Як працює комерційна та військова розвідки: про актуальність консалтингу в умовах війни та інформаційне волонтерство — інтерв’ю з CEO Molfar
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Повномасштабна війна внесла значні корективи в український бізнес та підприємництво. Компанії з перших днів великої війни долучаються до спротиву агресорові як фінансово, так і експертно. Водночас вони продовжують працювати, підтримувати економіку. Ми поспілкувалися із СЕО компанії Molfar Артемом Старосєком про роботу під час війни, благодійність та збереження комерційного потенціалу при поєднанні роботи із волонтерством.
Як розвивався бізнес до 24 лютого?
Компанія Molfar працює з 2019 року. До 24 лютого комерційна розвідка складала 95 % нашої діяльності, що включало перевірку кандидатів перед найманням на роботу, зокрема, на керівні посади, перевірку потенційних партнерів, аналіз компаній при комерційних угодах та аналіз ринків.
Комерційна частина охоплює три основні функції:
- створення досьє на людину за типом сторінки у Вікіпедії — де вказано, чим людина займається, які активи є, як заробила гроші та чим цікавиться;
- досьє на компанію з більшим фокусом на активності — запланована діяльність і фінансові показники;
- повноцінний репорт щодо ситуації на ринку — збираємо всі дані на ринку й даємо висновки, що треба робити, які зараз існують тренди, можливості та тонкощі.
Збір інформації для виходу на нові ринки, збір інформації для запуску нового продукту — у цьому й полягає аналіз ринку.
Ми зазвичай співпрацюємо із власниками бізнесів, керівниками різних відділів, службами безпеки та юристами. І якщо раніше в Україні було 70% замовлень, а іноземних — 30%, то зараз баланс змінився.
Отже, наш досвід та навички цілком дозволяли нам займатись і інститутом репутації в Україні. Ми неодноразово проводили антикорупційні розслідування й перевірки київських комунальних підприємств у співпраці з Офісом Трансформації.
Коли стало зрозуміло, що незабаром почнеться велика війна, чи розробляли ви кризові стратегії?
У нас скоріше була тактика, ніж стратегія. Я думаю, що багато людей бачили попередження про те, що велика війна почнеться, але ніхто не вірив. Ми попереджали співробітників про ризики, і якщо хтось хотів працювати віддалено — ми підтримували їхній вибір. Також ми вирішили підтримати працівників фінансово заздалегідь, надати змогу та час адаптуватись до нових реалій. Час на евакуацію, переїзд та побудову нового життя, щоби мінімізувати стрес співробітників і зняти ще один фактор тиску.
У перші дні ми створили документ з інформацією про місця перебування співробітників, попросили надати відомості про групу крові, наявність бомбосховища, щоби на випадок екстреної ситуації можна було приїхати до людей, яких ти знаєш. Я вважаю, що ми зробили все можливе, щоби дати відчуття ґрунту під ногами — наскільки це було можливо.
Як змінилася робота комерційного напряму від початку війни?
Звісно, у перший день попередили клієнтів про можливі затримки на кілька днів. Надалі робота сильно не змінилась, її просто стало більше.
Ми всі (і українці, й іноземці) почали активніше перевіряти людей, щоби не було зв’язків із росією. Тому наш бізнес став дуже потрібним зараз.
До того ж раніше частка закордонних клієнтів складала десь 30 %, зараз вона складає 70 %. Не всі можуть брати участь у воєнних діях чи надсилати гроші, але можуть допомагати бізнесу замовленнями та співпрацею.
Як інтегрували професійний досвід у волонтерську діяльність
Частина наших клієнтів працює у військовій та космічній нішах. Тому зараз ми робимо те ж саме, що й раніше, — лише змінили локацію наших пошуків на росію. Мотивація, як і у всіх, — перемогти в цій війні. І цьому, звісно, будуть сприяти люди та бізнеси, що підключаються й допомагають державі та ЗСУ — роблять щось точково й отримують великий результат.
Половина наших проєктів — саме волонтерські. Зараз ми виходимо в нуль, і цього достатньо для того, аби підтримувати співробітників. Інше інвестуємо в діяльність проти росії.
Один із головних наших волонтерських проєктів — «Книга орків». Цей проєкт присвячений трагедії в Бучі та являє собою збірку ідентифікованих російських воєнних злочинців. Використовуючи списки, які надавали в ГУР, ми шукали соціальні профілі російських військових та їхніх родичів. Ми виклали базу з інформацією про них на нашому сайті. Відтак люди мали змогу долучилися й направити свою енергію на протидію ворогу в цифровому форматі.
Так само скоро ми будемо випускати реєстр іноземних пропагандистів. Це велика мапа, на яку внесені агенти кремля за країнами. Ці люди транслюють рашистські наративи. Кожен зможе зайти та побачити, як росія працює за кордоном. Випереджаємо запитання: Ілона Маска ще не додали, але вже працюємо над досьє.
Працюємо також зі ЗМІ. У журналістів багато запитів, а ми завжди раді заподіяти шкоду росії публічно. Відтак маємо понад 300 публікацій у великих медіа аутлетах, таких як Vice, Bloomberg, The Economist, The Guardian, Times, Newsweek тощо.
Також ми вирішили зробити освітній благодійний проєкт. У нашій команді 35 аналітиків, але цього мало, щоби перемогти великого ворога. Тому ми проводили навчання для академії СБУ, прикордонної розвідки, працівників держорганів України. Розказували про інструменти, які використовуємо, про свій досвід.
Як вдалося масштабуватися під час війни
Є три основні стовпи. Перший — відбулося широке вторгнення, і з’явився більший попит на наші послуги. Другий — ми й так працювали на захід, але багато не інвестували, зараз же ми масштабували процеси в іноземному напрямі. А третій — ми стали більше робити волонтерських активностей, розслідувань, корисних для суспільства, і це, крім того, що ми робимо боляче ворогу, додатково впливає на імідж надійної компанії для клієнтів.
Ми найняли більше людей у напрямі аналітики. Також розширили відділи продажів та піару. Місцями змінився підхід до роботи. Військові завдання передбачають аналіз великої кількості фотографій із соцмереж та детальний розбір у російських реєстрах. Тому перші два місяці ми намагалися автоматизувати процеси, де це можливо.
Отже, ми збільшили кількість людей, які нам допомагають. По-перше, завдяки навчанню. По-друге — ми створили Telegram-канал, який нараховує 20 000 підписників. Ми запропонували людям долучитися до волонтерської ініціативи. Так зібралося близько 200 волонтерів. Зокрема, для проєктів на кшталт «Книги орків».
Ми вирішили, що виходимо в нуль, і це окей. А прибуток зараз — інвестуємо у волонтерські проєкти.
Плюс ми порізали систему бенефітів співробітникам, спрямовувавши ці кошти на донати для ЗСУ. Зараз не час робити надприбутки, це треба робити після капітуляції рф.
Як ви зараз підтримуєте емоційний стан у команді?
80% команди сильно замотивовані робити боляче русні. Зараз наші дослідження публікують в авторитетних ЗМІ, наприклад, у The Guardian. Ми вважаємо це досягненням, яке мотивує співробітників.
Працівники, які найбільше «вжарили» русню, отримують бонуси.
Усі ми знаємо, що спільний ворог єднає, і хоча наша команда була об’єднана й раніше, зараз ми стали одним цілим.
Чи є у вас план, якщо війна затягнеться надовго?
Ми будемо продовжувати те, що робимо. Як волонтерське, так і комерційне. У нас є клієнти, які допомагають отримувати замовлення, ми можемо фінансувати роботу команди. Наративи, що захід втомився від України, — російська пропаганда. Ми це нещодавно доводили в спільному проєкті з Ukraїner. Допомога буде тільки збільшуватися.
І, звісно, ми продовжуватимемо навчати авдиторію і всіх охочих користуватися техніками OSINT та HUNIMT. Наприклад, у листопаді ми запустимо онлайн-курс із пошуку інформації. Це точно стане в пригоді як волонтерам та державним працівникам, так і будь-якому користувачеві інтернету, що хоче вміти «шукати».
Тут скоріше питання, що робити після. Коли війна закінчиться, я думаю, ми будемо відновлювати напрацювання в контексті інституту репутації в Україні, адже ця проблема лишається актуальною. Виходять розслідування — і після цього рідко щось змінюється. Люди подивилися три дні — і забули.
Через велику війну ситуація трохи змінилася. Виходить розслідування — і є серйозні зрушення, але немає єдиної бази, де буде депутат і підбірка всіх його слів.
Ми думаємо про створення такого ресурсу, до якого людина зможе звернутись, подивитись на того, хто її цікавить і зрозуміти, хто є хто. І мова йде не тільки про депутатів, а про всіх. Навіть нас.
Як ви думаєте, війна може викликати якісні зміни в ніші розслідувань?
Так. Приватні детективи почали більше допомагати державі, тому що в держслужбовців збільшився обсяг роботи, і вони самі не встигають обробляти всі запити.
Я думаю, у держави вистачає ресурсів у мирний час, а у воєнний — роботи набагато більше, і ворог більший, ніж ми. Тому вони звертаються до компаній на кшталт нашої.
Це кейс, який можна взяти в історію, коли держава співпрацює з приватним сектором, і я вважаю, — це добре. Чому б не допомогти.
Тут питання не в тому, що хтось помилився, чи мало ресурсів, а питання, що це війна за спільне майбутнє в спільній державі — і тільки об’єднавшись, ми зможемо вибороти наше майбутнє.
Три інсайти, які прийшли до вас після 24 лютого
Війна — це лакмусовий папір, що показує справжню суть людини. Відтак працівники, які не відзначались особливою проактивністю чи завзяттям, відкрилися зовсім з іншої позитивної сторони. Ми всі знайшли наших героїв великої війни: хтось політиків, хтось артистів, хтось друзів-волонтерів.
Ми ж знайшли героїв всередині команди: хтось служить у ЗСУ, хтось волонтерить, хтось ідентифікував понад 200 орків за добу. Війна показала мені, що наша команда — це люди, якими можна і треба пишатися.
Немає сенсу боятися. У перші дні великої війни росія була дуже активна, і багато людей панікувало. Сьогодні: влучила ракета — закатали асфальт і працюємо далі. Сміливість і відсутність страху — природні для українців, і війна поновила це усвідомлення власної незламності.
І наостанок: в Україні не помер жоден жираф. У нас є один замовник з Америки. Він дуже любить жирафів, а ще — трішки впливає на постачання зброї в Україну. Він просив нас (Molfar) перевірити, чи не загинули жирафи в Україні. Ми взяли всі зоопарки, дослідили їх системи та мережі й підтвердили, що всі жирафи живі.
Це добре. Але з іншого боку — погано. Бо якби хоча б один загинув, нам би поставили більше зброї. Ніколи не думав, що буду бажати смерті жирафам.
Чи є якесь одне слово, яке б зараз описало роботу вашої компанії?
Дисципліна. Є багато зовнішніх чинників (наприклад, новини), що дуже відволікають від роботи.
Якщо є дисципліна, то можна впоратися з будь-якими перешкодами.
А ми, своєю чергою, створили таку дисципліну, у якій комфортно кожному. Тому ми — команда, що продовжує ефективно працювати.