовано в Німеччині та деяких інших країнах. Отже найближчим часом подібні програмні продукти можуть зацікавити власників музично-розважальних FM та інтернет-радіо в Україні. Вони зможуть зекономити на заробітній платі, звільнивши частину працівників. Пересічний слухач музики й коротких випусків новин в автівці, імовірно, і не зауважить заміну людей генеративним ШІ. 

Взаємодія AI та журналістики розвиватиметься у двох напрямках:

1

Перший напрямок

Ліниві й хитрі журналісти і медіа спробують повністю замінити штучним інтелектом людську працю для створення медійного контенту. Ці спроби можуть породити багато неякісного, малоцінного, вторинного контенту. Споживачі, окрім найбільш «всеїдних», зрештою навчаться такий контент уникати. Бо він не має доданої вартості, не збагачує, не розважає і не допомагає прийняти рішення. 

Другий напрямок

Розумні і відповідальні журналісти та медіа вчитимуться використовувати АІ як інструмент, який допомагає робити їхню роботу швидше, глибше та ефективніше. Завдяки цьому якісна журналістика виграє і буде ще більше вирізнятися на фоні масової неякісної. 

Мені особисто найцікавіше, як поширення штучного інтелекту в медіа вплине на аудиторію, адже їй доведеться розвивати навички медіаграмотності хоча б для того, щоб відрізняти згенеровані тексти від людських. 

Замість висновків

Розмови про те, що штучний інтелект замінить журналістику, потрохи стихають. Цей наратив замінюють роздуми про найкраще використання AI-інструментів у роботі медіа та журналістиці. Це відбувається попри появу великої кількості сайтів, контент яких згенерований штучним інтелектом. Додатковою проблемою є висока ефективність пропаганди та фейків, створених за допомогою AI. 

Натомість зростає кількість AI-інструментів для журналістів. Багато редакцій у світі уже активно використовують ШІ-сервіси. До прикладу, опубліковані у 2023 році результати дослідження, до якого долучились понад 120 редакторів, журналістів, технологів і медіамейкерів зі 105 малих і великих новинних редакцій у 46 країнах. 

Понад 75% респондентів розповіли, що їх редакції використовують ШІ у ланцюжку збору, виробництва та розповсюдження новин. Понад половина причиною такого використання назвали підвищення ефективності та продуктивності.

В ідеалі ШІ може автоматизувати монотонні й повторювані завдання.

Загалом дискусія щодо штучного інтелекту та журналістики сьогодні рухається швидше, у напрямку обговорення етичного застосування. На цю проблему звернули увагу й учасники згаданого вище дослідження. Понад 60% респондентів занепокоєні етичними наслідками інтеграції ШІ. Йдеться про якість редакційної роботи та інших аспектів журналістики, таких як точність, справедливість і прозорість.

У підсумку, ШІ навряд вб’є журналістику, але точно змусить її змінюватися та адаптуватися. А тут, як завжди, переможе той, хто краще впорається.

Більше про це

01 НОВИНИ

За що Франція оштрафувала Google на $270 млн

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Google відібрала нові стартапи для участі у своїй програмі
02 НОВИНИ

Диверсія: ШІ-модель Gemini від Google вважає компанію «монополістом» у цифровій рекламі

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід і думки
Авто Apple, Defence Builder та «Ріплі». Що читати та дивитися на вихідних
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
06 Квітня 2024, 13:00 5 хв читання
Досвід і думки
Створення ШІ-асистента, технократія та віагра. Що читати та дивитися на вихідних
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
30 Березня 2024, 13:12 4 хв читання
Досвід і думки
Вибір шеф-редактора. Що читати та дивитися на вихідних?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
16 Березня 2024, 13:00 5 хв читання
Досвід і думки Онколог-маркетолог. Як я пройшла ШІ-тест від Держслужби зайнятості
Онколог-маркетолог. Як я пройшла ШІ-тест від Держслужби зайнятості (оновлено)
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
13 Листопада 2022, 11:30 5 хв читання
Завантаження...