Як організувати та провести продуктивний брейншторм — 7 важливих правил

Кожен представник креативної (та не тільки) індустрії опинявся в ситуації, коли терміново потрібно знайти рішення або щось змінити в процесах, а ідей немає. Тут може допомогти брейншторм (мозковий штурм) Брейншто́рмінг (з англ. brainstorming — мозковий штурм) — метод організації групової творчої роботи, який полягає у продукуванні максимальної кількості креативних ідей за короткий проміжок часу для вирішення складних інтелектуальних завдань , який є ефективним методом для генерації нових пропозицій та вирішення складних завдань.

Ми поговорили з Тетяною Жидковою, контент-маркетологинею, менторкою IT-копірайтерів, і дізнались, які є етапи проведення брейншторму, чого слід уникати та визначили сім правил, як організувати сеанс мозкового штурму найефективніше. 

Від чого залежить ефективність брейншторму 

Основна суть мозкового штурму полягає в генеруванні ідей у неформальному оточенні та в розслабленому, творчому підході до проблеми.

«Ефективним брейншторм можна вважати, якщо під час нього кожен учасник відчуває свободу і безпеку говорити будь-які ідеї, навіть найбільш нелогічні. Саме за такої атмосфери ви можете бути впевнені, що команда запропонує саме те, що ніхто не зміг би придумати наодинці», — говорить контент-маркетологиня.

Ефективність брейншторму залежить від кожного учасника і його включеності в процес, тому що це — спільне творіння.

«Однак найбільшу відповідальність за результат я завжди покладаю саме на фасилітатора. Те, як пояснять правила гри, наскільки донесуть відсутність обмежень, може критично вплинути на результат. У модератора має бути високий рівень емпатії, тому що важливі не лише його слова, а й тон чи навіть міміка, — ділиться менторка. — Коли ми працюємо у форматі брейншторму, то «вмикаємо» внутрішніх дітей всієї команди. Вмикається не тільки фантазія, а й вразливість. Відповідальність організатора — кожною своєю реакцією підживити фантазію і послабити вразливість».

Етапи проведення брейншторму

Будь-яка техніка проведення мозкового штурму передбачає декілька основних етапів:

Підготовка

Тетяна впевнена, що перед початком брейншторму важливо донести до команди проблему, яку потрібно вирішити. Наприклад: «Як ми можемо підвищити кількість лідів з сайту?» або «Який слоган ми можемо використовувати для HR-бренду компанії?». Найкраще — повідомити запитання для обговорення за тиждень до мозкового штурму і дати учасникам підготуватись, тобто придумати якісь ідеї завчасно.

«З моєї практики, найкращі ідеї приходять все ж під час брейншторм-сесії, але заздалегідь продумані версії розв’язання проблеми допомагають зламати барʼєр мовчання, який часто є спочатку. Це пришвидшує пожвавлення дискусії», — ділиться менторка. 

Перед початком брейншторму Тетяна рекомендує записати проблему на дошці або презентації в Zoom, щоб вона була перед очима. Це направить фантазію команди у правильне русло.

Генерація ідей

Це ключовий етап — учасники повинні генерувати якомога більше ідей протягом визначеного часу.

«На його початку фасилітатор пояснює правила гри. Наголошує, що не потрібно шукати раціональне розв’язання проблеми, що приймаються будь-які ідеї, навіть такі, які, здавалось би, неможливо виконати. Важливо донести, що ніяка ідея не буде розкритикована чи відхилена ані організатором, ані іншими учасниками. Головне завдання — слухати інших членів команди та висувати пропозиції. Більше на цьому етапі нічого не потрібно для результату», — вважає Тетяна.

Нерідко буває так, що найбожевільніші ідеї зрештою виявляються найкращими.

«Учасники можуть не висловлювати якісь ідеї через думку про те, що вони самі будуть реалізовувати ЦЕ щось велике і невідоме в майбутньому. Щоб такого не виникало, я пропоную команді уявити, що вони прийшли в компанію, подібну до нашої, і їх попросили придумати ідеї для цієї іншої команди. Та, інша команда, вже буде відбирати, що вони будуть робити, а що ні. Наше ж завдання просто запропонувати якомога більше ідей. Такий підхід знижує напругу і допомагає учасникам відпустити контроль», — ділиться менторка.

Контент-маркетолог зазначає, що потрібно виділити достатньо часу на цю фазу залежно від завдань: для деяких команд вистачає 30 хвилин, для інших — і години мало. Тривалість залежатиме від кількості людей: чим більше учасників, тим більше часу потрібно виділити.

Часто буває так, що зустріч закінчується, а пропозиції — ні. У такому разі варто подовжити тривалість сесії.

«Найкраще цей етап завершувати, коли всі вже стільки придумали ідей, що не мають що сказати. Коли незручна мовчанка триває більше однієї хвилини, можна фінішувати», — наголошує Тетяна.

Відбір пропозицій для реалізації

На цьому етапі ідеї вже можна оцінювати за критеріями актуальності, значущості, новизни та можливості реалізації власними силами. Важливо згрупувати пропозиції за категоріями — це допоможе виявити перспективні варіанти для подальшої роботи.

«Найкраще — відбирати ідеї на наступний день після першого брейншторму, зі свіжою головою. Якщо команда маленька (до чотирьох осіб), можна це зробити всім разом. Якщо команда більша — взаємодіяти з ключовими учасниками сфери, проблема якої вирішується. Наприклад, у пропозиціях для реклами в другому етапі беруть участь CMO, Content Lead i User Acquisition Manager», — ділиться менторка.

Це етап, де «вмикаються» раціональні дорослі. 

«Ми переглядаємо всі ідеї та відбираємо ті, що обʼєктивно працюють на розв’язання проблеми; враховуємо ресурси, реалізація яких не перевищує вигоди, що ми отримаємо в результаті. З усіх пропозицій вибираємо беклог доцільних для впровадження. Його залишаємо собі на майбутнє. Після фокусуємося на одній-трьох ключових ідеях, які будемо тестувати вже зараз», – розповідає Тетяна.

Зазвичай пропозиції з одного брейншторму для реклами можна використовувати ще цілий рік, повертаючись до беклогу ідей знову і знову.

Чого потрібно уникати 

Тетяна Жидкова вважає найпоширенішою помилкою обговорення ідей вже на першому етапі, коли їх потрібно лише генерувати.

«Найгірший брейншторм у моєму житті був на початку карʼєри, коли моя маркетингова директорка просила команду пропонувати ідеї та одразу їх раціонально обґрунтовувала і фільтрувала. Кілька наших пропозицій були відкинуті, і далі всі затихли. У такій напрузі неможливо створювати. Звісно, ніяких цікавих ідей ми тоді не придумали, проблему не було вирішено, і всі вийшли з дзвінка незадоволеними», — пригадує контент-маркетологиня.

Менторка зазначає, що іноді схильність до обговорення ідей на першому етапі є й у самих учасників, навіть після інструкцій модератора. Зазвичай, це відбувається несвідомо: учасники не контролюють себе в ідеях і, відповідно, послаблюється контроль щодо коментування ідей інших. Це нормально, однак фасилітатор не повинен ігнорувати ситуацію. Він має мʼяко нагадати, що на цьому етапі ідеї не обговорюються, а лише пропонуються. Учасники на такі нагадування реагують дуже позитивно, бо їм би теж не хотілося, щоб хтось ставив під сумнів їхні творчі пропозиції.

7 правил ефективного брейншторму

Підтримуйте позитивну атмосферу: заохочуйте всіх учасників, дякуйте за їхні ідеї та не забувайте про гумор, який може значно підвищити креативність.

Якщо креативність — це м’язи, то підтримувати форму потрібно регулярно. Тетяна радить робити це за допомогою книг Діка Свааба «Наш творчий мозок», Йона Бергера «Заразливий. Психологія вірусного маркетингу».