Як розвивати продуктове мислення, що впливає на бізнес
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Продуктовий майндсет — це спосіб мислення, який дозволяє побачити кореневу проблему користувачів і створити продукт, що її вирішує. Успішний продукт є відповіддю на реальну потребу, вважає Юрій Обач Product Manager та Unit Lead у Kiss My Apps. У компанії він займається розвитком двох наявних застосунків і запуском нового.
На його думку, непродуктовий підхід, навпаки, зосереджується не на проблемі, а на звичних інструментах чи формах. У такому випадку компанія або людина фокусується на тому, як саме зробити продукт, замість того щоб зрозуміти, навіщо він потрібен і яку цінність має приносити.
Чому продуктовий майндсет важливий для бізнесу
Поширена помилка — вважати, що продуктовий підхід потрібен лише продуктовим компаніям. Насправді навіть аутсорсингові бізнеси отримують переваги від його застосування. Часто сервісні команди надто зосереджені на вимогах замовника, а не на кінцевому користувачеві. Як наслідок, створюються рішення, які відповідають технічним завданням клієнта, але не завжди розв’язують реальні проблеми споживачів.
Це призводить до втрати конкурентних переваг і зниження ефективності. Щоб уникнути цього, варто визначити основну мету: задоволення потреб користувачів чи просто виконання ТЗ? Саме цей вибір впливає на залученість аудиторії, лояльність до бренду та загальне сприйняття продукту. Орієнтуючись на користувачів, компанія може впроваджувати продуктове мислення і створювати рішення, які справді змінюють ринок.
Як впровадити product mindset у команду
Навчання та зміна підходу
Навчання команди продуктової культури є ключовим у запровадженні product mindset. Важливо, щоб кожен член команди чітко розумів свою залученість до розробки продукту та важливість орієнтації на кінцевого користувача. Опанування знань такої культури може містити різні варіанти підходів.
У моїй команді найкраще працюють зустрічі сам на сам і брейнстормінгові сесії. Спільні обговорення згуртовують команду навколо спільного бачення, а особисті зустрічі дають можливість рефлексувати над тим, як спеціаліст підходить до розв’язання задач.
Брейнстормінг починається задовго до самої зустрічі. Я готую матеріали про продукт чи проблему і даю їх команді для ознайомлення. Через день-два проводимо обов’язкове ранкове обговорення — саме в цей період голова працює найкраще. Починаємо з креативної гри-розігріву, наприклад, придумати 10 способів нестандартного використання крісла. Потім переходимо до брейнстормінгу ідей щодо проблем, які потрібно вирішити. Після цього я пріоритезую та верифікую ідеї, а потім презентую результати команді. Дуже важливо пояснити, чому саме ці ідеї взяті в роботу, а інші — ні.
Розуміння користувача
Для позитивного ефекту продуктового мислення команда має глибше досліджувати свого користувача: проводити інтерв’ю та детально аналізувати фідбек. Це допоможе якісно закривати потреби юзерів та робити успішні проєкти.
Найефективнішими інструментами в цьому випадку є аналіз відгуків, опитування всередині застосунку та глибинні інтерв’ю. На початкових етапах розробки продукту доцільно проводити проблемні опитування або інтерв’ю. Їхня мета — не просто дізнатися думку про продукт, а глибше зрозуміти саму проблему, яку він має вирішувати.
Дослідження конкурентів
Варто моніторити ринок та системно аналізувати конкурентів. Це допоможе знайти слабкі місця в наявних рішеннях та покращувати власні продукти. Важливо не просто вивчати функції конкурентів, а й аналізувати їхню стратегію, позиціювання та підхід до взаємодії з користувачами. Інструменти: аналіз функцій, відгуків, системний моніторинг, аналіз маркетингу, пошук запитань, які розв’язують задачу.
Вміти пріоритизувати
Необхідно фокусно звертати увагу на те, що може принести користь для бізнесу та користувача. Впроваджувати всі функції одразу — це невдале рішення, адже можна легко загубитися та виділити забагато ресурсів на малозначущі зміни.
Пріоритезація завжди йде в ногу з наявними для виконання цілей ресурсами. Коли тобі потрібно реалізувати у короткий період кілька елементів, то завжди знайдуться такі, які можна не впроваджувати. Звісно, тут можна використовувати і матрицю Ейзенхауера, і RICE, і MoSCoW. У кожній ситуації підійде різний інструментарій. Але завжди варто себе запитувати — яка ціль сукупності задач.
Швидка адаптація до змін та експериментів
Працюючи в умовах невизначеності, продуктовим компаніям важливо бути готовим до змін та вміти швидко адаптуватися до нових викликів. Це означає не лише гнучкість у прийнятті рішень, а й культуру постійного тестування гіпотез та вдосконалення продукту на основі отриманих даних.
На основі нової інформації після аналізу конкурентів чи проведених досліджень у користувачів часто зʼявляються гіпотези (принаймі мають). Під час тестування гіпотез часто отримують нову інформацію, що приводить до нових гіпотез. І так нескінченно. Головне тут, як і у всіх інших випадках — памʼятати про ціль, яку ти ставиш перед експериментами. Тому, тут основне — комунікувати у команді про такий підхід у діяльності. Розуміти, що така непостійність впливає на ефективність роботи.
Основні принципи продуктового мислення
Любов до проблеми
Це базис для будь-якого успішного продуктового менеджера. Якщо тобі справді подобається те, що створюєш, — ти будеш постійно вдосконалюватися, досліджувати ринок, глибше занурюватись у проблеми користувачів і знаходити найкращі рішення.
Наприклад, Petcube — компанія, яка вирішує проблеми власників домашніх улюбленців. Спочатку була проблема — гіперактивна собака (чи кіт) одного зі співзасновників, і для цього створили лазер з камерою. І далі навколо однієї проблеми розбудували екосистему продуктів, які вирішують проблему в одній ніші.
Фокус на кінцевого користувача
Як вже і згадувалось раніше, головним принципом продуктової команди є фокус на розв’язання конкретної проблеми користувача. У цьому бізнесі важливо пам’ятати, чим краще продукт закриває потреби користувачів, тим успішнішим він буде.
Petcube колись пробував створити соціальну мережу, де люди діляться веселими моментами на камеру. Фактично, соціальну мережу про домашніх улюбленців. Ця ідея не спрацювала, бо власники тварин не мають такої проблеми. Їх більше цікавлять піклування, бо зручніше шерити відео в Instagram чи TikTok.
Розв’язання проблеми, а не створення функціональності
Продуктове мислення акцентує увагу на кінцевій цінності. Це допомагає командам зосереджуватися на покращенні загальної проблеми продукту замість системного додавання функцій, що не несуть користі. Наприклад, компанія розробляє мобільний застосунок для обробки аудіо. Замість того, щоб перевантажувати його безліччю функцій редагування, варто сфокусуватися на головній потребі користувачів — забезпеченні швидкої та зручної обробки аудіофайлів.
Знову ж можна повернутись до соціальної мережі для людей з домашніми улюбленцями. Як такої проблеми з цим не було. Але була гіпотеза що така функціональність буде корисна.
Ітеративний підхід
Отримувати зворотний зв’язок від користувачів — найкращий ресурс для дослідження продукту, на основі якого можна будувати покращення. Наприклад, при розробці нового SaaS-продукту команда спочатку випускає мінімально життєздатну версію (MVP), збирає зворотний зв’язок від користувачів і тільки після цього додає функції, які справді відповідають їхнім потребам.
Petcube тут також хороший приклад. Компанія мала багато ітерацій основного продукту, поки дійшла до актуального вигляду та функціональності, яка передбачається як базова.
Стратегічне бачення та чіткий фокус
У моєму баченні стратегія відповідає на запитання: «Як ми можемо постійно досягати Х цілі?» Коли декомпозуєш відповідь на дії, які потрібно виконувати для виконання стратегії, тоді буде простіше реалізувати візію, цілі та твої особисті задачі. Команді важливо пояснювати, куди ми йдемо, чому, і що для цього робимо прямо зараз. Стратегічне бачення — це куди ми йдемо. Чіткий фокус потрібний у відповідях на запитання: «Що робимо зараз для того, щоб прийти у точку Y».
Чи завжди варто запроваджувати продуктовий підхід
У продуктовому мисленні є багато переваг, зокрема тих, що впливають на ефективність ведення продуктового бізнесу. Проте все ж варто пам’ятати, що у всього є зворотна сторона, і не у всіх ситуаціях продуктовий підхід — оптимальне рішення.
Коли продуктовий підхід може бути недоречним
- У проєктах із жорсткими дедлайнами або чіткими технічними вимогами від замовника важливо зберігати баланс між продуктовим підходом та класичним управлінням проєктами. Продуктовий підхід дозволяє зосередитись на потребах кінцевих користувачів і створенні цінності, тоді як класичне управління проєктами допомагає ефективно планувати, контролювати ресурси та забезпечувати виконання вимог замовника в межах обмежень.
- Не всі команди потребують демократизації процесів. У деяких компаніях традиційний підхід із чітким поділом ролей та відповідальностей працює ефективніше, ніж гнучкі продуктові методології. Наприклад, якщо структура команди передбачає сувору ієрархію або робота вимагає високого рівня контролю (як у фінансових чи юридичних проєктах), надмірна гнучкість може призвести до хаосу, а не до покращення процесів.
- Продуктовий підхід також може сповільнювати процеси при неготовності команди до швидких змін і нестачі ресурсів для проведення ітерацій та досліджень. Враховуючи це, важливо розуміти, що кожен підхід має свої переваги та обмеження, і вибір стратегії залежить від конкретних умов проєкту, складу команди та ресурсів.
Немає універсального підходу, який працює в будь-якій ситуації. Продуктове мислення ефективне там, де потрібна гнучкість, орієнтація на користувача та довгостроковий розвиток. Водночас класичне управління проєктами краще підходить для завдань із чіткими вимогами, обмеженими ресурсами та жорсткими дедлайнами.
Більше про це
Мистецтво простоти й ощадливості: історія засновника імперії IKEA Інґвара Кампрада
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
