Як легалізація крипти змінить ринок для бізнесу і скільки принесе грошей для бюджету — пояснюють експерти
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон про оподаткування віртуальних активів — перший крок до врегулювання крипторинку, який коштував нам майже $49 млрд за шість років. Це чверть річного ВВП й більше, ніж усі видатки на освіту за цей час. А простіше: за ці гроші кожному українцю можна було б подарувати по півтора новеньких iPhone 17.
Щоб закон запрацював — потрібне ухвалення в цілому. Поки очікується його фіналізація, журналістка Vector Дарія Прудіус намагається зрозуміти, чим біткоїн відрізняється від бонусів із «КСД», айтівці відкривають свій десятий криптогаманець, а держава й досі рахує втрачені мільярди.
Щоб розібратися, як новий закон вплине на бізнес та скільки грошей принесе в держбюджет, ми поговорили з:
- Михайлом Кухарем, старшим економістом Ukraine Economic Outlook;
- Наталією Микольською, виконавчою директоркою Diia.City United;
- Петром Біликом, партнером в Juscutum.
Криптовалютний контекст
3 вересня 2025 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №10225-д про оподаткування криптовалют. Фактично, перший крок до легалізації крипторинку в Україні після невдалої спроби 2022 року (тоді ухвалили базовий закон, але без податкових правил він не запрацював).
Проте чому так довго? Здавалося б, крипта існує з 2009 року, а сьогодні нею можна розрахуватися у продуктових, купити ліки в аптеці чи каву на АЗС; нею дехто виплачує зарплату, інвестує у стартапи та купує нерухомість. Українські IT-компанії давно тримають частину грошей у біткоїнах, а благодійні фонди збирають донати.
Але юридично вся ця діяльність досі відбувається в сірій зоні — без чітких правил та податкового регулювання.
Ще у 2014 році НБУ називав біткоїн «грошовим сурогатом» і забороняв його використовувати. У 2017-му з’явилися перші законопроєкти, але вони застрягли в суперечках регуляторів.
Чотири роки тому Рада нарешті ухвалила базовий закон про віртуальні активи, але Зеленський наклав вето через… суперечки між регуляторами: Мінцифри та НКЦПФР Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків не могли поділити контроль над ринком. Підписаний під час війни у березні 2022-го закон так і не запрацював — депутати не проголосували за необхідні зміни до Податкового кодексу.
Повномасштабна війна повністю змінила ставлення уряду до криптовалют — державний криптофонд Aid For Ukraine зібрав понад $60 млн пожертв, а загалом у крипті за перший рік повномасштабки на підтримку України зібрали понад $179 млн. Українці ж почали масово купувати цифрові активи, щоб захиститися від інфляції. За словами Данила Гетманцева, ще у 2022 році 16% українців мали гаманці з криптою — найвищий показник у світі, а нині ми генеруємо 2,5% світового трафіку криптовалют.
До 2025 року регулятори нарешті домовилися: НБУ контролюватиме стейблкойни, НКЦПФР — решту активів. Тож тепер ми маємо новий проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обігу віртуальних активів».
Про що новий закон
Головне нововведення: з’являються чіткі правила оподаткування віртуальних активів.
- Фізособи платитимуть лише під час конвертації криптовалюти у фіатні гроші — 18% ПДФО + 5% військовий збір (загалом 23%). У 2026 році діятиме пільга — всього 5% податку для активів, придбаних до набрання чинності закону. Обмін між криптовалютами та продаж до однієї мінімальної зарплати на рік не оподатковуватиметься.
- Компанії оподатковуються за звичайними правилами для юросіб — 18% податку на прибуток. Витрати на криптооперації визначатиме Мінфін.
- ПДВ не нараховується на операції з віртуальними активами, крім NFT та токенів, що дають право на майно чи послуги.
- ФОПи не зможуть працювати з криптовалютами на спрощенці — доведеться переходити на загальну систему.
- Звітність — криптобіржі мають ставати на облік у податковій та щорічно звітувати про операції українців. За порушення — штрафи, але у перехідний період зменшені (10% у 2026 році, 25% у 2027-2029 роках).
Розберімо, що за новим законом вважатиметься «віртуальними активами».
Віртуальні активи — це не гроші і не офіційний засіб платежу в Україні. За правовим статусом вони наближені до рухомого майна.
Поділяються на три категорії:
- Токени з прив’язкою до активів — стабілізовані через прив’язку до валюти, металів чи нерухомості. Наприклад, стейблкойн USDT (Tether) прив’язаний до долара США.
- Токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти, наприклад, гривні чи євро, і функціонують як цифровий еквівалент такої валюти.
- Інші віртуальні активи — усе інше, включно з біткойном (BTC), ефіріумом (ETH) та альткойнами. Які саме активи ще належать до цієї категорії, визначатиме регулятор.
Проблему з регуляторами розв’язали через створення подвійної системи нагляду:
- НБУ — контролює стейблкойни, токени електронних грошей та їхні обміни.
- НКЦПФР — регулює всі інші криптоактиви, видає ліцензії біржам, протидіє зловживанням.
Закон №10225-д розроблений за європейськими стандартами MiCA MiCA (Markets in Crypto Assets) — європейський закон про регулювання криптовалют. Діє з 2024 і встановлює єдині правила регулювання крипти для всіх країн ЄС. , що дозволить українським компаніям легше працювати в ЄС.
Хоча у коментарі для Vector партнер Juscutum Петро Білик зауважив, що документ лише частково відповідає регламентам ЄС №2023/1113 і №2023/1114. Буквальне копіювання норм може проігнорувати українську специфіку й загальмувати інтеграцію у світові фінсистеми.
На противагу цьому Наталія Микольська, виконавча директорка Diia.City United, вважає, що наближення українського законодавства до регуляцій ЄС, зокрема MiCA, є важливим для держави. За її словами, це критично: компаніям, які працюють у кількох країнах, стане простіше інтегрувати український ринок у свою діяльність.
Очікується, що зміни наберуть чинності 1 січня 2026 року. Але це поки що лише перше читання — до фінального ухвалення може пройти від місяця до пів року, до того ж текст закону ще неодноразово змінюватиметься.
Скільки це нам принесе грошей
Потенційні надходження до держбюджету мають обнадійливий вигляд: експерти прогнозують від 4 до 15 млрд грн на рік.
Щорічні надходження до бюджету:
- До 15 млрд грн щороку — прогноз Данила Гетманцева (8,3 млрд від криптобірж + 6,5 млрд від громадян);
- До 10 млрд грн щорічно — оцінка депутата Олексія Леонова;
- До $4 млрд зі зростанням щороку — найоптимістичніший сценарій економіста Анатолія Гулея.
Разові надходження від «амністії»: українці, які вже тримають криптовалюти, зможуть легалізувати їх за пільговою ставкою 10% у першому році. При масштабах криптоволодіння в Україні це може принести мільярди разово.
Основні джерела доходів:
- 23% податку з продажу крипти за звичайні гроші (18% ПДФО + 5% військовий збір);
- 5% пільгова ставка ПДФО у першому році для продажу криптовалют;
- 10% для амністії наявних активів одноразово;
- ліцензування та регулювання криптобірж;
- податки з повернення українських криптокомпаній додому.
Що думають експерти
Слід створити реформу оподаткування для криптосектору, зокрема встановлення правильних ставок, що створить передумови для легалізації криптовалют та збільшення надходжень до бюджету. Дійсно, правила під час війни залишаються непрогнозованими, що знижує інвестиційну привабливість України для іноземного криптокапіталу. Але в поточних умовах левова частка внутрішніх криптоактивів за всіма видами діяльності перебуває в тіні. Таким чином, детінізація навіть 20-40% сектору призведе до збільшення бюджетних надходжень.
Глобальні перспективи
Із суми капіталізації всіх (фіатних) валют світу у $100 трлн, крипторинок на піку своєї капіталізації становив $3 трлн в еквіваленті. Проте, згідно з прогнозами більшості провідних економічних футурологів (Фергюсон, Кінг, Захарія, Харарі), вже до 2030-2035 років загальна капіталізація криптовалют може становити до 30% всього грошового обігу планети.
Ми стоїмо на порозі «квантового стрибка» цього нового сегменту світового фінансового ринку, який поки що стримується лише загрозою нової континентальної війни в Європі та світовою рецесією 2022/23 року. Очевидно, що країни, які першими приєднаються та інтегруються в систему «обігу нових (крипто) грошей», отримають від цього надбенефіти, включно зі зростанням всіх макроекономічних показників.
Можливості для України
Навіть сьогодні, у розпал широкомасштабної війни з рф, відкриття всього спектру інструментарію світового крипторинку для нашої країни дало б їй незаперечну конкурентну перевагу і дозволило б Україні не пропустити той “квантовий стрибок” технологій у світовій фінансовій системі, що очікується вже у найближчому десятилітті»
Саме Україна має всі вихідні дані для цього: і технологічна база, і залученість до світового ринку компаній приватного сектору і, що найцінніше в цьому випадку, людський капітал, який для цього необхідний.
Прийняття у першому читанні законопроєкту №10225-д — важливий крок, який дозволяє нарешті зрушити ситуацію з місця. Ми починаємо формувати зрозумілі й прозорі правила гри для ринку віртуальних активів, які враховують міжнародний досвід.
Позиція бізнес-спільноти
Світ давно вийшов у регуляторну конкуренцію за криптобізнеси:
- Податки і бюджетні надходження. Криптопроєкти масштабуються швидко й генерують значні обороти. Для урядів це нове джерело податкових надходжень.
- Інновації та робочі місця. Навколо крипти формується екосистема — блокчейн-розробка, кібербезпека, фінтех, Web3-рішення. Це створює робочі місця й утримує таланти.
- Геополітичний престиж. Ті, хто стає центром Web3, здобувають статус глобального технологічного хабу.
- Доступ до капіталу. Крипторинок концентрує інвестиції. Туди, де зрозумілі правила, іде капітал.
- Регуляторна конкуренція. Бізнес шукає юрисдикції з чіткими та сучасними регуляціями, які дають можливість планувати довгостроково.
Тому провідні країни активно впроваджують комплексні правила гри — США, ЄС (регулювання MiCA), Велика Британія, Сінгапур. Інституційні інвестори заходять у крипту, зростає роль стейблкойнів і CBDC, а Web3 поступово стає інфраструктурою, а не лише спекулятивним ринком.
Спілка технологічного бізнесу Diia.City United підтримує цей важливий крок для прогресивного врегулювання віртуальних активів, але водночас ми наголошуємо на необхідності подальшого доопрацювання документа.
Учасники Стратегічної ради Diia.City United поділяють цю думку. Зокрема, засновник WhiteBIT Group Володимир Носов вважає: «Для України це — можливість стати європейською крипто-Меккою, але лише якщо правила будуть прозорими, конкурентними й захищатимуть бізнес».
Хоча віртуальні активи передбачені Цивільним кодексом і, відповідно до статті 179-1, зараховуються до цифрових речей, бізнес і приватні особи діяли фактично на власний ризик, орієнтуючись лише на світові приклади та власний досвід, адже не було сталої податкової практики, а НБУ вважав операції з віртуальними активами «квазі-кеш»-операціями.
Досі криптобізнес в Україні діяв у правовій невизначеності, не маючи доступу до банківських інструментів, можливості відкритої реєстрації та здійснення діяльності на території України. Хоча можна було створити компанію, яка б торгувала цифровими речами (віртуальними активами), на практиці банки відмовляли таким компаніям у відкритті рахунків. Законопроєкт створює підґрунтя для прозорої роботи світових гравців, залучення інвестицій, а також формує підходи до оподаткування, що можуть наповнити бюджет. Однак, реальний вплив нових правил стане зрозумілим лише після остаточного ухвалення документа.
Три стратегічні блоки реформи
Новий законопроєкт складається з трьох основних блоків: оновлення Закону України «Про віртуальні активи», змін до Податкового кодексу та комплексу перехідних і супутніх положень. Разом це має забезпечити запуск ринку в легальному полі.
Регуляторний блок
Законопроєкт пропонує комплексне перезавантаження регулювання крипторинку. Контроль за ринком покладається на НБУ, хоча можливе спільне регулювання з іншим органом — Мінцифри або НКЦПФР. Всі постачальники послуг у сфері віртуальних активів підлягатимуть обов’язковому ліцензуванню.
Види діяльності під ліцензування: зберігання та адміністрування активів, операції криптобірж, обмін, виконання ордерів клієнтів, розміщення токенів, управління портфелем і консультації.
Провайдери мають щорічно подавати електронний звіт про діяльність, ставати на облік у податкових органах. За порушення — значні штрафи.
Податковий блок
Раніше в Податковому кодексі не було чітких норм щодо віртуальних активів. Податкова вимагала сплати податку з усього доходу від продажу, не враховуючи витрати на придбання. Законопроєкт запроваджує оподаткування тільки різниці між доходом і витратами.
Постачальники послуг можуть стати резидентами Дія.Сіті, але їм заборонено використовувати податок на виведений капітал, що суперечить принципам стабільності для ІТ-сектора.
ПДВ не стягується з обміну віртуальних активів і емісії токенів, але консультаційні послуги та операції з NFT оподатковуватимуться ПДВ (20%).
Перехідний період та імплементація
Поступове збільшення штрафів (у 2026 році — 10% від базової суми, у 2027–2029 — 25%, з 2030-го — 100%) дає бізнесу час на адаптацію, але вже в перший рік штрафи можуть створити ризики через нестачу досвіду держорганів у новому секторі.
Велика кількість підзаконних актів може створити адміністративний тиск і затримати розвиток ринку. Відсутність гнучкості може стримувати інновації та прихід міжнародних гравців.
Ризики для малого бізнесу: «дозволені витрати» не визначені, що може призвести до заниження реальних витрат. Не враховано європейські підходи у визначенні місця постачання послуг, відсутній поріг для стартапів до 1 млн євро.
Заборона офшорних емітентів може мати зворотний ефект: популярні токени як USDT залишаться неврегульованими, що призведе до зростання тіньового сегмента.
Більше про це
Чому б нам просто не надрукувати гроші: емісія, інфляція та криза в Україні
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
