Як організувати та провести продуктивний брейншторм — 7 важливих правил
21 Червня 2024, 09:00
9 хв читання
Оля Григор'єваПишу про актуальне, відслідковую тренди, аналізую потреби
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Кожен представник креативної (та не тільки) індустрії опинявся в ситуації, коли терміново потрібно знайти рішення або щось змінити в процесах, а ідей немає. Тут може допомогти брейншторм (мозковий штурм) Брейншто́рмінг (з англ. brainstorming — мозковий штурм) — метод організації групової творчої роботи, який полягає у продукуванні максимальної кількості креативних ідей за короткий проміжок часу для вирішення складних інтелектуальних завдань , який є ефективним методом для генерації нових пропозицій та вирішення складних завдань.
Ми поговорили з Тетяною Жидковою, контент-маркетологинею, менторкою IT-копірайтерів, і дізнались, які є етапи проведення брейншторму, чого слід уникати та визначили сім правил, як організувати сеанс мозкового штурму найефективніше.
Від чого залежить ефективність брейншторму
Основна суть мозкового штурму полягає в генеруванні ідей у неформальному оточенні та в розслабленому, творчому підході до проблеми.
«Ефективним брейншторм можна вважати, якщо під час нього кожен учасник відчуває свободу і безпеку говорити будь-які ідеї, навіть найбільш нелогічні. Саме за такої атмосфери ви можете бути впевнені, що команда запропонує саме те, що ніхто не зміг би придумати наодинці», — говорить контент-маркетологиня.
Ефективність брейншторму залежить від кожного учасника і його включеності в процес, тому що це — спільне творіння.
«Однак найбільшу відповідальність за результат я завжди покладаю саме на фасилітатора. Те, як пояснять правила гри, наскільки донесуть відсутність обмежень, може критично вплинути на результат. У модератора має бути високий рівень емпатії, тому що важливі не лише його слова, а й тон чи навіть міміка, — ділиться менторка. — Коли ми працюємо у форматі брейншторму, то «вмикаємо» внутрішніх дітей всієї команди. Вмикається не тільки фантазія, а й вразливість. Відповідальність організатора — кожною своєю реакцією підживити фантазію і послабити вразливість».
Етапи проведення брейншторму
Будь-яка техніка проведення мозкового штурму передбачає декілька основних етапів:
Підготовка
Тетяна впевнена, що перед початком брейншторму важливо донести до команди проблему, яку потрібно вирішити. Наприклад: «Як ми можемо підвищити кількість лідів з сайту?» або «Який слоган ми можемо використовувати для HR-бренду компанії?». Найкраще — повідомити запитання для обговорення за тиждень до мозкового штурму і дати учасникам підготуватись, тобто придумати якісь ідеї завчасно.
«З моєї практики, найкращі ідеї приходять все ж під час брейншторм-сесії, але заздалегідь продумані версії розв’язання проблеми допомагають зламати барʼєр мовчання, який часто є спочатку. Це пришвидшує пожвавлення дискусії», — ділиться менторка.
Перед початком брейншторму Тетяна рекомендує записати проблему на дошці або презентації в Zoom, щоб вона була перед очима. Це направить фантазію команди у правильне русло.
Генерація ідей
Це ключовий етап — учасники повинні генерувати якомога більше ідей протягом визначеного часу.
«На його початку фасилітатор пояснює правила гри. Наголошує, що не потрібно шукати раціональне розв’язання проблеми, що приймаються будь-які ідеї, навіть такі, які, здавалось би, неможливо виконати. Важливо донести, що ніяка ідея не буде розкритикована чи відхилена ані організатором, ані іншими учасниками. Головне завдання — слухати інших членів команди та висувати пропозиції. Більше на цьому етапі нічого не потрібно для результату», — вважає Тетяна.
Нерідко буває так, що найбожевільніші ідеї зрештою виявляються найкращими.
«Учасники можуть не висловлювати якісь ідеї через думку про те, що вони самі будуть реалізовувати ЦЕ щось велике і невідоме в майбутньому. Щоб такого не виникало, я пропоную команді уявити, що вони прийшли в компанію, подібну до нашої, і їх попросили придумати ідеї для цієї іншої команди. Та, інша команда, вже буде відбирати, що вони будуть робити, а що ні. Наше ж завдання просто запропонувати якомога більше ідей. Такий підхід знижує напругу і допомагає учасникам відпустити контроль», — ділиться менторка.
Контент-маркетолог зазначає, що потрібно виділити достатньо часу на цю фазу залежно від завдань: для деяких команд вистачає 30 хвилин, для інших — і години мало. Тривалість залежатиме від кількості людей: чим більше учасників, тим більше часу потрібно виділити.
Часто буває так, що зустріч закінчується, а пропозиції — ні. У такому разі варто подовжити тривалість сесії.
«Найкраще цей етап завершувати, коли всі вже стільки придумали ідей, що не мають що сказати. Коли незручна мовчанка триває більше однієї хвилини, можна фінішувати», — наголошує Тетяна.
Відбір пропозицій для реалізації
На цьому етапі ідеї вже можна оцінювати за критеріями актуальності, значущості, новизни та можливості реалізації власними силами. Важливо згрупувати пропозиції за категоріями — це допоможе виявити перспективні варіанти для подальшої роботи.
«Найкраще — відбирати ідеї на наступний день після першого брейншторму, зі свіжою головою. Якщо команда маленька (до чотирьох осіб), можна це зробити всім разом. Якщо команда більша — взаємодіяти з ключовими учасниками сфери, проблема якої вирішується. Наприклад, у пропозиціях для реклами в другому етапі беруть участь CMO, Content Lead i User Acquisition Manager», — ділиться менторка.
Це етап, де «вмикаються» раціональні дорослі.
«Ми переглядаємо всі ідеї та відбираємо ті, що обʼєктивно працюють на розв’язання проблеми; враховуємо ресурси, реалізація яких не перевищує вигоди, що ми отримаємо в результаті. З усіх пропозицій вибираємо беклог доцільних для впровадження. Його залишаємо собі на майбутнє. Після фокусуємося на одній-трьох ключових ідеях, які будемо тестувати вже зараз», – розповідає Тетяна.
Зазвичай пропозиції з одного брейншторму для реклами можна використовувати ще цілий рік, повертаючись до беклогу ідей знову і знову.
Чого потрібно уникати
Тетяна Жидкова вважає найпоширенішою помилкою обговорення ідей вже на першому етапі, коли їх потрібно лише генерувати.
«Найгірший брейншторм у моєму житті був на початку карʼєри, коли моя маркетингова директорка просила команду пропонувати ідеї та одразу їх раціонально обґрунтовувала і фільтрувала. Кілька наших пропозицій були відкинуті, і далі всі затихли. У такій напрузі неможливо створювати. Звісно, ніяких цікавих ідей ми тоді не придумали, проблему не було вирішено, і всі вийшли з дзвінка незадоволеними», — пригадує контент-маркетологиня.
Менторка зазначає, що іноді схильність до обговорення ідей на першому етапі є й у самих учасників, навіть після інструкцій модератора. Зазвичай, це відбувається несвідомо: учасники не контролюють себе в ідеях і, відповідно, послаблюється контроль щодо коментування ідей інших. Це нормально, однак фасилітатор не повинен ігнорувати ситуацію. Він має мʼяко нагадати, що на цьому етапі ідеї не обговорюються, а лише пропонуються. Учасники на такі нагадування реагують дуже позитивно, бо їм би теж не хотілося, щоб хтось ставив під сумнів їхні творчі пропозиції.
7 правил ефективного брейншторму
1
Підготовка і чітке визначення мети
Ознайомте учасників з поставленим завданням. Інакше є ризик витратити багато часу, відведеного безпосередньо на брейншторм, на вивчення всіх подробиць проблеми.
2
Формування команди учасників
Залучіть людей з різними навичками, досвідом і поглядами, щоб отримати більше різноманітних та інноваційних ідей.
3
Створення комфортної атмосфери.
Забезпечте неформальне і розслаблене оточення, де учасники почуватимуться вільно і зможуть висловлювати свої думки без страху критики.
4
Використання різних методик
Крім класичного мозкового штурму спробуйте інші техніки, такі як мозковий штурм навпаки Суть техніки в тому, щоб зосередитися виключно на недоліках послуги, продукту або ситуації і спробувати передбачити всі перешкоди на шляху клієнта або максимальну кількість негативних наслідків будь-якої дії , метод шести капелюхів Едварда де Боно Система, спроєктована Едвардом де Боно, яка описує інструмент для групового обговорення та індивідуального мислення з використанням шістьох кольорових капелюхів. , техніка SCAMPER Методика творчості у формі перевірчого списку. , діаграма Ішікави Графічний спосіб дослідження та визначення найбільш суттєвих причинно-наслідкових зв'язків між чинниками (факторами) та наслідками у досліджуваній ситуації чи проблемі. та інші.
5
Фокусування на кількості
На першому етапі метою повинно бути генерування якнайбільшої кількості ідей без їх оцінки.
6
Письмова фіксація пропозицій
Записуйте всі ідеї та обговорення. Це допоможе уникнути втрати цінних думок і полегшить аналіз.
7
Оцінка ідей
На другому етапі аналізуйте пропозиції за критеріями актуальності, значущості, новизни та можливості реалізації.
Підтримуйте позитивну атмосферу: заохочуйте всіх учасників, дякуйте за їхні ідеї та не забувайте про гумор, який може значно підвищити креативність.
Якщо креативність — це м’язи, то підтримувати форму потрібно регулярно. Тетяна радить робити це за допомогою книг Діка Свааба «Наш творчий мозок», Йона Бергера «Заразливий. Психологія вірусного маркетингу».