Гнучкість. Як Favbet працює під час війни
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У рубрики мирного часу «Як вони працюють» з’явилася сумна приставка — «під час війни». Тепер компанії розповідають нам про організацію роботи в новій реальності, виплату зарплат і план дій. Їхня робота — важливий фронт — економічний. Віримо, що обмін досвідом допоможе приймати якісніші рішення, а хроніка подій збереже важливий період історії українського бізнесу.
Favbet — міжнародна беттінгова компанія, заснована 1999 року. Як змінилася її робота під час воєнного стану, розповідають Сергій Кошиль, Human Resources Director; Сергій Дзекунов, Chief Business Development; Артем Скрипник, СТО.
Чи був план на випадок повномасштабної війни?
Сергій Кошиль: Напевно, як і більшість компаній, ніхто до останнього не вірив у реальність війни. Ми прорахували кілька сценаріїв і підготувалися до найбільш критичних з них. Так ми убезпечили вразливі місця бізнесу (інфраструктура, грошові потоки тощо) і були готові до питань швидкого реагування (персонал, комунікації тощо). Наскільки вони спрацювали — напевно, до такого не можна бути готовим на 100%. І досі не віриться, що все, до чого ми готувалися, здійснилося, і почалася війна.
Як зустріли війну? Які проблеми розв’язували першими?
Сергій Кошиль: Перший удар бізнесу припав на співробітників. Якщо технічні питання були заздалегідь передбачені, то переміщення людей, недоступність зв’язку, нормалізація роботи команд — лише приблизно на 4-й день почала з’являтися ясність і відчуття часткового розуміння та контролю ситуації. Ми вели регулярну комунікацію зі співробітниками через керівників і HR, а також ситуативно шукали різні методи їхнього вирішення.
Чи допомагає компанія з релокейтом?
Сергій Кошиль: Не робили масових релокейтів, бо неможливо передбачити масштаби та швидкість розвитку військових дій, і кожен із варіантів релокейту мав свої плюси та мінуси. Кожен співробітник мав своє бачення, що він збирався робити у разі війни: їхати в рідне місто, йти до ЗСУ, принципово залишатися в Києві. На цю мить всі наші співробітники в безпеці, наскільки це можливо, і працюють у віддаленому режимі. Частина з них служать у теробороні або займаються волонтерством, звісно, зі збереженням заробітної плати. У перший тиждень війни понад 50% людей залишалися в Києві та області.
Як підтримували співробітників фінансово?
Сергій Кошиль: Зараз ми моніторимо стан співробітників і готові надати підтримку постраждалим від бойових дій, наприклад, додаткова матеріальна допомога у разі екстреної потреби. Кожен випадок розглядається індивідуально, без фіксованих лімітів. На час воєнних дій за всіма співробітниками закріплюється робоче місце та заробітна плата згідно зі встановленим графіком виплат. Більшість вакансій зараз на холді.
Як перебудували роботу компанії?
Сергій Кошиль: Нам не довелося «навчатися» працювати віддалено, бо ми звикли до цього за два роки пандемії, й у кожного працівника робоча техніка була з собою. Тому зараз основний фокус — на підтримці внутрішньої працездатності та очікуванні стабілізації ситуації. Також ми принципово пішли з ринку білорусі, а всі відвідувачі території країн-окупантів бачать на наших сайтах «маршрут» російського військового корабля.
Чи змінилися функції членів команд?
Сергій Кошиль: Частина команд із власної ініціативи приєдналася до ІТ-військ і займається інформаційною війною з країнами-агресорами. В іншому функціональність залишалася незмінною.
Як підтримуєте емоційний стан і настрій у команді?
Сергій Кошиль: Основне завдання менеджменту зараз — дати співробітникам розуміння того, що буде далі з бізнесом, робочими місцями та зарплатами. Поступово ми даємо відповіді на ці питання. Чим менше люди про це знають — тим гіршим стає їхній емоційний стан.
Як війна вплинула на кількість клієнтів і фінансові показники?
Сергій Дзекунов: Звісно, об’єктивно дуже вплинула на появу нових клієнтів і фінансові показники. По-перше, війна — це психологічна зміна оточення. Певний час — це просто дезорієнтація, не розумієш, що робити. По-друге, всі ми знаємо піраміду Маслоу. Змінюються потреби — людям насамперед треба задовольнити фізичні потреби та потреби в захисті й безпеці. По-третє, є проблеми з засобами телекомунікації. По-четверте, дуже змінюється економічна ситуація.
Як зараз побудована робота з клієнтами?
Сергій Дзекунов: Практично нічого не змінилося. Ми змогли залишити звичний флоу для клієнта, усі сервіси працюють у штатному режимі.
Що плануєте робити, якщо війна затягнеться?
Сергій Дзекунов: Усе залежить від того, яка це буде війна. Якщо заморожена і буде більш-менш спокійно, то спробуємо повернутись до звичного бізнес-життя, але з максимальним прицілом на онлайн і швидким реагуванням на поточну ситуацію. Якщо буде й надалі тривати інтенсивна фаза, то будемо оптимізувати та автоматизувати процеси. Можливо, ще частину ресурсів перенесемо в інші локації. В будь-якому випадку в планах розвивати нові ринки — це зараз єдиний шлях зростання бізнесу.
Як компанія з погляду технологій допомагає державі?
Артем Скрипник: З першого дня війни ми активно підтримуємо наших захисників зі Збройних сил України всіма можливими способами. У нас великий штат висококваліфікованих ІТ-фахівців, тому створюємо програмне забезпечення, яке допомагає країні в різних аспектах війни — від блокування пропагандистських ресурсів Росії до застосунків, які допомагають ЗСУ більш ефективно виконувати бойові завдання. Глибоко вдаватися в деталі не можу, щоб не розкривати всі карти, проте саме зараз ми розробляємо ще кілька крутих застосунків, які безсумнівно принесуть користь нашій країні та підвищать її обороноздатність.
Як берете участь у кібервійськах і співпрацюєте з іншими міжнародними організаціями?
Артем Скрипник: Тут є кілька аспектів. По-перше, всередині компанії ми організували кібервійська на базі IT-підрозділу та завдаємо удару по IT-інфраструктурі ворога 24/7. Координуємося з іншими кібердобровольцями та плануємо наступ на своєму IT-фронті. Основні завдання — припинення злочинної пропаганди, інформування російського населення про реальний перебіг подій і denial-of-service ключових IT-вузлів ворога. По-друге, маючи дружні контакти з ІТ-партнерами на міжнародному рівні, провели переговори щодо всебічної підтримки України у нашій війні з росією. Наразі бачимо рішучі кроки зі сторони партнерів щодо припинення обслуговування будь-яких медіаресурсів та ІТ-систем, які пропагують війну в Україні чи можуть зашкодити нашій державі.
Яке одне слово описує вашу роботу зараз?
Сергій Кошиль: Гнучкість.
Ми збираємо історії компаній про те, як вони працюють під час війни. Якщо також хочете поділитися своїм досвідом, пишіть на editors@vctr.media
