Як антисемітизм існував до ери інтернету: що пропагував дід Ілона Маска
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Ми багато знаємо про сім’ю Ілона Маска — його батьків, братів і навіть дітей. Проте набагато менше відомо про його діда, Джеймса Н. Холдемана. Волтер Айзексон, автор нещодавньої біографії Маска, лише побіжно згадує його, називаючи ризикованим авантюристом із «химерними» політичними поглядами. Але за цими словами ховається значно складніша і темніша історія.
Холдеман був не просто мандрівником і винахідником, а активним прихильником апартеїду, антисемітським конспірологом і членом ультраправих рухів. Його трактати, що захищали расову сегрегацію та поширювали теорії змови, колись залишалися маловідомими, адже їх друкували обмеженими накладами.
Цю малодосліджену тему розглянула кілька років тому Джилл Лепор у статті The New Yorker. Вона аналізувала не лише минуле родини Маска, а й те, як платформи на кшталт X (ексTwitter) змінюють спосіб поширення ідеологій, які колись залишалися на маргінесі. Редакція Vector публікує адаптований переклад.
Ілон Маск не несе відповідальності за політичні погляди свого діда, який помер, коли Маску було три роки. Але спадщина Халдемана проливає світло на те, що роблять соціальні мережі: причина того, що більшість людей не знають про політичні праці дідуся Маска, полягає в тому, що за його життя соціальних мереж не існувало, а отже, праці таких людей як він не були поширені завдяки їм. Дійсно, вони навряд чи мали широке розповсюдження, і зараз є досить рідкісними. А проте, їх не важко знайти, тому дуже шкода, що Айзексон не цитує і не згадує їх.
Маск заявив, що купив Twitter, щоб зупинити просування «вірусу пробудженого розуму», який поширюється в інтернеті. Його дідусь писав свої трактати, щоб підняти тривогу з приводу того, що він називав «контролем свідомості» на радіо і телебаченні, де «ведеться беззастережна пропагандистська війна проти білої людини».
Холдеман народився в Міннесоті в 1902 році, але ріс переважно в Саскачевані, Канада. Відчайдушний льотчик і часом ковбой, він також навчався і працював хіропрактиком. У 1930-х роках він приєднався до квазіфашистського руху «Технократія», прихильники якого вважали, що правити повинні вчені та інженери, а не народ. Він став лідером цього руху в Канаді, а коли його на короткий час оголосили поза законом, потрапив до в’язниці, після чого став національним головою сумнозвісної антисемітської партії «Соціальний кредит».
У 1940-х роках він балотувався на виборах під її прапорами та програв. У 1950 році, через два роки після запровадження апартеїду в Південній Африці, він переїхав із сім’єю до Преторії, де став палким захисником режиму.
До епохи інтернету праці політичних екстремістів, як правило, публікувалися в приватних виданнях у досить невеликих кількостях. Розлючений чоловік, який друкував записки про невидимий світовий уряд, міг зробити кілька мімеографів або копій, але шанс, що хоч одна з них потрапить до бібліотеки, буде каталогізована і збережена, невеликий. Імовірно, більшість паперів Халдемана залишаються в руках родини, якщо вони не були знищені. Але деякі з його праць збереглися, зокрема, у надзвичайній колекції радикалізму бібліотеки Мічиганського державного університету.
У 2017 році колекція придбала два трактати Халдемана як частину скарбу від анонімного дарувальника, який наразі виріс до дев’ятнадцяти тисяч примірників правої пропагандистської та конспірологічної літератури. Один з трактатів Халдемана, «Міжнародна змова зі встановлення світової диктатури та загроза Південній Африці», датований травнем 1960 року. Це дуже важливий момент.
У лютому 1960 року Гарольд Макміллан, прем’єр-міністр Великої Британії, виголосив у парламенті Південної Африки свою знамениту промову «Вітер змін», в якій знецінив апартеїд і закликав прийняти рух за незалежність: «Вітер змін віє на цьому континенті, і, подобається нам це чи ні, зростання національної свідомості є політичним фактом». У березні південноафриканська поліція відкрила вогонь по багатотисячному натовпу чорношкірих південноафриканців, які протестували біля поліційної дільниці Шарпевіля, вбивши шістдесят дев’ять осіб, включно з дітьми, і поранивши майже двісті.
Вбивства були зафіксовані на телебаченні та облетіли весь світ. Під час подальших протестів і надзвичайного стану Нельсон Мандела був серед вісімнадцяти тисяч людей, заарештованих і ув’язнених. Трактати Халдемана захищали біле правління від «міжнародної змови», яка виступала проти нього.
«Щодня промивальники мізків повторюють і підкреслюють те, у що вони хочуть, щоб ми вірили, — застерігав Халдеман у своєму сорокадвохсторінковому трактаті, опублікованому в травні 1960 року. — Наприклад: «з корінними жителями погано поводяться», «їм мало платять», «вони в несприятливому становищі», «окремий розвиток — це неправильно», «апартеїд — це не по-християнськи». Щодня газети, журнали, комерційні диктори радіо, біоскопи (тобто кінофільми) вбивають це у свідомість і підсвідомість громадськості».
«Люди, які знають, що це на 99% неправда, повторюють цю брехню наполегливо й емоційно». — писав Халдеман.
Халдеман виступив проти багатьох темних сил, які, на його думку, пропагують ці ідеї: єврейські банкіри, інтелектуали, благодійні фонди, керовані євреями, комуністи, чорношкірі лідери та всі, хто підтримував повалення колоніального правління в Африці.
«Факти історії свідчать про те, що біла людина завжди розвивала країну, в якій вона живе, на благо всіх зацікавлених сторін», — писав він, торгуючи пропагандою апартеїду. «Чорне населення Африки з найдавніших часів перебувало в тісному контакті з цивілізацією, але самотужки нічого не побудувало і нічого не відкрило, навіть колесо».
У другому трактаті, який зберігається в M.S.U., «Міжнародна змова в галузі охорони здоров’я», Халдеман звинувачує «колективістсько-інтернаціоналістичну» змову — «від Кеннеді до Кеніятти» — у «централізованих схемах охорони здоров’я», які охоплюють національне медичне страхування і різні фармацевтичні препарати (зокрема, фтор у воді, що є ще однією змовою), і все це, на його думку, є «антихристиянським зазіханням на свободу людини».
Якщо когось це все не насторожило, писав він, то лише через контроль над свідомістю.
«Коли християнин підписується на це, це є результатом концентрованого, навмисного промивання мізків, яке здійснює Міжнародна Змова». Підпорядкування національній системі охорони здоров’я було одним зі способів, яким змовники дозволяли «чорним або кольоровим політичним маріонеткам» взяти «контроль над відповідальними білими людьми».
Він попередив, що Змова контролює університети, медичні школи й навіть підручники. «Змова вважає, що будь-яке медичне втручання, якщо воно є масовим, є бажаною процедурою». І перш за все, «прихильники Світового Уряду завжди стояли за програмами масової вакцинації».
Окрім цих двох трактатів, раніше цього місяця дилер рідкісних книг продав номер 5 інформаційного бюлетеня під назвою «Виживання» («Тільки для дорослих»), який він приписує Халдеману. (Ім’я автора, за словами дилера, вказане на останній сторінці.)
У випуску, опублікованому десь після січня 1962 року, письменник представляв зростальні рухи за незалежність в африканських країнах як «Світ, що збожеволів». «У так званих африканських незалежних державах панує повний хаос, — писав він. «Населення доведено до голоду і канібалізму, що наближається до того, що було до приходу білої людини». Він описував мау-мау як обряд, що вимагає від посвяченого «смоктати розчленований пеніс іншої нещасної жертви мау-мау». Він засудив Ізраїль за те, що той «постійно голосував проти Південної Африки в Організації Об’єднаних Націй». Але, хай там як, пояснював він, ООН пронизана комуністичними шпигунами.
Халдеман друкував свої трактати, ймовірно, на власній друкарській машинці. Він міг зробити десятки копій, а може й сотні, але навряд чи набагато більше. Він міг розсилати їх поштою або роздавати на політичних зборах, церковних зібраннях чи чоловічих групах. У будь-якому випадку, їх прочитала жменька південноафриканців у Преторії та її околицях, а також, можливо, однодумці з інших країн. А потім вони майже зникли.
Але якби Халдеман писав сьогодні, він, швидше за все, поширював би свої ідеї на Facebook, YouTube, Twitter, Reddit, 4chan тощо. Алгоритми донесли б їх до тисяч і, можливо, мільйонів людей. Він знайшов би аудиторію. Він став би сміливішим. Він знайшов би більшу аудиторію. Він став би ще сміливішим. Політичні погляди дідуся Ілона Маска не є відповідальністю Маска. Але те, що станеться з цими розмовами, якби вони були опубліковані на Х сьогодні, дійсно лежить на його порозі.
Більше про це
Працюватиме без зарплати: Маск отримав статус спеціального державного службовця США
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
