Як працюватиме цифрова гривня, її переваги й загрози — пояснення юристів

Передумови

Місце традиційних банків поступово перебирають на себе цифрові фінансові установи. Так, наприклад, Juniper Research в рамках проведеного дослідження зробили висновок, що до 2024 року кількість користувачів цифрового банкінгу досягне відмітки в 3,6 млрд осіб. На початку 2020-го цей показник склав 2,4 млрд. Тобто дослідження свідчить про активне зростання попиту на цифровізацію банківських послуг.  

Крім того, останніми роками набирає все більших обертів використання криптовалют та технологій блокчейн в цілому. Свого часу вони стали причиною суттєвих зрушень у FinTech-індустрії. Цифрові валюти є частиною цього розвитку. Саме тому центральні банки почали звертати на них увагу та виявляти інтерес до створення власних.

Що таке CBDC

Цифрова валюта центрального банку (Central Bank Digital Currency, CBDC) — це цифрова форма грошей, що випускаються центральним банком і мають статус законного платіжного засобу. По суті це традиційні гроші в цифровій формі. Вони випускаються центральним банком країни та засновані на цифровому обліковому записі. Одиниця цифрової валюти дорівнює одиниці звичайної, і є її цифровим відповідником.

Переваги

Запровадження CBDC може мати такі потенційні переваги: 

• Підвищення безпеки платежів. З використанням цифрової валюти транзакції можуть бути захищені сучасними криптографічними методами. Це знижує ризик шахрайства та підробки грошових засобів.
• Збільшення ефективності проведення операцій. Транзакції із використанням цифрової валюти можуть здійснюватись швидше та з меншими комісіями, оскільки знижуються операційні витрати на проведення таких транзакцій.
• Підвищення рівня фінансової доступності. У регіонах, в яких відсутній доступ до традиційних банківських послуг, впровадження цифрової валюти може дати людям можливість здійснювати фінансові операції через мобільні телефони або інші пристрої. Це розширить їхні можливості та полегшить використання таких послуг.
• Запобігання фінансуванню тероризму та відмиванню коштів. Оскільки транзакції з використанням цифрової валюти можна відстежити та проаналізувати, держава отримає можливість контролювати обіг коштів та моніторити грошові потоки. Таким чином можна буде виявляти підозрілі фінансові операції.

Ситуація у світі 

За останніми даними Atlantic Council’s Central Bank Digital Currency tracker, 114 країн, які представляють 95% світового ВВП, вже почали проводити дослідження CBDC. Деякі навіть перейшли до наступних етапів впровадження цієї форми грошей.

Багамські острови

Центральний банк Багамських островів у 2020 році запустив першу офіційну цифрову валюту — Sand Dollar. Вона стала діджитла-версією багамського долара. 

Основною метою запровадження цифрової валюти було надання ширшого доступу до фінансових послуг на малонаселеному архіпелазі, що складається з 700 розкиданих островів. Жителі можуть використовувати Sand Dollar через мобільні застосунки або за допомогою фізичної платіжної картки для доступу до цифрового гаманця. Sand Dollar забезпечений валютними резервами Центрального банку та обмежений для внутрішнього використання. 

Китай

Пілотний проєкт із використання цифрової валюти після шести років досліджень у квітні 2020 року впровадив і Китай. Головною метою впровадження став захист валютного суверенітету країни та правового статусу національної грошової одиниці. 

Випробування цифрового юаня почалися в чотирьох містах і поступово поширювалося на інші. Згідно з даними, оприлюдненими Народним банком Китаю, на кінець серпня 2022 року сума транзакцій з використанням валюти становила 100 млрд юанів ($14,5 млрд). Це еквівалентно в середньому 3,6 млрд юанів на місяць з початку випробування. Кількість торговельних магазинів, що підтримують цифровий юань, перевищила 5,6 млн. Активно цифровий юань також використовувався під час зимових Олімпійських ігор у Пекіні. 

Ямайка

Цифрову валюту Ямайки JAM-DEX запустили у червні 2022 року. Голова Центрального банку Ямайки Річард Байлз зазначав, що «цифрова ямайська валюта пропонує більш безпечну та зручну альтернативу фізичним банкнотам і монетам, CBDC можна використовувати без банківського рахунку».

Ситуація в Україні

Перші дослідження Національний банк України розпочав ще у 2016 році. Тоді було ухвалене Рішення Правління НБУ «Про впровадження платформи “електронна гривня” та електронних грошей Національного банку України». Нацбанк розглядає цифрову валюту як альтернативний засіб (інструмент) для здійснення миттєвих платежів на невеликі суми фізичними особами. 

Перевагами такої валюти може стати простота використання, безпечність (погашення і розрахунки гарантуються Національним банком), швидке отримання статусу користувача, швидкість розрахунків.

Незабаром, протягом лютого–грудня 2018 року в НБУ реалізовувався пілотний проєкт із впровадження е-гривні. У ньому взяли участь працівники НБУ. В рамках проєкту було випущено е-гривню на суму 5 443 грн. Учасники здійснювали з нею різноманітні операції. Зокрема, переказували кошти між гаманцями, обмінювали електронну гривню на безготівкові кошти тощо. В цілому Національний банк визнав пілотний проєкт успішним. 

Робота платформи «Електронна гривня» забезпечується блокчейн-протоколом Stellar. Його було допрацьовано НБУ. Водночас, на думку регулятора, вибір такої системи може створювати ризики для подальшого розвитку платформи. Це пов’язано з неможливістю виправляти недоліки та вразливості Stellar. Також система є суттєво залежною від компанії-розробника. 

Своєю чергою, 4 січня 2021 року у Мінцифри оголосили про співпрацю зі Stellar Development Foundation щодо розвитку ринку віртуальних активів. Одним із напрямів мав стати розвиток цифрової валюти Національного банку в Україні.

Тобто, попри ризики при застосуванні сторонніх блокчейн-платформ, Нацбанк ухвалив рішення розбудовувати платформу е-гривні на основі Stellar.

Це також підтвердив очільник Мінцифри Михайло Федоров в інтервʼю в лютому 2023 року. Він повідомив, що йому вже була презентована електронна гривня на базі продукту від Stellar. Водночас зауважимо, що на протоколі Stellar вже було випущено чималу кількість криптовалют та токенів (XLM, USDC, EURB, SLT, EDGT тощо), а також платформ (MoneyGram, Circle, Coinme тощо). Це свідчить про досвід, гарну репутацію та довіру на ринку. 

На жаль, як бачимо, російська військова агресія, а перед цим і поширення пандемії COVID-19, змістили увагу Нацбанку на підтримання стабільності функціонування фінансового сектору країни. Процес розробки е-гривні уповільнився. А проте, на думку Міністра цифрової трансформації України, НБУ має запустити пілоти вже у цьому році, не відкладаючи на 2024 рік.  

Однак «цифрова революція» не може відбуватися без належної правової регламентації.

Щоб відповідати трендам цифрових фінансових технологій, 30 червня 2021 року був прийнятий Закон України «Про платіжні послуги». Ним вперше введено поняття «цифрові гроші Національного банку України» як електронної форми грошової одиниці, емітентом якої є НБУ.

Разом із прийняттям цього закону були внесені зміни й до Закону України «Про Національний банк України». Ними унормовано, що цифрові гроші вважаються законним платіжним засобом на території України. Вони приймаються фізичними і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків.

Важливо розуміти, що за попередньою концепцією впровадження е-гривні, не передбачено повної заміни готівкових коштів або безготівкових, що зберігаються на рахунках у банках. Цифрова валюта слугуватиме доповненням до вже наявних засобів платежу. 

Також відомо, що НБУ 1 квітня 2023 року здійснив перехід на нове покоління системи електронних платежів Національного банку — на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в цілодобовому режимі. Це має відкрити банкам та бізнесу нові можливості. Зокрема скорочення часу на обробку платежів, покращений контроль над випадками відмивання грошей, шахрайства тощо. Також це має підвищити безпеку платежів та посилити конкуренцію на цьому ринку.

Ризики впровадження цифрової валюти в Україні

Беззаперечно, запровадження CBDC в Україні сприятиме формуванню зручної інфраструктури для платежів. Воно підтримуватиме ефективність, контроль та інновації. Однак потрібно врахувати, що порядок виконання платіжних операцій із цифровими грошима регулюється актами НБУ. Це може призвести до деяких обмежень для потенційних користувачів е-гривні.

Порушення конфіденційності 

Прозорість операцій. Усі транзакції, які будуть здійснюватися за допомогою цифрової валюти, фіксуються. Вони можуть підлягати перевірці з боку контролюючих органів, зокрема в цілях фінансового моніторингу. 

Так, наприклад, у разі подібного контролю за використанням коштів можна встановити, яка особа і на що переважно витрачає гроші. Це потенційно призведе до спостереження, маніпулювання даними, витоку інформації у мережу та інших порушень конфіденційності особи. 

Замороження операцій

При застосуванні заходів фінансового контролю, якщо операція матиме певні ознаки підозрілості, вона може бути заморожена. Тобто кожна транзакція через платформу «Електронної гривні», знаходитиметься під контролем регулятора та може бути відхилена в будь-який момент.

Обмеження операцій

Пригадаймо 2021 рік, коли президентом України була ініційована програма «єПідтримка». У її рамках громадяни могли отримати на спеціальний рахунок грошову підтримку від держави у розмірі 1000 грн. Використовувати такі кошти можна було лише на обмежений перелік товарів та послуг (абонементи у спортзал чи фітнес-клуб, квитки до кінотеатру, театру чи музею, книжки тощо). 

Так само в будь-який момент уповноважені органи можуть обмежити використання цифрових коштів. Наприклад, встановити ліміти на суму розрахунків на день, купівлю певних товарів або оплату послуг. 

Наприклад, аналітики висловлюють побоювання, що влада Китаю використовуватиме запрограмовані цифрові юані з метою контролю сфери їхнього використання. Зокрема обмежуватиме купівлю забороненої літератури або оплату заблокованих західних цифрових сервісів тощо. Так само це може працювати і в Україні.

Хакерські атаки

Кіберзагрози наразі є частиною ризиків для будь-якої платіжної або фінансової системи. Проте впровадження CBDC потребує більш системного підходу до розв’язання проблеми стійкості до кіберзагроз. Особливо, коли платформа «Електронна гривня» стане доступною для великої кількості учасників, що зробить її більш вразливою.

Пошук балансу

Власником та оператором платформи е-гривні виступатиме НБУ. Тому Нацбанк також зможе відразу отримувати інформацію про проведені транзакції за всіма гаманцями платформи. Йому більше не потрібно буде звертатися з запитом до банків про інформацію по кожному із рахунків окремо.  

Такий тотальний контроль може створити ризик зловживання владою, порушення приватності та недостатньої автономії фінансових операцій.

Водночас саме ця властивість операцій із використанням цифрової валюти сприятиме виявленню випадків фінансування тероризму, країни-агресора, відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом. А ще зменшуватиме можливість ухилення від сплати податків та вчинення інших протиправних дій, які складно відстежити при розрахунках паперовими грошима.

Отож, під час впровадження цифрової валюти потрібно знайти належний баланс між захистом прав громадян на недоторканність приватного життя й забезпеченням прозорості, необхідної для стримування злочинної діяльності. Захист конфіденційності споживачів має вирішальне значення.

Також важливо розуміти, що зараз у світі не існує ідеальної моделі, яка підходила б для будь-яких економік. НБУ проводить дослідження того, яка модель цифрової валюти може бути найбільш сприятливою та дієвою для України. Такими ж питаннями займаються в усіх інших світових центробанках. Однак жоден із них поки що не стверджує про безальтернативність цифрової валюти. Схоже, кожна людина зможе самостійно визначитися, бажає вона користуватися такими грошима чи надасть перевагу готівковому варіанту. 

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter