«Дія City» в дії. Як компаніям і стартапам долучитися до спецрежиму (гайд)

Мітинги, петиції та дискусії в соціальних мережах — проєкт «Дія City» узгоджували у Міністерстві цифрової трансформації понад два роки. Сьогодні відомство проводить Diia Summit. На івенті президент Володимир Зеленський разом із першими особами держави та представниками IT-індустрії мають нарешті запустити віртуальний кластер. Це означатиме, що відсьогодні компанії зможуть подавати заявки на членство у спецрежимі «Дія City». 

Які умови для резидентів, як підготуватися до вступу та через що можна втратити членство? Усі подробиці розповідає журналістка Vector Дар’я Черніна.

Навіщо запускають «Дія City»?

«Дія City» — це спеціальний правовий режим для українських та іноземних компаній, зареєстрованих у країні. На думку Міністерства цифрової трансформації, запуск «Дія City» допоможе створити конкурентну модель економіки для подальшої трансформації країни. Так, протягом наступних 25 років держава планує створити сприятливі умови для:

• ведення технологічного та інноваційного бізнесу;
• залучення інвестицій;
• розвитку цифрової інфраструктури;
• залучення талановитих працівників з усього світу;
• створення вітчизняних інноваційних продуктів — стартапів;
• формування в Україні економіки знань.

Перших резидентів оголосили на Diia Summit 8 лютого. Нижче читайте, як приєднатися до спецрежиму.

Як долучитися

Один із перших кроків на цьому шляху — створення віртуального IT-кластера. Приєднатися до нього можна, заповнивши заявку на резидентство в «Дія City».

Крок 1 — впевнитися, що ваша компанія відповідає встановленим критеріям

Вимоги до вступу для компаній та для стартапів будуть різними.

IT-компанії мають:

• виплачувати заробітну плату для працівників/винагороду для гіг-працівників в середньому не менше 1200 євро (38 469 грн на момент написання статті);
• мати понад дев’ять працівників та/чи гіг-спеціалістів Гіг-спеціаліст Це особлива форма залучення спеціалістів, яка поєднує в собі ознаки трудового та цивільно-правового договору .

Стартапи мають:

• бути зареєстровані не менше, ніж за 24 місяці до подачі заявки на вступ;
• суму річного доходу не більше ніж 7 млн грн.

Усі охочі юридичні особи повинні мати 90% доходу від цих видів діяльності:

• розроблення та тестування ПО (зокрема ігри);
• видання та розповсюдження ПЗ, зокрема SaaS;
• навчання комп’ютерної грамотності, програмування, тестування, технічна підтримка ПЗ;
• диджитал-маркетинг і реклама з використанням ПЗ, розробленого резидентами;
• R&D у галузі IT та телеком;
• кіберспорт;
• кібербезпека;
• робототехніка.

Спецрежим також має «негативні критерії», через які заявнику відмовлять у вступі. Мова про:

• реєстрацію поза межами України;
• державна частка у компанії не має складати понад 25%;
• неприбуткові організації;
• власники компанії не розкриті в ЄДР;
• наявність у компанії частки або резидента держави-агресора;
• частка держави, яка включена до списку FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей), не має складати понад 25%;
• компанії не мають бути під санкціями;
• компанія не може бути банкрутом;
• компанія не може перебувати на стадії ліквідації (це не стосується процесу перетворення);
• компанія прострочила виплати до бюджету у розмірі понад 10 мінімальних заробітних плат (650 000 грн) довше ніж на 30 днів;
• компанія-постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, порушила встановлені законодавством вимоги для надання відповідних послуг;
• компанія займається організацією та (або) проведенням азартних ігор.

Крок 2 — обрання виду оподаткування

На момент підготовки заявки потенційний резидент має визначитися з видом оподаткування. Для компаній це:

• або податок на прибуток — 18% (об’єкт оподаткування компанія/стартап обирає на свій розсуд);
• або податок на «виведений капітал» — 9%.

Серед податків на працю:

• ПДФО — 5%;
• ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати;
• військовий збір — 1,5%.

Заявку з обраним видом оподаткування компанія/стартап мають додати до основної форми на вступ до «Дія City».

Крок 3 — оформлення та подання заявки

Процес подання відповідатиме принципу paperless — вся процедура відбуватиметься онлайн. Форма заявки складається з чотирьох аркушів. 

На першому треба вказати загальну інформацію:

• ПІБ заявника та назву організації.
• Чи відповідає ваша компанія вимогам.
• Дохід заявника за попередній рік. Стартапи вказують загальний розмір доходу за минулий рік.
• Контактні дані заявника.

Другий аркуш містить інформацію про види діяльності компанії-заявника. Далі у заявці треба вказати:

• інформацію про керівника;
• членів виконавчого органу;
• членів інших органів заявника;
• головного бухгалтера та інших осіб, які відповідають за ведення бухгалтерського обліку.

Крок 4 — очікування результату

На цьому етапі діє принцип мовчазної згоди: якщо протягом 10 днів немає відповіді, вашу заявку схвалено. Після цього Мінцифри вносить відомості про заявника до реєстру резидентів «Дія City». Вже потім повідомляє заявника про прийняте рішення.

Які обов’язки у резидентів 

Уявімо, що всі попередні кроки позаду. Тепер ви — резидент «Дія City». Це означає, що ви маєте: 

• відповідати усім критеріям резидентства; 
• через три місяці надати початковий звіт про відповідність критеріям; 
• надати незалежний аудиторський висновок за результатами перевірки початкового звіту; 
• щорічно надавати звіт про відповідність і незалежний аудиторський висновок; 
• виконувати інші зобов’язання, прописані у двох законах про введення спецрежиму — «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». 

Як втратити резидентство 

Наразі є три шляхи: 

• добровільно за заявою резидента; 
• у разі невідповідності критеріям резидентства; 
• у разі порушення терміну подання звітів та/або незалежних аудиторських висновків. 

Про те, що дасть спецрежим «Дія City» компаніям та стартапам — читайте у наших попередніх матеріалах.