Крісло керівника найвищої ланки часто перетворюється на місце самотності й напруги, де чимало людей намагаються знайти баланс між потребами компанії та власним благополуччям. У той час як штучний інтелект стрімко змінює цілі індустрії, а геополітична напруга зростає, тиск на топменеджерів сягає свого максимуму. Тож як саме генеральні директори справляються зі стресом? П’ятеро CEO діляться власним досвідом і порадами.
Матеріал українською мовою підготувало Бюро перекладів для бізнесу MK:translations. Ми публікуємо адаптований та скорочений переклад.
Шлях у вище керівництво зазвичай означає рух крізь шалений тиск, рішення на межі «все або нічого» та тривалі етапи виснажливих сумнівів. Стрес — невіддільна частина життя на вершині корпоративної ієрархії.
Сьогодні, коли світ стає все менш передбачуваним, а виклики — усе гострішими, навантаження на керівників лише зростає. Разом із цим зростає і ризик, що стрес почне нищити і особисте, і організаційне здоров’я.
Ми хотіли відійти від універсальних порад і почути реальні голоси — зрозуміти, як лідери насправді справляються зі стресом. Тож поговорили з п’ятьма керівниками про їхні практики та стратегії. Ось що вони радять.
Сприймайте стрес як ресурс
На вересневому заході HBR Executive Live колишній CEO Coach Лью Франкфорт відверто зізнався, яким психологічним тягарем може бути управління компанією — аж до повторюваних нічних жахіть про провал:
«Мною завжди рухало прагнення до досконалості та страх провалу. І цей страх не давав мені розслабитися. Навіть коли ми досягали важливих цілей і здобували успіх, я думав лише про те, як утримати позиції і як піднятися на наступний рівень».
За його словами, голий страх залишає лише три моделі поведінки: боротися, завмерти або втекти. Саме тому страх у чистому вигляді — руйнівний. Неможливо ефективно діяти, коли тобою рухає страх. Натомість поєднання здорового рівня тривоги та амбітного прагнення до результату стає «потужною комбінацією», що рухає вперед.
CEO Egon Zehnder Франческо Букіккіо також не прагне позбутися стресу — він навчився його чути: «Стрес — це прояв того, як моя система (тіло, розум, серце) реагує на ситуацію, з якою я стикаюся або над якою працюю. Я не намагаюся його усунути чи “керувати” ним, бо тоді втрачу інформацію, яку ця реакція намагається мені передати.
Мій спосіб роботи зі стресом — “поставити собі дзеркало”. І, чесно кажучи, особливо корисно, коли це дзеркало тримає хтось, кому я довіряю: друг, колега, а ще краще — коуч. Що мені говорить моя реакція? Що саме мене зачепило і якою є моя інстинктивна відповідь? Як це допомагає мені чи моїй меті? Іншими словами: “Де я в усій цій ситуації?”. Стрес, як і будь-яка фізіологічна реакція, може заважати нам бути повністю присутніми в моменті. Але водночас це сигнал, який не варто ігнорувати — він здатен дати підказки, до яких ми інакше не мали б доступу».
Схожим чином і Алехандро Рейналь, CEO Four Seasons Hotels and Resorts, розглядає стрес як дані, що несуть інформацію: «Коли я відчуваю тиск, то зазвичай тому, що мені не байдуже, що поставлено на карту. Я намагаюся перетворити це відчуття на ясність: що справді важливо зараз, а що — ні. Суттєвий компонент лідерства — брати на себе удар, щоб команда могла працювати спокійно й зберігати фокус.
Деякі керівники навіть розкладають стрес на різні типи й реагують відповідно. Генрі Тіммс, CEO Brunswick Group, порівнює стрес із холестерином: «Є хороший і поганий. Хороший загострює увагу — він виникає, коли ти зосереджено й цілеспрямовано працюєш у критичні моменти (дослідження Сіан Білок були в цьому для мене дуже корисними). Поганий з’являється тоді, коли даних забагато, а контролю замало — така перевантаженість може штовхати керівника до імпульсивних рішень».
Аріанна Гаффінгтон, засновниця і CEO Thrive Global, також наголошує: не весь стрес однаковий, і деякі його форми — справді руйнівні для загального добробуту: «Ми не можемо повністю позбутися стресу, адже життя без нього неможливе. Але хронічний або кумулятивний стрес — той, який нищить кожен аспект нашого здоров’я — цілком можна уникнути.
Тож управління стресом означає вміння розірвати стресовий цикл, щоб не допустити хронічної напруги, що руйнує наше здоров’я. Стрес настільки тісно пов’язаний із хронічними захворюваннями, що інколи важко відокремити одне від іншого. У людей, схильних до хронічних хвороб, тривалий стрес може стати пусковим механізмом для їхнього розвитку».
Знайдіть практики, які підходять саме вам. І практикуйте їх!
Для цих керівників турбота про тіло та розум — це спосіб створити внутрішній простір, в якому можна помітити, що саме стрес говорить про їхню енергію та пріоритети.
Рейналь робить ставку на послідовність і стабільний режим: «Режим допомагає мені не втрачати опори: я рано прокидаюся, займаюся спортом або бігаю на пляжі, снідаю з родиною та знаходжу кілька тихих хвилин перед початком дня. Я харчуюся дисципліновано й здорово — і дотримуюся цих звичок у подорожах. Більшість стресу зникає, коли повертаєш собі відчуття сенсу — і усвідомлюєш, що працюємо ми заради людей, а не під вагою тиску».
Тіммсу також допомагає фізична активність: «Регулярні тренування для мене — це не питання доброчесності, а практичний інструмент. Якщо я можу продовжувати бігати, то роблю це. Це не лише допомагає витримувати робочі навантаження, а й щоразу впорядковує мої думки та пріоритети — і, до речі, дарує можливість побачити під час поїздок те, що інакше залишилося б непоміченим.
Гаффінгтон використовує інструменти власної компанії, щоб швидко та ефективно заспокоїти нервову систему: «Щоб розірвати цикл стресу, не потрібно багато часу. Нейронаука показує, що ми можемо повернутися до рівноваги всього за 60–90 секунд. На цьому й ґрунтується Thrive Reset — одна з найпопулярніших функцій нашої платформи».
Свідоме дихання разом із зображеннями та музикою, що викликають радість і вдячність хоча б 60 секунд, має разючий ефект на мозок: воно переводить нас із симпатичної нервової системи в парасимпатичну та виводить зі стану “бий” або “біжи”… Тож я запускаю свій Reset протягом дня — особливо після інтенсивних зустрічей або між ними, якщо їх кілька поспіль».
Франкфорт виробив власний комплекс практик — терапію, коучинг, медикаменти, фізичні вправи та інше — щоб підтримувати ментальне здоров’я: «З роками я навчився слухати своє тіло. Коли я відчував стрес, він проявлявся по-різному: біль у спині, безсоння, іноді навіть втрата запалу, втрата впевненості. І я розробив низку практик, які допомагають мені перезавантажуватися протягом дня та довгостроково оновлювати свій внутрішній ресурс».